Рішення

від 13.07.2009 по справі 15/183-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/183-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.09           Справа № 15/183-09.

за позовом Приватного комерційно-виробничого підприємства «Lemax», м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланатекс», м. Суми

про стягнення 4216 грн. 50 коп.

                                                                   СУДДЯ                    Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Разуменко Л.А., довіреність №19 від 13.07.2009р.

Від відповідача: не з‘явився

       Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 4216 грн. 50 коп. заборгованості по договору купівлі-продажу   від  03.02.2009р., а саме: 4131 грн. 00 коп. боргу за переданий товар відповідно до накладної №24 від 03.02.2009р. та довіреності серії №4 від 03.02.2009р. на ім‘я Гайдукова Володимира Павловича, 45 грн. 44 коп. інфляційних збитків та 40 грн. 06 коп. – 3% річних.

         Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився.      Таким чином, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (про що свідчить долучене до матеріалів справи  поштове повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 02.07.2009р.), згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.    

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

        03.02.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого продавець (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) оплачує та одержує метал в подальшому товар відповідно рахунку, видаткової та податкової накладних, які є невід‘ємною частиною даного договору.

        Очікувана вартість договору складає 4131 грн. 00 коп. (п. 2.5 договору).

        Відповідно до п. 3.2 договору товар є прийнятим покупцем по кількості та якості після підписання видаткової накладної покупцем та продавцем.

Тому, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу відповідно до накладної №24 від 03.02.2009р. товар (труба пр. 120х120) на суму 4131 грн. 00 коп.

Але відповідач незважаючи на заявлену гарантію з позивачем за товар не розрахувався, тому згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачу претензію №9 від 28.05.2009р. із вимогою погасити заборгованість за переданий товар, але відповіді на претензію не отримав, вказану заборгованість відповідач не погасив.

Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В підтвердження направлення відповідачу претензії позивачем подано копію поштової квитанції №4801 від 28.05.2009р. та опис вкладення.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме: договором купівлі-продажу від 03.02.2009р., накладною №24 від 03.02.2009р., довіреністю на отримання товару серії №4 від 03.02.2009р. на ім‘я Гайдукова Володимира Павловича, податковою накладною №24 від 03.02.2009р., які долучені до матеріалів справи.  

Крім цього, між позивачем та відповідачем був 12.05.2009р. підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2009р., відповідно до якого борг відповідача перед позивачем складає 4131 грн. 00 коп. (вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками).

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача за поставлений йому позивачем товар складає 4131 грн. 00 коп. що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Доказів сплати суми боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача відповідачем не подано, тому позов в частині стягнення 4131 грн. 00 коп. боргу підлягає задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

          Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору купівлі-продажу   від  03.02.2009р., позивач просить стягнути з відповідача 45 грн. 44 коп. інфляційних збитків за період з лютого по травень 2009 року та 40 грн. 06 коп. – 3% річних за період з 03.02.2009р. по 31.05.2009р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Тому, враховуючи вищевикладене, позивачем необґрунтовано здійснено нарахування інфляційних витрат та 3% річних, оскільки інфляційні витрати та 3% річних повинні бути нараховані за час прострочення виконання зобов‘язання відповідно до ст. 530 ЦК України, оскільки строк виконання зобов'язання у договорі визначений не був, а претензія позивачем була направлена відповідачу 28.05.2009 року.

        Тобто позовні вимоги в частині стягнення  45 грн. 44 коп. інфляційних збитків та 40 грн. 06 коп. – 3% річних є необґрунтованими і в зазначеній частині в позові відмовляється.        

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланатекс» (40024, м. Суми, вул. Харківська, 9/1, код 33525969) на користь Приватного комерційно-виробничого підприємства «Lemax» (40007, м. Суми, вул. Черкаська, 4, код 31066831) 4131 грн. 00 коп. боргу, 99 грн. 93 коп. витрат по держмиту, 306 грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В інший частині позову – відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резніченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 14.07.09р.