Постанова

від 20.11.2008 по справі 7/479

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинн а, 4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20.11.2008 р. 12:30 № 7/479

Окружний адміністративни й суд міста Києва у складі гол овуючого судді Арсірія Р.О. п ри секретарі судового засіда ння Поліщук О.А. вирішив адмі ністративну справу

Київське міське відділен ня Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Анкор"

про стягнення адміністратив но-господарських санкцій

За участю представникі в сторін:

від позивача Войтов Р.А. - представник за довіреністю

від відповідача не з' явився

На підставі ч. 3 ст. 160 К АС України в судовому засіда нні 20.11.2008 року о 12 год. 30 хв. прогол ошено вступну та резолютивну частини постанови.

Київське міське відділе ння Фонду соціального захист у інвалідів звернулося до су ду з позовом про стягнення з Т овариства з обмеженої відпов ідальністю "Анкор" адміністр ативно-господарських санкці й в розмірі 2 123,08 грн.

Ухвалою від 05.09.2008 р. було відкр ито провадження в адміністра тивній справі та призначено судове засідання на 20.11.2008 р. о 12:00.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, від повідачем порушено норми Зак ону України "Про основи соціа льної захищеності інвалідів " від 21.03.1991 року № 875-ХІІІ (в редакці ї Закону України від 05.07.2001 року № 2606-ІІІ) щодо порушення встано вленого нормативу робочих мі сць для інвалідів.

Відповідач в судове засіда ння не з' явився, хоча й був на лежним чином повідомлений пр о дату, час та місце проведенн я судового засідання. Запере чень чи пояснень суду по суті спору не надав.

За результатами розгляду д окументів і матеріалів подан их сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адм іністративний суд м. Києва, встановив:

Київським міським відділе нням Фонду соціального захис ту інвалідів, вивчивши подан ий відповідачем Звіт про зай нятість інвалідів за 2001 рік, вс тановлено, що відповідачем б уло порушено норми Закону Ук раїни "Про основи соціальної захищеності інвалідів" (в ред акції Закону України від 05.07.2001 р оку № 2606-ІІІ), а саме: ч.1 ст.19 та ст.20 .

Згідно ч.1 ст. 19 зазначеного З акону України передбачено, щ о для підприємств (об' єднан ь), установ і організацій неза лежно від форм власності і го сподарювання встановлюєтьс я норматив робочих місць для забезпечення працевлаштува ння інвалідів у розмірі чоти рьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщ о працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого мі сця.

Статтею 20 Закону України "Пр о основи соціальної захищено сті інвалідів" визначено, що п ідприємства (об' єднання), ус танови і організації незалеж но від форм власності та госп одарювання, де кількість пра цюючих інвалідів менша, ніж у становлено нормативом, щорок у сплачують відповідним відд іленням Фонду соціального за хисту інвалідів штрафні санк ції, сума яких визначається у розмірі середньої річної за робітної плати на відповідно му підприємстві (об' єднанні ), в установі, організації за к ожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Так, з позиції позивача, згі дно поданого відповідачем Зв іту про зайнятість інвалідів за 2001 рік за формою 10-ПІ, середнь ооблікова чисельність штатн их працівників облікового ск ладу на звітний період стано вила 26 осіб, а, отже, мав бути пр ацевлаштований не менш як 1 інвалід, але цього зроб лено не було. На підставі викл аденого, позивачем були нара ховані адміністративно-госп одарські санкції у вигляді ш трафу, виходячи з річної сере дньомісячної заробітної пла ти, визначеної відповідачем за 2001 рік у розмірі 2 123,08 грн., обра хованої у розмірі середньої річної заробітної плати за к ожне місце, не зайняте інвалі дом на загальну суму 2 123,08 грн.

Статтею 4 вищезазначеного З акону України передбачено, щ о держава створює правові, ек ономічні, політичні, соціаль но-побутові та соціально-пси хологічні умови для задоволе ння потреб інвалідів у відно вленні здоров' я, матеріальн ого забезпечення, посильній трудовій та громадській діял ьності.

Відповідно до “Положення п ро Фонд України соціальної з ахисту інвалідів“, затвердже ного Постановою Кабінету Мін істрів України від 26.09.2002 № 1434 на Ф онд покладений обов' язок ко нтролю за виконанням підприє мствами нормативу робочих мі сць для працевлаштування ін валідів та сплатою ними штра фних санкцій.

