Постанова

від 30.06.2009 по справі 8/227д-22/189д/06-15/348д/06-10/399/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/227д-22/189д/06-15/348д/06-10/399/06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.06.09                                                                                       Справа №8/227д-22/189д/06-15/348д/06-10/399/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Коробка Н.Д.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі: Акімовій Т.М.

За участю представників сторін:

від позивача:       Коновалов В.М., довіреність № ю/2314 від 29.11.07р.,

від відповідача:  Притуло В.В., паспорт СВ 508662 від 16.03.02., голова правління

від 3-ої особи:   не з'явився;

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  матеріали справи та  апеляційну скаргу Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Будівник-33» (м.Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2009р.  у справі № 8/227д-22189д/06 – 15/348д/06- 10/399д/06

за первісним позовом  :    Комунального підприємства «Управління капітального

будівництва», м. Запоріжжя

до відповідача:  Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Будівник-33», м.Запоріжжя

                 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (за первісним позовом): Відкрите акціонерне товариство «Запорізький домобудівний Комбінат», м. Запоріжжя

                  про розірвання договору

за зустрічним позовом:  Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Будівник-33», м. Запоріжжя,    

до  відповідача   Комунального підприємства «Управління капітального будівництва», м. Запоріжжя

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (за первісним позовом):    Відкрите акціонерне товариство «Запорізький домобудівний комбінат», м. Запоріжжя    

про розірвання договору

                                                          ВСТАНОВИВ:

          Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» (м. Запоріжжя)  звернулось до господарського суду Запорізької області з позовними вимогами про  розірвання  договору № 93ЖК33001/1 на будівництво житла на 1994р. укладеного 23.06.1994р. між  позивачем та відповідачем у справі,  в редакції додаткової угоди № 93ЖК33001/2 від 06.04.1995р.( том 1 а.с. 2, том 2 а.с. 111-114), обґрунтовуючи заявлені вимоги приписами  ст.188 ГК України, ст.651 ЦК України та стверджуючи, що внаслідок невиконання інвестором (відповідачем)  обумовлених  спірним договором обов'язків щодо інвестування будівництва житлового будинку, отже, порушення ним  умов договору, наведений вище договір підлягає розірванню.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.12.2005р., залишеним без змін постановою ЗАГС від 09.03.2006 року, в задоволенні позову було відмовлено ( том 2 а.с.17, 77).

          Після  скасування   постановою ВГСУ від  29.05.2006р.  прийнятих у даній справі рішень судів попередніх інстанцій ( рішення  місцевого господарського суду від  13.12.2005р. та постанови суду апеляційної інстанції від 09.03.2006 року) та направлення справи на новий розгляд,   відповідач -  Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Будівник-33»,  у рамках даної справи подав зустрічний позов  про розірвання того ж самого договору, але з інших підстав, стверджуючи, що  обов'язки  щодо інвестування обєкту будівництва кооператив не здійснював  саме з причин порушення  Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва»  умов спірного договору ( том 2 а.с. 134, том 3 а.с. 10)

         Предметом судового розгляду уданій справі  № 8/227д-22189д/06-15/348д/06- 10/399д/06 стали як первісні  та  і зустрічні позовні вимоги про  розірвання  договору № 93ЖК33001/1 на будівництво житла на 1994р. від 23.06.1994р.  в  редакції додаткової угоди № 93ЖК33001/2 від 06.04.1995р., але з  різних правових обґрунтувань  сторонами заявлених вимог.

        Рішенням господарського суду Запорізької області   від 20.02.2009р.  у справі № 8/227д-22189д/06 – 15/348д/06- 10/399д/06» ( суддя Алейнікова), за результатами  нового розгляду справи,  в задоволенні зустрічного позову відмовлено, первісний позов задоволено з підстав, визначених позивачем за первісним позовом ( КП «Управління капітального будівництва» ( том 4 а.с. 95)

            Рішення суду мотивовано невиконання  відповідачем за первісним позовом договору щодо інвестування будівництва, отже, порушення  ним  взятих на себе зобов'язань, що тягне за собою настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у даному  випадку – розірвання договору на вимогу  однієї  сторони договору ( КП «Управління капітального будівництва») при  підтвердженні факту порушення договору другою стороною (Обслуговуючим житлово-будівельним кооперативом «Будівник-33», недоведеністю порушення умов  цього ж договору комунальним підприємством «Управління капітального будівництва», а отже, і відсутністю підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

             Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «Будівник-33» (відповідач у справі за первісним позовом) звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 20.02.2009р. у даній справі і прийняти нове рішення, яким зустрічний позов  задовольнити, в задоволенні первісного позову відмовити.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач (за первісним позовом) стверджує, що рішення господарським судом постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, тому викладені в оскаржуваному рішенні суду висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, заявник не погоджується з висновком господарського суду про те, що умовами спірного договору не передбачено обов'язку позивача за первісним позовом обґрунтувати пред'явлені до сплати суми. За твердженням заявник, такий висновок прямо суперечить п.2.2.3  договору.

