Рішення

від 07.07.2009 по справі 29/255-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/255-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2009 р.                                         Справа № 29/255-09 вх. № 4484/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Полякова К.О. за довіреністю №1 від 01.07.2009р.;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжпромрегіон", м. Запоріжжя до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет - ЮС", м. Харків  про стягнення 567999,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.06.2009р. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнутиз відповідача суму заборгованості 168541,99грн. та пеню за прострочку оплати товару, згідно п.7.3. Договору №14/03-08 від 14.03.2008р., у розмірі 399458,56грн.; витрати зі сплати державного мита у розмірі 5680,00грн. - покласти на відповідача. Окрім того, 10.06.2009р. позивач надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2009р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача 07.07.2009р. надав уточнення до позовної заяви, в яких просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за поставлений товар у період з 19.03.2008 року по 22.09.2008року у розмірі 144 541,99грн, пеню за прострочку платежу, за указаний період часу, постачання товару у розмірі 262 981, 95 грн., також інфляціїне збільшення заборгованості -19079,54 грн., 3% річних - 3255,16 грн, штрафну санкцію по подвійній ставці НБУ в розмірі 25870,84 грн.; держмито у розмірі 5680,00 грн, та витрати на інформаційне - технічне забезпечення - 312,50грн. Разом з уточненнями позивачем були надані документи для залучення до матеріалів справи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був  повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про вручення від 24.06.2009р. на поштовому повідомленні №5459021, яке міститься в матеріаліах справи. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 14.03.2008р. був укладений договір №14/03-08  на постачання лому та відходів кольорового металу.

На підставі п.4.1 Договору № 14/03-08 від 14 березня 2008 року Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок Постачальника протягом трьох днів з моменту постачання Товару.

На адресу ТОВ «Пріоритет - ЮС» була направлена претензія вих.№ 18/03/09 від 18.03.2009р. на загальну суму заборгованості 567 999,99 грн., за порушення строків сплати по договору № 14/03-08 від 14.03.2008р. Відповідач не надав відповіді, суму  заборгованості не сплатив. Позивач вказує, що відповідач неодноразово порушував договір, а саме не своєчасно сплачував поставлений товар, що підтверджується матеріалами справи, а саме - видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, банківськими виписками про перерахування грошових коштів.

Відповідно зі ст. 265 ГК України: « За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму».

Проте станом на 01.07.2009р. ТОВ «Пріоритет -Юс» зробив часткову сплату за поставлений товар в період з 19.03.2008р по 22.09.2008р по договору № 14/03-08 від 14 березня 2008року. Поставленого товару за період з 19.03.2008 року по 22.09.2008 року було зроблено на суму 1 646 251, 46 грн, а відповідач сплатив за період постачання товару лише частку суми, проплати робились в період з 20.03.2008р по 10.06.2009 р. з прострочкою платежу, в загальній сумі на 1 501 709, 47 грн., чим порушувалися права позивача. На момент розгляду справи, сума заборгованості складає 144 541,99 грн.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 144541,99 грн. обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню .

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 3255,16 грн. та інфляційні у сумі 19079,54 грн.,  підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Згідно п.7 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від вартості, не сплаченої продукції.

Ст. 549 Цивільного кодексу України, вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.  

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті  у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 32183,82 грн. відповідає умовам договору  та вимогам законодавства і підлягає стягненню.  

В задоволенні позову в частині стягнення 230798,13 грн. слід відмовити у зв"язку з невірним розрахунком, оскільки заявлені позивачем до стягнення 230798,13 грн. за розрахунком 05,% від вартості не сплаченої продукції перевищують розрахунок за подвійною обліковою ставкою НБУ, проте, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 25870,84 грн. штрафу, суд визнав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, встановив відсутність угоди сторін про таку неустойку на випадок порушення зобов"язань з боку відповідача. Посилання ж позивача на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", як на підставу, стягнення неустойки, суд не приймає до уваги, оскільки цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань та встановлює лише обмеження розміру такої неустойки, яка встановлюється за згодою сторін.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1990,61 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 та Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення до позовної заяви.

Позов задовільнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет -ЮС» (код ЕДРПОУ 32674158, р/р 260053011146 в Первом ХФ АКБ «Базис», МФО 351599, ИНН 326741520385, Св-во № 29884184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «Запоріжпромрегіон» (код ЕДРПОУ 32923245) суму основного боргу у розмірі 144 541,99грн, пеню у розмірі 32183,82 грн., інфляційне збільшення заборгованості -19079,54 грн., 3% річних - 3255,16 грн., державне мито у розмірі 5680,00 грн, та витрати на інформаційне - технічне забезпечення  судового процесу- 312,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                            Тихий П.В.

Повний текст рішення підписаний 13.07.2009р.