Постанова

від 31.10.2014 по справі 804/15976/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2014 р. Справа № 804/15976/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніної О.С. при секретаріГамовій Л.І. за участю: представника позивача - представника відповідача - Парханової О.І. Решетника О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжні фарби» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року ТОВ «Справжні фарби» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.09.2014р. № 0001251501 про визначення грошового зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств на суму 2 438 617,00 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем 2 065 766,00 грн. та штрафними санкціями 372 851,25 грн., та № 0001242201 від 15.09.2014р. про визначення грошового зобов'язання податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 862 366,25 грн. в тому числі за основним платежем 689893,00грн. та штрафними санкціями 172 473,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Справжні фарби» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та лати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р. за результатами якої складено акт від 11.08.2014р. №890/2201/32513664. На підставі акта перевірки відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки безпідставними та необгрунтованими, такими, що зроблені з порушенням норм законодавства. Всі, господарські правовідносини позивача з контрагентами за перевіряє мий період підтверджені відповідними первинними документами, що свідчить про реальність їх здійснення та правомірність формування показників податкової звітності з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість. За таких обставин позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, виклавши письмово свої заперечення, в яких пояснив, що податкові повідомлення-рішення були винесені правомірно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки зроблені обгрунтовано на підставі встановлення фактичних відомостей. Таким чином, прийняті податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Справжні фарби» (код ЄДРПОУ 32513664) з питання дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 за результатами якої складено акт від 11.08.2014 №890/2201/32513664.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 ТОВ «Справжні фарби» здійснювало реалізацію виготовленої продукції фізичним особам на загальну суму 6366507 грн. з ПДВ згідно бухгалтерському рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та виданим податковим накладним.

Вартість реалізованої продукції включено до складу податкової декларації з податку на прибуток за II - IV квартал 2011 року в сумі 1829593 грн., за 2012 рік в сумі 2342420 грн., за 2013 рік в сумі 2194494 грн. по рядку 02 «Дохід від операційної діяльності.

Згідно з наданих до перевірки документів, відповідачем не встановлено укладання договорів на реалізацію виготовленої продукції з фізичними особами, також не встановлено шлях транспортування продукції від ТОВ «Справжні фарби» до фізичних осіб.

Реалізація продукції ТОВ «Справжні фарби» здійснювалася на підставі рахунків - фактур та видаткових накладних виписаних на ім'я вище перелічених фізичних осіб.

Кошти за відгружену продукцію надходили на розрахункові рахунки ТОВ «Справжні фарби» із транзитних рахунків банківських установ, а саме від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на розрахунковий рахунок 260002000179374 відкритий в АТ «Ерсте Банк». При цьому зазначені особи перераховували кошти із одного і того рахунку 29021000181016 та вказували в рядку код ЄДРПОУ відправника ТОВ «Справжні фарби» - 32513664.

Товар вивозився силами покупців. ТОВ «Справжні фарби» не здійснювало витрати по вивезенню товару фізичним особам. Також, на території підприємства ТОВ «Справжні фарби» діє контрольно-пропускна система, але до перевірки не надано належним чином завірені журнали пропускного контролю, які б підтверджували фактичне переміщення готової продукції, що продана вище переліченим фізичним особам.

Таким чином, відповідач не зміг ідентифікувати безпосередньо фізичних осіб від яких надходили грошові кошти позивачу за реалізовану готову продукцію.

Отже, відповідач вважає, що в зв'язку з тим, що ТОВ «Справжні фарби» було відвантажено вищезазначеним ФОП готову продукцію лише на підставі рахунків фактур, видаткових накладних, податкових накладних але без укладання письмових договорів на реалізацію продукції, отримані грошові кошті на загальну суму 6 360 296,00 грн. від зазначених контрагентів, відповідно п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України є безповоротною фінансовою допомогою. У зв'язку з цим позивачем в порушення п.п.135.5.5, п. 135.5, ст.135, Податкового Кодексу України занижено показник Декларації у рядку ОЗІД «Інші доходи» на загальну суму 6360296 грн., в т.ч за II - IV квартал 2011 року на суму 1925184 грн., за 2012 рік на суму 2284009 грн., за 2013 рік на суму 2151103 грн.

Також, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Справжні фарби» придбавало у ТОВ «Синтез Ресурс» (код ЄДРПОУ35647310) двоокис титану.

Розрахунки за придбану продукцію проведені у безготівковій формі шляхом перерахування коштів ТОВ «Справжні фарби» на реєстраційний рахунок ТОВ «Синтез Ресурс» на загальну суму 3684990 грн. заборгованість станом на 31.12.2013 по обліку підприємства відсутня.

До перевірки не надані документи які б підтверджували транспортування двоокису титану на ТОВ «Справжні фарби».

Крім того, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Справжні фарби» придбавало у ТОВ «Алгол Кемікалз» (код ЄДРПОУ 33547563) тальк Finntalc m5, мовіліт. Протягом періоду, що перевірявся ТОВ «Справжні фарби» придбало у ТОВ «Алгол Кемікалз» хімічних речовин на загальну суму 633672 грн., в т.ч. ПДВ 105612 грн.

Розрахунки за придбану продукцію проведені у безготівковій формі шляхом перерахування коштів ТОВ «Справжні фарби» на реєстраційний рахунок ТОВ «Алгол Кемікалз» на загальну суму 289 765 грн. заборгованість станом на 31.12.2013 по обліку підприємства складає 372 050,40 грн. До перевірки не надані документи які б підтверджували транспортування двоокису титану на ТОВ «Справжні фарби».

У позивача були відсутні товарно-транспортні накладні за формою №1-ТН, затверджені Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346.

В порушення п. 44.1. ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, ТОВ «Справжні фарби» внаслідок не підтвердження придбання товарів у ТОВ «Алгол Кемікалз» та ТОВ «Синтез Ресурс», завищено податковий кредит на загальну суму 715 493 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене посадовими особами ДПІ було викладено висновки в акті перевірки від 11.08.2014р. № 890/ 2201/32513664, щодо порушення ТОВ «Справжні фарби» вимог:

- п.44.1 ст.44, п. 135.1, п.135.2 ст.135 п. 138.2, п.п.135.5.5, п. 135.5, ст.135 п. 138.2 ст.138, п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України «Податкового Кодексу України» занижено податок на прибуток за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 на загальну суму 2065766,43 грн., (податок з інших доходів отриманих від ФОП (6360296 грн.) за 3 роки - 1331143,78 + завищені витрати по операціям з ТОВ «Алгол Кемікалз, ТОВ «Синтез Ресурс» - 734622,65=2 065 766 грн.).

- п. 44.1. ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІУ від 16.07.1999 (зі змінами та доповненнями), п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, занижено податок на додану вартість на загальну суму 715493 грн.

На підставі акту перевірки від 11.08.2014р. №890/2201/32513664, відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення форми «Р» від 15.09.2014р. №0001251501 про визначення грошового зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств на суму 2 438 617,25 грн. в тому числі за основним платежем 2 065 766,00 грн. та штрафними санкціями 372 851,25 грн., та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.09.2014р. №0001242201 про визначення грошового зобов'язання податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 862 366,25 грн. в тому числі за основним платежем 689 893,00 грн. та штрафними санкціями 172 473,00 грн.

Проте, суд не погоджується з висновками податкового органу, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до вимог п.135.1, 135.2, ст.135Податкового кодексу України:

п. 135.1. Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

п. 135.2. доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу».

Відповідно до п.п 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до ст.134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Зокрема згідно з п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стосовно висновків про заниження податку на прибуток то судом встановлено, що ТОВ «Справжні фарби» за перевіряємий період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., здійснювало реалізацію виготовленої продукції фізичним особам, зазначених в акті перевірки на загальну суму 6 366 507,00 грн. з ПДВ, що підтверджується документально наступним чином: рахунок - фактура, в якому зазначені банківські реквізити продавця, накладні на відпуск товару, податкові накладні (єкз. покупця та єкз. продавця) обидва екземпляри залишені у продавця у зв'язку тим, що ФОП не є платниками ПДВ.

Сплата (передоплата) за продукцію за перевіряємий період була здійснена покупцями - ФОП на загальну суму 6 366 507,00 грн. з ПДВ, які надходили на розрахункові рахунки ТОВ «Справжні фарби», що відкриті в ПАТ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ», на р/р 2600600101878; АТ «ОТП Банк» на р/р 26008001355297 та АТ «ЕРСТЕ БАНК» на р/р 26002000179374.

Щодо відсутності договорів з фізичними особами на поставку продукції, то суд зазначає, шо відповідно до вимог ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може бути вчинятися усно або у письмовій формі. Договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами , за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державної реєстрації. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує сплату та суму одержаних грошових коштів.

Таким чином, підтвердження виконання правочинів між ТОВ «Справжні фарби» та фізичними особами є наявність первинних документів - товарні накладні, рахунки фактури, які містять усі необхідні, передбаченим діючим законодавством реквізити.

ТОВ «Справжні фарби» не здійснювало витрат по перевезенню товару, оскільки доставка товару здійснювалося силами та за рахунок фізичних осіб.

Стосовно відсутності журналів «пропускного режиму», то представником позивача в судовому засіданні зазначено, що територія підприємства охороняється , але журнали «пропускного режиму» щодо переміщення готової продукції не ведуться, оскільки жодним нормативним документом не передбачено, щодо зобов'язання підприємства вести журнали «пропускного режиму» за переміщенням готової продукції.

Щодо тверджень відповідача про неможливість ідентифікувати безпосередньо фізичних осіб (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11) від яких надходили грошові кошти (банківські виписки від 09.01.2013, від 08.04.2013, від16.04.2013, від 26.04.2013, від 08.05.2013, від 14.05.2013, 13.06.2013 та інші.) за реалізовану продукцію на розрахунковий рахунок 260002000179374, відкритий в АТ «Ерсте Банк» та яки надходили від одного і того рахунку 29021000181016, ТОВ «Справжні фарби», то суд вважає їх необгрунтованими, оскільки згідно умов договору «про приймання платежів від клієнтів з он-лайн перерахуванням» від 10 серпня 2011року № 09/12.Р.1-07/098., укладеному ТОВ «Справжні фарби» з ПАТ Ерсте Банк, позивач доручає, а банк (п.1.1. договору) зобов'язується своїми силами і засобами приймати та перераховувати на користь підприємства готівкові кошти у національній валюті, що надходять від клієнтів підприємств - фізичних та юридичних осіб, як плата за (товар, послуга або інше, за фарби та лаки). Банк, його структурні підрозділи, приймають готівкові кошти на транзитний рахунок №29021000181016, що призначений для приймання та подальшого перерахування готівкових коштів.

Прийняті готівкові кошти (п.2.2. Договору) автоматично в режимі «он-лайн» перераховуються з зазначеного у п.2.1 рахунку на поточний рахунок ТОВ «Справжні фарби» №260002000179374 в АТ «Ерсте Банк», МФО 380009, окремими платежами, без структурованого призначення платежу.

Пунктом 2.3. договору зазначається, що готівкові кошти приймаються касами банку від клієнтів на підставі платіжного документу, а саме-рахунок-фактура.

Позивачем під час перевірки, надавалися свої пояснення та усі підтверджуючи документи щодо здійснення оплат клієнтами - ФОП на рахунок позивача, проте вони не були прийняті до уваги відповідачем.

Також, суд не погоджується з висновком відповідача про те, що задекларовані ТОВ «Справжні фарби» «валові витрати» в сумі 30 659 556.00грн., при визначенні об'єкта оподаткування завищені на загальну суму 3 598 885,00 грн., оскільки під час придбання товарів, а саме, двоокис титану, тальк Fintalc m15 у підприємств «Алгол Кемікалз» та ТОВ «Синтез ресурс», отримання яких, не підтверджено документами про доставку.

Так, господарські відносини між ТОВ «Справжні фарби» та ТОВ «Алгол Кемікалз», здійснювалася на підставі договорів поставок : № 170511 від 17 травня 2011р., № 260213 від 26 лютого 2013 р.

Розділом 3 «Базисні умови поставки товару» передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ- склад покупця, м.Дніпропетровськ, вул.Гвардійська, 20.

П.3.3. Договору зазначається , що право власності на товар та ризик випадкової загибелі переходить до покупця з моменту передачі товару на складі покупця.

Договором поставки № 260213 від 26 лютого 2013 року базисні умови поставки товару є самовивезення товару зі складу продавця.

В подальшому сторонами додатковою угодою №1 від 27 лютого 2013 року умови доставки були змінені на СРТ- склад покупця , в результаті чого доставка товару на склад ТОВ «Справжні фарби» за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Гвардійська, 20 здійснювалася силами та за рахунок продавця.

З ТОВ «Синтез ресурс» господарські операції здійснювалися позивачем на підставі договорів: договір купівлі-продажу № ДГ-000115 від 01 липня 2011р., договір купівлі-продажу № ДГ-20120124001 від 24 січня 2012р., договір купівлі-продажу № 1912/06 від 12 грудня 2012р. Також враховуючи обсяг замовляємого товару з боку покупця, сторонами в подальшому додатковими угодами до договорів купівлі-продажу передбачено доставку товару покупцю на умовах СРТ, склад покупця.

Наявність вказаних товарів на складі позивача за перевіряємий період також додатково підтверджується, картками складського обліку матеріалів форми № М-17, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, актами звірки взаєморозрахунків, номенклатурними звітами, письмовими поясненнями комірника ділянці обліку сировини та матеріалів ОСОБА_16 яка приймала та ставила на облік товари від вищевказаних підприємств.

Також, щодо висновків відповідача про заниження податку на додану вартість на загальну суму 715 493,00 грн., з господарських операцій позивача з контрагентами: ТОВ «Синтез ресурс», ТОВ «Алгол Кемикалз» суд зазначає, що ТОВ «Справжні фарби» за перевіряємий період на підставі договорів поставок (договір купівлі-продажу № ДГ-000115 від 01 липня 2011р., договір купівлі-продажу № ДГ-20120124001 від 24 січня 2012р., договір купівлі-продажу № 1912/06 від 12 грудня 2012р.) придбавало у ТОВ «Синтез ресурс» двоокись титану на загальну суму 3 684 990,00 грн., в т.ч. ПДВ-614 165,00 грн. Податковий кредит по операціях з ТОВ «Синтез ресурс» у сумі 614 165,00 грн. зареєстрований на підставі податкових накладних та відображено у відповідних деклараціях із ПДВ.

Розрахунки за придбану продукцію проведені у безготівковій формі шляхом перерахування коштів ТОВ «Синтез ресурс» на розрахунковий рахунок ТОВ «Справжні фарби» на загальну суму 3 684 990,00 грн., заборгованість станом на 31.12.2013 рік відсутня.

Згідно договорів поставок (договір поставки № 170511 від 17 травня 2011року, договір поставки № 260213 від 26 лютого 2013 року) ТОВ «Справжні фарби» придбавало у ТОВ «Алгол Кемікалз» тальк Fintalk m15 та моволіт на загальну суму 633 672,00 грн. в тому числі пдв-105 612,00 грн.

Податковий кредит по операції із придбання товарів у ТОВ «Алгол Кемікалз» складає у сумі 105 612,00грн., зареєстрований на підставі податкових накладних, які зазначені на стор.31,32 Акту.

Розрахунки за придбану продукцію проведені у безготівковій формі шляхом перерахування ТОВ «Справжні фарби» на рахунок ТОВ «Алгол Кемікалз» на загальну суму 289 765,00грн., заборгованість станом на 31.12.2013р. по обліку підприємства складає 372 050,40грн.

Як зазначалося додатковими договорами до зазначених договорів поставок, доставка товару здійснювалась на умовах - склад покупця, м.Дніпропетровськ, вул.Гвардійська, 20.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Нормою статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Фактичність виконання вказаних договорів та рух активів підтверджується наданими позивачем суду первинними документами (договорами; податковими накладними; актами взаєморозрахунків, виписками з рахунків, номенклатурними звітами, рахунками-фактур) в тому числі документами щодо оприбуткування та обліку товарів на складі позивача.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

На підставі викладеного, враховуючи наявність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які підтверджують факт отримання товарів від контрагентів, так і факт здійснення відповідних витрат для провадження господарської діяльності позивача, суд не погоджується з висновками податкового органу щодо невірного формування позивачем податкового кредиту за період, що перевірявся.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, - висновки відповідача про не підтвердження здійснення господарських операцій, вчинених позивачем з мотивів не спрямованості правочину на реальне настання наслідків, є необгрунтованими.

З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку, відобразив доходи та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток і правомірно на підставі отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ, перерахованого на рахунок постачальників.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 15.09.2014р. № 0001251501 та № 0001242201 від 15.09.2014р.

За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність та обґрунтованість задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Справжні фарби» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001251501 від 15.09.2014 року про визначення грошового зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств на суму 2 438 617,25 грн., в тому числі за основним платежем 2 065 766,00 грн. та штрафними санкціями 372 851.25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001242201 від 15.09.2014 року про визначення грошового зобов'язання податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 862 366,25 грн., в тому числі за основним платежем 689 893,00 грн. та штрафними санкціями 172 473,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Справжні фарби» сплачений судовий збір у сумі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 листопада 2014 року.

Суддя О.С. Луніна