Ухвала

від 24.11.2014 по справі 299/2409/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі::

судді-доповідача :Куцина М. М.,

суддів: Собослоя Г. Г., Бондаренка С. В.

при секретарі: Маринець Д. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства "Районний редакційно-видавничий комплекс "Новини Виноградівщини" на рішення Виноградівського районного суду від 22 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до голови Виноградівської районної ради Закарпатської області Любімова О.В., Комунального підприємства "Районний редакційно-видавничий комплекс "Новини Виноградівщини" про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Виноградівської районної ради, визнання незаконними дій голови Виноградівської районної ради, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а :

Комунальне підприємство „ Районний редакційно-видавничий комплекс „ Новини Виноградівщини" оскаржило у апеляційному порядку рішення Виноградівського районного суду від 22 серпня 2014 року, яким позов ОСОБА_3 задоволено, стягнуто із КП РРВК «Новини Виноградівщини» на користь ОСОБА_3 грошові кошти у рахунок компенсації втрати заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 7852,78 грн. та 243.60 гривень судового збору на користь держави.

В апеляційній скарзі просить рішення суду змінити, зменшивши розмір стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_3 з суми 7852.78 гривень на суму 4042.05 гривень. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи дане рішення порушив процесуальне та матеріальне право.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції безпідставно відхилено довідку- розрахунок від 20.08.2014 року за №78, якою розмір втраченого заробітку позивача за час вимушеного прогулу складає суму у 4042.05 гривень. Взято до уваги довідку відповідача від 9 липня 2013 року про розмір заробітної плати у сумі 7852.78 гривень.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржено.

Представник відповідача у суді апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача у суді апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Судова колегія, заслухавши доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, керуючись принципом диспозитивності, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, не роблячи висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що рішенням Виноградівського районного суду від 28 жовтня 2013 року ОСОБА_3 поновлено на роботі на посаді редактора КП РРВК „Новини Виноградівщини", а тому поклав на відповідача обов'язок сплатити йому втрачений заробіток за час вимушеного прогулу в період з 22 січня 2013 року по 3 березня 2013 року у сумі 7 852.78 гривень.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого суду, який, розглядаючи заявлений по справі позов, повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Судом першої інстанції встановлені наступні факти.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Виноградівського районного суду від 28.10.2013 року, що набрало законної сили у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Виноградівської районної ради від 21.01.2013 року №3К - визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Виноградівської районної ради від 21.01.2013 року за №3 «К», яким ОСОБА_3 звільнено з посади у зв'язку із закінченням строку трудового договору (терміну дії контракту). Поновлено ОСОБА_3 на попередній роботі керівника (редактора) КП РРВК «Новини Виноградівщини».

У зазначеній вище цивільній справі позовні вимоги про виплату позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом не вирішувалося.

Позивач, посилаючись на вищезазначене рішення суду про поновлення його на роботі, просив у суді першої інстанції стягнути із відповідача грошові кошти, як компенсацію втраченого заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення.

Представник відповідача в суді першої та апеляційної інстанцій визнав позовні вимоги частково, вказавши на те, що розмір недоотриманої заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача в сумі 7852,78 гривень є неправильним, оскільки матеріалами справи, проведеної контрольно-ревізійним управлінням, було виявлено неправильність нарахування заробітної плати ОСОБА_3 (завищення), тому сума заробітної плати, що належить виплатити за час вимушеного прогулу становить 4042,05 грн., відповідно до довідки-розрахунку від 20.08.2014 року №78.

Із довідки - розрахунку бухгалтерії відповідача від 20.08.2014 року за №78 стверджується факт того, що період вимушеного прогулу складає 29 робочих днів, у період з 22 січня 2013 року по 3 березня 2013 року, і розмір втраченого заробітку за час вимушеного прогулу складає суму 7852.78 гривень.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції відхилено як доказ довідку-розрахунку від 20.08.2014 року №78, згідно з якою сума заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача складала 4042,05 грн.

Посилання апеляційної скарги на те, що актом ревізії фінансово- господарської діяльності комунального підприємства від 20 травня 2014 року за №27-07/163 р. стверджуються факти порушень та безпідставності виплат окремих складових заробітної плати позивачу ОСОБА_3, зокрема, зайво нарахована заробітна плата- інтенсивність ( 50%) та зайво нарахована премія.

Також, апелянт у апеляційній скарзі посилається на те, що бухгалтерією перерахований розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу на підставі акту ревізії фінансово - господарської діяльності комунального підприємства від 20 травня 2014 року за №27-07/163 р., згідно із довідкою-розрахунком адміністрації відповідача від 20.08.2014 року №78 заробітна плата за час вимушеного прогулу позивача становить 4042,05 грн.

Судова колегія вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а тому підлягають відхиленню з наступних міркувань

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду, яким при визначенні розміру грошового стягнення, як компенсації за втрату заробітку за час вимушеного прогулу позивача, правильно взято до уваги поданий позивачем розрахунок - довідку бухгалтерії відповідача за №49, видану 09.07.2013 року, згідно з якою розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу (від 22.01.2013 року по 03.03.2013 року включно) становить 7852,78 грн..

Також, місцевий суд правомірно відхилив довідку адміністрації відповідача від 20.08.2014 року №78, згідно з якою заробітна плата позивача становить 4042,05 грн. , яка була складена на підставі акту КРУ від 20 травня 2014 року.

При цьому судова колегія погоджується із висновком місцевого суду, який при обчисленні середнього заробітку керувався ст. 27 Закону України «Про оплату праці» та п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, згідно з якими середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються й не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Районний редакційно- видавничий комплекс „ Новини Виноградівщини - відхилити.

Рішення Виноградівського районного суду від 22 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: