Рішення

від 02.07.2009 по справі 2/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2/165

02.07.09

За позовом            Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю

                     «Консалтінгпрофігруп»                      

про                       стягнення 278456,99 грн.

                                                                                               Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача          Демидас Д.А.          

Від відповідача     не з'явився

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгпрофігруп», відповідача у справі, заборгованості з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за договором оренди № 608.

Представник відповідача вдруге в судове засідання не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

08.04.2008 між сторонами було укладено договір оренди № 608.

Згідно з умовами даного договору (п.1.1, п. 1.3.) відповідач зобов'язався передати позивачеві вагони –хопер/мінераловози в кількості 100 (сто) одиниць в оренду та надавати послуги з технічного утримання орендованих вагонів, а позивач зобов'язувався прийняти у строкове платне користування вагони –хопер/мінераловози та своєчасно й у повному обсязі проводити розрахунки, передбачені договором.

Як вбачається з договору (розділ 3), позивач здійснює 50% попередню оплату за оренду та за послуги з технічного утримання орендованих вагонів за кожний наступний місяць оренди.

Виконуючи умови п.3.7. договору, позивач платіжними дорученнями № Г-00005962 та Г-00005961 від 25.06.2008 здійснив попередню оплату в сумі 240567,60 грн.

Згідно п. 7.1 договору відповідач зобов'язаний був передати позивачеві в оренду вагони у належному  технічному та  комерційному стані за актом приймання-передачі: вагони вважаються переданими в оренду з дати, вказаної в акті приймання-передачі.

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі, що свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно пункту 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня підписання та діє до 31 грудня 2008 року.

50% передоплати за Договором було здійснено 25.06.2008 року.

Отже, станом на день подання позову, закінчився строк дії Договору, а отже відпала підстава, на якій відповідач отримав передоплату.

Виходячи з вимог ст.1212 ЦК України, відповідач зобов'язаний повернути безпідставно набуте майно, а саме кошти в розмірі 240567,6 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до пункту 3.9 договору, наднормативна сума орендної плати та плати за послуги з технічного  утримання орендованих вагонів, що  надійшла на рахунок  відповідача, зараховується в рахунок наступних платежів або повертається платникові в 5-денний термін від дня одержання його письмової заяви.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 30.12.2008 направив відповідачу заяву № 5767 про повернення грошових коштів в сумі 240567,60 грн. в зв'язку з ненаданням вагонів в оренду. Однак, дана заява відповідачем  залишена без розгляду, а тому 10.01.2008 відповідачеві була направлена вимога № 127.

Отже, виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача в частині повернення суми попередньої оплати обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгпрофігруп»(м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; код 33547359; рахунок                № 260030131977 в ЗАТ «Банк НРБ»м. Київ, МФО 320627) на користь Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»(м. Рівне, код 05607824; рахунок № 260010694 в АБ «Кліринговий дім»м. Київ, МФО 300647)  240567 (двісті сорок тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 60 коп. основного боргу, 31273 (тридцять одна тисяча двісті сімдесят три) грн. 79 коп. інфляційних, 6615 (шість тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 60 коп. три проценти річних, 2784 (дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 57 коп.  держмита та 312 (триста дванадцять) грн.. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева