Постанова

від 24.11.2014 по справі 813/3328/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року Справа № 876/11826/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І.,Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвест» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 року в адміністративній справі № 813/3328/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвест» до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичінвест" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки ТзОВ «Галичінвест», що були вчинені по відношенню до позивача з 12.03.2013 року по 20.03.2013 року під час проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Галичінвест», визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.04.2013 року № 0000602220 та від 11.04.2013 року № 0000612220.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС в період з 12.03.2013 року по 20.03.2013 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Галичінвест". За наслідками перевірки, позивачем 12.04.2013 року отримано податкові повідомлення - рішення від 11.04.2013 року № 0000602220 та від 11.04.2013 року №0000612220. Позивач вважає, що вказані податкові - повідомлення рішення є протиправними та такими що підлягають скасуванню. Зазначає, що позивачем 22.02.2013 року було отримано запит відповідача від 19.02.2013 року № 20229/22/40 про надання інформації та її документальне підтвердження. У відповідь на вищезгаданий лист, позивач 07.03.3013 року подав відповідачу пакет (коробку) відповідних документів із товарно - транспортною накладною "Нової Пошти" (ФО-П ОСОБА_1.) № 59000006172966 із зазначенням адреси, а саме: АДРЕСА_1. Факт подання документів до ДПС у Львівській області 07.03.2013 року підтверджується наступним. Так, 12.03.2013 року представник Товариства Магулка О.В. звернувся до модератора ДПС у Львівській області для з'ясування інформації щодо місцезнаходження документів поданих 07.03.2013 року. Черговий модератор ДПС у Львівській області Бучин О.А. 12.03.2013 року підтвердила факт наявності поданої позивачем 07.03.2013 року документації. Отже надана товариством документація - пакет (коробка) відповідних документів із товарно - транспортною накладною "Нової Пошти" (ФО-П ОСОБА_1.) № 59000006172966 із зазначенням адреси, а саме: АДРЕСА_1, з 07.03.2013 року знаходилася в приміщенні модератора під батареєю, біля вогнегасника. Даний факт засвідчено відповідним актом. Однак, не зважаючи на те, що з 07.03.2013 року документація знаходилася у відповідача, начальник ДПІ у Галицькому районі м. Львова, вже 11.03.2012 року, наказом № 168 призначив проведення документальної позаплановї виїзної перевірки позивача. Отже позивачем протягом 10 робочих днів, було надано відповідачу письмові пояснення та документальні підтвердження на його запит. Крім того позивач зазначає, що всі господарські операції, що мали місце між ТзОВ "Галичінвест" та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 та ПП "Галицький ресторатор" здійснювались на підставі первинних документів, які містять відомості про господарські операції та підтверджуються належними первинними документами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвест» до ДПІ в Галицькому районі м. Львова відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ТзОВ «Галичінвест» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що судом не перевірено обставин щодо правомірності призначення позапланової виїзної перевірки, видачі наказу на таку перевірку, підстав, що слугували цьому. Крім цього апелянт зазначає, що господарські операції між ТзОВ «Галичінвест» та його контрагентами ФОП ОСОБА_4 і ПП «Галицький ресторатор» є реальними та підтверджуються небхідними первинними документами.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Відповідач - ДПІ в Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів будучи повідомленою про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС (далі - відповідач) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Галичінвест" (код за ЄДРПОУ 37965065) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.11.2011 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 02.11.2011 року по 31.12.2012 р., за наслідками перевірки складено акт № 284/22-20/37965065 від 27.03.2013 року (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення ТзОВ "Галичінвест": 1) п. 138.1, п. 138.2, 138.8, 138.10. ст. 138, п. 139.1.9. п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (із змінами), що полягало в заниженні податку на прибуток в сумі 34 929 грн., в т.ч. 2 кв. 2012 р. - 22 750 грн., 3 кв. 2012 р. - 10 500 грн., 4 кв. 2012 р. - 1 679 грн. 2) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 п.п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (із змінами), що полягало в занижені податкового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок завищеного податкового кредиту на суму 31 666, 67 грн., в т.ч. за травень 2012 року на суму 21 666, 67 грн., та липень 2012 року на суму 10 000 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 11.04.2013 року № 0000602220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 43 661, 25 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 34929 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 8732,25 грн., та від 11.04.2013 року за № 0000612220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 39583,75 грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 31667 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 7916,75 грн.

