Рішення

від 02.12.2014 по справі 904/5631/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.14р. Справа № 904/5631/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРОН ГРУП", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАТРО-ЕКСП", м. Дніпропетровськ

Третя особа -1 на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВТОРГФРУКТ", м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область

Третя особа -2 на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС", м. Київ

про стягнення 72 551,01 грн. за договором транспортного експедирування

Головуючий колегії Назаренко Н.Г.

Суддя Бєлік В.Г.

Суддя Євстигнеєва Н.М

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

від позивача: Нестерова О.В., довіреність№ б/н від 14.05.2014 р., представник

від відповідача: Пристромко М.П., довіреність № 15/09/2014 р. від 15.09.2014 р. представник

від третьої особи-1 не з'явився

від третьої особи-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕРОН ГРУП" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАТРО-ЕКСП" суми основного боргу у розмірі 72 426,00 грн., 3% річних - 125,01 грн. за договором транспортного експедирування.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за укладеним між Позивачем та Відповідачем договором транспортного експедирування № 0408/М від 08.04.2014р. щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою суду від 12.08.2014р. розгляд справи відкладався на 15.09.2014р.

15.09.2014р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.09.2014р.

Ухвалами суду від 29.09.2014р. строк розгляду справи продовжено до 15.10.2014р. та відкладено розгляд справи на 13.10.2014р.

13.10.2014р. у судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.2014р.

Ухвалою суду від 15.10.2014р. до участі у справі в якості Третьої особи -1 на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВТОРГФРУКТ" та в якості Третьої особи -2 на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС", та призначено розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2014р. для розгляду даної справи, призначено колегію у складі трьох суддів: головуючого судді Назаренко Н.Г., суддів Белік В.Г., Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою від 15.10.2014р. справу прийнято до провадження для розгляду в колегіальному складі суддів та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2014р.

Представник позивача в ході розгляду справи по суті підтримав позовні вимоги, викладенні у позовній заяві, у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що ТОВ "КВАТРО-ЕКСП" в особі його уповноваженого представника - директора Каратаєсвького Сергія Вікторовича, не укладало договір № 0408/М від 08.04.2014р. та замовлення на здійснення перевезення вантажу ТОВ "КИЇВТОРГФРУКТ".

Третя особа -1 у судові засідання свого повноважного представника не направила, про дату, час та місце судових засідань повідомлена належним чином., листом б/н б/д, направленим до суду факсом повідомила про те, що у квітні 2014р ТОВ "КВАТРО-ЕКСП", було здійснено організацію міжнародного перевезення на користь ТОВ "КИЇВТОРГФРУКТ".

Третя особа -2 у судові засідання свого повноважного представника не направила, надала пояснення по справі, в яких зазначила, що перевезення замовлене Відповідачем у Позивача на користь ТОВ "КИЇВТОРГФРУКТ", здійснено ТОВ "ЛАА ТРАНС" в повному обсязі без заперечень з боку вантажоотримувача.

Ухвалою суду від 05.11.2014р розгляд справи відкладався до 01.12.2014р.

Судові засідання 15.09.2014р. та 05.11.2014р. проводилось в режимі відеоконференції відповідно до с. 741 ГПК України.

Судові засідання 15.10.2014р. та 01.12.2014р. проводились в режимі технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 01.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАА Транс" (далі - Перевізник, Третя особа-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шерон Групп" (далі - Позивач, Експедитор) укладено договір № 23/01/2014 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом цього договору є регламентування взаємовідношень між перевізником та експедитором, які викають при плануванні, розрахунках та здійсненні міжнародних та внутрішніх (по Україні) автомобільних перевезень вантажів та наданні інших послуг пов'язаних з автомобільними перевезеннями вантажів.

Згідно п. 2.1. Договору перевезення виконуються перевізником на підставі заявок експедитора на перевезення вантажів (далі - заявки). Заявка повинна містити наступну інформацію:дата, час, місце завантаження, найменування вантажовідправника, найменування, характер вантажу, вагу брутто, спосіб пакування, маршрут перевезення, ставку - нетто за перевезення (вартість фрахта), місце розвантаження, тип (тент, рефрижератор) та об'єм замовленого півпричепу. У випадку заперечування умов заявки та умов цього договору приймаються умови цього договору.

Оплата за перевезення вантажу проводиться по узгодженим з ставкам-нетто. Ставка-нетто за кожне перевезення вантажу встановлюється замовленням на перевезення або додатковою угодою по факсу (п. 3.1. Договору).

