50/444
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2009 № 50/444
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Яценко Я.В. ( за довіреністю),
від відповідача: Панов Т.С. – ( за довіреністю),
третя особа на стороні відповідача: Ємельянова Л.С. – ( за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державний комітет України з державного матеріального резерву
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.07.2009
у справі № 50/444 (суддя
за позовом ТОВ "Алан-Трейд"
до Державний комітет України з державного матеріального резерву
третя особа позивача
третя особа відповідача Державне підприємство "Ресурспостач"
про визнання недійсним рішення конкурсної комісії від 24.04.2009 (протокол № 32 лот 34/2) та зобов"язання укласти договір
ВСТАНОВИВ:
В червні 2009 року позивач звернувся з позов про визнання недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 р. (протокол № 32, лот № 34/2) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог останнього до Національного акціонерної компанії „Нафтогаз України” в частині лоту №34/2 та зобов'язання Державного комітету України з державного матеріального резерву
укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алан – Трейд» договір з продажуправ вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву до національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в частині лоту №34/2 на умовах, визначених попереднім договором №5 від 16.04.2009р..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що конкурсна комісія, не маючи на те достатніх правових підстав та повноважень, прийняла рішення про відміну конкурсу з продажу прав вимоги Держкомрезерву до НАК „Нафтогаз України” по лоту №34/2.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 р. у справі № 50/444 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що позивачем не доведені обставини, які свідчать про незаконність відміни конкурсною комісією конкурсу з продажу прав вимог (лот № 34/2) Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Окрім того, апелянт зазначає, що оскільки після відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в частині лоту № 34/2, конкурсна комісія зобов'язала третю особу повернути позивачу конкурсне забезпечення в сумі 10 000 000,00 грн., то сторони повернулися у те становище, яке існувало до укладення попереднього договору. А це, в свою чергу, свідчить про відсутність у відповідача жодних обов'язків за попереднім договором перед позивачем, а у останнього – жодних обов'язків щодо сплати повної вартості лоту № 34/2 перед відповідачем.
Позивач та третя особа не надали відзиву на апеляційну скаргу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія встановила наступне.
Правовідносини у сфері продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до боржників, які не виконали зобов'язання щодо відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву та повернення (поставки) таких цінностей до державного резерву регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 677 із змінами, якою затверджений Порядок продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву (надалі – Порядок).
На виконання пункту 12 Порядку у газеті «Урядовий кур'єр» від 09 квітня 2009 року № 64 та з наступними змінами від 16 квітня 2009 року № 69, а також на офіційному веб – сайті Державного комітету України з державного матеріального резерву, було опубліковано оголошення про проведення конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (лоти №№ 34/1, 34/2, 34/3, 34/4).
Ознайомившись з пропозицією, що виставлена на відкритий конкурс з продажу прав вимоги (лот № 34/2, найменування боржника – НАК «Нафтогаз України»), проведення якого було призначено на 24 квітня 2009 року, позивач у листі від 15.04.2009 №4/13-04 до третьої особи, яка від імені відповідача на підставі договору доручення від 11 лютого 2009 року № юр – 11/2009 здійснює заходи щодо підготовки та проведення конкурсів з продажу прав вимоги, повідомив про зацікавленість в участі у зазначеному конкурсі з метою придбання прав вимоги.
16 квітня 2009 року між третьою особою та позивачем було укладено попередній договір № 5, предметом якого є укладення позивачем договору (основного договору) з продажу прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву, які продаються відповідно до оголошення про проведення конкурсу з продажу прав вимоги Держкомрезерву України в газеті «Урядовий кур'єр» № 64 від 09 квітня 2009 року з наступними змінами в № 67 від 14 квітня 2009 року та № 69 від 16 квітня 2009 року на умовах, визначених даним попереднім договором.
Встановлено, що на виконання умов попереднього договору № 5 від 16 квітня 2009 року позивач перерахував на рахунок третьої особи конкурсне забезпечення в сумі 10 000 000,00 грн. Даний факт підтверджується матеріалами справи, а саме платіжним дорученням № 310 від 21.04.2009 р.
24 квітня 2009 року під час проведення конкурсу рішенням конкурсної комісії, за яке проголосувало вісім осіб, ухвалено відмінити конкурс з продажу прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в тому числі і по лоту № 34/2. Це підтверджується протоколом засідання комісії, що проводить конкурси з продажу прав вимоги Держкомрезерву України від 24 квітня 2009 року № 32.
Рішення про відміну конкурсу мотивоване доводами телеграми Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка надійшла на адресу відповідача 24 квітня 2009 року. У вказаній телеграмі викладено прохання Голови Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зупинити проведення призначеного на 24 квітня 2009 року об 11 год. 00 хв. відкритого конкурсу з продажу прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» щодо повернення 1 318 080 782,00 куб. м природного газу у зв'язку з безпідставним недопущенням Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до участі у цьому конкурсі, письмовим зверненням Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Кабінету Міністрів України, а також поданням Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до господарського суду м. Києва заяви про зміну способу виконання рішення у справі № 4/246.
Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення, яким визнано недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 р. (протокол № 32 від 24.04.2009 р.) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в частині лоту № 34/2 та зобов'язано Державний комітет України з державного матеріального резерву укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алан – Трейд» договір з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в частині лоту № 34/2 на умовах, визначених попереднім договором № 5 від 16.04.2009 р.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. При цьому цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду або у зв'язку з настанням або ненастання певної події.
Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Встановлено, що Державним комітетом України з державного матеріального резерву було офіційно оголошено про проведення конкурсу з продажу прав вимоги, який призначено на 24.04.2009 р., зазначене підтверджується матеріалами справи.
Як зазначалося вище, між позивачем і третьою особою було укладено попередній договір № 5, предметом якого є укладення договору з продажу прав вимоги Держкомрезерву України, позивач перерахував на рахунок третьої особи конкурсне забезпечення в сумі 10 000 000,00 грн.
Отже, враховуючи вище встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач виконав всі вимоги та необхідні умови участі в конкурсі відповідно до Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, наслідком чого стало виникнення конкурсних правовідносин між Учасниками та конкурсною комісією стосовно продажу та відповідного набуття прав вимоги.
Щодо посилань апелянта на те, що рішення про відміну конкурсу з продажу прав вимог Держкомрезерву України є об'єктивним і законним, бо прийнято більшістю голосів членів конкурсної комісії, виходячи з пропозиції голови конкурсної комісії, колегія суддів вважає, що таке твердження є безпідставними з огляду на наступне.
Колегія суддів зважає на те, що в Цивільному кодексі України, а також в Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву відсутні норми, які б дозволяли конкурсній комісії за її рішенням відміняти конкурс. Відсутні вказані норми і в Положенні про комісію з реалізації матеріальних цінностей державного резерву, яке затверджене наказом Державного комітету України з державного матеріального резерву від 13.05.2008р. № 157.
Таким чином, оскільки і юридично і фактично конкурс з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в частині лоту № 34/2 відбувся, то конкурсна комісія зобов'язана виконати всі необхідні обов'язки, передбачені Порядком продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, що нею не виконано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що конкурсна комісія, відміняючи в односторонньому порядку конкурс 24.04.2009 перевищила межі своїх повноважень, що є підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін в частині визнання недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 р. (протокол № 32 від 24.04.2009 р.) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в частині лоту № 34/2.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державного комітету України з державного матеріального резерву укласти з ТОВ «Алан – Трейд» договір з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до НАК „Нафтобаз України” на умовах, визначених попереднім договором №5 від 16.04.2009р., колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення щодо цієї частини вимог є необґрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов про зобов'язання Державного комітету України з державного матеріального резерву укласти договір з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву, фактично визначив позивача переможцем конкурсу по лоту №34/2.
Проте, суд першої інстанції не врахував приписи ст.83 ГПК України, які не передбачають повноваження суду щодо визнання чи не визнання будь – кого з учасників конкурсу з продажу прав вимог Держкомрезерву України переможцем конкурсу.
Згідно з Порядком продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву виконання таких повноважень є прерогативою конкурсної комісії Держкомрезерву України.
Окрім того, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що, як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство „Ресурспостач” повернуло ТОВ «Алан – Трейд» сплачене ним за попереднім договором платіжним дорученням №32 від 27.04.2009р. конкурсне забезпечення.
Отже, дана обставина свідчить про те, що сторони повернулися у становище, яке існувало до укладення попереднього договору.
Таким чином, місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Алан – Трейд» в частині зобов'язання укладення договору з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву в частині лоту №34/2 на умовах, визначених попереднім договором №5 від 16.04.2009р., дійшов до помилкового висновку про визнання позивача переможцем конкурсу.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутні обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, відповідачем не надано.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції, яким повністю задоволені позовні вимоги, - зміні, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача та позивача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву на рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2009 року задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.07. 2009 року у справі №50/444 змінити та викласти в наступній редакції:
“Позов Державного комітету України з державного матеріального резерву задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м.Київ, вул. Пушкінська, 28) від 24.04.2009 р. (протокол № 32, лот № 34/2) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог останнього до Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01001, м.Київ, Б.Хмельницького, 6) в частині лоту №34/2.
В решті позову відмовити.”
3. Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м.Київ, вул. Пушкінська, 28) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алан – Трейд» (01025, м.Київ, вул. Володимирська,7 оф.1) 25500,00 грн. - державного мита за подачу позовної заяви та 312,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”
4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
5. Матеріали справи № 50/444 направити до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2009 |
Оприлюднено | 22.10.2009 |
Номер документу | 5071637 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Авдєєв П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні