Ухвала

від 04.12.2014 по справі 908/1238/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"04" грудня 2014 р. Справа № 908/1238/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А., суддя Тарасова І. В.,

розглянувши заяву ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» про прийняття до розгляду апеляційної скарги Бердянський інститут державного та муніципального управління Класичного приватного університету (вх.№4095 З/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 10 червня 2014 року по справі №908/1238/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ,

до Бердянського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету, м. Бердянськ

про стягнення 31210,52 грн.

ВСТАНОВИЛА:

До Харківського апеляційного господарського суду 01.12.2014р. звернувся позивач - ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» про прийняття до розгляду апеляційної скарги Бердянський інститут державного та муніципального управління Класичного приватного університету (вх.№4095 З/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 10 червня 2014 року по справі №908/1238/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ, до Бердянського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету, м. Бердянськ про стягнення 31210,52 грн., додавши до заяви копію рішення господарського суду Запорізької області від 10.06.2014р. по справі №908/1238/14, копію апеляційної скарги відповідача, копію витягу з сайту ДП Інформаційно-ресурсний центр щодо юридичної особи - Бердянський інститут державного та муніципального управління класичного приватного університету.

Положеннями частини 1 статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (далі-Закон) встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечити розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 року визначено, що розгляд господарських справ, які підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом.

Виконуючий обов'язки голови Донецького апеляційного господарського суду в листі від 12.09.2014 року №01/703/14 повідомив голову Вищого господарського суду України, що вищевказане розпорядження в частині передачі до Харківського апеляційного господарського суду незакінчених провадженням апеляційних справ, які порушені та знаходяться провадженні Донецького апеляційного господарського суду є неможливим.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 1 Закону

у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного рішення.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.06.2013 року (суддя Соловйов В.М.) по справі №920/687/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Бердянського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Дзержинського, 34/32, ідентифікаційний код 37963764) на користь Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.Мазіна, 65/97, ідентифікаційний код 05541120) 19439 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 48 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 11 616 (одинадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 67 коп. пені, 94 (дев'яносто чотири) грн. 77 коп. - 3 % річних від простроченої суми та 1823 (одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. 89 коп. витрат на судовий збір. В частині стягнення 58 (п'ятдесят вісім) грн. 46 коп. пені та 1 (одна) грн. 14 коп. в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач Бердянський інститут державного та муніципального управління Класичного приватного університету з рішенням господарського суду Запорізької області не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/1238/14 від 10.06.2014р. в частині задоволення пені за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 349,91 грн., а також в частині задоволення 3% річних у сумі 94,77 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити розстрочення суми основного боргу 19439,48 грн. до кінця 2014р., а саме, конкретизуючи суму місячної сплати за липень 2014р. -3239,91 грн., серпень 2014р. - 3239,91 грн., вересень - 3239,91 грн., жовтень 2014р. - 3239.91 грн., листопад 2014р. - 3239,91 грн., грудень 2014р. - 3239,91 грн. Надати можливість за умови ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочити або розстрочити сплату судового збору в сумі 911,95 грн. до моменту ухвалення судового рішення у справі.

Перевіривши матеріали заяви ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» про прийняття до розгляду апеляційної скарги Бердянський інститут державного та муніципального управління Класичного приватного університету (вх.№4095 З/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 10 червня 2014 року по справі №908/1238/14, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 94 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, вимоги до особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково. Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.

У відповідності до цієї ж норми процесуального законодавства до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Колегія суддів, перевіривши апеляційну скаргу на предмет її відповідності статті 94 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню за підстав передбачених п.3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Згідно з п.п.1 п.2 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру передбачено ставку судового збору - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору, що справляється із апеляційної скарги на рішення суду складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянт судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не сплатив, натомість просив суд розстрочити або відстрочити сплату судового збору при цьому не зазначив причини неможливості сплати судового збору відповідачем.

Розглянувши клопотання про розстрочення або відстрочення сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, зважаючи на наступне.

У відповідності до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Статтею 1 Закону України "Про підприємництво" підприємництво визначено як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Колегія суддів зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі не зазначає про підстави для розстрочення або відстрочення сплати судового збору та не надає докази в підтвердження неможливості його сплати у визначеному порядку та розмірі.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем у даній справі копії апеляційної скарги, рішення господарського суду Запорізької області від 10.06.2014р. по справі №908/1238/14, витягу з сайту ДП Інформаційно-ресурсний центр щодо юридичної особи - Бердянський інститут державного та муніципального управління класичного приватного університету не засвідчені належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Постановою Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам надані такі роз'яснення: " 2.2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК .

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається:

- зі слів "Згідно з оригіналом",

- назви посади,

- особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища,

- дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору".

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зазначені обставини є підставою для повернення апеляційної скарги Бердянського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету відповідно до пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 97 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після усунення обставин, зазначених в пункті 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Повернути копію апеляційної скарги Бердянському інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету.

Додаток: заявнику - копія апеляційної скарги на 4 арк., копія розрахунку суми пені на 1 арк.

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Тарасова І. В.