Постанова

від 03.12.2014 по справі 910/7686/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2014 р. Справа№ 910/7686/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Діденко Н.О. дов. від 05.04.2014,

від відповідача Постика М.В. дов. від 24.11.2014,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014

(дата підписання - 06.10.2014) у справі №910/7686/13 (головуючий суддя Головіна К.І., судді:Марченко О.В., Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Живий Дім»

про стягнення 200222,50 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Живий Дім» (далі - відповідач) про стягнення 200 222,50 грн задоволено частково.

Зобов'язано відповідача повернути позивачу залишок матеріалів:

- металочерепицю у розмірі 79,306 кв. м.;

- гідроізоляційну плівку у розмірі 59,94 кв. м.

У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1335,00 грн та витрати по сплаті судової будівельно-технічної експертизи у сумі 2747,73 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 200222,50 грн, де 105222,50 грн частка невикористаного авансу (збитки, як вказано в позові) та 95000,00 грн 20% штрафу за порушення строків виконання робіт більш, ніж на 10 діб, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки відповідачем виконано роботи з порушенням 10-ти денного терміну, він повинен сплатити позивачу 95000,00 грн 20% штрафу та повернути 105222,50 грн невикористаного авансу (які позивач у позові кваліфікує збитками, а в поясненнях від 19.09.2014 №1909/юр перекваліфіковує їх, як суму невикористаного авансу). На думку позивача, судом першої інстанції не взято до уваги, що вартість робіт та будівельних матеріалів, зазначена в акті відповідача, завищена, а тому позивач має право відмовитись від їх прийняття. Як стверджує позивач, він повідомляв відповідача про відмову від підписання акта від 20.12.2012 на суму 510860,60 грн та надав власний акт на суму 279778,70 грн; у позивача не виникає обов'язку підписувати акт приймання-здачі виконаних робіт, який складений з перевищенням вартості. Також скаржник зазначає, що оскільки датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником (п.4.1 договору підряду), то непідписаний акт не може бути доказом вчасного та належного виконання відповідачем підрядних робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 03.12.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 27.10.2014) позивачу - 04.11.2014, долучене до матеріалів справи, відповідачу поштову кореспонденцію не вручено "за закінченням встановленого строку зберігання".

02.12.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 03.12.2014 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 200 222,50 грн, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У пункті 1 ст. 875 ЦК України зазначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-проектна фірма Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Живий Дім" (виконавець) був укладений договір підряду №23-ДП/2012 (далі - договір), відповідно до п 1.1 якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати роботи за завданням замовника з використанням своїх засобів та матеріалів, за належну якість яких несе відповідальність, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти та оплатити наступні роботи: виготовлення дерев'яної коробки, балок стелі, внутрішніх стін з брусу циліндрованого д. 200 мм. з улаштуванням покрівлі.

Загальна ціна договору, згідно з специфікацією, становить 475002,00 грн (п.2.1 договору).

Замовник протягом трьох робочих днів з дати укладення договору зобов'язаний перерахувати виконавцю авансовий платіж в розмірі 60% від вартості робіт за цим договором (285001,20 грн) (п.2.4 договору).

Оплата робіт здійснюється замовником в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця на підставі акта приймання-здачі виконаних робіт (п.2.5 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що виконавець виконує роботи, визначені у п.п. 1.1 цього договору, в термін з 19.09.2012 по 15.12.2012.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і закінчується 31.12.2012 (п. 4.2 договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками товариств.

Матеріали справи свідчать, що підрядні роботи, які виконувались відповідно до договору підряду, це роботи з будівництва їдальні, яка знаходиться на території Канівського природного заповідника. Даний заповідник є структурним підрозділом Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, який є замовником даного будівництва.

Для виконання будівельних робіт КНУ ім. Тараса Шевченка залучив генерального підрядника ТОВ "Електромережбуд-7", який у свою чергу залучив до виконання будівельних робіт ТОВ "Будівельно-проектну фірму Україна" в якості субпідрядника, а останній уклав договір підряду з відповідачем.

З банківських виписок вбачається, що на виконання укладеного між сторонами договору позивач 19.09.2012 перерахував на рахунок відповідача авансовий платіж в сумі 285001,20 грн, а 11.10.2012 та 26.10.2012 здійснив перерахування ще 100000,00 грн в якості авансового платежу, таким чином позивач надав відповідачу аванс в сумі 385001,20 грн.

Як вказує відповідач, оскільки підрядні роботи були завершені 19.12.2012, він 20.02.2012 направив ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 (від 20.12.2012) електронною поштою. У претензії відповідача від 05.02.2013 №480 вказано, що направлення акта та довідки по електронній пошті представнику позивача Колоті І. на електронну адресу igor_kolot@ukr.net здійснено відповідно до досягнутої згоди між сторонами щодо організації відносин, що не суперечить звичаям ділового обороту.

