Рішення

від 10.07.2009 по справі 38/193-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/193-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2009 р.                                                            Справа № 38/193-09

вх. № 4917/6-38

Суддя господарського суду Жельне С.Ч. 

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Любімий О.М. - за довір. б/н від 20.06.2009 року,

відповідача - Грушковська О.П. - за довір. б/н від 02.11.2007 року,

розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Весна", с. Високий  

до  Закритого акціонерного товариства "Донгорбанк"  

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Приватна фірма «Весна» звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійним Іпотечного договору від 14 травня 2007 року № 06 з моменту його підписання, мотивуючи свою позицію тим, що під час укладення спірного договору сторони порушили вимоги ст. 18 Закону України «Про іпотеку», а також ст.ст. 331, 376 Цивільного кодексу України, що полягає у відсутності достатніх відомостей про ідентифікацію предмету іпотеки в спірному договорі, а також відсутності права власності позивача на нежитловий об'єкт на момент його надання в іпотеку.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у відзиві та через представника в судовому засіданні проти позову заперечує. Вказує, що під час укладення спірного договору здійснено Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.05.07 № 14431698, виданий КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», згідно з яким площа будівлі промислового комплексу, розташованого за адресою Харківський район, с. Високий, вул. Красіна, 26, становить 1474,60 м2, що і вказано в спірному договорі. Стосовно надання в іпотеку земельної ділянки відповідач вказує, що Іпотечний договір від 14 травня 2007 року № 06 містить усі передбачені законодавством ідентифікаційні дані земельної ділянки, в тому числі її цільове призначення. У відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

У зв'язку з необхідністю витребування необхідних для розгляду справи письмових доказів, керуючись вимогами ст. 77 ГПК України, судове засідання було відкладене до 10 липня 2009 року.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд ставнов наступне:

Між позивачем та відповідачем укладено Іпотечний договір від 14 травня 2007 року № 06, відповідно з яким Іпотекодавець (позивач) передає Іпотекодержателю (відповідачу) в іпотеку об'єкти нерухомого майна, згідно з пп. 1.2 спірного договору, а саме: будівлю промислового комплексу (літ «А-1») загальною площею 1474,60 грн. та зливну яму (літ. «К»), які належать позивачу на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності від 25.04.00, зареєстрованого Харківським міжміським БТІ та записаного в реєстрову книгу № 1 під реєстровим номером 52 від 26 квітня 2000 року.

Крім цього іпотека поширюється на належну позивачу земельну ділянку, на якій розташовано предмет іпотеки і яка необхідна для його використання за призначенням. Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності земельної ділянки серія ХР № 043151, виданий на підставі рішення Височанської селищної Ради XV сесії ХХІІІ скликання від 29.03.01 Харківського району Харківської області, видане 3 жовтня 2001 року.

Відповідно з пп. 2.1 спірного договору передбачено, що за рахунок предмету іпотеки задовольняються вимоги відповідача до ТОВ Фірми «Укан» (код ЄДРПОУ 14367885) за Кредитним договором від 14 травня 2007 року № 06 у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, а також будь-яке збільшення цієї суми та/або процентів за Кредитним договором від 14 травня 2007 року № 06.

Іпотечний договір від 14 травня 2007 року № 06 діє набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором та за Кредитним договором від 14 травня 2007 року № 06, забезпеченням якого він є. Іпотечний договір від 14 травня 2007 року № 06 посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В. 14 травня 2007 року, яким накладено заборону на відчуження будівлі промислового комплексу та земельної ділянки до припинення дії спірного договору.

Під час нотаріального посвідчення спірного договору 14 травня 2007року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В. на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» накладено заборону відчуження будівлі промислового комплексу та земельної ділянки до моменту припинення дії договору іпотеки.

Залученими до справи письмовими доказами підтверджується, що за Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, який затверджено Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 31.01.00 № 17, державній технічній комісії пред'явлений закінчена будівництвом будівля реконструкції комплексу по виробництву продукції за адресою с. Високий, вул. Красіна, 26, будівництво якої здійснено на підставі Рішення Височанської селищної Ради від 12.11.96 № 573 та з дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт від 10.08.98, виданого Харківським ДАБК. Рішенням державної технічної комісії пред'явлений до прийняття об'єкт реконструкції виробничого комплексу введено в експлуатацію.

Загальна площа об'єкту становить 3700 м2, обсяг будівлі становить 11100 м3.

На підставі Розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 31.01.00 № 17 видано Свідоцтво про право власності на будівлю промислового комплексу від 25 квітня 2000 року, яким засвідчується, що об'єкт в цілому, розташований в селищі Високий по вул. Красіна, 26, дійсно належить Приватній фірмі «Весна» на праві приватної власності і складається з однієї будівлі. Зазначену в Свідоцтві на право власності будівлю промислового комплексу в цілому зареєстровано в Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації на підставі приватної власності за Приватною фірмою «Весна»; запис у реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 52 26 квітня 2000 року.

З наведеного вбачається, що позивач, починаючи з 25 квітня 2000 року, у передбаченому законом порядку набув право приватної власності на будівлю промислового комплексу за адресою: с. Високий, вул. Красіна, б. 26, площа якої становить 3700 м2.

Даними Технічного паспорту на виробничий будинок від 18.10.06, виданого на будівлю промислового комплексу, який належить на праві власності позивачу, розташований за адресою: Харківський район, с. Високий, вул. Красіна, 26, підтверджується, що загальна площа будівлі під літерою А-1 становить 3562,70 м2. Будівля промислового комплексу складається з двох поверхів, підвалу, напівпідвалу, ганку, цокольного поверху, мансарди, які позначено літерами А-1, А1-1 – А14-1, пд, пд1-пд4, нпд5, нпд6, Мс, а – а3.

Крім цього в Технічному паспорті на виробничий будинок від 18.10.06 КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» зроблено відповідну відмітку про наявність самочинного будівництва загальною площею 492,4 м2.

На підставі Рішення Височанської селищної ради від 12.12.06 № 728 силами КП «Архітектурне бюро Харківського району» розроблене Містобудівне обґрунтування реконструкції будівлі промислового комплексу по вул. Красіна, 26, яке затверджене Головою райдержадміністрації Харківського району Бакуменко В.Б. 11 січня 2007 року. Під час розробки Містобудівного обґрунтування при обстеженні комплексу виявлено розпочату самовільну реконструкцію будівлі промислового комплексу, а також встановлено, що площа забудови території складає 2140,61 м2.

Належних доказів щодо наявності права власності позивача на самовільне будівництво до матеріалів справи сторонами справи не надано.

У той же час даними наданого відповідачем Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.05.07 № 14431698, виданим КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», підтверджується, що підставою виникнення права власності позивача на будівлю промислового комплексу (літ. «А-1») за адресою: Харківський район, с. Високий, вул. Красіна, б. 26 є Свідоцтво про право власності від 25 квітня 2000 року, видане Харківською районною державною адміністрацією Харківської області. Загальна площа будівлі становить 1474,60 м2. Ішим об'єктом нерухомості є зливна яма (літ. «К»), площа якої не вказана. Також Витяг містить запис про наявність самовільно збудованої мансарди «Мс» площею 492,4 м2, яку не включено до загальної площі будівлі.

Згідно з вимогами ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що дані Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.05.07 № 14431698 не є достовірними, оскільки Свідоцтво про право власності на будівлю промислового комплексу від 25 квітня 2000 року свідчить, що площа будівлі на момент встановлення права становить 3700 м2. Належні докази зміни площі будівлі сторонами спору до матеріалів справи не надано.

Доводи відповідача про часткове передання в іпотеку нерухомого майна площею 1474,60 м2 судом не приймаються, оскільки положеннями частини 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Крім цього доказами по справі підтверджується та не заперечується відповідачем на момент передання нерухомого майна в іпотеку, що на будівлі існувало самовільне будівництво частини нерухомого об'єкту, що є його невід'ємною частиною, право власності на що не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно з вимогами ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Виходячи з цього, позивач не мав права надавати в іпотеку нерухоме майно - будівлю промислового комплексу з урахуванням самовільного будівництва.

Дані про встановлення права власності на зливну яму (літ. «К») в матеріалах справи відсутні, площі зливної ями в спірному договорі не визначено.

При цьому суд зазначає, що вказана у Іпотечному договорі від 14 травня 2007 року № 06 площа будівлі промислового комплексу (літ. «А-1») в розмірі 1474,60 м2 взагалі не підтверджується жодними належними доказами.

Згідно з вимогами ст. 18 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотечний договір має обов'язково містити опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення.

За цих фактичних обставин слід визнати, що в Іпотечному договорі від 14 травня 2007 року № 06 не наведено опису предмету іпотеки, достатнього для його ідентифікації, а також не наведено його реєстраційних даних (щодо самочинного будівництва та зливної ями), що є порушенням вимог ст. 18 Закону України «Про іпотеку».  

Стосовно земельної ділянки, право власності на яку підтверджується Державним актом на право власності земельної ділянки серія ХР № 043151 від 3 жовтня 2001 року суд зазначає, що за вимогами пп. 1.1 спірного договору в якості предмету іпотеки сторони визначили лише об'єкти нерухомого майна, тобто земельну ділянку до складу предмету іпотеки не віднесено, хоча є окрема норма про іпотеку земельної ділянки У спірному договорі прямо не зазначене цільове призначення земельної ділянки, що є порушенням вимог ст. 18 Закону України «Про іпотеку».  

Приписами частини 4 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» встановлено, якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Як з'ясовано судом під час розгляду справи, позивач (Іпотекодавець) не є власником будівлі промислового комплексу площею 1474,60 м2, тому передання в іпотеку земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності за Державним актом на право власності земельної ділянки серія ХР № 043151, виданий на підставі рішення Височанської селищної Ради XV сесії ХХІІІ скликання від 29.03.01 Харківського району Харківської області, видане 3 жовтня 2001 року не є правомірним.

Під час розгляду справи суд переконався, що сторони Іпотечного договору від 14 травня 2007 року № 06 під час його вчинення не досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а саме: технічних характеристик нерухомого об'єкту, його площі, або визначення окремих приміщень, що передаються в іпотеку за площею 1474,60 м2, не здійснили виділ частки в цілому об'єкті, що негативно впливає на правомірність укладеного правочину.

Вимогами ст. 18 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних у цій статті істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Крім цього суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а також правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що має місце з огляду на фактичні дії сторін спору. Відповідно з частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 ст. 236 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За викладених вище обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами, суд доходить висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, що обумовлює їх повне задоволення.

З урахуванням вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України за наслідками розгляду справи судові витрати у вигляді державного мита в сумі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. слід стягнути з відповідача.

У відповідності до ст. 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Судові витрати належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Іпотечний договір від 14 травня 2007 року № 06.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Донгорбанк» (383086, м. Донецьк, вул. Артема, 38, код в ЄДРПОУ 20365318) на користь Приватної фірми «Весна» (62459, Харківська обл., Харківський р-н, с. Високий, вул. Красіна, 26, код ЄДРПОУ 21233955) - 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання чинності судовим рішенням.

Суддя                                                                                            Жельне С.Ч.