Судом встановлено, що відпо відно до п.4 “Порядку сплати пі дприємствами (об'єднаннями), у становами і організаціями ш трафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту і нвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів“ , затвердженого Постановою К абінету Міністрів України ві д 28.12.2001 № 1767 суми штрафних санкці й сплачуються підприємствам и в дохід Державного бюджету України самостійно не пізні ше 15 квітня року, що настає за з вітним. Таким чином, у позивач а виникає право на звернення до суду з позовом після 15 квіт ня року, що настає за звітним, тобто з 16 квітня 2002 року.

З матеріалів справи встано влено, що позивач звернувся з позовом до адміністративног о суду тільки 21.08.2008 року.

Відповідно до ст. 250 Господар ського кодексу України адмін істративно-господарські сан кції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання п ротягом шести місяців з дня в иявлення порушення, але не пі зніш як через один рік з дня по рушення цим суб'єктом встано влених законодавчими актами правил здійснення господарс ької діяльності, крім випадк ів, передбачених законом.

Таким чином, строк застосув ання адміністративно-господ арських санкцій сплинув.

Враховуючи обставини спра ви та наявні докази, нарахува ння відповідачу адміністрат ивно-господарських санкцій у вигляді штрафу в розмірі 2 123,08 г рн. є такими, що не відповідає вимогам чинного законодавст ва України у зв' язку з пропу щенням строку позовної давно сті за правилами Господарськ ого кодексу України.

За таких обставин суд вважа є, що позовні вимоги про стягн ення адміністративно-господ арських санкцій в розмірі 2 123,0 8 грн. з Товариства з обмеженої відповідальністю "Анкор" є не обґрунтованими та не підляга ють задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодекс у адміністративного судочин ства України у справах щодо о скарження рішень, дій чи безд іяльності суб'єктів владних повноважень адміністративн і суди перевіряють, чи прийня ті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України; з вик ористанням повноваження з ме тою, з якою це повноваження на дано; обґрунтовано, тобто з ур ахуванням усіх обставин, що м ають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсто ронньо (неупереджено); доброс овісно; розсудливо; з дотрима нням принципу рівності перед законом, запобігаючи неспра ведливій дискримінації; проп орційно, зокрема з дотриманн ям необхідного балансу між б удь-якими несприятливими нас лідками для прав, свобод та ін тересів особи і цілями, на дос ягнення яких спрямоване це р ішення (дія); з урахуванням пра ва особи на участь у процесі п рийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного ст року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодекс у адміністративного судочин ства України суд при вирішен ні справи керується принципо м законності, відповідно до я кого органи державної влади, органи місцевого самоврядув ання, їхні посадові і службов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та Законами України. Аналогічна норма за кріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституц ії України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодекс у адміністративного судочин ства України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог и та заперечення, крім випадк ів, встановлених статтею 72 цьо го Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни у справах, в яких позив ачем є суб' єкт владних повн оважень, а відповідачем - фіз ична чи юридична особа, судов і витрати, здійснені позивач ем, з відповідача не стягують ся.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об' єк тивно, за правилами, встановл еними ст. 86 Кодексу адміністра тивного судочинства України , перевіривши наявні у справі докази та заслухавши поясне ння представників сторін по справі, вважає, що позовні вим оги не підлягають задоволенн ю.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 97, 160-165, 167, 25 4 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружни й адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

У позові Київського мі ського відділення Фонду соці ального захисту інвалідів до Товариства з обмеженої відп овідальністю "Анкор" про стяг нення адміністративно-госпо дарських санкцій відмовити п овністю.

Постанова набирає законн ої сили після закінчення стр оку подання заяви про апеляц ійне оскарження, встановлено го Кодексом адміністративно го судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщ о було подано заяву про апеля ційне оскарження, але апеляц ійна скарга не була подана у в становлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом п одання через суд першої інст анції заяви про апеляційне о скарження з наступним поданн ям протягом двадцяти днів ап еляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без п опереднього подання заяви пр о апеляційне оскарження, якщ о скарга подається у строк, вс тановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанов и виготовлено та підписано 27.1 1.2008 року.

Суддя Арсірій Р.О.