Постанова суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову мотивована тим, що матеріалами справи не підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем, як покупцем послуг та його контрагентами ФОП ОСОБА_4 і ПП «Галицький ресторатор», відтак податкові-повідомлення рішення відповідача є правомірними. Крім цього суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, в частині визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки ТзОВ «Галичінвест», що були вчиненні по відношенню до позивача з 12.03.2013 року по 20.03.2013року під час проведення позапланової виїзної перевірки зазначив, що оскільки позивачем не було подано всіх документів на запит податкового органу, то це правомірно слугувало достатньою підставою для проведення перевірки.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційного суду виходячи з наведеного.

Відповідно до п. 138.4. Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пп. 139.1.9.п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи 17.09.2012 року між ТзОВ «Галичінвест» та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір про надання послуг.

Відповідно до умов даного договору ФОП ОСОБА_4 (виконавець) зобов'язується за завданням ТзОВ «Галичінвест» (замовник) надати послуги, в порядку та на умовах визначених цим договором. Так в підпункті 2.1.1. вказаного договору зазначено про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності (забезпечення участі/присутності працівників замовника на організованій консультації (тренінгу) «Виручка вдвоє», що відбудеться в листопаді 2012 року в м. Києві.

Згідно п.2.2 даного договору загальна вартість наданих послуг становить 8000 (вісім тисяч) грн.

Факт виконання умов вказаного договору підтверджується наявними в справі первинними документами такими, як рахунок - фактура № 319 від 18.09.2012 року на загальну суму 3030, 50 грн., рахунок - фактура № 320 від 03.10.2012 року на загальну суму 3971, 00 грн., платіжне доручення № 388 від 04.10.2012 року, платіжне доручення № 407 від 11.10.2012 року, платіжне доручення № 408 від 11.10.2012 року, акти здачі - прийняття надання послуг від 20.11.2012 року, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, свідоцтвом платника єдиного податку ФО-П ОСОБА_4.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи між ТзОВ «Галичінвест» та ПП «Галицький ресторатор» було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.07.2012 року.

Відповідно до умов вказаного договору ТзОВ "Галичінвест" (замовник) доручає, а ПП "Галицький ресторатор" (виконавець) відповідно до узгодженого між сторонами замовлення надає послуги замовнику щодо проведення тренінгів для працівників замовника, відповідно до тематики та графіку проведення тренінгів. До договору додано графік та тематику проведення тренінгу.

Факт виконання умов вказаного договору підтверджується наявними в справі первинними документами такими, як платіжне доручення № 222 від 02.07.2012 року на суму 30000, 00 грн., платіжне доручення № 206 від 25.06.2012 року на суму 40000, 00 грн., платіжне доручення № 191 від 18.06.2012 року на суму 30000, 00 грн., платіжне доручення № 183 від 13.06.2012 року на суму 30000, 00 грн., платіжне доручення № 394 від 08.10.2012 року на суму 10000, 00 грн., платіжне доручення № 599 від 29.01.2013 року на суму 10000, 00 грн., платіжне доручення № 604 від 31.01.2013 року на суму 10000, 00 грн., платіжне доручення № 595 від 25.01.2013 року на суму 30000, 00 грн., як докази оплати за надані послуги, податкова накладна № 280 від 31.05.2012 року на загальну суму з ПДВ 130 000, 00 грн., податкова накладна від 31.07.2012 року за № 383 на загальну суму з ПДВ 60 000, 00 грн., копіями наказів ТзОВ "Галичінвест" про прийняття на роботу працівників даного підприємства.

Крім цього, 01.05.2012 року між ТзОВ «Галичінвест» та ПП «Галицький ресторатор» було укладено договір № 4/п про надання послуг персоналу.

Згідно умов вказаного договору ПП «Галицький ресторатор» (виконавець) приймає на себе зобов'язання за завданням ТзОВ «Галичінвест» замовника надавати послуги з надання клієнтові працівників виконавця для участі у комерційному та виробничому процесі, управлінні торгівлею та виробництвом або для виконання інших функцій, пов'язаних з виробництвом та (або) реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах визначених цим договором.

