12/205/27
УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 77-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
“12” лютого 2009 року справа № 12/205/27
Позивач:Відкрите акціонерне товариство "Банк Фінанси та кредит",
В особі Філії "Центральне регіональне управління" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит",
вул. Щорса, 31, м. Київ, 01133
Відповідач: Приватне підприємство "Купава-ВС", вул. Кільцева, 15, м. Чернігів, 14007
Предмет спору: про стягнення заборгованості 35096,44 грн.
Суддя Л.М.Лавриненко
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
позивач: Пилипенко Є.М. - довіреність № 3042 від 19.09.2008 представник.
відповідач: Михель В.С. – директор.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 23 081 грн. 51 коп. заборгованості по кредиту, 6330 грн. 76 коп. заборгованості по відсоткам, 4796 грн. 94 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 887 грн. 23 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків, згідно кредитного договору № "22"_241/03/07-МЮ (ГРН) від 14.03.2007 року.
Ухвала суду про порушення провадження у справі від 22.12.2008 року, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою, що вказане підприємство за даною адресою не існує. Ухвали суду від 20.01.2009 року та від 03.02.2009 року про відкладення розгляду справи повернулись з відміткою, що підприємство з даної адреси вибуло.
Представники сторін в судовому засіданні надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.
Представник відповідача проти позовних вимог частково заперечував, посилаючись на те , що за станом здоров”я він не може займатись підприємницькою діяльністю, а тому не в змозі сплати пеню за прострочку повернення кредиту та відсотків, проти суми яких він не заперечує.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
14.03.2007 року між Банком „Фінанси і кредит”, ТОВ, правонаступником якого є позивач, згідно п. 1.1. Статуту, затвердженого протоколом № 1 Установчих зборів від 12.04.2007 року та зареєстрованого Державним реєстратором 02.07.2007р. за № 10741450000025974, та відповідачем було укладено кредитний договір № „22”_241-03/07-МЮ (ГРН), відповідно до п. 1.1. якого банк взяв на себе зобов”язання надати позичальнику кредит у сумі 35 000 грн., а позичальник зобов'язується повернути отримані кошти до 13.03.2008 року та сплатити за користування кредитом відсотки в розмірі 23% річних (а за користування кредитом з моменту, зазначеного в підпункті „б”, „в” п. 3.1. Договору, сплатити відсотки підвищеного розміру).
Крім того п. 2.2. Договору, сторони зазначили, що позичальник зобов'язується повернути кредит банку згідно із графіком погашення кредиту (додаток №1 до цього Договору) з остаточним строком повернення до 13.03.2008 року, шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок.
Видача кредиту здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту укладання цього договору, за письмовою заявкою позичальника, за згодою банку, шляхом перерахування коштів з позичкового на поточний рахунок позичальника, якщо інше не зазначено в письмовій заявці.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із матеріалів справи позивач виконав взяті на себе зобов'язання, та відповідно до заявки відповідача на одержання кредиту, надав відповідачу кредит в сумі 35 000 грн., що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи копією меморіального ордеру № 9300574 від 14.03.2007 року на суму 35 000 грн. про перерахування коштів з позичкового рахунку на рахунок відповідача та випискою з рахунку відповідача за 14.03.07р. про зарахування кредитних коштів в сумі 35000 грн.
В порушення умов кредитного договору № „22”_241-03/07-МЮ (ГРН) від 14.03.2007 року, а також вимог чинного законодавства, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, кредит у відповідності до графіку, визначеного в Додатку № 1 до Договору повернув частково в сумі 11 918 грн. 49 коп. Заборгованість по кредиту становить 23 081 грн. 51 коп.
Позивач просить стягнути з відповідача 6330 грн. 76 коп. відсотків за період користування кредитом за період з 14.03.2007 року по 15.11.2008 оку.
Пунктом 3.1. кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками: а). 23% річних (у розмірі, зазначеному в п. 1.1. Договору) за період із дня видачі до строку повернення кредиту, зазначеного в п. 2.2. Договору; б). 23% річних за період з 14.03.2008 року до дня фактичного погашення позичкової (основної) заборгованості; в). У випадку порушення позичальником строків погашення кредиту, встановлених у Графіку погашення кредиту –46% річних від суми невиконаного вчасно зобов'язання за кредитом згідно із зазначеним графіком за період часу: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї позичкової (основної) заборгованості, але не більше остаточного строку повернення, зазначеного в п.2.2. цього Договору, просить стягнути з відповідача 6330 грн. 76 коп. відсотків за період користування кредитом з 14.03.2007 року по 14.11.2008 оку.
Відповідно до п. 3.3. Договору розрахунок відсотків здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту видачі кредитних коштів до моменту повернення коштів банку. Розрахунок відсотків за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Розрахунок відсотків здійснюється виходячи з 365 днів у році (366 днів у високосному році), у місяці –за календарем.
Нарахування відсотків здійснюється один раз на місяць на залишок заборгованості на позичковому рахунку позичальника за період з 1 по останнє число місяця.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що позичальник у складі щомісячного платежу за кредитом сплачує щомісяця, у строк до 10 числа кожного місяця, відсотки за користування кредитом у розмірах, зазначених у Графіку погашення кредиту.
У зазначений строк позичальником сплачується відсотки за користування кредитом за період часу: з дати надання кредиту до дати погашення відсотків, чи за період часу: з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків, встановленої в Графіку погашення кредиту.
Позичальник сплачує відсотки за останній звітній період (тобто звітній період, у якому настає строк повернення кредиту) не пізніше строку повернення кредиту, зазначеного в п. 2.2. цього Договору.
Відповідно до п. 3.5. Договору, датою сплати відсотків є день зарахування коштів на рахунок, зазначений в п. 3.2. Договору.
За період користування кредитом з 14.03.2007 року по 14.11.2008 року відповідач зобов”язаний був сплатити відсотки в сумі 11 697 грн 32 коп.
Відповідач свої зобов'язання по сплаті відсотків виконав частково, сплативши 5170 грн. 51 коп. Заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з 14.03.2007 року по 14.11.2008 року становить 6526 грн. 81 коп.
Приймаючи до уваги, що фактично сума заборгованості по відсоткам за вказаний період, відповідно до розрахунку становить 6526 грн. 81 коп., але в позовній заяві позивач просить суд стягнути 6330 грн. 76 коп., і своїм правом щодо збільшення позовних вимог в частині стягнення відсотків позивач не скористався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по відсоткам за період з 14.03.2007 року по 14.11.2008 року підлягають задоволенню в розмірі 6330 грн. 76 коп.
Позивач також просить стягнути з відповідача, відповідно до п. 7.1. договору, пеню в сумі 4796 грн. 94 коп. за прострочку повернення кредиту за період з 19.04.2007 року по 15.11.2008 року та 887 грн. 23 коп. пені за прострочку сплати відсотків за період з 11.05.2007 року по 15.11.2008 року.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 7.1. кредитного договору, позичальник взяв на себе зобов'язання за прострочення повернення кредитних коштів або сплати відсотків сплатити банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 2.2., 3.4., 3.6., 3.7., 4.5., 6.1., 8.3., цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором.
Приймаючи до уваги, що позивачем без поважних причин не було виконано вимог суду та не надано обґрунтованого розрахунку пені з урахуванням вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу Україні, суд доходить висновку, що спір в частині стягнення пені за вказаний період не може бути вирішений за наявними в справі документами, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення 4796 грн. 94 коп. пені за прострочку повернення кредиту за період з 19.04.2007 року по 15.11.2008 року та 887 грн. 23 коп. пені за прострочку сплати відсотків за період з 11.05.2007 року по 15.11.2008 року, суд залишає без розгляду.
Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, кредит в установлений строк в повній сумі не повернув, відсотки за його користування не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 23 081 грн. 51 коп. заборгованості по кредиту, 6330 грн. 76 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, в частині стягнення 4796 грн. 94 коп. пені за прострочку повернення кредиту та 887 грн. 23 коп. пені за прострочку сплати відсотків, суд залишає позовні вимоги позивача без розгляду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 294 грн. 12 коп. та витрати в сумі 98 грн. 89 коп. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу .
Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 549, 1046, 1048, 1049,1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.49, п. 5 ст. 81 , ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Купава-ВС", вул. Кільцева, 15, м. Чернігів, 14007 (п/р 2600130222500 в ЧОД „Укрсоцбанк”, МФО 353014, код ЄДРПОУ 14230399) на користь Відкритого акціонерного товариства "Банк Фінанси та кредит", вул. Щорса, 31, м. Київ, 01133 (р/р 29096000900004 у Філії „Центральне РУ” ВАТ „Банк „Фінанси і кредит”; МФО 300937; код ЄДРПОУ 25745867) 23 081 грн. 51 коп. заборгованості по кредиту, 6330 грн. 76 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 294 грн. 12 коп. держмита та 98 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3. Позовні вимоги позивача щодо стягнення 4796 грн. 94 коп. пені за прострочку повернення кредиту та 887 грн. 23 коп. пені за прострочку сплати відсотків залишити без розгляду.
Суддя Л.М. Лавриненко
13.02.09
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4175191 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Лавриненко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні