Рішення

від 28.11.2014 по справі 908/4251/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/100/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2014 Справа № 908/4251/14

за позовом: Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради (71701, м. Токмак Запорізької області, вул. Шевченка, 45-А)

до відповідача: Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету (71701, м. Токмак Запорізької області, вул. Гоголя, 71)

про стягнення 590261,01 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Бохан М.І., довіреність №1090 від 08.10.2014р.;

від відповідача: Петрова Т.М., довіреність № 256 від 29.10.2014 р..; Ганус В.М., директор, паспорт серія СА № 663882, виданий 10.03.1998р.;

Комунальне підприємство «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету про стягнення заборгованості в сумі 590261,01 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 512, 513, 514, 516, 525, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 216 Господарського кодексу України та умови договору відступлення права вимоги від 31.05.2013 р. При цьому вказує, що відповідно до п. 1.2 Договору відступлення права вимоги КП «Токмак теплоенергія» одержано право замість Первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» вимагати від Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету належного виконання зобов'язань за Договорами про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2010 р., заборгованість за яким складає 445774,10 грн. Крім того, за невиконання боржником своїх зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом та договором санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4251/14, присвоєно справі номер провадження № 30/100/14, розгляд якої призначено на 05.11.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Ухвалою від 05.11.2014 р. розгляд справи відкладався до 24.11.2014 р. за клопотанням відповідача. На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 28.11.2014 р.

За письмовим клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві та наданих суду додаткових поясненнях.

За доводами позивача, відповідно до Додатку № 1 до акту прийому - передачі договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013 року розмір дебіторської заборгованості відповідача, який передається КП «Токмак теплоенергія» становить 658189,59 грн. Вказаний розмір заборгованості складається з суми заборгованості за Договором № 45 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2010 року в розмірі 445774,10 грн. та з суми заборгованості за Договором № 45 про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти від 12.04.2013 року в розмірі 212415,49 грн. Також зауважує, що відповідно до Додаткової угоди № 1 від 30.12.2013 року до Договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013 року, ТОВ «Токмак теплоенергія» передає Позивачу право вимоги боргу до Відповідача за Договором № 45 від 01.03.2010 року в сумі 445774,10 грн., та за Договором № 45 від 12.04.2013 року в сумі 212415,49 грн. Листом від 30.12.2013 р. вих. № 236 відповідача було повторно повідомлено про передачу права вимоги заборгованості за Договором № 45 від 01.03.2010 року в сумі 445774,10 грн., та за Договором № 45 від 12.04.2013 року в сумі 212415,49 грн. Вважає заявлену до стягнення суму доведеною вказаними доказами.

Представники відповідача проти заявлених позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов.

За доводами відповідача, договір про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «Токмак теплоенергія» та КП «Токмак теплоенергія» не відповідає вимогам ст. 513 ЦК України та ст. 180 ГК України, згідно якої при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Стверджує, що у договорі відступлення права вимоги, за яким заявлено позовні вимоги, не зазначено за яким договором передано заборгованість. Зазначає, що у повідомленні, одержаному відповідачем 05.06.2013р. вказано, що ТОВ «Токмак теплоенергія» відступило КП «Токмак теплоенергія» право вимоги за Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді за договором №45 від 12.04.2013р., а не за договором №45 від 01.03.2010р., на якому ґрунтуються позовні вимоги позивача. На думку відповідача, ця обставина дає можливість констатувати, що відповідач не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні за договором №45 від 01.03.2010р. Також вказує, що 04.11.2013р. від ТОВ «Токмак теплоенергія» було одержано лист за вх. № 318, згідно з яким Первісний кредитор не підтверджує факт передачі боргу за Договором №45 від 01.03.2010р. позивачу, як новому кредитору. При цьому зауважує, що 27.12.2013р. відповідачем відповідно до виставленого рахунку Первісного кредитора перераховано суму у розмірі 99999,00 грн. за договором №45 від 12.04.2013р., що підтверджено платіжним дорученням №370 від 26.12.2013р. Також, 25.12.2013р. між відповідачем та ТОВ «Токмак теплоенергія» було укладено додаткову угоду №1 до договору №45 від 01.03.2010р., пункт 1 якої передбачає припинення дії Договору №45 від 01.03.2010р. Вважає, що за договором від 01.03.2010 р. взаємовідносини сторін припинились без взаємних зобов'язань, що підтверджується додатковою угодою від 25.12.2013 р. та актом звірки, підписаними між сторонами договору. Крім того відповідач посилається на те що, за відомостями, зазначеними у звітній документації у нього відсутня кредиторська заборгованість за теплопостачання на 01.01.2014р. Наведене, на думку відповідача, також підтверджується складеним Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області актом від 10.04.2014р. № 03-21/32 перевірки державних закупівель щодо підтвердження достовірності обсягів кредиторської заборгованості з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель», Токмацього механічного технікуму Запорізького національного технічного університету за період з 01.01.2013р. по 01.03.2014р.