Відповідно п. 3.2. Договору експедитор проводить належні з експедитором по цьому договору платежі на протязі 7 днів з моменту отримання копій документів (рахунок, акт виконаних робіт, СМR, товарно-транспортна накладна). Отримання рахунку підтверджується відміткою в реєстрі фірми агента експедитора або іншим письмовим підтвердженням в отриманні рахунку. Експедитор без узгодження з перевізником не видає водіям ніяких авансів. Валюта видана без письмового узгодження з перевізником до взаємозаліку прийматись не буде.

08.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шерон Груп" (далі - Експедитор-2, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кватро-Експ" (далі - Експедитор-1, Відповідач) укладено договір № 0408/М на транспортно-експедиційне обслуговування (далі - Договір транспортно-експедиційне обслуговування).

Відповідно п. 1.1. Договору транспортно-експедиційне обслуговування експедитор -2 від свого імені та за рахунок експедитора -1 забезпечує здійснення перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

Згідно п. 1.2. Договору транспортно-експедиційне обслуговування експедитор-2 в інтересах експедитора -1 виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розробка маршруту перевезення, організація забезпечення відправлення та отримання вантажу, інших операцій, пов'язаних з перевезенням.

Експедитор-2 організовує перевезення вантажу на підставі письмових замовлень, які подаються замовником по формі, встановленій в додатку №1 до цього договору (п. 2.1. Договору транспортно-експедиційне обслуговування).

Експедитор -2 зобов'язаний письмово підтвердити прийом заявки до виконання не пізніше 24 годин з моменту її отримання, шляхом відправлення засвідченої підписом уповноваженої особи та печаткою експедитора-2. Заявки експедитор-1 на електронну адресу. У випадку ненадання експедитором -2 належним чином засвідченої заявки на протязі 24 годин з моменту її отримання. Заявка вважаються відхиленою експедитором-1 та не породжує зобов'язань експедитора-1 (п.п. 3.1., 3.1.1. Договору транспортно-експедиційне обслуговування).

Відповідно п. 5.1. Договору транспортно-експедиційне обслуговування вартість послуг по перевезенню вантажу, включають в себе вартість перевезення та винагороди, які належать експедитору -2 та узгоджується сторонами визначається у заявці.

Пунктом 5.2. Договору транспортно-експедиційне обслуговування встановлено, що остаточний розрахунок транспортно-експедиційні послуги проводиться експедитором -1 на підставі рахунку - фактури експедитора-2 та акту про виконання транспортно-експедиційних послуг. Підставою для виставлення рахунку-фактури та акту транспортно-експедиційних послуг служать данні подорожніх листів, засвідченні замовником, а також відмітки замовника в супровідних документах.

Згідно п. 10.1. Договору на транспортно-експедиційне обслуговування цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014р.

08.04.2014р. між сторонами укладено Договір - заявку № 0408 на автотранспортні послуги, згідно вказаної заявки позивач організовує з 10.04.2014р. по 17.04.2014р. перевезення вантажу, а саме апельсину, за маршрутом AMSA FRESH - Barrio San Cristobal S|N Avda Salvador 43870, Amporta (Іспанія) - м. Вишневе (Україна) до пункту призначення: м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5. За вказаною адресою знаходиться вантажний термінал Вантажоотримувача: ТОВ "Київторгфрукт".

Як зазначив позивач, перевезення вантажу здійснено в повному обсязі без заперечень з боку відповідача та вантажоодержувача, про що свідчить відбиток печатки вантажоодержувача в графі 24 СМR та відсутність будь-яких заперечень з бору вантажоодержувача та відповідача у СМR.

На виконання умов Договору Позивачем складено акт виконаних робіт № 165 від 30.05.2014р., рахунок на оплату № 56 від 30.05.2014р. на суму 72 426,00 та податкові накладні №№ 20, 21 від 30.05.2014р., які направлено відповідачу 17.06.2014р., про що свідчить копія поштової квитанції та опису вкладення до цінного листа (а.с.43).

