Постанова

від 20.05.2008 по справі 12/547-22/190/07-7/339/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/547-22/190/07-7/339/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.05.08                                                                                       Справа №12/547-22/190/07-7/339/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Коробка Н.Д.  , Шевченко Т. М.

при секретарі: Акімової Т.М.

за участю представників:

від позивача: Самарін Л.В., довіреність № 03/12 від 05.11.07р.;

від відповідача: Сокрут М.М., довіреність № 1/05-н від 25.12.07р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комерційного акціонерного банку «Слов'янський», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2007р. по справі № 12/547-22/190/07-7/339/07

за позовом: Комерційного акціонерного банку «Слов'янський», м. Запоріжжя

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя

про стягнення 742546грн. 28коп.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 938 від 20.05.2008р. справа № 12/547-22/190/07-7/339/07 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Яценко О.М.; суддів: Коробка Н.Д., Шевченко Т.М.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

За згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2007р. по справі № 12/547-22/190/07-7/339/07 (суддя Кутіщева Н.С.) в позові відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване умовами договору купівлі-продажу, статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтями 33, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.   

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, комерційний акціонерний банк «Слов'янський» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити в сумі 487 568 грн. 81 коп. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: поліпшення нерухомого майна, відшкодування вартості  яких вимагає позивач, є саме майном, а не роботами та послугами, що відповідає Господарському кодексу України. Господарським судом не застосована стаття 148 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент укладення договору. Незважаючи на призначену судову експертизу, відповідач всіляко перешкоджав її проведенню, витребувані документи не надав. Суд в рішенні жодним словом не вказав, що свідчить про неповне з»ясування судом всіх обставин справи.    

В судовому засіданні 20.05.2008 року представником заявника апеляційної скарги пояснено наступні обставини: спірна будівля повернута відповідачеві 29.07.2005 року; КАБ «Слов'янський» не завершено ліквідаційну процедуру; документи на підтвердження сплати орендних платежів за договором оренди від 01.07.1994 року № 809 у банку не залишилось.

Крім того, заявлено клопотання про проведення судової експертизи у справі, тим більше, що така експертиза розпочата відділом експертиз Запорізької торгово-промислової палати згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 28.11.2006 року і потребує тільки її закінчення. Колегія суддів не вбачає підстав для проведення судової експертизи, виходячи із того, що за результатами розгляду позовних вимог КАБ «Слов'янський» прийнято судом  рішення по суті і наявні  матеріали справи дозволяють  перевірити законність та обґрунтованість судового рішення в апеляційному порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу відкрите акціонерне товариство «Запоріжрансформатор» та його представник в судових засіданнях заперечують проти доводів апеляційної скарги, рішення суду вважають законним та обґрунтованим:  договір купівлі-продажу, за яким позивач придбав спірну будівлю, розірваний в судовому порядку з вини банку; банк вважає за необхідне компенсувати вартість поліпшень будівлі, які він нібито зробив, коли нею користувався;  судом правильно застосована стаття 1212 Цивільного кодексу України стосовно визначення поняття «майна»; позивач ніколи не передавав підприємству ніякого майна; докази позивача у цій справі суперечать матеріалам справи № 22/32-14/6; стаття 148 Цивільного кодексу УРСР втратила чинність з січня 2004 року; проведення судової експертизи не викликається необхідністю, висновок експерта не є обов'язковим для суду, хоча всі вимоги експерта ВАТ «Запоріжтрансформатор» були виконані.

В доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» пояснило про відсутність доказів сплати позивачем орендних платежів та припинення дії договору оренди № 809 у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу будівлі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 1998р. між Комерційним акціонерним банком «Слов'янський», м. Запоріжжя та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя був укладений договір купівлі – продажу нерухомого майна. Відповідно до предмету договору ВАТ «ЗТР» продав, а КАБ «Слов'янський» купив будівлю, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.. Кремлівська буд.8.

З причини не виконання забов`язань з оплати будівлі, ВАТ «ЗТР» звернулось до господарського суду с позовною заявою про розірвання договору купівлі – продажу від 6 жовтня 1998р. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 липня 2002р. по справі № 02-5/9-5/26 (4/3/105д) договір купівлі продажу від 6 жовтня 1998р. був розірваний. У цій постанові судом було встановлено факт невиконання КАБ «Слов'янський» забов`язання по оплаті прийнятої будівлі, оскільки виданий КАБ «Слов'янський» документ не є векселем, через його дефекти одержати платіж по ньому неможливо.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

    1) повернення виконаного за недійсним правочином;

    2) витребування майна власником  із  чужого  незаконного володіння;

    3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

    4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної статті Цивільного кодексу України свідчить про її застосування у разі набуття поліпшень відповідачем без достатніх правових підстав.

В укладеному договорі купівлі-продажу від 06.10.1998 року, який в подальшому був розірваний в судовому порядку, сторони передбачили відшкодування витрат позивача (покупця) пов'язаних  з витратами на поліпшення предмету договору (спірної будівлі)  тільки у разі визнання договору купівлі-продажу недійсним з вини відповідача (продавця) – а.с.8 т.1.

Матеріали справи свідчать, що спірне приміщення КАБ «Слов'янський» займав спірне приміщення. З липня 1994 року на підставі договору оренди № 809 – а.с.16 т.5. В договорі оренди та в протоколі узгодження орендної плати сторони домовилися, що витрати банку на реконструкцію будівлі в сумі 276 млн. крб. зараховуються в рахунок оплати вартості оренди – а.с.18 т.5.

Надані позивачем в матеріали справи докази в підтвердження проведених поліпшень датовані 1999 роком. Але, по-перше, вказані докази ніяким чином не свідчать, що вони стосуються саме спірної будівлі; по-друге, спірна будівля була повернута відповідачеві тільки в 2005 році, в той час як договір купівлі-продажу судом розірвано в липні 2002 року, тобто позивач користувався здійсненими поліпшеннями самостійно протягом трьох років.

Колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги стосовно віднесення вартості поліпшень приміщення до майна позивача, що відповідає главі 13 Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські товариства», главі 14 Господарського кодексу України та Статуту позивача. Але вказана обставина не впливає на обґрунтованість прийнятого судом у справі рішення. Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.  

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеними обставинами, а також наступним:

Стаття 148 Цивільного кодексу УРСР «Розрахунки при поверненні речі з незаконного володіння»  була виключена із Цивільного кодексу УРСР Законом України 16 грудня 1993 року, в той час договір як купівлі-продажу на спірний об'єкт нерухомості був укладений 6 жовтня 1998 року. До того ж,  до моменту розірвання договору купівлі-продажу в судовому порядку згідно постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2002 року, позивач був законним володільцем об'єкту нерухомості.

Призначена господарським судом судова експертиза, провадження якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, не  була останнім  проведена, про що було повідомлено листом від 10.11.2006 року № 1630/06/01-17.

В подальшому господарський суд призначив нову судову експертизу, проведення якої було доручено Запорізькій Торгово-Промисловій Палаті.  Листом від 26.07.2007 року № 08.5/927 вищевказана судова установа повідомила, що до 19.07.2007 року сторони відмовляються здійснити оплату послуг експерта, а також забезпечити доступ до майна та надати необхідні документи – а.с.131 т.5. Листом від 05.10.2007 року № 2.08.5/1259 Запорізька Торгово-Промислова Палата повідомила, що КАБ «Слов'янський» вніс передплату в сумі 6000 грн., а також проведено огляд та відповідні заміри невід»ємних поліпшень, виконаних в нежитловій будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Кремлівська, 8. ВАТ «Запоріжтрансформатор» відмовляється від сплати суми експертизи в розмірі 6000 грн., повторного огляду будівлі та надання копії паспорту БТІ на будівлю – а.с.145 т.5.

Матеріали справи свідчать, що ВАТ «Запоріжтрансформатор» - відповідач у справі, категорично заперечує проти проведення судової експертизи, вважає, що наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття рішення у справі, оскільки підстав для відшкодування вартості поліпшень будівлі відсутні взагалі.

Оскільки відповідач не надав необхідні документи експерту, не сплачував суму експертної винагороди, тобто проведення судової експертизи у справі було неможливим, господарський суд правомірно прийняв рішення за наявними у матеріалах справи документами.   

          Відсутність в рішенні суду посилання на призначену судом експертизу не може бути підставою для скасування обґрунтованого рішення. Підстави, за якими апеляційна інстанція в будь-якому випадку скасовує рішення суду, визначені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України.   

          За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комерційного акціонерного банку «Слов'янський» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області  від 26.12.2007 року у справі № 12/547-22/190/07-7/339/07 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2007 року  у справі № 12/547-22/190/07-7/339/07 -  без змін.

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  

 Коробка Н.Д.  Шевченко Т. М.