Факт виконання зобов'язань по вказаному договору підтверджується платіжними дорученнями, як доказами оплати наданих послуг та актом надання послуг.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Аналізуючи наведене вище колегія суддів апеляційного суду вважає, що у випадку взаємовідносин ТзОВ «Галичінвест» з його контрагентами ФОП ОСОБА_4 та ПП «Галицький ресторатор» є наявними, належним чином оформлені первинні документи - договори, податкові накладні, платіжні доручення, акти здачі-прийняття надання послуг, що свідчать про отримання та оплату наданих послуг та є оформленими у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази того, що договір про надання послуг від 17.09.2012 року укладений між ТзОВ «Галичінвест» та ФОП ОСОБА_4 , договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.07.2012 року укладений ТзОВ «Галичінвест» та ПП «Галицький ресторатор» та договір від 01.05.2012 року між ТзОВ «Галичінвест» та ПП «Галицький ресторатор» визнані в судовому порядку недійсними, неукладеними чи розірваними.

Також, слід зазначити, що станом на момент здійснення господарських операцій між ТзОВ «Галичінвест» з контрагентами ФОП ОСОБА_4 та ПП «Галицький ресторатор», останні були платниками податку на додану вартість, що підтверджується відповідними свідоцтвами платника ПДВ.

Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними та помилковими висновки суду першої інстанції, що акти приймання-передачі послуг складені за однією формою та з їх змісту не конкретизовано самих послуг, оскільки форма таких актів є довільною, в них значиться найменування наданих робіт, послуг та такі підписані та завірені печатками сторін договору про надання послуг.

З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат та податкового кредиту сплачені суми по отриманих послугах від контрагентів, згідно вищевказаних договорів, укладених позивачем з ФОП ОСОБА_5 та ПП «Галицький ресторатор», а відтак прийняті ДПІ в Галицькому районі м. Львова податкові повідомлення-рішення № 0000602220 від 11.04.2013 року та № 0000612220 від 11.04.2013 року слід визнати протиправними та скасувати.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС щодо проведення перевірки ТзОВ "Галичінвест", що були вчинені по відношенню до позивача з 12.03.2013 р. по 20.03.2013 року під час проведення позапланової виїзної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи 19.02.2013 року відповідачем був складений обов'язковий письмовий запит N2029/22-40 про надання інформації та її документальне підтвердження у зв'язку з встановленою розбіжністю між поданою до ДПІ податковою звітністю з податку на додану вартість за травень - грудень 2012 року та з податку на прибуток за 2012 рік.

04.03.2013 року Директором ТзОВ "Галичінвест" було скеровано на адресу ДПІ у Галицькому районі м. Львова супровідний лист № 1/01-13 з наданням копій документів.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову в цій частині вимог виходив з того, що позивачем не надано всіх документів на запит податкового органу, а відтак дії відповідача щодо проведення перевірки є законними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав невірну оцінку щодо правомірності дій ДПІ в Галицькому районі щодо проведення позапланової перевірки позивача.

Аналізуючи норму пп. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України колегія суддів вважає, що така перевірка здійснюється, зокрема, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий запит органу ДПІ протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим доказів того, що позивач не надав у передбачені терміни відповіді на вищевказаний запит податкового органу відповідачем суду не надано.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що неповнота відповіді, чи неподання всіх документів не є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки, такою підставою законодавець визначив лише тільки факт ненадання відповіді, а податковий орган не позбавлений права можливості надіслати додатковий запит для вияснення обставин чи надання додаткових документів необхідних для проведення перевірки.

З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду вважає,що підлягають задоволенню позовні вимоги ТзОВ «Галичінвест» щодо визнання протиправними дій ДПІ в Галицькому районі м. Львова щодо проведення перевірки ТзОВ «Галичінвест».

Відповідно до ст.202 КАС України (в редакції, діючій на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвели до неправильного її вирішення, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвест» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 року в справі № 813/3328/13а скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвест» задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС щодо проведення перевірки ТзОВ «Галичінвест».

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС № 0000602220 від 11.04.2013 року та № 0000612220 від 11.04.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичінвест» сплачений судовий збір в розмірі 1248, 69 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст постанови складений 28.11.2014 року.