В судовому засіданні 28.11.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» (Теплопостачальною організацією) та Токмацьким механічним технікумом (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 45 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 договору Теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією, Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду, Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 3.2.1 Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

За визначенням п. 6.4 Договору Споживач зобов'язаний сплатити пред'явлений йому рахунок не пізніше 5-ти днів після його отримання.

Як вказує позивач і не заперечується відповідачем, свої зобов'язання за Договором за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року останнім виконано частково, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість за договором № 45 від 01.03.2010 р. в сумі 445774,10 грн.

31 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» (Первісним кредитором) та Комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради (Новим кредитором, позивачем у справі) було укладено Договір про відступлення права вимоги (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ «Токмак теплоенергія» (Первісний кредитор) передає КП «Токмак теплоенергія» (Новий кредитор) а КП «Токмак теплоенергія» приймає право вимоги боргу, що належало ТОВ «Токмак теплоенергія», і стає Кредитором за Договорами «Про надання послуг з централізованого опалення», Договорами «Про постачання теплової енергії в гарячій воді», Договорами «Про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти», які укладені між ТОВ «Токмак теплоенергія» та фізичними особами, приватними підприємцями, юридичними особами, які є споживачами теплової енергії.

Згідно з п. 1.2. Договору КП «Токмак теплоенергія» одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов'язань за Договорами «Про надання послуг з централізованого опалення», Договорами «Про постачання теплової енергії в гарячій воді», Договорами «Про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти».

Пунктом. 1.3. Договору передбачено, що крім передачі прав вимоги оплати за спожиту теплову енергію до КП «Токмак теплоенергія» переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за укладеними з ТОВ «Токмак теплоенергія» Договорами.

Відповідно до п. 1.4. Договору передача прав на вимогу оформлюється актом прийому -передачі, який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з Актом прийому-передачі від 31.05.2013 р. Первісним кредитором передано Новому кредитору дебіторську заборгованість на загальну суму 9367527,28 грн. згідно додатків: Додаток № 1 в сумі 4964533,98 грн., Додаток № 2 в сумі 856489,21 грн., Додаток №3 в сумі 3546504,09 грн.

Відповідно до Додатку № 1 до акту прийому - передачі Договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013 року, дебіторська заборгованість Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету становить 658189,59 грн.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2013 р. до договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013 р. внесено зміни до цього Договору та викладено Додаток № 1 у новій редакції, якою визначено, що за договорами № 45 від 01.03.2010 р. та № 45 від 12.04.2013 р. дебіторська заборгованість Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету становить 445774,10 грн. та 212415,49 грн., відповідно.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак теплоенергія» на адресу Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету направлено лист від 30.12.2013 р. за вих. № 236 з повідомленням про передачу права вимоги заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № 45 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2010 р. в сумі 445774,10 грн. та за договором № 45 про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти від 12.04.2013 р. в сумі 212415,49 грн., новому кредитору - Комунальному підприємству «Токмак теплоенергія»

За змістом позовної заяви, суму заборгованості залишено відповідачем без оплати.

Позовні вимоги нового кредитора про стягнення з Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету заборгованості в сумі 590261,01 грн., в т.ч.: 445774,10 грн. основного боргу, 28859,29 грн. пені, 82593,36 грн. інфляційних втрат та 33034,26 грн. - 3% річних, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини між відповідачем та первісним кредитором ґрунтуються на договорі енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з частиною 1 статті 509 вказаного Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між Первісним кредитором та відповідачем склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком Первісного кредитора було постачання теплової енергії відповідачу, а обов'язком відповідача - оплата її вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обставини справи свідчать, що свої зобов'язання за Договором за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року відповідачем виконано частково, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором № 45 від 01.03.2010 р. в сумі 445774,10 грн.

Як вже зазначалося вище, згідно з укладеним між ТОВ «Токмак теплоенергія» (Первісним кредитором) та КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради (Новим кредитором) Договором про відступлення права вимоги від 31.05.2013 р., з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 30.12.2013 року до Договору, Первісним кредитором передано Новому кредитору право вимоги боргу до відповідача за Договором № 45 від 01.03.2010 року в сумі 445774, 10 грн.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень ст.512 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто неможливо передати право, яке ще не належить кредиторові. Порядок та форма заміни кредитора у зобов'язанні не залежать від згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).

Договір № 45 від 01.03.20140 р. про постачання теплової енергій в гарячій воді, укладені між ТОВ «Токмак теплоенергія» та Токмацьким механічним технікумом Запорізького національного технічного університету будь-яких обмежень щодо передання прав та обов'язків за цим договором не містить.

Таким чином, новий кредитор - Комунальне підприємство «Токмак теплоенергія», у відповідності до ст. 512 ЦК України, в повному обсязі набув цивільних прав та обов'язків, як кредитор по відношенню до відповідача - Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету.

Заборгованість відповідача перед первісним кредитором у розмірі 445774,10 грн. доведена матеріалами справи.

Доводи відповідача щодо відсутності посилання у договорі про відступлення права вимоги на договір № 45 від 01.03.2010 р. судом відхиляються як недоведені належними засобами доказування твердження.

Відповідно до розділу V ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

За змістом договору відступлення права вимоги, передача прав на вимогу оформлюється актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Як вже зазначалося вище, згідно з Актом прийому-передачі від 31.05.2013 р. Первісним кредитором передано Новому кредитору дебіторську заборгованість на загальну суму 9367527,28 грн. згідно додатків: Додаток № 1 в сумі 4964533,98 грн., Додаток № 2 в сумі 856489,21 грн., Додаток №3 в сумі 3546504,09 грн. Відповідно до Додатку № 1 до акту прийому - передачі Договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013 року, дебіторська заборгованість Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету становить 658189,59 грн. Додатковою угодою № 1 від 30.12.2013 р. до договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013 р. внесено зміни до цього Договору та викладено Додаток № 1 у новій редакції, якою визначено, що за договором № 45 від 01.03.2010 р. дебіторська заборгованість Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету становить 445774,10 грн.

Доводи відповідача про те, що його не було повідомлено про відступлення права вимоги за договором № 45 від 01.03.2010 р. спростовуються матеріалами справи.

Згідно з наявним у матеріалах справи листом від 30.12.2013 р. № 236 (арк. справи 36) йому повідомлено, що відповідно до Додатку № 1 до акту прийому передачі до Договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013 р. заборгованість Токмацького механічного технікуму ЗНТУ, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 45 від 01.03.2010 р. в сумі 445774,10 грн., підлягає сплаті Новому кредитору - КП «Токмак теплоенегія».

Відносно посилання відповідача на лист від 04.11.2013 р., в якому Первісним кредитором не підтверджується передача прав за договором від 01.03.2014 р. Новому кредитору, та укладення між ним та первісним кредитором 25.12.2013 р. додаткової угоди до договору від 01.03.2010 р., згідно з п. 2 якої сторони дійшли згоди щодо звільнення від взаємних зобов'язань, суд зазначає, що наведені обставини не спростовують наявності заборгованості та обов'язку сплати дебіторської заборгованості Новому кредитору. Договір відступлення права вимоги відповідає вимогам діючого законодавства і є діючим. Жодних доказів оскарження його у встановленому законом порядку суду не надано. Зазначене також стосується і посилання відповідача на відсутність дебіторської заборгованості за теплопостачання у звітній документації станом на 01.01.2014 р.

За таких обставин, вимоги КП «Токмак теплоенергія» про стягнення основного боргу в сумі 445774,10 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті заборгованості, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 28859,29 грн. пені, 82593,36 грн. інфляційних втрат та 33034,26 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1.3 Договору № 35 від 01.03.2010 р. передбачено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію в вигляді пені в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожний день прострочення.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Як вже наводилося вище, за договором про відступлення права вимоги, крім передачі права вимоги стягнення основного боргу, до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за укладеними з ТОВ «Токмак теплоенергія» Договорами (п. 1.3 Договору)

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього суми пені, інфляційних втрат та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив неточності у вирахуванні пені. Сума пені за заявлений позивачем період становить 28627,25 грн.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають частковому задоволенню: за заявлений позивачем період сума втрат від інфляції становить 73189,64 грн., тому в решті вимог про стягнення інфляційних втрат (9403,72 грн.) слід відмовити як заявлених необґрунтовано.

Суд вважає необхідним відзначити, що позивачем застосовано індексацію простроченої оплати у межах кожного місяця, за виключенням місяців, в яких інфляційний показник менше 100%, проте, вказана методика рахування інфляційних втрат є неправильною, так як індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов до висновку, що в межах заявлених вимог він є вірним, складеним відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в сумі 445774,10 грн. основного боргу, 28627,25 грн. пені, 73189,64 грн. інфляційних втрат та 33034,26 грн. В решті заявлених позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» (м. Токмак Запорізької області) до Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету (м. Токмак Запорізької області) задовольнити частково.

Стягнути з Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету (71701, м. Токмак Запорізької області, вул. Гоголя, 71, код ЄДРПОУ 36977179) на користь Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради (71701, м. Токмак Запорізької області, вул. Шевченка, 45-А, код ЄДРПОУ 37510516) 445774 (чотириста сорок п'ять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 10 коп. основного боргу, 28627 (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 25 коп. пені, 73189 (сімдесят три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 33034 (тридцять три тисячі тридцять чотири) грн. 26 коп. - 3% річних та 11569 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 11 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 03.12.2014 р.