Рішення

від 07.07.2009 по справі 2/996

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/996

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2009 р.Справа № 2/996

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Остер” м.Вінниця    

до  товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський агрокомбінат”

    с.Богданівці Деражнянського району Хмельницької області

про  стягнення  12136грн. 50коп.

                                                                                           Суддя  Дячук Т.В.

Представники сторін:

від позивача :    Грішков Д.О. -  представник за довіреністю №435 від 06.11.2008р.

від відповідача : не з'явився

Суть спору : позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача  12136грн.50коп., в т.ч.: 9094грн.48коп. заборгованості за товар (засоби захисту рослин)   поставлені по видатковій накладній №183 від 23.05.2007р.; 2723грн.71коп. - нарахування на суму боргу за встановленим індексом інфляції; 318грн.31коп. - річні 3%.

         Ухвалою господарського суду від 27.05.2009р. порушено провадження у справі №2/99. Ухвала направлена на адресу сторін рекомендованими поштовими відправленнями. Згідно поштового повідомлення рекомендоване поштове відправлення №4663270 з ухвалою суду отримано відповідачем 04.06.2009р. Оскільки на дату судового засідання відповідач відзиву на позов та  витребуваних судом  документів не надав, ухвалою  суду від  15.06.2009р. розгляд справи було відкладено.

       Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов повністю.

         Відповідачем не надано письмового відзиву на позов, позовні вимоги по суті  та за розміром не оспорено. Представник відповідача в судові засідання не з'явився і про причини його неявки суд не повідомлено.

       Відповідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, господарським судом  встановлено наступне:

       Між сторонами -  товариством з обмеженою відповідальністю „Остер” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Подільський агрокомбінат” (покупець) укладено договір купівлі-продажу  №18/04-2 від 18.04.2007р., за яким продавець зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити засоби захисту рослин (товар) у погодженому сторонами асортименті.

        Порядок розрахунків визначений в розділі 2 договору та передбачено, що покупець  здійснює передоплату у розмірі 20% від загальної вартості товару в безготівковій формі на поточний рахунок продавця на протязі трьох банківських днів з дня укладення даного договору. Несплачену суму вартості товару (сума з відрахуванням передоплати) покупець сплачує шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця з терміном оплати до 01.10.2007р. (п.п.2.1.1, 2.1.2 договору).

         Згідно видаткової накладної  №РН-0000183 від 23.05.2007р., через Дягину Г.Ф. (довіреність  серії ЯН М №832925 від 10.05.2007р.), позивач передав, а відповідач прийняв товар (Лонтрел - 70 л., База гран 48% в.р. - 75л., Дікопур МЦПА 75% - 100л., Діамант –20л.) на суму 36586грн.74коп., в т.ч.ПДВ.

        Як зазначено позивачем в позовній заяві та надано виписки Вінницької філії ВАТ КБ „Хрещатик” з особового рахунку ТОВ „Остер” про рух коштів за 25.04.2007р. та за 06.12.2007р., зобов'язання по оплаті за отриманий товар відповідач  виконав частково, перерахував на поточний рахунок позивача 25.04.2007р. 10492грн.26коп. і 06.12.2007р. 17000грн.00коп., а всього 27492грн.26коп.

          Позивачем 19.02.2008р. за вих.№42 направлено відповідачу претензію з вимогою про сплату залишку боргу в сумі 9094грн.48коп. Отримання відповідачем зазначеної вимоги підтверджено поштовим повідомленням №964467, з відміткою про  вручення 27.02.2008р.

         Доказів сплати боргу чи відхилення вимоги позивача відповідач до суду  не надав.

         Таким чином, борг відповідача за товар, що був отриманий ним  згідно договору купівлі-продажу №18/04-2 від 18.04.2007р.,  складає  9094грн.48коп.

         Позивач, з посиланням на  до ст.625 Цивільного кодексу України,  нарахував на суму боргу інфляційні у сумі 2723грн.71коп., за період березень 2008 року –квітень 2009 року, та річні 3%  у сумі 318грн.31коп, за період з 06.03.2008р. по 06.05.2009р. Всього позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12136грн.50коп.

          Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх в сукупності, господарським судом враховується наступне :

          Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

           Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст.1 цього Кодексу є предметом його регулювання.

           У відповідності з ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

             Зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару відповідач у строк,  встановлений п.2.1.2  договору № 18/04-2 від 18.04.2007р.,  не виконав. На дату розгляду справи  борг становить 9094грн.48коп., що не спростовано відповідачем.  

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплатити  суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором  або законом.

На підставі цього позивачем  проведено нарахування та заявлено до стягнення з відповідача суму заборгованості з  врахуванням встановленого індексу інфляції і трьох відсотків річних.

              Перевіривши правильність нарахування інфляційних та річних, судом встановлено, що як вбачається з розрахунку суми заборгованості і з врахуванням встановленого індексу інфляції, позивачем нараховано інфляційні на борг 9094грн.48коп., а саме:  за березень 2008 року по індексу інфляції 103,8% нараховано 345грн.59коп.;  за квітень 2008 року по індексу інфляції  103,1%  нараховано 281грн.93коп.; за травень 2008 року по індексу інфляції 101,3% нараховано 118грн.23коп.;  за червень 2008 року по індексу інфляції 100,8% нараховано 72грн.76коп.; ( у липні 2008 року індекс інфляції складав 99,5%, а  в серпні 2008 року індекс інфляції складав 99,9%); за вереснь 2008 року по індексу інфляції 101,1% нараховано 100грн.04коп.; за жовтень 2008 року по індексу інфляції 101,7% нараховано 154грн.61коп.; за листопад 2008 року по індексу інфляції 101,5% нараховано 136грн.42коп.; за грудень 2008 року по індексу інфляції 102,1% нараховано 190грн.98коп.; за січень 2009 року по індексу інфляції 102,9% нараховано 263грн.74коп.; за лютий 2009 року по індексу інфляції 101,5% нараховано 136грн.42коп.; за березень 2009 року по індексу інфляції 101,4% нараховано 127грн.32коп.; за квітень 2009 року по індексу інфляції 100,9% нараховано 81грн.85коп.,  що в сумі складає  2009грн.89коп.Однак, як вбачається,   позивачем допущено арифметичну помилку в підрахунку суми інфляційних  і заявлено до стягнення 2723грн.71коп.

         Позивачем також нараховано  річні 3%  у сумі 318грн.31коп. (за період прострочення платежу з 06.03.2008р. по 06.05.2009р.). Перевіривши розрахунок річних судом встановлено, що фактично річні мають складати 319грн.18коп. Однак, стягненню підлягає заявлена позивачем сума річних 318грн.31коп.  

         Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Позивачем доведено наявність підстав для стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції і трьох процентів річних, але, внаслідок допущеної арифметичної помилки в підрахунку інфляційних, сума позовних вимог позивачем завищена.

         Відповідач не скористався своїм правом та не надав доказів які б спростовували  доводи позивача.

         Позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 11422грн.68коп., в т.ч.: 9094грн.48коп. основного боргу, 2009грн.89коп. нарахування по індексу інфляції за період березень 2008 року – квітень 2009 року, 318грн.31коп. річні 3% за період з 06.03.2008р. по 06.05.2009р.

          Відповідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

         Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України ст.ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.45,47, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

                                        В И Р І Ш И В :

           Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Остер” м.Вінниця до товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський агрокомбінат” с.Богданівці Деражнянського району Хмельницької області задовольнити у сумі 11422грн.68коп.

           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський агрокомбінат”

(с.Богданівці Деражнянського району Хмельницької області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35543423) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Остер” (м.Вінниця, вул.Артема, 7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23103085)   9094грн.48коп. (дев'ять тисяч дев'яносто чотири гривні 48коп.) основного боргу, 2009грн.89коп. (дві тисячі дев'ять гривень 89коп.) інфляційних, 318грн.31коп. (триста вісімнадцять гривень 31коп.) річних, 114грн.23коп. (сто чотирнадцять гривень 23коп.) витрат по оплаті державного мита  та 294грн.12коп. (двісті дев'яносто чотири гривні 12коп.)  витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

           В решті позовних вимог відмовити.

                              Суддя                                                                      Т.В. Дячук