Вказує, що при перевірці ОЖБК «Будівник-33» виконання договору підряду  на будівництво було встановлено чисельні порушення – перевищення фактичних об'ємів робіт, прийнятих КП «УКБ» від підрядника,  подвійне виставлення рахунків  на оплату одних будівельних робіт, невиконання підрядником проектних рішень, тощо. Зазначені обставини, зауважує  відповідач, давали йому право, відповідно до норм ЦК України, зупинити виконання свого обов'язку за договором, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відмічає, що відповідно до ст. 854 ЦК України обов*язок замовника по сплаті виникає  лише за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк. Вважає, що КП «УКБ» не виконало передбачені договором та законом обов'язки щодо контролю за кількістю та якістю виконаних підрядником будівельних робіт, тим самим поставило під сумнів досягнення мети договору  № 93ЖК33001/1 на будівництво житла на 1994р. від 23.06.1994р.  в  редакції додаткової угоди № 93ЖК33001/2 від 06.04.1995р. – будівництво житлового будинку належної якості та у встановлений строк.

Отже, вказує заявник, на час розгляду справи  твердження про наявність у ОЖБК «Будівник-33» перед КП «УКБ» заборгованості за виконані будівельні роботи є передчасними, так як не з'ясовано на не підтверджено наявність підстав для їх оплати.

Вважає, що висновок суду щодо  неплатоспроможності ОЖБК «Будівник-33» зроблено з порушенням ст. 213 ЦК України, ст., 1 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».  Стверджує, що неплатоспроможністю юридичної особи має бути підтверджена лише у порядку, встановленому наведеним вище Законом.

На думку заявника, про порушення Комунальним підприємством «УКБ» умов  спірного договору, а саме –  про  відмову  від  його виконання  в односторонньому порядку  свідчить той факт, що КП «УКБ» уклало з ВАТ «ЗДБК» інвестиційний договір №65 від 09.08.2005 року на фінансування будівництва того ж самого житлового будинку, який  у наступному судом був визнаний недійсним.

Наведене, вказує   відповідач за первісним позовом, підтверджує той факт, що несплата ОЖБК «Будівник-33» вартості будівних робіт є правомірним наслідком невиконання з боку КП «УКБ» (позивача за первісним позовом) своїх обов'язків, передбачених  п.п. 2.1.1 – 2.1.5 договору   № 93ЖК33001/1 на будівництво житла на 1994р. від 23.06.1994р.  в  редакції додаткової угоди № 93ЖК33001/2 від 06.04.1995р.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.04.2009 р.  апеляційну скаргу Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Будівник-33» прийнято до розгляду, слухання справи призначено на  20.05.2009 р.

В судовому засіданні 20.05.2009 р. та  17.06.2009 року об'являлись перерви.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 921 від 20.06.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Шевченко Т.М. (доповідач), судді – Коробка Н.Д., Мойсеєнко Т.В. Зазначеною колегією справу прийнято до свого провадження.

            В судових засіданні уповноважені представники  заявника (Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Будівник-33», відповідача за первісним позовом у справі) підтримали у повному обсязі  доводи, викладені в апеляційній скарзі, надали додаткові пояснення і документи в підтвердження  своїх доводів та обґрунтувань. Наполягають на вимогах щодо скасування оскаржуваного рішення суду у справі і прийняття нового рішення, яким  задовольнити зустрічний позов,  у первісному позові – відмовити ( додано до справи).      

             Комунальне підприємство  «Управління капітального будівництва» (позивач у справі  за первісним позовом)  у письмовому  відзиві  на апеляційну скаргу заперечило проти доводів заявника, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

Зазначає, що  договір , який є предметом спору у рамках даної справи, є договором інвестування. Зміст договору свідчить, що інвестор (заявни к апеляційної скарги) зобов'язався здійснювати оплату виконаних робіт щомісяця на підставі вимоги-доручення замовника-забудовника( КП «УКБ»), відповідно до форми статзвітності « КС. Умовами договору передбачалося, що оплату інвестор повинен був здійснювати виключно на підставі вимоги – доручення замовника-забудовника без зміни вказаної в документі суми., отже, КП «УКБ» не зобов'язано було погоджувати  належні до сплати суми з інвестором, як на цьому  у даний час наполягає  відповідач. Зауважує, що  відповідач у справі  не є стороною договору підряду, укладеному позивачем з 3-ю особою, а тому на нього не покладено обов'язок щодо контролю за якістю виконаних  робіт. Зазначає, що саме неналежне виконання кооперативом зобов'язань по оплаті фактичних витрат по будівництву житлового будинку унеможливлювали своєчасно завершення  будівництва  ( відзив  долучено до справи, том 4 а.с.114).

