Постанова

від 14.04.2008 по справі 12/499-20/377

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/499-20/377

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.04.2008                                                                                           № 12/499-20/377

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Коршун Н.М.

          Авдєєва  П.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача:Крочок Е.В. (за довір.),

 від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2:не з'явився,

від відповідача 3:не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Інформтехнологія"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2007

 у справі № 12/499-20/377 (суддя Палій В.В.)

 за позовом                               ЗАТ "Інформтехнологія"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ розваг"

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі технології"

                                                  ПП "Експерт-Софт"

 про                                                   захист авторських прав

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги „Інформтехнологія” про стягнення 290 000 грн. компенсації за порушення авторських прав внаслідок порушення відповідачем ліцензійного договору від 20.10.2003р. №15.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2007 р. у справі №12/499-20/377 припинено провадження по справі №12/499-20/377  щодо ТОВ  Рекламне агентство “Високі технології”та ПП “Експерт-Софт”. У задоволенні позовних вимог до ТОВ “Світ розваг” відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, оскаржив його до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення та неправильного застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення майнових прав позивача на базу даних „Судова практика", що належать співвласникам позивачу та ТОВ „Системи НАУ", адже відповідач без дозволу власників авторських прав, здійснив відтворення та розповсюдження бази даних „Судова практика" включеної до бази даних „Інформаційно-правова бібліотека „Експерт-Юрист" складові частини, якої можуть бути знайдені за допомогою комп'ютерної програми „Експерт-юрист".

Оскільки, майнові авторські права не належали жодному із відповідачів по даній справі, то відповідно вони не могли передаватися послідовно від відповідача-3 до відповідача-2, та надалі згідно ліцензійної угоди від 20.10.03 р. № 15 передаватися до відповідача-1. Позивач стверджує, що вказана угода є нікчемною в силу ст.228 ЦК України (спрямована на порушення прав Назаренка М.В. передбачених ст.41, 54 Конституції України та на заволодіння майном юридичних осіб), а тому є недійсною в силу ст.215 ЦК України.

Крім того, позивач вважає преюдиційним висновки встановлені в рішенні Печерського районного суду м.Києва від 31.08.2004 № 2-794-2004, зокрема те, що майнові права на базу даних „Судова практика" належать співвласникам, якими є ЗАТ „Інформтехнологія" та ТОВ „Системи НАУ", відповідно до вказаного договору та ст.13 і 16 Закону України „ Про авторське та суміжні права". Авторські права співавторів на базу даних „Судова практика" виникли внаслідок її створення в 2000 році і відповідають вимогам ст.11 Закону України „ Про авторське та суміжні права". Тому стверджує, що судом першої інстанції безпідставно не були враховані встановлені Печерським районним судом м.Києва факти у відповідності до вимог ст.35 ГПК України.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань, однак представники відповідачів наданими їм процесуальними правами щодо прийняття участі в судових засіданням не скористалися, в судові засідання не з'являлися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Заслухавши думку представника позивача, удова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків та правомірно задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правомірності розповсюдження ТОВ “Світ розваг” бази даних “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист”. Об'єктом авторського права, що є предметом розгляду у даній справі, є бази даних.

Під час розгляду спору судом першої інстанції було встановлено, що 03.07.2000р. між ЗАТ “Інформтехнологія” та ТОВ “Системи НАУ” укладено авторський договір №162/2000, предметом якого було створення у співавторстві комп'ютерної бази даних “Судова практика” та підтримання її за змістом та обсягом в актуальному стані.

За наказом ТОВ “Системи НАУ” №12-С від 04.07.2000р. на виконання умов авторського договору від 03.07.2000р. №162/20000 зобов'язано юриста Лазаренка М.В. здійснити роботу з впорядкування та розташування складових частин інформації, визначено винагороду автору та його немайнові авторські права.Рішенням Держпатенту від 18.06.2003р. зареєстровано право Лазаренка М.В. на твір –база даних “Судова практика”, про що видано свідоцтво №7822.

Як свідчать матеріали справи, 05.02.20004 р. між Лелеко Р.О. та ПП “Експерт-Софт” було укладено договір про передачу майнових авторських прав, згідно якого Лелеко Р.О., як автор передає ПП “Експерт-Софт”як ліцензіату виключні майнові права на використання продуктів інтелектуальної власності - програмний продукт “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист”. Рішенням від 13.04.2004р. №9763 Держпатент зареєстрував за ПП “Експерт-Софт” авторське право на службовий твір-програмний продукт “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист”, про що було видане відповідне свідоцтво.

01.05.2003 р. між ПП “Експерт-Софт” та ТОВ “РА “Високі технології” укладено договір про передачу не виключного авторського права на твір (комп'ютерна програма “Експерт-Юрист”), відповідно до умов якого ПП “Експерт-Софт” передало ТОВ “Високі технології” дозвіл на використання права інтелектуальної власності для випуску ліцензіатом продукції.

20.10.2003 р. між ТОВ “РА “Високі технології” та ТОВ “Світ розваг” укладено договір про передачу не виключного авторського права на твір - комп'ютерну програму “Експерт-Юрист”, відповідно до умов якого ТОВ “РА “Високі технології” надало ТОВ “Світ розваг” дозвіл на використання об'єкта інтелектуальної власності – комп'ютерної програми “Експерт-Юрист”.

Як свідчать матеріали справи ТОВ “Світ розваг” розповсюджувало базу даних “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист” на оптичних носіях в упаковці, на якій видавцем зазначено ТОВ “РА “Високі технології”.

З матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду спору Господарським судом міста Києва було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності  з метою з'ясування питання чи мало місце відтворення підбору, розташування складових частин та упорядкування Бази даних “Судова практика”(свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №7822) у програмному продукті “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист”(свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №9763). Однак, в зв'язку з відсутністю у матеріалах справи коду програми та реєстраційного коду примірника програмного продукту “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист”, а також відсутністю відомостей щодо структури та змісту рекламного продукту “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист”, матеріали справи разом з ухвалою суду були повернуті експертом без виконання.

З приводу посилання позивача на рішення Печерського районного суду міста Києва від 31.08.2004р. у справи №2-794 як такого, що є обов'язковим для господарського суду, щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що під час розгляду справи №2-794 Печерським районним судом м. Києва проводився порівняльний аналіз спірних баз даних на підставі матеріалів, наданих представником позивача. Відомості про перевірку (співставлення) порівняльних таблиць, Печерським районним судом м. Києва занесено до протоколів судового засідання 01.07.2004р. та 02.07.2004р.

Згідно з рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31.08.2004р. зі справи №2-794 (яке набрало законної сили) за позовом громадянина Лазаренка М.В., ЗАТ “Інформлехнологія”, ТОВ “Системи НАУ”до ТОВ “РА “Високі технології”, треті особи ПП “Експерт-Софт”, Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України власником немайнових авторських прав на твір База даних “Судова практика”є Лазаренко М.В., а співвласниками майнових прав на зазначений твір є ЗАТ “Інформтехнологія”і ТОВ “Системи НАУ”; з боку ТОВ “РА “Високі технології”мало місце порушення авторських прав позивачів, шляхом включення твору База даних “Судова практика”до власного твору; позов ЗАТ “Інформтехнологія” задоволено частково: з ТОВ “РА “Високі технології”стягнуто на його користь 51 250 грн. компенсації.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Дослідивши обставини справи, судова колегія погоджується із висновком господарського суду та вважає доводи позивача неправомірними щодо визнання висновків Печерського районного суду м. Києва у справі №2-794 преюдиціними для розгляду спору в справі №12/499-20/377. Оскільки приймаючи рішення по даній справі, господарський суд оцінює докази за власним переконанням, і оцінка тих самих доказів, проведена іншим судом, не є для нього обов'язковою.

Згідно положень ст..19 Закону України “Про авторське право і суміжні права” об'єктом авторського права, що належить авторові збірника (упорядникові), а саме: авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) є авторське право на здійснені ним підбір і розташування творів та (або) інших даних, що є результатом творчої праці (упорядкування). При  цьому авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів та (або) інших даних для створення своїх творів; передбачена цією частиною правова охорона  баз даних не поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право, що відноситься до самих даних чи інформації, які містяться у базі даних.

За таких обставин колегія вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку, що об'єктом правової охорони бази даних “Судова практика”, як і будь-якої іншої бази даних юридичного або іншого характеру,  у відповідності до вимог чинного законодавства, є лише підбір і розташування творів та (або) інших даних, тоді як на самі дані чи інформацію правова охорона не поширюється. В даному випадку до даних та інформації відносяться тексти судових рішень, які однак, згідно ст. 10 Закону не можуть бути об'єктами правової охорони.

Судова колегія звертає увагу на те, що у відповідності до вимог ст..33 ГПК України, позивачем не надано суду доказів того, що розповсюджувачами бази даних “Експерт-Юрист” запозичено систему підбору та розташування судових рішень, автором якої є Лазаренко М.В., тоді як розміщення текстів судових рішень порушенням авторського права вважатись не може (ст. ст. 10, 19 Закону), а тому вважає що господарським судом було обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову з підстав не доведення позивачем  факту порушення його майнових авторських прав.

Оскільки позовні вимоги по справі №12/499-20/377 заявлені позивачем виключно до ТОВ “Світ розваг”(вимога про стягнення компенсації за порушення авторських прав), колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі щодо Товариства з обмеженою відповідальністю  Рекламне агентство “Високі технології”та Приватного підприємства “Експерт-Софт”.

Дослідивши обставини справи, колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам на час його прийняття, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга визнається необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Інформтехнологія” залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду м. Києва від 16.11.2007 р. у справі №12/499-20/377   залишити без змін.

3.          Матеріали справи №12/499-20/377  повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Корсак В.А.

 Судді                                                                                          Коршун Н.М.

                                                                                          Авдєєв  П.В.