Постанова

від 04.12.2014 по справі 916/2895/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2014 р.Справа № 916/2895/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Спину О.І. - за дорученням

від відповідача: Нестеренко С.В. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехмонтаж"

на рішення господарського суду Одеської області

від 06 жовтня 2014 року

у справі № 916/2895/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехмонтаж"

про стягнення 66.949 грн. 87 коп.

ВСТАНОВИЛА:

22.07.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоліт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехмонтаж" про стягнення грошових коштів у сумі 66.949 грн. 87 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки № Н-047 від 06.08.2013 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має борг по його оплаті в сумі 62068 грн. 79 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 6.119 грн. 36 коп. - пені, а також відшкодувати понесені судові витрати на сплату судового збору за подання позову в сумі 1.827 грн.

Заявою від 03.10.2014 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача на свою користь: 62.068 грн. 79 коп. - боргу, 4.881 грн. 08 коп. - пені за період з 16.01.2014 р. по 16.07.2014 р. (включно) та 1827 грн. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову.

Письмовий відзив на позов не надходив.

Одночасно, як вбачається з протоколу судового засідання від 06.10.2014 р. в усних поясненнях представник відповідача позовні вимоги визнавав частково та заявив клопотання про об'єднання справи № 916/2895/14 та справи № 916/4048/14 в одне провадження, посилаючись на пов'язаність цих справ між собою, оскільки у цих справах беруть участь одні й ті ж самі сторони, обставини справи № 916/2895/14 та справи № 916/4048/14 ґрунтуються на правовідносинах, що виникли на підставі договору поставки № Н-047 від 06.08.2013 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2014 року (суддя Панченко О.Л.) позов задоволено частково та з відповідача на користь позивача стягнуто: 62068 грн. 79 коп. - боргу, 4390 грн. 73 коп. - пені та 1813 грн. 62 коп. - судового збору за подання позову, а в решті частині позову - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки № Н-047 від 06.08.2013 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має борг по його оплаті в сумі 62.068 грн. 79 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 4390 грн. 73 коп. - пені, а також відшкодувати понесені судові витрати на сплату судового збору за подання позову в сумі 1.813 грн. 62 коп.

Відмовляючи в решті частині позову щодо стягнення пені в розмірі 490 грн. 35 коп. місцевий суд виходив з того, що позивачем при здійснені нарахуванні пені допущені арифметичні помилки, але свій розрахунок розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в оскарженому рішенні не зазначив та не навів.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі на сплату судового збору покладені місцевим судом не обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відмовляючи у задоволені клопотання відповідача про об'єднання справи № 916/2895/14 та справи № 916/4048/14 в одне провадження, місцевий суд виходив з того, що таке клопотання не доведене та не обґрунтоване.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі .

Скарга мотивована тим, що місцевим судом, всупереч ч. 2 ст. 58 ГПК України, необґрунтовано відмовлено відповідачеві у задоволені клопотання про об'єднання справи № 916/2895/14 та справи № 916/4048/14 в одне провадження, оскільки ці справи пов'язані між собою, так як у цих справах беруть участь одні й ті ж самі сторони та обставини справи № 916/2895/14 та справи № 916/4048/14 ґрунтуються на правовідносинах, що виникли на підставі договору поставки № Н-047 від 06.08.2013 р.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 06.08.2013 р. між сторонами у справі укладено договір поставки № Н-047 (далі договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача фігурні елементи мостіння, перелік яких зазначений у Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 10.3 договору останній вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, найменування товару, постачання якого буде здійснюватися згідно з умовами цього договору, його кількість, вартість за одиницю вказані у додатку № 1 до договору, який з моменту його підписання є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.2.1. договору відповідач зобов'язаний здійснити передоплату згідно з графіком оплат (додаток № 2 до договору) шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

На підставі п. 5.2. договору поставка товару здійснюється тільки уповноваженій особі відповідача, яка вказана у довіреності на отримання товару. Позивач при відвантаженні товару надає відповідачеві видаткові накладні. Другі примірники видаткових накладних з підписом уповноваженої особи відповідача залишаються у позивача.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції позивач свої зобов'язання за названим договором виконав у повному обсязі, оскільки передав, а відповідач прийняв товар, що вбачається з підписаних та скріплених печатками обох сторін видаткових накладних: № 238 від 03.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 240 від 04.09.2013 р. на суму 16878 грн. 16 коп., № 241 від 04.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 242 від 05.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 243 від 05.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 244 від 05.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 245 від 05.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 246 від 05.09.2013 р. на суму 18.593 грн. 34 коп., № 255 від 09.09.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 258 від 09.09.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 263 від 09.09.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 264 від 09.09.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 266 від 10.09.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 268 від 10.09.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 307 від 24.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 313 від 24.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 316 від 24.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 323 від 26.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 324 від 26.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 331 від 27.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 334 від 28.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 337 від 28.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 338 від 28.09.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 346 від 01.10.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 353 від 01.10.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 355 від 01.10.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 358 від 01.10.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 360 від 01.10.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 361 від 01.10.2013 р. на суму 18.886 грн. 48 коп., № 363 від 02.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 364 від 02.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 365 від 02.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 367 від 02.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 368 від 02.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 370 від 02.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 371 від 02.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 372 від 03.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 373 від 03.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 375 від 03.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 383 від 07.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 385 від 07.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 386 від 07.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 390 від 08.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 392 від 08.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 393 від 08.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 394 від 08.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 397 від 09.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 399 від 09.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 401 від 09.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 405 від 10.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 418 від 14.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 421 від 14.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 422 від 14.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 424 від 14.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 427 від 15.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 429 від 15.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 430 від 15.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 431 від 15.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 434 від 16.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 435 від 16.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 438 від 16.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 446 від 17.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 447 від 16.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 473 від 24.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 474 від 24.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 475 від 24.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 479 від 24.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 480 від 24.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 482 від 24.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 495 від 28.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 496 від 28.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 497 від 28.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 501 від 28.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 508 від 29.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 510 від 29.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 511 від 30.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 512 від 30.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 513 від 30.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 514 від 30.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., № 515 від 30.10.2013 р. на суму 18.412 грн. 53 коп., та довіреності на отриманням товару № 101 від 03.09.2013 р. та № 114 від 01.10.2013 р., а всього позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 1.481.601 грн. 79 коп., який прийнятий останнім без будь-яких зауважень щодо якості вартості та кількості отриманого товару.

За зворотними накладними № 110 від 19.11.2013 р. на суму 14370 грн. та № 110 від 19.2013 р. на суму 14.400 грн., відповідачем повернуто товар позивачеві на загальну суму 28770 грн.

У п. 4.2.2. договору сторонами погоджено, що остаточний розрахунок за отриманий товар відповідач повинний здійснити рівними частинами на протязі періоду з 07.10.2013 р. по 28.12.2013 р. Тому, відповідач повинний був здійснити остаточний розрахунок з позивачем за поставлений товар загальною вартістю 1.481.601 грн. 79 коп. у строк до 28.12.2013 р.

Але, так як 28.12.2013 р. припало на вихідний день (субота), то відповідно до ч. 3 ст. 51 ГПК України, днем закінчення строку виконання грошового зобов'язання для відповідача вважається перший наступний за ним робочий день, тобто - 30.12.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 30.12.2013 р. відповідач частково оплатив отриманий від позивача товар, а саме сплатив останньому: 16.08.2013 р. - 96935 грн., 21.08.2013 р. - 272475 грн., 30.08.2013 р. - 721353 грн., 26.09.2013 р. - 300.000 грн., а всього сплатив 1390763 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 329 від 16.08.2013 р. на суму 96935 грн., № 333 від 21.08.2013 р. на суму 272475 грн., № 366 та № 363 від 30.08.2013 р. на суму 721353 грн. та № 405 від 26.09.2013 р. на суму 300.000 грн.

Решта частина отриманого товару вартістю 90838 грн. 79 коп. відповідачем позивачеві не оплачена.

Оскільки, за зворотними накладними № 110 від 19.11.2013 р. на суму 14370 грн. та № 110 від 19.2013 р. на суму 14.400 грн. відповідачем повернуто товар позивачеві на загальну суму 28770 грн., то суд першої інстанції дійшов до підставного висновку про те, що відповідач має перед позивачем борг по оплаті отриманого товару в сумі 62068 грн. 79 коп., а тому правомірно, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, стягнув цей борг з відповідача на користь позивача, так як днем закінчення строку виконання грошового зобов'язання для відповідача є 30.12.2013 р. про що зазначалося вище.

У п. 7.2. договору сторонами передбачено, що у випадку невиконання однією зі сторін зобов'язань за договором винна сторона сплачує другій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання за кожний день невиконання/неналежного виконання зобов'язання.

Як зазначалося вище відповідач повинний був здійснити оплату за поставлений позивачем товар у строк до 30.12.2013 р. (включно), внаслідок чого відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару на підставі п. 7.2. договору починаючи з 31.12.2013 р.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ні законом, ні укладеним між сторонами у справі договором щодо спірних правовідносин не встановлено іншого порядку застосування штрафних санкцій ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що правовідносини сторін регламентуються саме зазначеною нормою матеріального права, а тому у позивача виникло право на нарахування пені відповідачеві виключно за період з 31.12.2013 р. по 30.06.2014 р., оскільки остаточний розрахунок за договором відповідач повинний був здійснити у строк до 30.12.2013 р. включно.

При цьому, позивач звертаюсь з позовом до суду просив стягнути пеню за період з 16.01.2014 р. по 16.07.2014 р. (а.с. 146), у зв'язку з чим, урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що позивач мав право нарахувати відповідачеві пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 31.12.2013 р. по 30.06.2014 р.

Таким чином, в межах заявленого позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 16.07.2014 р. до 30.06.2014 р., виходячи з суми боргу 62068 грн. 79 коп., згідно наступного розрахунку:

- Облікова ставка НБУ з 16.01.2013 р. по 14.04.2014 р. визначена на рівні 0,036%, тому: за період з 16.01.2014 р. по 14.04.2014 р., виходячи з суми боргу 62068,79 грн. відповідач повинний сплатити позивачеві пеню у розмірі 1967 грн. 50 коп.

- Облікова ставка НБУ з 15.04.2014 р. по 30.06.2014 р. визначена на рівні 0,052%, тому: за період з 15.04.2014 р. по 30.06.2014 р., виходячи з суми боргу 62068,79 грн. відповідач повинний сплатити позивачеві пеню у розмірі 2487 грн. 85 коп., а всього за період з 16.01.2014 р. по 30.06.2014 р. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 4455 грн. 35 коп., а в решті частині цих позовних вимог слід відмовити.

Оскільки, зменшуючи розмір пені місцевий суд взагалі не навів жодних підстав такого зменшення та не здійснив відповідного розрахунку, то колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду в цій частині підлягає частковому скасуванню.

Так як, позовні вимоги підлягають задоволенню на 99,36% (позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 6949,87 грн., а задоволенню підлягають вимоги на суму 66524,14 грн.), то відповідач повинний відшкодувати позивачеві, на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, понесені судові витрати на оплату судового збору за подання позову в сумі 1815 грн. 30 коп. пропорційно розміру задоволених позовний вимог.

Оскільки, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на 0,64% (так як скаржник просив скасувати рішення повністю та відмовити у задоволені позову на суму 66949,87 грн., а скарга задоволена на суму 425,73 грн.), то позивач повинний відшкодувати відповідачеві понесені судові витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скаргу в сумі 5 грн. 85 коп. на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано залишив без задоволення клопотання відповідача щодо об'єднання в одному провадженні господарських справ № 916/2895/14 та № 916/4048/14, так як відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України право на об'єднання справ в одному провадженні надано виключно місцевому суду, в провадженні якого знаходяться ці справи, який користується цим правом за своїм внутрішнім переконанням, а враховуючи те, що об'єднання названих справ в одному провадженні значно ускладнює їх вирішення, то підстави для задоволення вищезазначеного клопотання - відсутні, що не позбавило відповідача права на пред'явлення відповідного позову до позивача в окремому судовому провадженні.

Так як, при ухваленні судового рішення місцевий суд невірно визначив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача та, як наслідок цього, здійснив неправильний розподіл судових витрат між сторонами у справі, то оскаржене рішення в цій частині підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехмонтаж" - задовольнити частково.

Пункт другий резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2014 р. у справі № 916/2895/14 частково скасувати та викласти його в наступній редакції:

„п. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехмонтаж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт": 62.068 грн. 79 коп. - боргу, 4455 грн. 35 коп. - пені та 1815 грн. 30 коп. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову".

В решті частині рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2014 р. у справі № 916/2895/14 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьсантехмонтаж": 5 грн. 85 коп. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази із зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.12.2014 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.