3-я  особа  Відкрите акціонерне товариство «Запорізький домобудівний комбінат» проти апеляційної скарги відповідача заперечує, вважає її необґрунтованою, а рішення суду у справі – прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, про що надав пояснення суду апеляційної інстанції представник 3 особи.

За клопотанням представників сторін судове засідання проводилось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.

За їх  згодою в судовому засіданні  30.06.2009 р.  оголошено  вступну  та  резолютивну  частини  постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами,  наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи, дослідивши на підставі фактичних обставин справи  застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом  та вбачається з матеріалів справи, 23.06.1994р. між підприємством «Управління капітального будівництва» (замовник-забудовник), правонаступником якого є позивач за первісним позовом  і ЖБК «Будівник-33»(інвестор), правонаступником якого є відповідач за первісним позовом, був укладений договір про будівництво житла на 1994 рік № 93ЖК33001/1 з протоколом розбіжностей до нього, згідно умов якого цей договір визначає взаємовідносини між інвестором і замовником-забудовником та регламентує: з боку замовника-забудовника - обов'язок здійснити будівництво і введення житла у строк за будівельною адресою: житловий будинок 3 в ж/м Південний міста Запоріжжя; з боку інвестора - оплатити вартість житла по фактичним витратам. До зазначеного договору 6 квітня 1995 року сторони підписали  додаткову угоду № 93ЖК33001/2 ( том 2 арк. справи 141-144, далі за текстом - Договір).

Виходячи зі змісту наведеного Договору, даний договір за своєю правовою природою є договором на здійснення  інвестування будівництва житлового будинку, що правильно встановлено місцевим господарським судом.

Статтею 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що  основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Суб'єкти інвестиційної діяльності  на свій розсуд, на основі вільного волевиявлення укладають відповідні  договори,  їх виключною компетенцією є вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею    20   наведеного вище  Закону   передбачено,    що    при    недодержанні   договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України умовами укладених сторонами  договорів.

Так, у розділі 1 Договору в редакції додаткової угоди закріплено: цей договір визначає  взаємовідносини між Інвестором (ЖБК «Будівник-33) і Замовником-Забудовником ( КП «Управління капітального будівництва»).   З боку Замовника - Забудовникам існує обов'язок здійснити будівництво житлового будинку №3 у жилому масиві «Південний», з боку інвестора – оплати и вартість  житла по фактичним витратам.

                  У розділі 2 Договору в редакції додаткової угоди сторони узгодили, що інвестор ( відповідач  за первісним позовом)  має обов'язок здійснювати оплату виконаних робіт щомісяця не пізніше 15 числа відповідно до вимоги-доручення замовника-забудовника по фактичним витратам з урахуванням ринкових відносин згідно форм статистичної звітності 2КС та витрат передбачених на дольову участь у будівництві внутрішньо квартальних мереж (п. 2.2.3. Договору).

         В той же час, відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити заборгованість за виконані роботи по будівництву в 1994 році в сумі 12479111,00 тис. крб., а також штрафні санкції за прострочення платежів із розрахунку 0,5% за кожен день прострочення  (п. 2.2.2.1 Договору), чим підтвердив  факт порушення  ним умов Договору  щодо здійснення своєчасної, у строки, визначені договором, оплати виконаних будівельних робіт, тобто невиконання обов'язку щодо інвестування будівництва житлового будинку.

         Як встановлено господарським судом та  про що свідчать матеріали справи, починаючи з 1994 року фінансування  житлового будинку №3 не здійснювалось, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків - станом на 01.01.1995 року заборгованість  відповідача за вже виконані   будівельні роботи складала 12479111,00 тис. крб.

        Зазначена сума визначена також як заборгованість у Додатковій угоді № 93ЖК33001/2  від  6 квітня 1995 року до договору № 93ЖК33001/1 на будівництво житла на 1994р. від 23.06.1994р.

          Відповідачем у справі ( Інвестором за договором) не надано жодного доказу в підтвердження факту сплати ним   позивачу ( замовнику-забудовнику)  12479111,00 тис. крб. заборгованості  за вже виконані роботи, виконання умов Договору щодо подальшого інвестування будівництва житлового будинку №3.

          Також судом встановлено, що  відповідач неодноразово звертався до державних органів влади та органів місцевого самоврядування з проханням надання пільгового кредиту для фінансування закінчення будівництва житлового будинку, вказаного в спірному договорі. Проте, відповідачу було відмовлено у наданні відповідного кредиту, що підтверджується листами:  заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради від 11.04.2001р. за вих. № 15061/10-07; Запорізької обласної державної адміністрації від 27.06.2001р. № 2391/08-22;  виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.08.1998р. № 1084/06 та від 29.06.1999р. № КО-1075, виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 21.06.1996р. № 684/06кп,;Міністерства фінансів України від 02.08.1996р. №11-103/8-2265-146.

          Невиконання  відповідачем грошового зобов'язання з Договором в редакції додаткової угоди щодо погашення заборгованості за виконані будівельні роботи, припинення інвестування будівництва житлового будинку в подальшому, відповідно до умов Договору, звернення  до  органів місцевого  самоврядування  та виконавчих органів влади  з проханнями щодо надання пільгових кредитів для фінансування будівництва свідчать  про відсутність у відповідача власних коштів, достатніх для продовження інвестування будівництва  житлового будинку №3, про що правильно зазначив  господарський суд у рішення. З даним висновком, враховуючи досліджені обставини справи, погоджуються і колегія суддів.           

           Слід зазначити, що  згідно зі  ст. 11 ЦК України  договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України  та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

  Як свідчать матеріали справи, сторони  у пункті 5.2 Договору узгодили, що у разі неплатоспроможності Інвестора на протязі трьох місяців, договір

розривається    за    ініціативою    замовника-забудовника    без    відшкодування    інвестору перерахованого   авансу.

Наведені вище обставини справи  підтверджують той факт, що у відповідача  були відсутні власні кошти  щодо продовження інвестування обєкту будівництва, а також свідчать про нездатність останнього здійснювати розрахунки зо своїми зобов'язаннями, що є визначеною законом та  пунктом 5.2 спірного Договору правовою підставою для розірвання  цього Договору.

             Враховуючи викладене,  колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про розірвання договору  № 93ЖК33001/1 на будівництво житла на 1994р. від 23.06.1994р. в редакції додаткової угоди № 93ЖК33001/2 від 06.04.1995р. у зв'язку із порушенням відповідачем (Обслуговуючим житлово-будівельним кооперативом «Будівник-33»,  Інвестором за Договором) умов спірного Договору.

  Як вбачається зі змісту заявленого відповідачем зустрічного позову, ОЖБК «Будівник-33» стверджує, що  позивач – КП «Управління капітального будівництва» в порушення умов  спірного Договору, не  приймає належних, необхідних та можливих заходів  щодо закінчення будівництва житлового будинку, тим самим порушує умови договору  № 93ЖК33001/1 на будівництво житла на 1994р. від 23.06.1994р. в редакції додаткової угоди № 93ЖК33001/2,  і саме наведені обставини є підставою  для розірвання вказаного Договору ( том 2 а.с.134).

Разом з тим, досліджені матеріали справи та подані докази підтверджують, що зупинення будівництва житлового будинку №3  у  жилому масиві «Південний»  сталося саме з причин припинення інвестування будівництва зі сторони Інвестора - Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Будівник-33», що в наступному  потягло за собою неможливість виконання позивачем взятих на себе зобов'язань.

Отже, невиконання  позивачем умов спірного Договору  є наслідком порушення (невиконання) взятих на себе зобов'язань за цим Договором з боку відповідача.

Наведене спростовує твердження  відповідача про наявність правових підстав  для розірвання спірного Договору саме  з причин порушення його умов позивачем – КП «Управління  капітального будівництва».  

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин господарським судом  при розгляді даної справи з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано норми матеріального  права, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано задоволено  вимоги за первісним  позовом та  правомірно відмовлено у задоволенні зустрічного позову.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Інші доводи  заявника апеляційної скарги не спростовують  висновків суду щодо наявності правових підстав для  розірвання  спірного Договору за ініціативою позивача за первісним позовом.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на заявника (відповідача за первісним позовом у справі).

Керуючись ст. ст. 49, 99-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

               Апеляційну скаргу Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу «Будівник-33» (м.Запоріжжя)  на рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2009р. у справі № 8/227д-22189д/06 – 15/348д/06- 10/399д/06 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2009р. у справі № 8/227д-22189д/06 – 15/348д/06- 10/399д/06   залишити без змін.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М.  

 Коробка Н.Д.  Мойсеєнко Т. В.