Постанова

від 16.06.2009 по справі 17/9-247

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/9-247

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

16.06.09                                                                                           Справа  № 17/9-247

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді                                                              Зварич О.В.

суддів                                                                                              Юрченка Я.О.

              Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”, вих..№80 від 19.03.2009 р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009 року

у справі № 17/9-247

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) “Авілон”, м. Кіровоград, від імені якого діє Тернопільська філія ТОВ “Авілон”, м Тернопіль

до відповідача: приватного підприємства “Продторг-Тернопіль”, м. Тернопіль

про стягнення 12117,48 грн.

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –   не з'явився,

позивача –  Загородний В.П., дов. від 04.03.2009 року,

                                                         ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського  суду Тернопільської області від 03.03.2009 року задоволено позовні вимоги “Авілон”, від імені якого діє Тернопільська філія ТОВ “Авілон” про стягнення з приватного підприємства “Продторг-Тернопіль” заборгованості в розмірі 12117,48 грн., в тому числі  7476,06  грн. основного боргу, 903,39 грн. пені, 3738,03  грн.  штрафу, що складає заборгованість за договором купівлі-продажу № 55/06 від 23.09.2006 року.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач свої зобов»язання у визначені договором строки належним чином не виконав, а тому позивачем підставно нараховано до стягнення з відповідача суму основного боргу та штрафні санкції, встановлені умовами договору за такі порушення.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення  суду першої інстанції скасувати  та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в зв'язку з неповним з»ясуванням  місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що судом не з»ясовано  розмір боргу відповідача перед позивачем, який становить 5615,23 грн.. Скаржник вважає, що для з»ясування розміру боргу суд повинен  витребувати від  боржника акт звірки, що свідчить про  неповне з»ясування місцевим судом обставин справи.

Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду спору без участі представника відповідача, чим порушено його право на рівноцінний захист прав та інтересів в передбаченому діючим законодавством порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що неявка відповідача в судове засідання не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Суд відкладає розгляд справи у випадку наявності достатніх обставин, які перешкоджають розглянути спір без участі представника сторони. Оскільки в спірному випадку  відповідач не був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що ним не зроблено, місцевим судом підставно проведено розгляд справи без участі представника скаржника.

Щодо покликання скаржника на нез»ясування судом розміру боргу, то позивач зазначає, що відповідачем залишено без розгляду претензію позивача щодо погашення заборгованості, що свідчить про відсутність зі сторони відповідача наміру  погоджувати розмір боргу в порядку досудового врегулювання спору.

В судове засідання представники відповідача не з»явилися. Проте, враховуючи неодноразове відкладення судом розгляду спору, постійну неявку скаржника в судове засідання та зважаючи на строк розгляду спору, встановлений ст.69 ГПК України, суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 23 вересня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Авілон”, в особі директора Тернопільської філії Філика О.В. (продавець) та приватним підприємством "Продторг-Тернопіль" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №55/06, на виконання якого позивач передав у власність товар на загальну суму 222 376,06 грн., а відповідач отримав товар в кількості та асортименті, визначених у накладних.

У відповідності до п.2.1. договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця або іншим, не забороненим чинним законодавством способом, у тому числі внесенням коштів у касу продавця. Оплата проводиться на протязі 21 (двадцяти одного) дня з моменту поставки кожної окремої партії товару (п.2.2 договору).

Факт отримання продукції підтверджується підписами представників відповідача на видаткових накладних позивача, котрі засвідчені печаткою магазину відповідача.

Відповідач в порушення договірних зобов"язань повністю за отриманий товар не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову у відповідача  перед позивачем виникла заборгованість в розмірі  7476,06 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, неоплаченим залишився товар, переданий відповідачу у період з 11.04.2008 року по 28.07.2008р. згідно видаткових накладних №22ТП-РН-ОПТ-012418 від 11.04.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-012571 від 25.04.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-012891 від 13.05.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-012996 від 19.05.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-013123 від 26.05.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-013842 від 09.06.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-013843 від 09.06.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-013881 від 10.06.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-013924 від 12.06.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-013925 від 12.06.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-013932 від 13.06.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-013936 від 16.06.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-013973 від 18.06.2008р., №22ТП-РН-ОПТ-014956 від 28.07.2008р. на суму 7476,06грн.

Позивачем направлялася на адресу ПП “Продторг-Тернопіль” претензія №351 від 29.12.2008р. з пропозицією протягом п'яти днів перерахувати 7476,06 грн. боргу на розрахунковий рахунок позивача, проте, така залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.509 ЦК України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач доказів погашення основного боргу не подав і на час розгляду справи в суді, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 7476,06 грн.

Покликання скаржника на нез»ясування судом розміру боргу апеляційним судом до уваги не приймається, оскільки дані твердження не підтверджуються  жодними доказами.

В свою чергу, позивачем подано копії банківських виписок за період з листопада 2006 року по грудень 2008 року та аналіз дебіторської заборгованості  за період з 01.09.2006  року до 31.12.2008 року, якими підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 7476,06 грн..

Згідно ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст.611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно п.3 сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається подвійною обліковою ставкою НБУ від суми простроченої заборгованості, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.5.2 договору від 23.09.06 встановлено відповідальність відповідача в разі прострочення виконання зобов”язання у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочки.

З наведеного місцевим судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі  903,39 грн.

Відповідно до п.5.3 договору від 23.09.06 встановлено обов»язок покупця сплатити продавцю штраф у розмірі 50% від вартості неоплаченої продукції при простроченні термінів розрахунку за отриманий товар, зазначений у п.2.2 договору, на термін більше 30 днів.

З наведеного місцевим судом правильно стягнуто з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 3738,03 грн.. При цьому, судом підставно зазначено, що положення пункту 5.3. договору не суперечать нормам законодавства, оскільки його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу, виходячи з кількості днів прострочення виконання зобов'язань, і є відмінним від щоденного нарахування пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання.

Покликання скаржника на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду справи без участі представника відповідача не може бути підставою для скасування рішення в даній справі, оскільки неявка відповідача в судове засідання не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

За змістом ст.77 ГПК України суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Оскільки в спірному випадку  відповідач не був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що ним не зроблено, місцевим судом підставно вирішено спір без участі представника скаржника.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 33, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, -

                                          Львівський апеляційний господарський суд

                                                  П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 03.03.2009 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства “Продторг-Тернопіль” -  без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя                                                                      Зварич О.В.

Суддя                                                                                          Юрченко Я.О.

           Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.