Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-1870/2740/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р.Справа № 2а-1870/2740/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Курило Л.В. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-1870/2740/12

за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Сумській області

до Виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса"

про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. задоволено адміністративний позов Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Сумській області (далі- Регіональне управління Департаменту САТ ДПС України у Сумській області) до Виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса" (далі- ВКПФ «Меліса») про стягнення фінансових санкцій.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не надав оцінки тому факту, що у зв'язку з незаконним прийняттям наказу №49-Д від 13.02.2012 року були відсутні, передбачені законом, підстави для проведення фактичної перевірки магазина позивача. Зазначений наказ, апелянтом оскаржено в судовому порядку та, на даний час, справа щодо визнання його недійсним перебуває в касаційній інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Сумській області від 20.02.2012 р. №180061-1900-32 про застосування фінансових санкцій до відповідача прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, з урахуванням фактичних обставин.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.02.2012 року посадовими особами Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Сумській області, на підставі направлення на проведення фактичної перевірки №39 від 13.02.2012року, проведено перевірку магазину, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 167, в якому господарську діяльність здійснює ВКПФ "Меліса", за результатами якої складений акт від 13.02.2012 р. № 41/32/14013130 (а.с.8-12).

На підставі акту перевірки позивачем прийнято рішення №180061-1900-32 від 20.02.2012 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 5000 грн. за роздрібну торгівлю горілкою за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на горілку (а.с.15-16).

Рішення про застосування фінансових санкцій, отримане завідуючою магазину ВКПФ "Меліса" 21.02.2012року, що підтверджується її особистим підписом. Сума штрафу в розмірі 5000 грн. в добровільному порядку не сплачена.

Відповідальність за вказане порушення передбачено абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" де зазначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. № 790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 5000 грн., прийнята на підставі рішення №180061-1900-32 від 20 лютого 2012 року, підлягає стягненню з ВКПФ «Меліса».

Доводи апеляційної скарги, щодо неправомірності прийняття позивачем рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 5000 грн., колегія суддів вважає безпідставними та зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Посилання апелянта на судове оскарження наказу №49-Д від 13.02.2012 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р., яка набрала законної сили, підтверджена правомірність прийнятого наказу та рішення №180061-1900-32 від 20 лютого 2012 року про застосування фінансових санкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 р. по справі № 2а-1870/2740/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 25.03.2013 р.