Рішення

від 10.07.2009 по справі 15/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.09                                                                                 Справа № 15/186

          за позовом

Малого   сімейного   підприємства   «Виробничо-комерційна   фірма   «Імпульс», м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Груп-Луганськ», м. Луганськ

про стягнення 14 059 грн. 73 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю представників:

від позивача -     Ушкало Н.О., довіреність №б/н від 05.02.09;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар загальною сумою 14 059 грн. 70 коп. за наступними видатковими накладними:

-     № 1-00000295 від 04.03.08;

-     № 1-00000472 від 03.04.08;

-     № 1-00000535 від 17.04.08;

-     № 1 -00000577 від 24.04.08;

-     № 1-00000783 від 29.05.08;

-     № 1-00001053 від 15.07.08;

-     № 1-00001133 від 29.07.08;

-     № 1-00001187 від 07.08.08;

-     № 1-00001622 від 03.11.08;

-     № 1-00001632 від 07.11.08.

Представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті. Явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 39667 грн. 42 коп., що підтверджується накладними:

-     № 1-00000295 від 04.03.08;

-     № 1-00000472 від 03.04.08;

-     № 1-00000535 від 17.04.08;

-     № 1 -00000577 від 24.04.08;

-     № 1-00000783 від 29.05.08;

-     № 1-00001053 від 15.07.08;

-     № 1-00001133 від 29.07.08;

-     № 1-00001187 від 07.08.08;

-     № 1-00001622 від 03.11.08;

-     № 1-00001632 від 07.11.08.

Позивач 13.05.2009р. пред'явив відповідачу письмову вимогу, оформлену претензією про сплату за одержаний згідно накладних товар.

Відповідач одержану продукцію оплатив частково.

На час вирішення спору в суді розмір боргу становить 14 059 грн. 70 коп.

Між сторонами по справі проведено звірення взаємних розрахунків. За результатами звірення складено акт звірення, згідно якого за даними обох сторін, заборгованість відповідача  склала 14 059 грн. 70 коп.

Тому, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення боргу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог  виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Так, між сторонами укладено письмові правочини, зміст яких зафіксований у накладних, з урахуванням письмової вимоги про сплату за одержаний товар.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи не встановлення у договорі строку виконання зобов'язання по оплаті прийнятого товару застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи пред'явлення вимоги з виконання зобов'язання по оплаті за договором, строк виконання даного зобов'язання на момент прийняття цього судового рішення наступив, проте не був виконаний відповідачем.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не оспорив, доказів виконання грошового зобов'язання у повному обсязі не надав.

Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з відповідача підлягає стягненню борг у сумі 14 059 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача  у складі: 140 грн. 60 коп. державного мита, а також 312 грн. 50 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Груп-Луганськ», м. Луганськ, вул. Кірова, б. 49, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35399159 на користь Малого сімейного підприємства «Виробничо-комерційна   фірма   «Імпульс», м. Донецьк, вул. Ільїнська, б. 91, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13505109:  борг у сумі 14 059 грн. 70 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 140 грн. 60 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  312 грн. 50 коп. Наказ видати.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 10.07.2008 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко