Рішення

від 01.12.2014 по справі 920/1622/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.2014 Справа № 920/1622/14

За позовом : Приватного акціонерного товариства «Ворожбянський машинобудівний завод», м. Ворожба

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворожбянський машинобудівний завод», смт. Низи

про стягнення 81 600 грн. 00 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Секретар судового засідання Р.Б. Малюк

За участю представників:

Позивача - Шаматрін Є.М.

Відповідача - Волошина М.В.

В судовому засіданні 24.11.2014 було оголошено перерву до 01.12.2014

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати у розмірі 81 600 грн. 00 коп. за договором оренди № 018/018/013 від 01.12.2013 року, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач проти позову заперечує повністю та просить суд відмовити в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

01 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди № 018/018/013, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування (оренду) транспортні засоби, обладнання, нерухомість, відповідно специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди об'єкт оренди передається орендарю в платне користування на підставі акту прийому-передачі.

Згідно з актом прийому-передачі об'єкта оренди від 01.12.2013 року позивач передав, а відповідач прийняв: Автобус НСАЗ-49482, Автокран КС-3575 А, Автомобіль ЗИЛ-130, Автомобіль ЗИЛ-131 борт А, Легковий автомобіль ЗАЗ 11021619 дв. № 245000W0373415, Ворота виїзні автомобільні, Ворота виїзні залізничні, Ворота стоянки 2000х5000, Колодязь.

Пунктом 4.1. договору оренди встановлено, що строк оренди з 1 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно.

Згідно з п. 7.1. договору оренди розмір орендної плати за один місяць складає 25000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач лише частково сплатив орендну плату за грудень 2013 року в розмірі 18 400,00 грн.

7 березня 2014 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості з орендної плати за грудень 2013 року в сумі 6 600,00 грн.

Однак, відповіді на претензію чи коштів від відповідача не отримав.

Позивач зазначає, що після закінчення строку оренди відповідач орендоване майно за актом приймання-передачі не повернув, хоча був зобов'язаний це зробити згідно з п. 3.2. договору оренди.

На підставі ст. 764 ЦК України, відповідно до якої, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, позивачем була нарахована орендна плата за січень-березень 2014 року в сумі 75 000,00 грн.

Відповідач суму боргу за договором оренди не сплатив.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 762 ЦК України передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що позивачем, всупереч ст. ст. 32, 33 ГПК України, не надано суду, в обґрунтування своїх позовних вимог, належних та допустимих доказів факту належного виконання договору оренди зі свого боку. Відповідач вважає, що наявність лише одного акту прийому-передачі майна не є належним доказом факту самої передачі такого майна. Відповідач зазначає, що майно, яке включене до акту прийому-передачі ніколи йому для здійснення господарської діяльності не передавалось. Транспортні засоби, які зазначені в акті під час укладення та дії договору були в несправному технічному стані, через що відносно них не був пройдений технічний огляд. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що майно, яке було предметом договору оренди в ході процедури банкрутства ПрАТ «Ворожбянський машинобудівний завод» було реалізовано в серпні 2014 року, що суперечить твердженню позивача про те, що зазначене майно йому не поверталось. І, взагалі, відповідач вважає, даний договір неукладеним, оскільки сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, так як договір не містить умов щодо вартості майна з урахуванням її індексації, орендної плати з урахуванням її індексації, порядку використання амортизаційних відрахувань.

У своїх поясненнях на відзив відповідача позивач зазначив наступне:

За договором оренди позивач мав передати орендоване майно. Такий обов'язок було виконано, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт приймання-передачі. Безпосереднє використання орендованого майна відповідачем у його господарській діяльності жодного значення для вирішення спору не має, ніяких перешкод з боку позивача щодо використання відповідачем майна не чинилось; як фактично використовувати майно (чи взагалі не використовувати) є внутрішньогосподарськими питаннями відповідача.

Підписавши наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі відповідач засвідчив факт прийняття майна в оренду, такий акт є належним і допустимим доказом цього факту.

Також позивач звертає увагу суду на те, що відповідач частково оплатив оренду плату за грудень 2013 року, про що свідчать наявні в матеріалах докази. Такі оплати відбувались у лютому 2014 року, що свідчить про часткове виконання договору оренди і відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача. До речі, жодних заперечень щодо стану орендованого майна до дня подання позову відповідачем не висловлювалось, відповідей на претензії, наявні в матеріалах справи, відповідачем не надавались. До дня укладення договору оренди і передання майна відповідач мав право перевірити технічний стан транспортних засобів і, за умови невідповідності такого стану своїм очікуванням, не приймати майно в оренду. Відтак, прийнявши орендоване майно, він погодився з його характеристиками, існуючими на момент передання.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що акт прийому передачі від 01.12.2013 року, підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками є належним та достатнім доказом того, що позивач передав, а відповідач прийняв зазначене в ньому майно.

Пунктом 1.3. договору оренди встановлено, що стан об'єкта оренди на момент передачі в оренду: задовільний. Підписуючи договір оренди відповідач погодився зі станом об'єкта оренди та не пред'явив ніяких заперечень позивачу.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з положень про найм (оренду) в Цивільному кодексі України, істотними умовами договору найму (оренди) є умови про предмет договору найму, плату за користування майном, строк договору найму.

Часткове виконання договору оренди (позивач передав майно у користування, а відповідач частково сплати орендну плату) підтверджує те, що сторони домовились щодо всіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися, належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 615 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від договору недопустима, а згідно статті 611 у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач не подав ніяких належних доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, суд не приймає його заперечення та вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворожбянський машинобудівний завод» (42355, Сумська область, Сумський район, смт. Низи, вул. Шлях, 17, кв. 4, код 37781177) на користь Приватного акціонерного товариства «Ворожбянський машинобудівний завод» (41812, Сумська область, Білопільський район, м. Ворожба, вул. Ворошилова, 110, код 05399107) заборгованість з орендної плати у розмірі 81 600 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1827,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 04.12.2014

Суддя С.О.Миропольський