Рішення

від 03.12.2014 по справі 904/8022/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.14р. Справа № 904/8022/14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕНАДА-ДНЄПР", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУП", м. Київ

про стягнення 16099,80 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - Гренадьоров І.Ю. директор, наказ №6 від 20.06.2013р.

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕНАДА-ДНЄПР" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУП" про стягнення 16099,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором транспортного експедирування в міжнародному і внутрішньому сполученні №170714К від 17.07.2014р., щодо оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2014р. порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 04.11.2014р.

04.11.2014р. представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 04.11.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 18.11.2014р.

18.11.2014р. представник позивача до судового засідання надав до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надіслав до канцелярії господарського суду факсимільним зв'язком заяву про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2014р., розгляд справи відкладено на 02.12.2014р.

02.12.2014р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надіслав на електронну пошту суду та поштовим зв'язком клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва, в обґрунтування якого відповідач посилається на виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУП" знаходиться за адресою: 02232, м. Київ, просп. Маяковського, 71, кв. 153.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає клопотання відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва, таким що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п.6.3 договору, укладеного між сторонами встановлено, що у разі недосягнення згоди, будь-яка суперечка, що виникає за даним договором або у зв'язку з ним, підлягає розгляду і остаточному вирішенню в господарському суді Дніпропетровської області. Зазначений договір не втратив чинності не припинив своєї дії та не був визнаний судом недійсним, а тому, суд приходить до висновку, що в договорі сторони передбачили підсудність розгляду спорів, які виникають з цього договору, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Також до канцелярії господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач частково заперечив проти позовних вимог.(а.с.57-60)

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Згідно з п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

02.12.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕНАДА-ДНЄПР" (позивач-виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУП" (відповідач - замовник) укладено договір транспортного експедирування в міжнародному і внутрішньому сполученні №170714К від 17.07.2014р., відповідно до умов якого експедитор бере на себе зобов'язання за дорученням і за рахунок замовника від свого імені надати в інтересах замовника послуги, пов'язані з перевезенням вантажів замовника в міжнародному і внутрішньому автомобільному сполученні (транспортно-експедиційні послуги - ТЕП).(а.с.15-17)

Відповідно до п. 8.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року.

Відповідно до п.1.2 договору, експедитор в інтересах замовника від свого імені самостійно укладає угоди і здійснює розрахунки з транспортними організаціями та іншими третіми особами, що забезпечують здійснення перевезення згідно із заявкою замовника, розробляє маршрут перевезення, здійснює пошук перевізників, а також здійснює інші транспортно-експедиторські операції. Замовник в свою чергу зобов'язується покрити усі витрати експедитора, пов'язані з організацією перевезення і забезпеченням транспортного процесу.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що на підтвердження наданих експедитором замовникові послуг за договором складаються відповідні акти. Якщо відправлений експедитором акт виконаних робіт письмово не заперечений замовником впродовж п'яти календарних днів з моменту отримання, він вважається прийнятим ним без змін і підлягає сплаті в повному обсязі.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що послуги за цим договором надаються на підставі заявки замовника, яка є невід'ємним додатком до цього договору і яка містить наступні відомості: дата і час завантаження, точні адреси місць завантаження і розвантаження вантажу із вказівкою контактних телефонів; пункт перетину кордону; адреси проведення митного оформлення при завантаженні і розвантаженні; терміни доставки вантажу одержувачеві; відомості про вантаж (точна вага брутто, кількість, об'єм, розміри, характер упаковки, вартість та ін.); необхідний вид та тип транспорту; узгоджена сума фрахту і терміни оплати; особливості перевезення конкретного вантажу; інші додаткові умови.

Відповідно до п.3.2.2 договору, експедитор зобов'язаний організувати доручене замовником перевезення в строки, вказані в заявці відповідно до вимог міжнародної Конвенції "CMR" і "TIR", а також діючого законодавства України та країн, територією яких відбувається транспортування вантажу.

Відповідно до п. 3.1.11 договору, замовник зобов'язаний в терміни, вказані в заявці, сплатити вартість перевезення і послуги експедитора.

17.07.2014р. між сторонами було підписано та скріплено печатками підприємств позивача та відповідача заявку №823Z, відповідно до якої сторони погодили розмір, форму та умови оплати послуг, а саме: 1400,00EUR у гривні по курсу НБУ, діючому на день розмитнення. 20% фрахту в день завантаження за копією рахунку, 80% фрахту протягом 10 календарних днів з дня вивантаження по копії рахунку з обов'язковим досиланням оригіналів документів. (а.с.18)

На виконання умов укладеного між сторонами договору, надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги, відповідно до заявки відповідача на загальну суму 21666,71 грн., а відповідач прийняв такі послуги, що підтверджується наявним у справі актом здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №216 від 25.07.2014р. (а.с.22) та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №177957, з відміткою вантажоодержувача про тримання товару (а.с.19).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково, у загальному розмірі 14 000 грн. 00 коп., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (а.с.40-43).

Станом на час звернення позивача до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 7666 грн. 71 коп.

На підставі п. 4.2.8. договору, яким встановлено, що у разі порушення термінів розрахунків, вказаних в п. 5.3 цього договору або в заявці на конкретне перевезення, замовник зобов'язується сплатити експедиторові пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 8433 грн. 09 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору, виконав належним чином, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №216 від 25.07.2014р. (а.с.22) та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №177957 (а.с.19), які містяться в матеріалах справи.

Доказів повної оплати наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг, матеріали справи не містять.

Зобов'язання щодо оплати за транспортно-експедиційні послуги, передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 ЦК України )

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу, обґрунтовані належними доказами, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 7666 грн. 71 коп.

Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, з приводу того, що відповідач визнає заявлені вимоги щодо стягнення 7666,71 грн. заборгованості за спірним договором лише у розмірі 6066 грн. 71 коп., що становить вартість наданих позивачем послуг (21666,71 грн.), зменшену на розмір часткових розрахунків за договором (14000 грн. 00 коп.) та розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з позивача за неналежне виконання своїх договірних зобов'язань (1600,00 грн.), суд не приймає до уваги, оскільки відповідач не позбавлений права звернутися з позовом до суду про стягнення з позивача зазначених штрафних санкцій.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 8433 грн. 09 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивач нарахував відповідачу пеню на загальну суму 8433,09 грн.

Проте розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011 та постанова Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі N25/187).

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.(п. 2.9. Постанови Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Таким чином, судом перевірено додержання позивачем вимог чинного законодавства при здійсненні розрахунку пені, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 8433 грн.09 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 542 грн. 52 коп.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЙ ГРУП" (02232, м. Київ, пр. Маяковського, буд. 71, кв. 153, код ЄДРПОУ 38735184) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕНАДА-ДНЄПР" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, буд. 340, кв. 17, код ЄДРПОУ 37898706) суму боргу у розмірі 7666 грн. 71 коп., суму пені у розмірі 542 грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі 931 грн. 58 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна Повне рішення складено 05.12.2014р.