Рішення

від 13.07.2009 по справі 15/167-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/167-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.09           Справа № 15/167-09.

за позовом Приватного підприємства “Баядєра”, м. Горлівка, Донецька область

до відповідача Приватного підприємства “Тристан”, м. Охтирка, Сумська область

про стягнення 112 207 грн. 70 коп.

                                                                   СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача:   Басова В.І., довіреність б/н від 31.12.2008р.

Від відповідача: не з‘явився.

          Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 112 207 грн. 70 коп. заборгованості відповідно до договору поставки №248-05 від 25 березня 2005р.,  в тому числі 106183 грн. 94 коп. основного боргу,  6023 грн. 76 коп. - пені.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення 19.06.2009р., ухвали по справі направлялися відповідачу на юридичну адресу, що зазначена в  свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, яке долучене до матеріалів справи і ухвала про відкладення до суду відділенням зв‘язку повернута не була), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 25 березня 2005р. був укладений договір поставки №248, за умовами п.1.1. якого продавець (позивач) зобов‘язався передати у власність (повне господарське ведення), а покупець (відповідач) зобов‘язався прийняти і оплатити товар  в асортименті, кількості і ціні, відповідно узгоджених накладних (специфікацій)  та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору, відповідно до узгоджених накладних.

Ціни на товари, їх кількість, загальна ціна товарів, що відпускаються, встановлюються окремо на кожну партію товару, відповідно до узгоджених накладних  (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 28 календарних днів з дати отримання товару (днем отримання товару є дата в накладній), шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.

Строк дії договору визначений у п.10.1 договору поставки, в якому зазначено, що договір діє до 31.12.2005р. При цьому, пункт 10.2 договору визначає, що у випадку, якщо жодна з сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим.

Таким чином, оскільки вказаний договір був пролонгований, по видатковим накладним з грудня 2008 року  по  квітень 2009 року позивач поставив відповідачу за договором продукцію, за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок не провів.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, на яких міститься підписи представників відповідача, що збігаються з підписами у повідомленні, що оформленому у відповідності до п. 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99. Копії вказаних видаткових накладних долучені до матеріалів справи.

Крім цього, між позивачем та відповідачем були підписані акти звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2009р. по 31.05.2009р. (вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками).

Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, ним була проведена часткова сплата боргу по вказаним накладним, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

 Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала  106 183 грн. 94 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 106183 грн. 94 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  527 Цивільного кодексу України.

         Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені 6023 грн. 76  коп. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.3 договору  поставки, за яким за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, що діяла за період за який нараховується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 6023 грн. 76  коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

     Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.     Стягнути з Приватного підприємства “Тристан” (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 4, код 31877110) на користь Приватного підприємства «Баядера» (84646, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код 13491057) 106183 грн. 94 коп. основного боргу,  6023 грн. 76 коп.  пені, 1122 грн. 07 коп. витрат по держмиту, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 14.07.09р.