Враховуючи не оплату відповідачем наданих послуг, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить сягнути з відповідача 72 426,00 грн. заборгованості за надані послуги Договором на транспортно-експедиційне обслуговування, що і є предметом спору.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Загальні положення про перевезення визначені у ст. 909 ЦК України, відповідно до якої перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Аналогічні приписи містить ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 ЦК України, для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Однак, згідно ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доведеним факт надання позивачем послуг по Договору на транспортно-експедиційне обслуговування 08.04.2014р. № 0408/М, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 72 551,01 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 125,01 грн. за період з 01.07.2014р. по 21.07.2014р.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

3% річних за період з 01.07.2014р. по 21.07.2014р. розраховано позивачем вірно, становлять 125,01 грн. та підлягають стягненню.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів не приймає заперечення відповідача на підставі наступного.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог посилається на не укладення з позивачем спірного Договору № 04/08М та відсутність у обох сторін оригіналу спірного Договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі Договору, укладеного з відповідачем, здійснив перевезення вантажу з доставкою його на вантажний термінал ТОВ "КИЇВТОРГФРУКТ".

Позивач пояснив відсутність у своєму розпорядженні оригіналу Договору № 04/08М та договору-заявки № 0408, укладених з відповідачем, у зв'язку з тим, що відповідні документи були направлені працівником відповідача у вигляді сканованих копій Договору та Договору-заявки, підписаних та завірених печатками з боку відповідача, що є нормальною практикою ділового обороту для експедиторських послуг з перевезення.

Такий порядок укладення договору пов'язаний з тим, що відповідачем фактично замовлено послуги 08.04.2014р., а перевезення планувалося до здійснення і фактично здійснено з 10.04.2014р. по 17.04.2014р.

Тобто послугу було замовлено за два дні до фактичного початку перевезення, та з урахуванням того, що відповідач та позивач знаходяться в різних містах України, а строк доставки поштової кореспонденції складає п'ять днів, позивачем було прийнято до виконання замовлення на перевезення за сканкопією договору та заявки на перевезення.

На підтвердження прийняття замовлення відповідача, позивачем було роздруковано відповідні сканкопії, підписано з боку позивача та направлено відповідачу відповідну сканкопію договору та заявки, підписаних з обох сторін, які і були надані суду разом з позовом.

На підтвердження факту підписання відповідачем договору та заявки, Позивач надав до матеріалів справи сканкопії Договору № 04/08М та договору-заявки № 0408, виконані на електронному носії - лазерному диску, з яких видно, що і на кожній сторінці договору, і на заявці проставлено підписи та оригінальні відтиски печатки відповідача, що свідчить про укладення ним договору перевезення вантажу № 04/08М (т. 1 а.с. 144).

Відповідно до ст. 32, ст. 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до Закону України "Про інформацію", документ це матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Відповідно до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" та Закону України "Про обов'язків примірник документів", документ це матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві.

Відповідно до Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затверджена Наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013р. № 173, документом є створена або отримана судом у процесі його діяльності інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігання та передача її у часі та просторі.

Таким чином, з аналізу чинного законодавства сканкопії оригіналу договору та заявки на лазерному диску, є належними та допустимими доказами факту укладення між позивачем та відповідачем договору.

Разом з тим, укладений між позивачем та відповідачем договір було фактично виконано позивачем, а виконання цього договору було прийнято ТОВ "КИЇВТОРГФРУКТ", в інтересах якого діяв відповідач.

Слід зазначити, що відповідач в ході судового розгляду заперечував проти наявності будь-яких відносин з ТОВ "Київторгфрукт", однак, ТОВ "Київторгфрукт" 13.10.2014р. направив до господарського суду листа, в якому повідомив, що у квітні 22014р. ТОВ "Кватро-Експ" було здійснено організацію міжнародного перевезення на користь ТОВ "Київторгфрукт" (т.1 а.с. 140).

Після отримання судом зазначеного листа Відповідач в судовому засіданні 01.12.2014р. підтвердив факт існування між ним та ТОВ "Київторгфрукт" договірних відносин, однак, при цьому зазначив про втрату договору, укладеного між ним та ТОВ "Київторгфрукт" та інших документів за цим договором, та зазначив, що на теперішній час відбувається відновлення цих документів.

Крім того, на виконання ухвали суду від 05.11.2014р. Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів надано копії декларації з податку на додану вартість з усіма додатками до неї зокрема з додатком № 5, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2014 р., подані ТОВ "КВАТРО-ЕКСП".

Дослідивши зазначені документи колегія суддів встановила, що відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року з додатками відповідачем видано на користь платника податків з ІПН 3760447101 дві податкові накладні на суму 1 000,00 грн., в тому числі ПДВ -166,67грн., а також податкову накладну на суму 19 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 0,00 грн. (т.2. а.с.18-23). Зазначені накладні виписані у зв'язку з наданням відповідачем послуг міжнародного перевезення вантажів

Відповідно до даних Реєстру платників ПДВ ІПН 3760447101 належить ТОВ "Київторгфрукт" (т.2. а.с.44-47).

Факт наявності правовідносин між позивачем та відповідачем також підтверджується гарантійним листом відповідача, відповідно до якого ТОВ "Кватро-Експ" гарантує оплату 20.05.2014р. ТОВ "Шерон-груп" за міжнародне перевезення, маршрут Іспанія, 43870 Альмерия - п/п Ягодин - Україна, Вишневе згідно "Заявки на перевезення" №_0408\М від 8 квітня 2014р. та договору на транспортно-експедиційні послуги № 0408\М від 8 квітня 2014р. Узгоджена вартість доставки складає: 72 426 грн. Форма оплати: 19 000 грн. - безготівкова; 53 426 грн. - готівка на карту. (т.1 а.с 145).

Позивач проти цього листа заперечив, зазначивши, що підпис на ньому зроблений невідомою особою, проти наявності на листі оригінального відтиску печатки підприємства не заперечив.

При цьому, заявивши в судовому засіданні про можливе підроблення підпису на спірному Договорі, відповідач проти оригінального відтиску печатки підприємства на сканкопії Договору також не заперечив, при цьому зазначивши, що печатка підприємством не втрачалась та знаходиться у керівника.

У зв'язку з цим слід взяти до уваги, що відповідно до п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.1998р. "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію" (із змінами та доповненнями), яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями, контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство . Згідно п. 65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій.

Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Крім того, відповідно до ст. 2 ГК України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження та основі відносин власності.

Згідно зі ст. 62 ГК України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органами місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Печатка підприємства повинна використовуватись та зберігатись у встановленому порядку, а дотримання законності користування нею покладається на відповідальну особу підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує проти автентичності відтиску печатки, здійсненого на сканкопії спірного Договору, Договору-заявки та грарантійному листі, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі ТОВ "Кватро-Експ".

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний зокрема на сканованих документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції.

З врахуванням викладеного, здійснюючи розгляд справи, колегія суддів встановила, що позивачем чи іншими сторонами у справі не надано, на вимогу суду, оригіналу договору суборенди від 23.03.14р № 23/01/2014, який визначений предметом даного позову та потребує дослідження під час вирішення спору про визнання його недійсним.

Однак це не позбавляє сторони права на укладення договору за допомогою електронного зв'язку, що підтверджується сканкопією договору, договору-заявки, долученими до матеріалів справи позивачем на яких міститься як підпис особи відповідача, так і кольоровий відбиток печатки підприємства відповідача (т. 1. а.с.99-104)

Факт направлення позивачу електронної версії договору відповідачем не спростовано, доказів втрати печатки підприємства суду не надано.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статті 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно з приписами статті 34 названого Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано свої вимоги належними та допустимими доказами.

Позивач при покладенні на відповідача судових витрат просить також врахувати вартість витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 5 880,00 грн. (т.1 а.с 85-86)

За приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України Судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (пункт 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано суду копію договору № 02/06/14 від 02.06.2014р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2326 від 14.09.2012р., копію ордеру № 198974 від 21.07.2014р. (т.1 а.с. 44-46), акт виконаних робіт №5 від 25.07.2014р. (т.1. а.с.90), докази оплати наданих послуг, що підтверджується платіжним дорученням № 96 від 04.08.2014 року на суму 5 880,00 грн. (т. 2 а.с. 42).

Дослідивши надані позивачем документи колегія суддів дійшла висновку про правомірність клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат на адвокатські послуги в розмірі 5 880,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача зі стягненням на користь позивача 1 827, 00 грн. судового з бору та 5 880,00 грн. витрат на оплату адвоката.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кватро-Експ" (49125,м. Дніпропетровськ,вул. Березинська, 7, код ЄДРПОУ 39070300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шерон Груп" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 54 оф. 710а, код ЄДРПОУ 37480101) основний борг у сумі 72 426,00 грн. (сімдесят дві тисячі чотириста двадцять шість грн. 00 коп.), 3% річних - 125,01 грн. (сто двадцять пять грн. 01 коп.), витрати по сплаті судового збору - 1 827, 00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.), витрати на оплату послуг адвоката - 5 880,00 грн. (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 04.12.2014р.

Головуючий колегії Суддя Суддя Н.Г. Назаренко В.Г. Бєлік Н.М. Євстигнеєва