Постанова

від 27.11.2014 по справі 910/8944/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. Справа№ 910/8944/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Зайцева І.В. - представник за дов. №1508/13 від 16.10.2013р.;

від відповідача: Малеванчук І.В. - представник за дов. б/н від 10.092014р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи"

на рішення Господарського суду м. Києва від 19.06.2014 р.

у справі № 910/8944/14 (суддя: Полякова К.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи"

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/42-0-1/1/832 від 10.11.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/42-0-1/1/832 від 10.11.2011 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2014 р. позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/42-0-1/1/832 від 10.11.2011 - задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 49369,00 грн. заборгованості за кредитом, 10527,50 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом, 605,47 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 381,44 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування та 1 827,00 грн. - витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2014р. у справі №910/8944/14 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норм матеріального права.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано факт відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем по спірному кредитному договору на дату направлення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» претензії №1400000/8/285 від 11.03.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 29.09.2014 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи" було прийнято до провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2014р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи" (позичальник) укладено кредитний договір № 012/42-0-1/832 (далі - кредитний договір), предметом якого відповідно до умов договору є зобов'язання кредитора надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Кредитний ліміт, як то визначено п. 1.1.1. кредитного договору, становить 100000,00 грн.

Відповідно п. 1.1.2. кредитного договору кредит в сумі 100000,00 грн. призначений на придбання автотранспортного засобу шляхом здійснення оплати по договору купівлі-продажу автомобіля № С006372 від 01.10.2011 р.

Згідно п. 1.1.4 та п. 1.1.5 кредитного договору, кредит наданий позичальнику строком на 60 місяців із датою остаточного погашення кредиту 09.11.2016 р.

За користування кредитом позичальник сплачує проценти, що розраховуються на основі процентної ставки, розмір якої може змінюватись на умовах цього договору. На дату укладання цього договору розмір процентної ставки складає 22,0% річних (п. 1.2. кредитного договору).

Згідно п. 1.3.2. кредитного договору, розмір та строк сплати щомісячного платежу визначаються графіком повернення кредиту та сплати інших платежів

Відповідно до п.п. 7.1.,7.2. кредитного договору кредитор має право, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом(в тому числі, прострочені проценти), пеню та штрафи, відповідно до цього договору.

Так, матеріалами справи, а саме банківською випискою (наявна в матеріалах справи), підтверджується факт надання кредиту позичальнику шляхом перерахування суми грошових коштів у розмірі 100000,00 грн.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позичальником протягом 2012 року зобов'язання за кредитним договором, щодо повернення кредиту та сплати відсотків, виконувались належним чином, що також відображено позивачем у розрахунку заборгованості.

Так, позичальником всього здійснено погашення тіла кредиту на суму 50 631,00 грн., а отже розмір суми неповернутого кредиту складає 49 369,00 грн. Також, протягом 2011-2012 років позичальником сплачено всього відсотків у розмірі 28 122,10 грн., залишок несплачених відсотків становить 10 527,50 грн.

Позичальник з січня 2013 року припинив своєчасне та повне виконання своїх зобов'язань щодо погашення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в свою чергу 11.03.2014р. направило на адресу позичальника претензію № 1400000/8/285 із вимогою здійснити погашення суми заборгованості за кредитним договором, а саме у розмірі 49 369,00 грн. - непогашена основна заборгованість, 10 527,50 грн. - заборгованість по відсоткам, та пені по кредиту - 605,47 грн. та 381,44 - пені по відсотках.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються із нормами статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи" склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 49369,00 грн. заборгованості за кредитом та 10527,50 грн. - заборгованості по відсоткам.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 605,47 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 381,44 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 13.4. кредитного договору, за прострочення виконання будь-яких зобов'язань за цим договором позичальник сплачує пеню у розмірі 0,04% за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»).

Враховуючи вищевикладені норми матеріального права, Київський апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок суми пені за несвоєчасну сплату кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків, погоджується з розрахунком позивача, щодо стягнення 605,47 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 381,44 грн.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2014р. у справі №910/8944/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські будівельні бізнес системи" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2014р. у справі №910/8944/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/8944/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк