50/444
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 50/444
07.07.09
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Трейд"
до Державного комітету України з державного матеріального резерву України
третя особа державне підприємство "Ресурспостач"
про визнання недійсним рішення конкурсної комісії від 24.04.2009 (протокол № 32 лот 34/2) та зобов"язання укласти договір
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від позивача Яценко Я.В.(дов. від 22.06.2009)
Від відповідача Панов Т.С.(дов. № 421/0/4-09 від 02.02.2009)
Від третьої особи Ємельянова Л.С.(дов. від 22.06.2009)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 (протокол № 32 від 24.04.2009) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині лоту № 34/2 та зобов"язання Державного комітету України з державного матеріального резерву укласти з товариством з обмеженою відповідальністю „АЛАН-ТРЕЙД договір з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині лоту № 34/2 на умовах, визначених попереднім договором № 5 від 16 квітня 2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що конкурсна комісія, не маючи на те достатніх правових підстав та повноважень, прийняла рішення про відміну конкурсу з продажу прав вимоги Держкомрезерву до НАК “Нафтогаз України” по лоту № 34/2.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.06.2009 порушено провадження у справі №50/444 та призначено її до розгляду на 25.06.2009, залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –державне підприємство “Ресурспостач”.
В судове засідання 25.06.2009 прибули представники позивача, відповідача та третьої особи, дали пояснення по справі і подали докази.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю у зв'язку з тим, що Держкомрезерв України не порушив норму передбачену в п. 14 Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, а саме не змінював місце, день, час та умови проведення конкурсу, а взагалі відмінив його. Також відповідач у відзиві зазначив, що Держкомрезерв України не має жодних обов'язків за попереднім договором перед позивачем, а останній - жодних обов'язків щодо сплати повної вартості лоту № 34/2 перед відповідачем, оскільки Державне підприємство «Ресурспостач»повернуло ТОВ «АЛАН - ТРЕЙД» конкурсне забезпечення (платіжне доручення № 32 від 27.04.2009), сплачене останнім за попереднім договором, а тому сторони повернулися у те становище, яке існувало до укладання попереднього договору.
Представник третьої особи подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку з тим, що відміна конкурсу з продажу прав вимоги конкурсною комісією Держкомрезерву України та всі інші дії вчинені в результаті даної події є законними і не тягнуть за собою виникнення ані у Держкомрезерву України, ані у ДП «Ресурспостач»будь-яких зобов'язань перед ТОВ «Алан-Трейд».
Розгляд справи було відкладено на 07.07.2009 для отримання додаткових доказів.
07.07.2009 в судове засідання прибули представники позивача, відповідача та третьої особи, дали додаткові пояснення по справі і подали докази.
Представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи правового висновку щодо питань, які стосуються предмету розгляду справи. Суд клопотання представника позивача задовольнив і долучив до матеріалів справи даний правовий висновок науковців.
Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
У газеті «Урядовий кур'єр»від 09.04.2009 № 64 з наступними змінами в № 67 від 14.04.2009 та № 69 від 16.04.2009 було опубліковано оголошення про проведення 24.04.2009 конкурсу з продажу прав вимог Держкомрезерву України до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(надалі - НАК “Нафтогаз України”) (лоти № 34/1, 34/2, 34/3, 34/4). Аналогічне оголошення було розміщено на офіційному веб-сайті Державного комітету України з державного матеріального резерву України.
На підставі договору доручення від 11.02.2009 № юр-11/2009 здійснювати заходи щодо підготовки та проведення конкурсів з продажу прав вимоги відповідача було доручено Державному підприємству “Ресурспостач” (третя особа).
15.04.2009 позивач листом № 4/13-04 повідомив третю особу про зацікавленість в участі в зазначеному конкурсі.
16.04.2009 між позивачем та третьою особою було укладено попередній договір № 5, предметом якого є укладення договору з продажу прав вимоги Держкомрезерву України, які продаються відповідно до оголошення про проведення конкурсу з продажу прав вимоги Держкомрезерву України в газеті «Урядовий кур'єр»№ 64 від 09.04.2009 з наступними змінами в № 67 від 14.04.2009 та № 69 від 16.04.2009 на умовах, визначених даним попереднім договором. Умовою укладення такого договору з продажу прав вимоги попереднім договором передбачено визначення позивача переможцем конкурсу, що відбудеться 24.04.2009(лот № 34/2).
21.04.2009 позивач перерахував на рахунок третьої особи конкурсне забезпечення в сумі 10 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 310 від 21.04.2009(в матеріалах справи).