Відповідно до п.3.3.2 договору замовник зобов'язується після надання акта приймання-здачі виконаних робіт, протягом 5 днів прийняти виконані роботи і підписати акт або в той же термін надати виконавцю письмову обґрунтовану відмову від прийняття.

24.12.2012 позивач направив на адресу відповідача претензію №223/12, в якій вказав, що станом на 24.12.2012 роботи не завершені, просив сплатити 103312,89 грн, з яких 95000,00 грн штрафу за невчасно виконані роботи та 8312,49 грн перевитрат, що підлягають відшкодуванню зі сторони виконавця.

29.12.2012 супровідним листом від 20.12.2012 №467 відповідачем повторно було направлено позивачу підписані акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 на загальну суму 510860,06 грн, з яких 64744,88 грн - вартість матеріалів замовника.

При чому, в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року вказано, що представник замовника "від підпису відмовився".

Отже, позивач вказані акт та довідку не підписав. Обґрунтованої письмової відмови від підписання акта та довідки в матеріалах справи немає.

30.01.2013 позивач супровідним листом №229/12 від 27.12.2012 надіслав відповідачу для підписання виправлений акт приймання будівельних робіт згідно фактично виконаних об'ємів та в листі від 30.01.2013 №32/13 зазначив, що зменшення суми вартості виконаних робіт до 279778,70 грн відбулось через зменшення об'ємів робіт, які виконувались відповідачем; виконання робіт на суму 279778,70 грн було перевірено генеральним підрядником ТОВ "Електромережбуд-7". Тому, позивач вимагав повернути суму невикористаного авансу. Лист повернуто позивачу відділом поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

05.02.2013 ТОВ "Живий Дім" у листі №480 просив прийняти фактично виконані будівельні роботи та підписати надані акт та довідку за грудень 2012 року на суму 510860,06 грн. Претензія отримана представником позивача 11.02.2013.

08.02.2013 позивач повторно направив на адресу відповідача претензію (вих.№39/13), в якій просив сплатити 103312,89 грн, та супровідним листом від 08.02.2013 №39/13 надав відповідачу власноруч складені, без участі підрядника, акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (від 27.12.2012) на суму 279778,70 грн.

Слід вказати, що договір чи чинне законодавство не передбачає складання акта виконаних будівельних робіт замовником. Замовнику лише надано право на надання у встановлений строк зауважень щодо виконаних робіт.

За результатами розгляду претензії від 08.02.2013 №39/13 відповідач надав повідомлення від 05.03.2013 №488, де вказав, що претензії щодо порушення підрядником строків виконання робіт безпідставні та необґрунтовані, а тому вимогу позивача ТОВ "Живий Дім" не визнав.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем, як субпідрядником, та ТОВ "Електромережбуд-7", як генеральним підрядником, підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за січень 2013 року на суму 534608,40 грн, який свідчить, що роботи ТОВ "Живий Дім", як залученим виконавцем, виконані, оскільки здані генеральному підряднику.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З умов договору (п. 3.1.4) вбачається, що виконавець зобов'язується після повного закінчення виконання робіт письмово повідомити замовника про готовність до здачі виконаних робіт та надати останньому акт приймання-здачі фактично виконаних робіт та технологічно завершених робіт.

Як вже було вказано вище, замовник зобов'язується після надання виконавцем акта приймання-здачі виконаних робіт, протягом 5 днів прийняти виконані роботи та підписати акт або в той же термін надати виконавцю письмову обґрунтовану відмову від прийняття (п. 3.3.2 договору).

Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 18.02.2013 №01-06/374/2013).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 було призначено судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи було поставлено питання «Яка вартість робіт, виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Живий Дім» на підставі договору підряду №23ДП/2012 від 19.09.2012 на об'єкті розташованому за адресою: 19000, м. Канів, Черкаська область, вул. Шевченка, 108? Відсутність проектної документації та належним чином оформленої виконавчої документації (актів на приховані роботи, сертифікатів на матеріали і.т.д) не дало змоги однозначно визначити вартість робіт, виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Живий Дім».

Враховуючи вимоги чинного законодавства, умови договору підряду, а також той факт, що ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" протягом 5 днів належним чином оформленої, обґрунтованої письмової відмови від підписання акта виконаних будівельних робіт за грудень 2012 не надало, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ "Живий Дім" виконало підрядні роботи на загальну суму 446115,18 грн (510860,06 грн - 64744,88 грн (вартість матеріалів замовника) у строк до 19.12.2012, тобто з пропуском 4-х днів.

При цьому судом встановлено, що позивач підрядні роботи за договором оплатив частково на суму 385001,20 грн, однак у свою чергу вважає, що ТОВ "Живий Дім" виконало роботи лише на 279778,70 грн, а тому ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" понесло збитки в сумі 105222,50 грн.

В апеляційній скарзі позивач наголошує, що у суді першої інстанції змінив підставу позову, а саме, в поясненнях від 19.09.2014 №1909/юр ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" перекваліфіковує правову природу грошових коштів в сумі 105222,50 грн із збитків на повернення суми невикористаного авансу та обґрунтовує свою вимогу відповідними нормами права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зміна предмета або підстав позову за заявою позивача допустима лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК України (п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6).

З протоколу судового засідання вбачається, що 23.06.2014 суд першої інстанції розпочав розгляд справи по суті шляхом надання представникам сторін можливості висловити пояснення щодо спору.

Таким чином, зміна підстав позову після початку розгляду справи по суті є порушенням норм процесуального права та не може братись до уваги.

З огляду на викладене вище, колегія суддів розглядає вимогу позивача про стягнення 105222,50 грн як збитків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення:

протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;

шкідливий результат такої поведінки (збитки);

причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;

вина правопорушника.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків.

Позивач не надав суду докази щодо наявності повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Колегія суддів відзначає про недоведеність позивачем наявності обставин, з якими законодавство пов'язує можливість відшкодування збитків.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Позивачем не доведені обставини заподіяння йому збитків, наявності протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними збитками, а також не надано доказів на підтвердження неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду.

Крім того, як вірно вказав суд першої інстанції, грошові кошти в сумі 105222,50 грн, сплачені позивачем в якості авансового платежу за виконані роботи, не можуть бути збитками в розумінні ст.22 ЦК України.

Отже, з огляду на викладене вище, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення 105222,50 грн збитків.

Щодо вимоги ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" про стягнення з ТОВ "Живий Дім" 95000,00 грн штрафу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.1 договору у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством.

У випадку порушення строків виконання робіт понад 10 діб виконавець сплачує на користь замовника штраф у розмірі 20 % від загальної вартості робіт.

Таким чином, позивач розраховує 20% штрафу від загальної суми договору - 475002,00 грн, що становить 95000,00 грн.

Як вже встановлено судом, незважаючи на зауваження замовника, підрядні роботи були виконані відповідачем, хоч і з пропуском строку (що не заперечується підрядником), але він не перевищує 10 діб, тому підстав для стягнення 20 % штрафу від загальної вартості робіт в сумі 95000,00 грн немає.

Розглядаючи вимоги ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" про зобов'язання відповідача повернути 91,37 кв.м. металочерепиці та 72 кв.м. гідроізоляції, які залишились після виконаних робіт та є матеріалами позивача, суд першої інстанції встановив, що відповідно до п. 2.3 договору роботи виконуються частково з матеріалів виконавця, частково з матеріалів замовника, про що зазначається в специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2012 між позивачем та відповідачем підписано акт №1 приймання-передачі будівельних матеріалів за договором, згідно якого відповідач прийняв від позивача металочерепицю в кількості 544,366 кв.м. оціночною вартістю 59602,63 грн, 525 кв.м. гідроізоляції оціночною вартістю 3144,75 грн та 4250 шт винт тех. 4,8*35 по дереву оціночною вартістю 1997,50 грн для виконання підрядних робіт на об'єкті, розташованому за адресою: 19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Шевченка, 108.

Відповідно до ч. 1 ст. 840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано відповідного звіту про використання матеріалу наданого замовником для виконання підрядних робіт, суд першої інстанції призначив судову будівельно-технічну експертизу для визначення кількості використаної ТОВ "Живий Дім" металочерепиці та гідроізоляції при виконанні договору підряду, виконання якої було доручено Черкаському відділенню Київського НДІСЕ.

У статті 42 ГПК України вказано, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з висновком експерта Черкаського відділення Київського НДІСЕ від 30.04.2014 №1389/13-23 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи було встановлено, що кількість металочерепиці та гідроізоляції використана ТОВ "Живий Дім" при виконанні договору підряду від 19.09.2012 №23-ДП/2012 на об'єкті розташованому за адресою: 19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Шевченка, 108 склала: металочерепиці - 465,06 кв. м.; гідроізоляційної плівки - 465,06 кв. м.

Отже, враховуючи висновок експерта від 30.04.2014 №1389/13-23, місцевий господарський суд обґрунтовано вказав, що ТОВ "Живий Дім" зобов'язаний повернути ТОВ "Будівельно-проектна фірма Україна" невикористаний матеріал, а саме: 79,306 кв.м. (544,366 кв.м.-465,06 кв.м.) металочерепиці та 59,94 кв.м. (525 кв.м.-465,06 кв.м.) гідроізоляційної плівки, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції погоджується, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних доказів надсилання відповідачу обґрунтованої письмової відмови від підписання акта виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, також не було підтверджено належними засобами доказування понесення збитків в сумі 105222,50 грн та порушення відповідачем строків виконання робіт більш, ніж на 10 діб, що мало б своїм наслідком нарахування 20% штрафу, тому доводи апеляційної скарги оцінюються судом апеляційної інстанції критично.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі №910/7686/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/7686/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай