Постанова

від 16.03.2009 по справі 51/252-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

51/252-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2009 р.                                                           Справа № 51/252-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. ,  Плужник О.В.

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кратюк В.С.

відповідача -  Серебрянська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 336Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.09 р. по справі № 51/252-08

за позовом Приватного підприємства "ДНК", м. Нововолинськ

до ТОВ "ІнфоПоліПром", м. Харків

про стягнення 60364,29 грн. та розірвання договору

встановила:

У листопаді 2008 р. позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив суд розірвати договір підряду № 2/133 від 13.02.2008 року та стягнути з відповідача 60364,29 грн., з яких 55000,00 грн. –повернутий аванс, 4880,70 грн. пені, 483,59 грн. витрат на відрядження, з посиланням  на не виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору підряду № 2/133, укладеного між сторонами 13.02.2008 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2009 р. по справі № 51/252-08 (суддя - Шарко Л.В.)  в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач не виконав умови договору та не сплатив аванс у повному обсязі у розмірі, визначеному договором, підстави для розірвання договору відсутні, оскільки істотне порушення існує на боці позивача, позивачем не подано до суду доказів належного виконання умов договору підряду.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що суд першої інстанції при винесенні рішення  посилався на ту обставину справи, що розмір авансу згідно пункту 2.1. договору підряду № 2/133 від 13.02.2008 року становить 70% від суми договору. Однак, згідно усної домовленості між сторонами в договорі підряду № 2/133 від 13.02.2008 року  були внесені зміни в розмір авансу, який повинен був становити 57% від суми договору, однак письмово посвідчено даних змін не було. Обставини прийняття змін до вищевказаного договору відповідачем підтверджуються листом від 17.06.2008 року, з якого вбачається, що після сплати авансу в розмірі 60000 гривень відповідач почав виконувати замовлення, визнанням претензії відповідачем, а саме сплату частково авансу в розмірі 5000 гривень по даній претензії, під час перебування працівника позивача Логінова В.В. у відрядженні у відповідача, останній не зазначив, що аванс був сплачений не в повному обсязі. Відповідач є юридичною особою і безперечною метою його діяльності є отримання прибутку. Відповідно до ч. 2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним. На  думку позивача, до суду першої інстанції були подані всі належні докази, які підтверджують про прийняття відповідачем змінених умов договору, а саме лист від 17.06.2008 року, виписка з банку про операції від 02.10.2008 р.

Крім того, згідно факсимільного листа від 17.06.2008 року відповідач повідомив, що замовлення виконується, «Колеса зубчасте 22.234.-07»відлиті і знаходяться на механічній обробці, а «Колеса зубчасте 22.235.-07»пройшли попередню механічну обробку та з 25.06.2008 р. відправляться на нарізку зуба. Для перевірки виконання замовлення, позивачем на ТОВ «ІнфоПоліПром»був відправлений у відрядження працівник підприємства Логінов В.В., яким у своєму звіті про відрядження було зазначено, що замовлення не виконується, а відомості зазначені у листі від ТОВ «ІнфоПоліПром»від 17.06.2008 р. не відповідають дійсності. У листі-відповіді від 09.09.2008 року на лист-претензію № 159 від 03.09.2008 року зазначається наступне: ТОВ «Інфополіпром провело роботи по виготовленню запчастин: виготовлена модель, відлито заготовку під колесо 22.234-07, виготовлені поковки під колеса 22.23-07 - 2 шт. Таким чином, відповідач сам собі суперечить щодо обставин справи і вводив в оману позивача, в першому листі (від 17.06.2008 року) він зазначає, що колеса відлиті і знаходяться на механічній обробці, а в другому листі (від 09.09.2008 року) зазначає що виготовлено лише заготовки.

Відповідач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача встановила, що 13 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем  укладений договір підряду № 2/133, відповідно до пункту 1.1. якого, замовник (позивач) доручає, а постачальник (відповідач) зобов'язується виконати роботи по виготовленню продукції зі свого матеріалу, що вказана в специфікації (додаток № 1 до договору) та в додатках, що є невід'ємною частиною договору.

Вартість робіт на момент підписання договору визначена у пункті 2.1. договору та складає 95736,00 грн.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що позивач зобов'язаний перерахувати відповідачу аванс у розмірі 70% від вартості робіт, що складає 67015,20 грн. Зміни в договір в частині зменшення розміру авансу в установленому законом порядку не вносились.

Відповідно до пункту 3.1. договору термін виконання робіт визначений специфікацією до договору та складає 45 днів з дня отримання відповідачем авансу.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

     Позивачем перераховано 60000,00 грн. авансу відповідачеві, що складає 57% та підтверджується платіжними дорученнями № 176 від 27.03.2008 року; № 186 від 01.04.2008 року; № 209 від 04.04.2008 року; № 230 від 14.04.2008 року.    

     Відповідач приступив до виконання робіт, що підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідач повідомив позивача про часткове виконання робіт згідно факсимільного листа від 17.06.2008 року, в якому зазначено, що замовлення виконується, «Колеса зубчасте 22.234.-07»відлиті і знаходяться на механічній обробці, а «Колеса зубчасте 22.235.-07»пройшли попередню механічну обробку та з 25.06.2008 р. відправляться на нарізку зуба, але доказів виконання не надав.

При перевірці виконання замовлення позивачем встановлено, що замовлення  не виконується, а відомості зазначені у листі від ТОВ «ІнфоПоліПром»від 17.06.2008 р. не відповідають дійсності. Як свідчать матеріали справи, 03.09.2008 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 159 з вимогою повернути сплачений аванс на підставі того, що відповідачем роботи не виконані своєчасно.

Листом від 09.09.2008 року відповідач відхилив претензію позивача та запропонував дійти згоди відносно розірвання або продовження договору. Сторони узгодили питання про розірвання договору, що підтверджується діями відповідача, який частково платіжним дорученням № 1462 від 2.10.2008 р. повернув раніше сплачений позивачем аванс  у сумі 5000 грн.

Отже, часткове повернення авансу відповідачем свідчить про те, що сторони конклюдентними діями дійшли згоди про розірвання договору.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач порушив умови договору та не перерахував аванс у повному обсязі, а відповідач почавши виконання робіт не виконав їх та погодився шляхом повернення частині авансу з розірванням договору.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку про відмову в позові з тих підстав, що невиконання умов договору сталося виключно через дії позивача, який не в повному обсязі сплатив передбачений договором аванс.  

При цьому, не була надана оцінка зазначеним обставинам справи, зокрема, суд не звернув уваги на ту обставину, що відповідач  своїми діями по поверненню частині авансу погодився з розірванням договору.

Враховуючи те, що позивачем зобов'язання за спірним договором  виконані  частково, а відповідачем умови договору не виконувалися, відповідач повернув частину авансу, судова колегія  приходить до висновку про задоволення позову в частині розірвання  договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

В зв'язку з розірванням договору, позовні вимоги в частині стягнення неповернутого авансу у сумі 55000 грн. підлягають задоволенню.

    Позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи,  позивачем зобов'язання за  договором були виконані лише частково, в зв'язку з чим підстави для стягнення пені за прострочення відвантаження продукції відсутні.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування в якості судових витрат сум, які були понесені стороною за сплату державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.  

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 3018 грн. судових витрат, пов'язаних з підготовкою процесуальних документів  та представництвом інтересів у суді згідно з квитанцією підприємця Краток В.С. задоволенню не підлягають, так як діючим законодавством не передбачено стягнення вартості правової допомоги, наданої суб'єктами підприємницької діяльності, які не є адвокатами, як судових витрат.

Судова колегія  вважає, що не підлягає задоволенню також вимога про стягнення витрат на відрядження до відповідача у сумі 483,59 грн.,  так як умовами договору не передбачена перевірка готовності колес зубчатих і відрядження не пов'язано з виконанням договору.

Таким чином, рішення господарського суду не відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи і підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, керуючись ст.ст. 614, 651, 653, 837 ЦК України, 101-105 ГПК України

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2009 р. по справі № 51/252-08 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір підряду № 2/133 від 13.02.2008 р., укладений між ПП «ДНК»та ТОВ «ІнфоПоліПром».

Стягнути з ТОВ «ІнфоПоліПром»(61145, м. Харків, вул. Шатілова дача, 4, ідентифікаційний код 32761161) на користь ПП «ДНК»(45403, м. Нововолинськ, 15-й мікрорайон, 33/46, ідентифікаційний код 32578695) -  55000 грн. авансу, 550 грн. держмита, 85 грн. держмита, 118 грн. судових витрат, 267,5 грн. держмита по скарзі.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Плужник О.В.  

Повний текст постанови підписаний 16.03.2009 р.