24.04.2009 відбувся конкурс з продажу прав вимоги відповідача до НАК “Нафтогаз України” (лоти № 34/1, 34/2, 34/3, 34/4), оформлений протоколом засідання комісії, що проводить конкурси з продажу прав вимоги Держкомрезерву України № 32 (протокол). Як встановлено судом, найвища цінова пропозиція по лоту № 34/2 надійшла від позивача. Протоколом було визначено, що переможцем конкурсу є учасник, цінова пропозиція якого була найвища.
У зв'язку з телеграмою від голови правління НАК “Нафтогаз України” від 24.04.2009 з проханням зупинити проведення конкурсу конкурсною комісією було прийнято рішення відмінити конкурс з продажу прав вимоги відповідача до НАК “Нафтогаз України” по лоту № 34/2.
Позивач просить суд визнати недійсним вказане рішення конкурсної комісії про відміну конкурсу та зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір з продажу прав вимог відповідача до НАК “Нафтогаз України” в частині лоту № 34/2 на умовах, визначених попереднім договором № 5 від 16.04.2009.
Позивачем було долучено до матеріалів справи і судом враховано правовий висновок Східно-Української юридичної компанії «Правовий Центр», автори якого вважають, що протоколом № 32 засідання конкурсної комісії від 24.04.2009 визначено переможців конкурсу і по лоту № 34/2 переможцем визначено позивача. Рішення комісії про відміну конкурсу є незаконним, що дає підстави для спонукання відповідача до укладання з позивачем основного договору з продажу прав вимоги до НАК “Нафтогаз України”.
Суд вважає, що відносини, які є предметом судового дослідження, регулюються Господарським кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо проведення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву”(далі Порядок) від 26.04.2007 № 677, “Положенням про комісію з реалізації матеріальних цінностей державного резерву”(далі Положення), затвердженим наказом Державного комітету України з державного матеріального резерву від 13 травня 2008 N 157, а також умовами попереднього договору № 5 між позивачем та третьою особою від 16.04.2009.
Судом встановлено, що на засіданні конкурсної Комісії її головою Сіньковським М.І. була зроблена заява про те, що на адресу Держкомрезерву надійшла телеграма від Голови правління НАК «Нафтогаз України» з проханням про зупинення проведення відкритого конкурсу з продажу прав вимоги Держкомрезерву до НАК «Нафтогаз України».
Суд вважає що таке рішення конкурсної Комісії не відповідає вимогам діючого законодавства та порушує права осіб, які приймали участь у проведенні конкурсу виходячи з такого.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. При цьому цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Цивільні права та обов'язки можуть виникати у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, з рішення суду або у зв'язку із настанням або ненастанням певної події.
Державним комітетом з державного матеріального резерву було офіційно оголошено про проведення конкурсу з продажу прав вимоги, який призначено на 24.04.2009. Зазначене підтверджується матеріалами справи.
Як зазначалося вище 16.04.2009 між позивачем та третьою особою було укладено попередній договір № 5, предметом якого є укладення договору з продажу прав вимоги Держкомрезерву України, позивач перерахував на рахунок третьої особи конкурсне забезпечення в сумі 10 000 000,00 грн.
Таким чином суд вважає, що позивач виконав всі вимоги та необхідні умови участі в конкурсі відповідно до Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 26 квітня 2007 N 677 (далі - Порядок), наслідком чого стало виникнення конкурсних правовідносин між Учасниками та конкурсною Комісією стосовно продажу та відповідного набуття прав вимоги.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що при проведенні конкурсу Учасниками було дотримано всі передбачені законодавством вимоги. Однак, незважаючи на це, конкурсна Комісія прийняла рішення про відміну конкурсу, мотивуючи це телеграмою від Голови правління НАК «Нафтогаз України»про зупинення проведення зазначеного конкурсу у зв'язку з: а) безпідставним недопущенням НАК до участі у цьому конкурсі; б) письмовим зверненням НАК до Кабінету Міністрів України; в) поданням НАК до господарського суду м. Києва заяви про зміну способу виконання рішення у справі № 4/246.
Розглядаючи НАК «Нафтогаз України»в якості Учасника конкурсу, суд зазначає, що остання жодним чином не була обмежена в усіх передбачених законодавством і зокрема Порядком, правах поруч з іншими Учасниками конкурсу, а тому про безпідставність недопущення НАК «Нафтогаз України»до участі в конкурсі немає підстав стверджувати; про що саме йдеться у зверненні НАК «Нафтогаз України»до Кабінету міністрів України, на момент отримання телеграми конкурсною Комісією, і яким саме чином подана заява про зміну способу виконання рішення у справі № 4/246 може вплинути на проведення конкурсу відомо не було.
Із зазначеного суд вбачає безпідставність та законодавчу необґрунтованість дій конкурсної Комісії.
Окрім того, зробивши детальний аналіз Протоколу засідання конкурсної Комісії суд встановив наступне:
1) конкурсна Комісія визнає, що НАК «Нафтогаз України»отримав в своє розпорядження для підписання по два примірники попередніх договорів на оплату конкурсного забезпечення;
2) інформація про проведення конкурсу була офіційно опублікована і кожен бажаючий мав змогу з нею ознайомитися, але до закінчення строку реєстрації від НАК «Нафтогаз України»не надходило пропозицій про участь в конкурсі;
3) конкурсна Комісія визнала, що жодної інформації щодо подання заяви до господарського суду з боку НАК «Нафтогаз України»вона не має.
Також слід взяти до уваги присутність представника НАК «Нафтогаз України»- Скрипченко О.Л. на зазначеному засіданні конкурсної Комісії, а це в свою чергу свідчить про належну та повну поінформованість НАК «Нафтогаз України»відносно проведення конкурсу і зловживанням суб'єктивними правами, наданими законом. Зазначене є підставою для відмови в проханні Голови НАК «Нафтогаз України»та для визнання рішення конкурсної Комісії незаконним.
Аналізуючи зміст Порядку та Закону України «Про державний матері альний резерв»від 24.01.1997 N 51/97-ВР (далі - Закон) суд прийшов до висновку про те, що відмінити проведення конкурсу на підставі телеграми від 24.04.2009 Голови правління НАК «Нафтогаз України»стосовно безпід ставного недопущення останнього до участі у цьому конкурсі, письмовим зверненням до Кабінету Міністрів України та поданням до Господарського суду м. Києва заяви про зміну способу виконання рішення у справі не є можливим, оскільки у конкурсної Комісії відсутні такі повноваження щодо відміни власним рішенням проведеного конкурсу, але є встановлений обов'язок провести його відповідно до Порядку та Закону.
Якщо НАК «Нафтогаз України»як юридична особа, яка мала намір приймати участь у конкурсі, вважає свої права порушеними, то в неї існує від повідне право звернутись до суду за захистом свого порушеного права (ст. 16 ЦК України) і отримати відповідне рішення про його поновлення у спосіб, ви значений рішенням суду.
Крім того, відповідно до п. 6 Порядку конкурс проводиться комісією, яка утворюється і діє на підставі Положення, затвердженого Держкомрезервом (Положення). Положенням взагалі не передбачено право комісії відміняти конкурс. Таким чином, рішення конкурсної комісії про відміну конкурсу в частині лоту № 34/2 прийнято з перевищенням її повноважень. Враховуючи це, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення конкурсної комісії від 24.04.2009 (протокол № 32 від 24.04.2009) про відміну конкурсу підлягають задоволенню.
Як встановлено судом, позивач виконав всі умови конкурсу, а саме: подав заяву на участь в конкурсі, уклав попередній договір з третьою особою та сплатив конкурсне забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до п. 1.2 Попереднього договору № 5 від 16.04.2009 умовою укладення основного договору з продажу прав вимоги є визначення позивача переможцем конкурсу. У зв'язку з цим суд враховує наступне.
Згідно з п. 20 Положення конкурс починається після реєстрації присутніх представників учасників. Під час проведення конкурсу комісія інформує представників учасників про ціни, зазначені в конкурсних пропозиціях (далі - цінова пропозиція) та пропонує підвищувати їх в усній формі. Якщо після третього оголошення представником комісії запропонованої найвищої цінової пропозиції жоден з представників учасників не запропонував вищої, конкурс припиняється. Усі цінові пропозиції зазначаються у протоколі засідання комісії.
Відповідно до п. 21 Порядку переможцем конкурсу є учасник, цінова пропозиція якого була найвища. Протоколом № 32 від 24.04.2009 встановлено, що найвищу цінову пропозицію запропонував позивач і визначено, що переможцем конкурсу є учасник, цінова пропозиція якого була найвища.
За п. 22 Порядку переможець конкурсу визначається в день проведення конкурсу, про що представникам Учасників повідомляють в усній формі. Рішення комісії про результати проведення конкурсу за кожним лотом розміщується на веб-сайті у строк, що не перевищує трьох робочих днів після проведення конкурсу.
Так, виходячи зі змісту Протоколу всі вимоги, які ставляться до його змісту Порядком дотримані у повному обсязі (щодо форми та змісту).
Відповідно до ч. 3 ст. 635 ЦК України особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Кінцевим результатом виниклих правовідносин повинно стати, відповідно до п. 23 Порядку, укладення договору конкурсною Комісією протягом 10 робочих днів після проведення конкурсу з переможцем конкурсу, на підставі якого виникає договірне зобов'язання.
Цей договір повинен містити у собі такі умови як (п. 24 Порядку) зміст та правові підстави виникнення прав вимоги, що включені до лоту; балансова або договірна вартість матеріальних цінностей; ціна лоту, визначена за результатами конкурсу; порядок і строк здійснення платежів за договором; порядок передачі переможцю конкурсу прав вимог, що підлягають продажу, та/або права власності на матеріальні цінності та відступлення на його користь інших прав, що випливають із змісту прав вимоги, у тому числі стягнення плати за позичання матеріальних цінностей, пені, штрафу та відшкодування збитків; умови припинення дії договору у разі невиконання чи неналежного виконання переможцем конкурсу грошових зобов'язань за договором; права та обов'язки сторін, що випливають з Порядку, інші умови відповідно до законодавства.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку (ст. 630 ЦК України). Інші вимоги, які ставляться до договорів стосовно продажу прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву, а ніж ті, які встановлені у Порядку та ЦК України, чинному законодавству невідомі.
З Протоколу (с. 3) вбачається, що конкурсною Комісією було перевірено отримані конкурсні пропозиції на предмет відповідності вимогам, зазначеним в оголошенні та в умовах проведення конкурсу, а переможець конкурсу визначається на день проведення конкурсу. Проте в Протоколі рішення конкурсної комісії сформульовано як: відмінити конкурс з продажу прав вимоги Держкомрезерву до НАК «Нафтогаз України»по лотам № 34/1, 34/2, 34/3, 34/4, незважаючи на те, що конкурсні пропозиції відповідають вимогам, які ставляться до проведення конкурсу Порядком.
Суд вважає, що п.п. 20 та 21 Порядку є імперативними нормами і комісія не може в односторонньому порядку змінювати його імперативні приписи на свою користь або на користь зацікавленої у результатах конкурсу особи (такою особою в даному випадку є НАК «Нафтогаз України»). У разі недотримання їх змісту з боку конкурсної Комісії не є можливим вважати конкурс таким, що не відбувся та вважати не обраним переможця конкурсу внаслідок протиправних дій конкурсної Комісії. Можливо лише ставити питання про визнання нечинним лише частини Протоколу, яка не відповідає вимогам Порядку, а не всього конкурсу взагалі.
У цьому випадку умовно можливо провести аналогію зі ст. 217 ЦК України, відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Таку умовність дозволяє використовувати ч. 1 ст. 202 ЦК України, відповідно до якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що конкурсною комісією до прийняття рішення про відміну конкурсу було визначено переможцем конкурсу по лоту № 34/2 позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Враховуючи, що позивачем були виконані всі умови конкурсу і конкурсна комісія визначила його переможцем конкурсу, саме позивач мав право на укладення з відповідачем основного договору з продажу прав вимоги відповідача до НАК “Нафтогаз України” по лоту № 34/2 на підставі та на умовах, визначених попереднім договором № 5 від 16.04.2009. Правовою підставою для укладення з позивачем договору з продажу прав вимоги є п. 23 Порядку, відповідно до якого протягом 10 робочих днів після проведення конкурсу з переможцем конкурсу укладається договір.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд вважає, що такої підстави припинення конкурсного правовідношення як «направлення телеграми до конкурсної комісії», ані Порядком, ані ЦК України не передбачено. Телеграми та інші документи від боржника - НАК «Нафтогаз України», які спрямовані на відміну проведення конкурсу, не можуть мати юридичної сили і тим більше являтись законною підставою для прийняття конкурсною Комісією рішення про відміну конкурсу або підставою для припинення правовідношення. Існують законні підстави (ст. 182 ГК України) спонукати боржника укласти основний договір на умовах визначених попереднім договором в порядку встановленому законодавством та рішенням суду.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28) від 24.04.2009 (протокол № 32 від 24.04.2009) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) в частині лоту № 34/2.
3. Зобов'язати Державний комітет України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28) укласти з товариством з обмеженою відповідальністю “Алан-Трейд” (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, оф. 1; ідентифікаційний код 35745488) договір з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) в частині лоту № 34/2 на умовах, визначених попереднім договором № 5 від 16.04.2009.
4. Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Л.Д. Головатюк
Рішення виготовлене та підписане 14.07.2009
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4171906 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головатюк Л.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні