Ухвала

від 26.11.2014 по справі 818/2094/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 р.Справа № 818/2094/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою приватної фірми «Чаклун» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року по справі за позовом приватної фірми «Чаклун» до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання податкового боргу та штрафних санкцій безнадійними, -

В с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року позивач, приватна фірма «Чаклун» (далі по тексту - позивач, ПФ «Чаклун»), звернулась до суду з адміністративним позовом яким просить:

- визнати безнадійним податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств (державний бюджет, код 11021000) в розмірі 942.361 грн. 44коп.; комунального податку (селищний бюджет, код 16010200) в розмірі 345 грн. 10 коп.; податку на додану вартість (державний бюджет, код 14010100) в розмірі 1.250.025грн. 30 коп.; пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (державний бюджет, код 21081000) в розмірі 789 грн.; штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (державний бюджет, код 21080900) у розмірі 2.734.011 грн. 80 коп.;

- зобов'язати відповідача - Сумську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Сумська ОДПІ) - списати податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств (державний бюджет, код 11021000) в розмірі 942.361 грн. 44 коп.; комунального податку (селищний бюджет, код 16010200) в розмірі 345 грн. 10 коп.; податку на додану вартість (державний бюджет, код 14010100) в розмірі 1.250.025 грн. 30 коп.; пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (державний бюджет, код 21081000) в розмірі 789 грн.; штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (державний бюджет, код 21080900) у розмірі 2.734.011 грн. 80 коп.;

- зобов'язати Сумську ОДПІ видати позивачу (код ЄДРПОУ 31436322) довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів.

В обґрунтування позовних вимог, з посиланням на приписи Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10.10.2013 року, зазначає, що підприємство перебуває у стані припинення за рішенням власника. Податковий борг ПФ «Чаклун» в загальній сумі 4.927.532 грн. 64 коп., визначений в податковій вимозі Сумської ОДПІ №1315-18 від 22.05.2014 року, є безнадійним, оскільки зазначена вимога податкового органу заявлена після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією. Тому відповідач, всупереч нормам законодавства, не здійснив покладених на нього обов'язків, оскільки мав визнати податковий борг безнадійним, списавши його, а також видати ПФ «Чаклун» довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ПФ «Чаклун» відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю правових підстав для списання податкового боргу позивача в розглядуваній ситуації з огляду на те, що приписами в п.101.2 Податкового кодексу України та в п.2.1 Порядку №577 не передбачено визнання податкового боргу платника податків, який перебуває в стані припинення за рішенням засновників, безнадійним. Судом зазначено, що ПФ «Чаклун», до моменту ліквідації, повинно нести обов'язок зі сплати податків до бюджету. Зважаючи на наявність заборгованості у платника податків перед бюджетом, правових підстав у відповідача видати довідку позивачу про відсутність заборгованості не було.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ПФ «Чаклун», посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ПФ «Чаклун».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи встановлено, що 21.01.2014 року засновником ПФ «Чаклун» прийнято рішення №1/2014 про припинення підприємства, як юридичної особи, шляхом його ліквідації та призначено голову комісії з припинення в особі засновника, про що внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.01.2014 року та опубліковано інформацію за №3295 від 30.01.2014 року в офіційному спеціалізованому засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації» №273 (3) з визначенням строку для пред'явлення кредиторами своїх вимог: до 10.04.2014 року. (а.с.18-23).

З метою вчинення дій з процедури припинення ПФ «Чаклун» 03.04.2014 року подана заява до Сумської ОДПІ про надання акту звірки взаєморозрахунків з податків та зборів (а.с. 24), у зв'язку з чим позивач отримав дев'ять актів звірки за №№378-20/309-317 (а.с. 25-29), з яких вбачається, що станом на 24.04.2014 року у нього відсутня будь-яка заборгованість зі сплати податків та зборів.

19.03.2014 року Сумською ОДПІ подано до державного реєстратора повідомлення за формою № 27-ОПП про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця) у зв'язку із неможливістю провести документальну позапланову перевірку у зв'язку із ненаданням документів для проведення перевірки; наявністю податкового боргу, грошових зобов'язань, щодо яких проводиться судове оскарження грошових зобов'язань; неподання юридичною особою копії ліквідаційного балансу та неповернення до органу державної податкової служби оригіналів документів, що видані платнику податків (а.с 44-45).

26.05.2014 року позивач отримав вимогу Сумської ОДПІ від 22.05.2014 року №1315-18 про необхідність сплати суми податкового боргу в загальному розмірі 4.927.532 грн. 64 коп. (а.с. 30).

У відповідь на зазначену вимогу ПФ «Чаклун» надано лист від 10.06.2014 року про відмову у задоволенні цієї вимоги (а.с. 31) внаслідок пред'явлення її після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову підприємства суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні підстави, перелічені в п.101.2 Податкового кодексу України та в п.2.1 Порядку №577, для визнання податкового боргу підприємства-позивача безнадійним, оскільки зазначеними положеннями законодавства не передбачено визнання податкового боргу платника податків, який перебуває в стані припинення за рішенням засновників, безнадійним. Таким чином, зважаючи на наявність заборгованості у ПФ «Чаклун» перед бюджетом, правових підстав у відповідача видати довідку позивачу про відсутність заборгованості не було.

Погоджуючись з зазначеним висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктами 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Підстави припинення виконання податкового обов'язку визначені пунктом 37.3 статті 37 цього Кодексу. Так, відповідно до підпункту 37.3.1 ліквідація юридичної особи є однією із підстав припинення податкового обов'язку.

Згідно приписів ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Положеннями ст. 97 ПК України визначено порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.

У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (п. 97.1.).

У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України (п. 97.2.).

У разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов'язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 97.3).

З наведених положень вбачається, що платник податку до моменту ліквідації - державної реєстрації припинення юридичної особі, несе відповідальність за своїми податковими зобов'язаннями самостійно, тобто ПФ «Чаклун» до моменту ліквідації повинно нести обов'язок зі сплати податків до бюджету.

Судом встановлено, що відомості про реєстрацію припинення юридичної особі в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні (а.с.19-22).

Підставою для подання 19.03.2014 року до державного реєстратора повідомлення за формою № 27-ОПП про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення ПФ «Чаклун» та направлення вимоги від 22.05.2014 року №1315-18 про необхідність сплати суми податкового боргу в загальному розмірі 4.927.532 грн. 64 коп. стало узгодження суми податкового бору підприємства, у загальній сумі 4.927.532 грн. 64 коп., який виник на підставі:

- податкових повідомлень-рішень: від 19.06.2008 року №0001052302/0, від 17.10.2008 року №0001052302/1, від 02.12.2008 року №0001052302/2 в сумі 724.250 грн. 40 коп. та від 24.09.2008 року №0001622303/1, від 02.12.2008 року №0001622302/2 в сумі 218.111 грн. 00 коп. з податку на прибуток; від 19.06.2008 року №0001062302/0, від 17.10.2008 року №0001062302/1, від 02.12.2008 року №0001062302/2 в сумі 1.244.956 грн. 30 коп. та від 24.09.2008 року №0001632302/1, від 02.12.2008 року №0001632302/2 в сумі 5.069 грн. з податку на додану вартість; від 24.09.2008 року №0001642302/0 в сумі 345 грн. 10 коп. з комунального податку;

- рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій: від 19.06.2008 року №0000172200 в сумі 194 грн. 00 коп. за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; від 19.06.2008 року №0000162200 в сумі 595 грн. 00 коп. за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно заходяться за її межами»; від 19.06.2008 року №0001072302 (із змінами, внесеним рішенням від 15.08.2008 року №11328/10/23-203), від 17.10.2008 року №0001732302, від 21.11.2008 року №0001962302 в сумі 2.734.011 грн. 80 коп. за порушення підпунктів 2.2., 2.3 пункту 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (а.с.50-65), які оскаржувались позивачем в судовому порядку.

Так, за наслідками процедури судового оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року у справі №818/5910/13-а в задоволенні адміністративного позову ПФ «Чаклун» до ДПІ у Московському районі м. Харкова, третя особа: Сумська ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області, про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року адміністративний позов ПФ «Чаклун» залишено без розгляду у зв'язку з поданням представником позивача відповідного клопотання (а.с.46-47).

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, у зв'язку з залишенням Харківським апеляційним адміністративним судом 20.03.2014 позову без розгляду грошові зобов'язання у сумі 4.927.532,60 грн. вважаються узгодженими і підлягали сплаті протягом 10 календарних днів, однак сплачені не були.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1. ст. 14 ПК України.

Відповідно до п.101.1 ст.101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно пп. 14.1.11. п.14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Зазначені положення кореспондуються з приписами п. 101.2. ст. 101 ПК України та п.2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1844/24376 (далі по тексту - Порядок №577), відповідно до яких: під терміном «безнадійний» розуміється:

податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута (п.п. 101.2.1. п. 101.2 ст. 101 ПК України; ч. 1 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №577);

податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку (101.2.2. п. 101.2 ст. 101 ПК України, ч. 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №577);

податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (101.2.3. п. 101.2 ст. 101 ПК України, ч. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №577);

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (101.2.4. п. 101.2 ст. 101 ПК України, ч. 4 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №577);

податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (101.2.5. п. 101.2 ст. 101 ПК України, ч. 5 п. 2.1 розділу ІІ Порядку №577).

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку, будь-які підстави для визнання податкового боргу безнадійним, перелічені в п.101.2 ПК України та в п.2.1 Порядку №577, відсутні, оскільки з наведених положень вбачається, що така підстава, як визнання податкового боргу платника податків, який перебуває в стані припинення за рішенням засновників, безнадійним законодавством не передбачена.

Посилання позивача на необхідність списання податкового внаслідок пропуску відповідачем строку пред'явлення податкової вимоги та на необхідність застосування ч.6 ст.105 та ч.5 ст.112 ЦК України колегія вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до вимог п. 102.1., п. 102.4 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначеного боргу безнадійним.

Порядок визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, на момент виникнення спірних правовідносин затверджено Порядком №577.

Відповідно до розділу І Порядку № 577 цей Порядок, розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Дія цього Порядку поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов'язок сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Норми цього Порядку не поширюються на податковий борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилання позивача, як на доказ відсутності у ПФ «Чаклун» заборгованості зі сплати податків та зборів, на акти звірки розрахунків від 24.04.2014 року №378-20/309, №382-20/370, №376-20/311, №386-20/312, №384-20/313, №390-20/314, №380-20/315, №388-20/316 та №392-20/317, надані у відповідь на його заяву від 03.04.2014 року (а.с.24-29), оскільки вони не стосуються сплати податків та зборів (а.с.32-34), заборгованість за якими виникла на підставі винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень, що оскаржувалися до суду у справі №818/5910/13-а (а.с.46-47).

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову ПФ «Чаклун» та, враховуючи наявність заборгованості у платника податків перед бюджетом, вважає, що правових підстав у відповідача видати довідку позивачу про відсутність заборгованості не було.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог підприємства є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги та пояснення представника апелянта висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватної фірми «Чаклун» залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлений і підписаний 01 грудня 2014 року.