Вирок

від 05.12.2014 по справі 755/30045/13-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/30045/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110030006260 від 26 квітня 2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні доньку, 2007 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 , який згідно наказу № 5 від 31.10.2001 був призначений на посаду генерального директора ТОВ «Фора Плюс» (ЄДРПОУ 31484287), будучи службовою особою, склав та видав ОСОБА_6 завідома неправдивий офіційний документ.

Так, генеральний директор ТОВ «Фора Плюс» ОСОБА_5 , відповідно до статуту ТОВ «Фора плюс» наділений повноваженнями:

пунктом 15.1. розділу 15 «Посадові особи товариства»: посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу;

пунктом 11.2. розділу 11 «Виконавчий орган товариства», виконавчим органом Товариства є дирекція, обрана загальними зборами учасників, та одноособово кожен із директорів. Дирекція та особисто кожен із директорів здійснюють керівництво поточною діяльністю товариства в межах своїх повноважень, визначених даним статутом та при їх наявності рішенням загальних зборів учасників товариства та посадовими інструкціями;

пунктом 11.4 розділу 11 «Дирекція або особисто кожен з директорів залежно від повноважень та відповідно обов`язків, передбачених установчими документами, компетентний та несе відповідальність за: виконання всіх планів діяльності товариства, затверджених зборами, а також за виконання всіх інших рішень останніх (11.4.1); виконання всіх завдань та функцій, покладених на неї зборами, установчим документом та контрактами (11.4.2); прийом та звільнення персоналу товариства згідно з політикою, визначеною зборами відповідно до законодавства (11.4.3); подання на розгляд зборів фінансових та інших документів, їх достовірність, відповідно до статуту (11.4.4); здійснення поточної господарської діяльності товариства (11.4.5);

пунктом 11.5 розділу 11 «Дирекція уповноважена приймати рішення з усіх питань діяльності товариства за виключенням питань, вирішення яких віднесено установчим документом до компетенції інших органів товариства»;

пунктом 11.6 розділу 11 «Дирекція або особисто кожен з директорів приймає рішення шляхом видачі наказів, розпоряджень та інших актів, які обов`язкові для виконання персоналом товариства»;

пунктом 11.9. розділу 11 «Виконавчий орган товариства» дирекція Товариства складається з: Генерального директора, Виконавчого директора та Фінансового директора.

При цьому, у невстановлений досудовим слідством час в приміщенні офісу 609, що в будинку по вул. Визволителів, 1 в м. Києві, використовуючи своє службове становище з корисливих спонукань, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_5 склав довідку про доходи вих. № 02/10 від 02.10.2012 ТОВ «Фора Плюс» ЄДРПОУ 31484287, внісши до її змісту завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_6 в період часу з квітня по вересень 2012 року перебувала на посаді комерційного директора ТОВ «Фора Плюс», що відповідно до трудової книжки ОСОБА_6 не відповідає дійсності, та їй за вказаний період їй було виплачено заробітну плату в сумі 98 712, 00 гривень.

В подальшому ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 вказану довідку про доходи, тим самим видавши завідомо неправдивий офіційний документ.

Згідно висновку експерта № 349 від 25.09.2013 року підпис в графі «Генеральний директор» довідки про доходи вих. № 02/10 від 02.10.2012, яка видана ТОВ «Фора Плюс», виконано ОСОБА_5 .

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Так, будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, не визнав та пояснив, що являється директором ТОВ «Фора Плюс», яке заснував у 2001 року з ОСОБА_7 , однак приблизно в жовтні цього ж року перереєстрував дане товариство на себе та ОСОБА_8 ТОВ «Фора Плюс» зареєстроване за адресою: м. Київ, Механізаторів, 9а, фактично товариство знаходиться за адресою м. Київ, пр. Визволителів, 1 та займається оптовою торгівлею продуктів харчування, в основному продажем шоколадної продукції. Він займає посаду генерального директора з моменту заснування товариства, а саме з 31.01.2001 року, а до складу дирекції до вересня 2012 року входили він, як генеральний директор і виконавчий директор в одній особі, та фінансовий директор ОСОБА_9 .. У вересні 2012 року з ТОВ «Фора Плюс», у зв`язку з погіршенням фінансового становища товариства і неможливістю виплачувати заробітну плату було звільнено з посади всіх працівників, у тому числі ОСОБА_9 . В його особисті обов`язки входить наступне: ведення переговорів з покупцями, постачальниками, керування персоналом, прийом на роботу нових співробітників, звільнення з займаної посади співробітників, відповідні записи в трудовій книжці, ведення бухгалтерського обліку, всі документи відносно ТОВ «Фора Плюс» з 2001 року підписував він особисто. З 15 березня 2011 року була прийнята на посаді менеджера з продажу ТОВ «Фора Плюс» ОСОБА_6 , та звільнена з посади 30.03 2012 року. 01.07.2012 року ОСОБА_6 була прийнята на посаду менеджера з регіонального розвитку ТОВ «Фора Плюс» та 01.09.2012 року звільнена з посади менеджера з регіонального розвитку. В серпні 2012 року він, як генеральний директор ТОВ «Фора Плюс» уклав з ФОП ОСОБА_6 договір про надання фінансової допомоги ТОВ «Фора Плюс» в розмірі 200 000 грн., та у вересні цього ж року був укладений такий же договір з ФОП « ОСОБА_6 на суму 25 000 гривень. ОСОБА_6 погодилась на це, тому що він запропонував їй хороші умови роботи. На той момент ОСОБА_6 працювала в ТОВ «Фора Плюс» менеджером з регіонального розвитку, отримувала заробітну плату близько 2000 гривень, згідно штатного розкладу. Довідок про доходи ОСОБА_6 він не надавав. В яких банках ОСОБА_6 отримувала кредити йому не відомо. Починаючи з вересня 2012 року він віддавав гроші, близько 20 000 гривень, для погашення кредитів зі своїх власних коштів на руки ОСОБА_6 до січня 2013 року, потім у зв`язку з фінансовим складностями припинив. В кінці першої декади та на початку третьої 2013 року, передав останній раз ОСОБА_6 кошти в сумі 3000 гривень. Довідку 02/10 від 02.10.2012 року про доходи ОСОБА_6 не підписував, але відбиток печатки належить ТОВ «Фора Плюс», однак на той момент посади головного бухгалтера ТОВ «Фора Плюс» в штаті не було, всі обов`язки по веденню бухгалтерського обліку виконував особисто він. Тільки він, як генеральний директор ТОВ «Фора Плюс» має право підписувати довідки про доходи працівникам ТОВ «Фора Плюс та інші документи від імені товариства.

Будучи допитаною, у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_6 пояснила, що з листопада 2010 року вона була приватним підприємцем. В березні 2011 року коли шукала роботу, то в мережі «Інтернет» побачила оголошення про те, що в ТОВ «Фора Плюс» є вакансія менеджер з продажу, яка її зацікавила та вона зателефонувала за номером, що був в оголошенні. В ході телефонної розмови чоловік, що представився директором ТОВ «Фора Плюс» ОСОБА_5 запропонував пройти співбесіду, на що вона погодилася та домовилися про зустріч. В березні 2011 року за адресою: м. Київ, вул. Шимановсього, 1 оф. 625 між нею та директором ТОВ «Фора Плюс» відбулася співбесіда. Під час співбесіди ОСОБА_5 запропонував роботу в ТОВ «Фора Плюс» на посаді менеджера з продажу з можливістю подальшого кар`єрного росту. На пропозицію вона погодилася, написала заяву на ім`я директора, про прийняття на посаду менеджера з продажу ТОВ «Фора Плюс» та передала її разом із трудовою книжкою ОСОБА_5 . При прийомі на роботу заробітня плата була обумовлена на рівні 4000 грн., з можливістю подальшого збільшення.

Також свідок зазначила, що ТОВ «Фора Плюс» займалось продажем кондитерських виробів з Польщі, штат ТОВ складав близько 6-ти чоловік, до її службових обов`язків входило реєстрування та оформлення заявок поставки та логістичні функції. В травні 2011 року ОСОБА_5 , який був засновником, співвласником та генеральним директором ТОВ «Фора Плюс», почав розмови про створення роздрібних точок продажу кондитерських виробів ТОВ «Фора Плюс» і, що потрібні гроші для реалізації цього проекту. Реалізація кондитерських виробів відбувалась через ФОП « ОСОБА_6 », тож, для розширення проекту, ОСОБА_5 в червні 2011 вмовив її взяти в банку ПАТ «Альфа Банк», що знаходився на бул. Перова, 36 в м. Києві, кредит в сумі 20 000 гривень, для цього ОСОБА_5 зробив довідку про доходи з більшою сумою заробітної плати чим вона отримувала насправді на посаді регіонального менеджера з продажу. Серед іншого, ОСОБА_5 пообіцяв, що даний кредит буде погашено ним за рахунок прибутку ТОВ «Фора Плюс», у зв`язку з чим вона в червні 2011 року уклала кредитний договір з представником ТОВ «Альфа банк» та внесла отримані кошти на рахунок ФОП « ОСОБА_6 » і розраховувалася ним за торгове обладнання для ТОВ «Форма Плюс».

Серед іншого свідок зауважила, що на прохання ОСОБА_5 вона неодноразово брала кредити, а отримані кошти перераховувала ТОВ "Фора Плюс". Однак, у зв`язку з невиплатою заробітної плати 30.03.2012 року вона написала заяву про звільнення з ТОВ «Фора Плюс» за власним бажанням, а через деякий час ОСОБА_5 ознайомив її з наказом про звільнення з посади менеджера з продажу ТОВ «Фора Плюс» та віддав трудову книжку, в якій було зазначено, що вона працювала на посаді менеджера з продажу ТОВ «Фора Плюс». В подальшому, до липня 2012 року вона офіційно не працювала. У кінці травня 2012 року, до неї звернувся ОСОБА_5 і сказав, що йому потрібна сума близько 600 000 гривень при цьому, запропонувавши взяти їй цю суму в кредит у банку, то вона не погоджувалася з першу, хоча він і запевняв, що ризиків немає ніяких, що план роботи надійний, давні партнери не підведуть і боятися немає чого. Вона не погоджувалась. На початку липня 2012 року ОСОБА_5 поїхав до ПАТ «Альфа банк» та ПАТ «Платуним Банк» та погасив заборгованість одним платежем. 31.07.2012 року вона погодилась та оформила з ОСОБА_5 договір про безвідсоткову фінансову допомогу ТОВ «Фора Плюс» з її боку на суму 200 000 гривень, та принесла трудову книжку, і ОСОБА_5 сказав, що оформив її на посаду комерційного директора ТОВ «Фора Плюс» квітнем 2012 року, оскільки була така можливість. Але домовленості щодо погашення кредитів ОСОБА_5 не виконував, тому сона вирішила припинити їхню співпрацю. Приблизно в березні 2013 року до неї приїхали родичі та вона разом з ними пішла до офісу ТОВ «Фора Плюс», оскільки хотіли особисто поговорити з ОСОБА_5 , умовити повернути кошти, які він заборгував, однак результативної розмови не вийшло. Так, ОСОБА_5 віддав їй трудову книжку та наказ на звільнення за власним бажанням, з трудової випливало, що вона була звільнена з ТОВ «Фора Плюс» 9 вересня 2012 року з посади менеджера з регіонального розвитку, та з тієї ж посади в наказі.

При цьому, свідок наголосила на тому, що умовами вказаних кредитних договорів було те, що кредити надавались без застави та без поручителя. Печатка на ТОВ «Фора Плюс» єдина. Вона особисто бачила як ОСОБА_5 підписував довідки про доходи, так, як, на той момент, на ТОВ «Фора Плюс» був відсутній бухгалтер.

Крім того, будучи допитаною, у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_10 зазначила суду, що з 2008 року по 2010 рік працювала у ТОВ «Фора Плюс» на посаді бухгалтера. Правом підпису довідок про доходи та інших документів ТОВ мав директор ОСОБА_5 та бухгалтер. Печатка ТОВ постійно перебувала в ОСОБА_5 .

При цьому, свідок однозначно наголосила на тому, що вона довідка про доходи № 02/10 від 02.10.2012 року є підробною, оскільки підпис в графі головний бухгалтер ОСОБА_10 їй не належить, та на той час на підприємстві вона взагалі не працювала.

Також свідок беззаперечно зазначила у суді, що у ТОВ працювала саме на посаді бухгалтера з 2008 року 2009 року, у 2012 році, вона не працювала та з ОСОБА_6 ніколи не була знайома.

В свою чергу, будучи допитаною, у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_9 зазначила суду, що зміст ст. 63 Конституції України її зрозумілий, а обвинувачений є її чоловіком та зазначила, що з вересня-жовтня 2009 року по вересень 2012 року працювала на посаді фінансового директора в ТОВ «Фора Плюс». Генеральним директором ТОВ «Фора Плюс» на той момент був ОСОБА_5 . До її обов`язків входило ведення первинної бухгалтерії. Документи від імені ТОВ «Фора Плюс» мав право підписувати тільки генеральний директор ТОВ «Фора Плюс» - ОСОБА_5 . Довідки про доходи ОСОБА_6 з січня по червень 2012 року,вона не видавала та не підписувала, походження останньої ї й не відоме, більше того, права підпису офіційних документів від імені ТОВ «Фора Плюс» взагалі не мала, ніяких довідок про доходи ніколи не підписувала. У вересні 2012 року була звільнена з посади фінансового директора ТОВ «Фора Плюс».

Вказані показання обвинуваченого та свідків суд визнає належними оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.

Обставин регламентованих ст. 87 КПК України в ході судового розгляду встановлено не було.

В свою чергу, з досліджених судом за клопотанням сторін з боку обвинувачення та захисту, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.

З наказу № 6 від 31.10.2001 року генерального директора ОСОБА_5 слідує, що відповідно до рішення зборів учасників ТОВ «Фора плюс» він приступив до виконання обов`язків його (ТОВ) генерального директора з 31.10.2001 року (а.п 166, том № ІІ).

Зі статуту ТОВ «ФОРА ПЛЮС», затвердженого загальними зборами учасників 15.07.2009 року (протокол № 5) слідує, що відповідно до пункту 15.1. розділу 15, посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу; згідно з пунктом 11.2. розділу 11, виконавчим органом Товариства є дирекція, обрана загальними зборами учасників, та одноособово кожен із директорів. Дирекція та особисто кожен із директорів здійснюють керівництво поточною діяльністю товариства в межах своїх повноважень, визначених даним статутом та при їх наявності рішенням загальних зборів учасників товариства та посадовими інструкціями; пунктом 11.4 розділу 11 визначено, що: дирекція або особисто кожен з директорів залежно від повноважень та відповідно обов`язків, передбачених установчими документами, компетентний та несе відповідальність за: виконання всіх планів діяльності товариства, затверджених зборами, а також за виконання всіх інших рішень останніх (11.4.1), виконання всіх завдань та функцій, покладених на неї зборами, установчим документом та контрактами (11.4.2), прийом та звільнення персоналу товариства згідно з політикою, визначеною зборами відповідно до законодавства (11.4.3), подання на розгляд зборів фінансових та інших документів, їх достовірність, відповідно до статуту (11.4.4), здійснення поточної господарської діяльності товариства (11.4.5); пунктом 11.5 розділу 11 дирекція уповноважена приймати рішення з усіх питань діяльності товариства за виключенням питань, вирішення яких віднесено установчим документом до компетенції інших органів товариства; відповідно до пункту 11.6 розділу 11, дирекція або особисто кожен з директорів приймає рішення шляхом видачі наказів, розпоряджень та інших актів, які обов`язкові для виконання персоналом товариства; згідно з пунктом 11.9. розділу 11, дирекція Товариства складається з: Генерального директора, Виконавчого директора та Фінансового директора (а.п. 173-192, том № ІІ).

З заяви ОСОБА_6 від 15.03.2011 року убачається, що вона звернулася до генерального директора ТОВ «Фора Плюс» ОСОБА_5 з проханням прийняття на посаду менеджера з продажу з 15.03.2011 року (а.п. 168, том № ІІ).

З наказу № 5 від 15.03.2011 року генерального директора ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_6 прийнята на роботу на посаду менеджера з продажу з 15.03.2011 року (а.п 167, том № ІІ).

З наказу № 2/ОК від 30.03.2012 року генерального директора ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_6 звільнена з посади менеджера з 01.04.2012 року (а.п 169, том № ІІ).

З наказу № 5 від 01.07.2012 року генерального директора ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_6 прийнята на роботу на посаду менеджера з регіонального розвитку з 01.07.2012 року (а.п 170, том № ІІ).

З заяви ОСОБА_6 від 31.08.2012 року убачається, що вона звернулася до генерального директора ТОВ «Фора Плюс» ОСОБА_5 з проханням звільнення з посади за власним бажанням з 01.09.2012 року (а.п. 172, том № ІІ).

З наказу № 8/ОК від 31.08.2012 року генерального директора ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_6 звільнена з посади менеджера з регіонального розвитку з 01.09.2012 року (а.п 171, том № ІІ).

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 Дмитренко ОСОБА_11 від 06 березня 2000 року слідує, що вона з 15.03.2011 року було прийнята на роботу на посаду менеджера з продажу ТОВ «Фора плюс» згідно наказу № 5 від 15.03.2011 року та 10.03.2012 року була звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (наказ № 2/ОК від 30.03.2012 року); 01.07.2012 року була прийнята на роботу на посаду менеджера з регіонального розвитку ТОВ «Фора плюс» згідно наказу № 5 від 01.07.2012 року та 01.09.2012 року звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (наказ № 8/ОК від 01.09.2012 року), (а.п. 132-133, том № ІІІ).

З довідки ТОВ «Фора Плюс» від 02.10.2012 року № 02/10 про доходи ОСОБА_6 слідує, що останній було нараховано та виплачено заробітну плату у 2012 році: квітень: зараховано - 20000 грн., удержано 3548 грн., виплачено 16452 грн.; травень: зараховано - 20000 грн., удержано 3548 грн., виплачено 16452 грн.; червень: зараховано - 20000 грн., удержано 3548 грн., виплачено 16452 грн.; липень: зараховано - 20000 грн., удержано 3548 грн., виплачено 16452 грн.; серпень: зараховано - 20000 грн., удержано 3548 грн., виплачено 16452 грн.; вересень: зараховано - 20000 грн., удержано 3548 грн., виплачено 16452 грн., а всього: зараховано - 120000 грн., удержано 21288 грн., виплачено 98712 грн. (а.п. 158, том № ІІ).

В той же час, з довідки пенсійного фонду України від 18.09.2013 року стосовно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_6 слідує, що у звітньому 2011 році вона отримала 39378 грн.; у звітньому 2012 році 27 177 грн., з яких у квітні 1094 грн., травні - 1094 грн., червні - 1094 грн., липні 4602 грн., серпні 1102 грн., вересні 1102 грн. (а.п. 136, том № ІІІ).

Вказані документи суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином з досліджених судом документів підтверджується безпосередньо факт настання самої події кримінального правопорушення, а саме складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, місце вчинення кримінального правопорушення та його обставини.

При цьому, з досліджених судом, у порядку § 3 Глави 28 КПК України, у судовому засіданні, висновків експертів, тобто докладних описів проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, судовим слідством встановлено наступне.

З висновку експерта № 349 від 25.09.2013 року слідує, що «підпис в графі «Генеральний директор» на довідці про доходи № 02/10 від 02.10.2012, яка видана ТОВ «Фора Плюс», виконано ОСОБА_5 » (а.п. 239-242, том № ІІ).

З висновку експерта № 348 від 26.09.2013 року слідує, що «відбиток печатки ТОВ «Фора Плюс» на наданій на дослідження довідці про доходи ОСОБА_6 № 02/10 від 02.10.2012 виконано печаткою ТОВ «Фора Плюс» (код ЄДПОУ 31484287), експериментальні зразки відбитків якої надані на дослідження (а.п. 247-253, том № ІІ).

З висновку експерта № 1120 від 29.10.2013 року слідує, що «надати відповідь на питання чи виконано підпис в графі «Головний бухгалтер» на довідці про доходи « 02/10 від 02.10.2012 яка видана ТОВ «Фора Плюс», ОСОБА_10 , чи іншою особою, не надалось можливим тому, що не було виявлено такої сукупності ознак, яка б дозволила в категоричній чи вірогідній формі дійти висновку про наявність чи відсутність тотожності, у зв`язку з простою побудовою та украй обмеженим обсягом почергового матеріалу (а.п. 24-34, том № ІІІ).

З висновку експерта № 1119 від 28.10.2013 року слідує, що «підпис від імені ОСОБА_10 в графі «Головний бухгалтер» в довідці про доходи № 02/10 від 02.10.2012, яка видана ТОВ «ФОРА ПЛЮС» виконаний, вірогідно, гр.. ОСОБА_6 . Надати відповідь в категоричній формі не надалось можливим у зв`язку з обмеженим обсягом графічного почеркового матеріалу» (а.п. 97-115, том № ІІІ).

З висновку експерта № 1121 від 30.10.2013 року слідує, що «відтиски печаток в довідці про доходи « 02/10 від 02.10.2012 яка видана ТОВ «Фора Плюс» відповідають зразкам, які надані для порівняльного дослідження» (а.п. 120-130, том № ІІІ).

Зазначені висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено.

Тож, суд вважає висловлені стороною захисту в ході судового розгляду доводи та докази невинуватості обвинуваченого сумнівними з вищезазначених у судовому рішенні підстав, що прямо суперечить вище нормам КПК України та практиці ЄСПЛ, адже наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Будь-яких інших доказів в ході даного судового розгляду сторонами надано не було.

При цьому, суд не досліджує та не вважає за необхідне надавати оцінку наявним у провадженні іншим матеріалам з точки зору належності та допустимості враховуючи той факт, що останні було приєднанні до провадження при первинному розгляді справи у суді першої інстанції, а в ході даного судового розгляді, а ні сторона обвинувачення, а ні сторона захисту, на останні, як докази у справі, не посилалася, а тому, виходячи з положень ст. 22 КПК України, яка регламентує, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків та ст. 26 КПК України, яка визначає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, тобто останні не являються доказами саме у цьому провадженні.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за обставин, встановлених судом.

Тож, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки він своїми умисними діями здійснив складання, видачу службовою особою завідома неправдивого офіційного документу.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обставин, що пом`якшує та/або обтяжують покарання, відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Тож, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації, допустимі характеристики за місцем проживання, раніше не судимий, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає міцні соціальні зв`язки; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали та вважає, за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 366 КК України зі звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов`язків з числа ст. 76 КК України.

Про можливість належної соціалізації особи та допустиму репутацію свідчить невстановленість судом наявності зв`язків з антигромадськими елементами, спосіб життя (невстановленість зловживання алкогольними напоями, наявність на утриманні членів родини, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім тощо), характер вчиненого кримінального правопорушення та відсутність за його результатами будь-яких непомірних наслідків для інтересів суспільства, які б безумовно превелювали над принципом поваги до свободи особистості і дали б змогу суду прийти до висновку про необхідність призначення більш суворого покарання.

Суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Також, суд враховує, що ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 21 липня 2014 року було скасовано вирок суду першої інстанції у даному провадженні від 22.05.2014 року та зазначено на необхідності при новому судовому розгляді даного провадження ретельно перевірити доводи апеляційної скарги (а.п. 222-224, том № ІІІ).

З апеляційної скарги ОСОБА_5 від 20.06.2014 року слідує, що апелянт вказував на той факт, що підпадає під дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки має неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 та просив застосувати положення даного закону до нього, звільнивши його від відбування покарання.

Згідно ч. 3 ст. 415 КПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

За таких умов, враховуючи висновки і мотиви наведені в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 21 липня 2014 року та положення ч. 3 ст. 415 КПК України, суд вважає за необхідне розглянути клопотання обвинуваченого, викладеного в апеляційній скарзі, про застосування до нього положень п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» (далі Закон).

Так, суд першої інстанції, діючи відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", ст. 85 КК України, ч. 2 ст. 373 КПК України, встановивши на стадії судового розгляду кримінального провадження наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, за доведеності вини особи, за її ініціативою щодо застосування Закону України "Про амністію у 2014 році", а також за відсутності заперечень з її сторони якщо вона не була ініціатором, постановляє обвинувальний вирок із звільненням особи від відбування покарання.

Відповідно до ст. 86 КК України, амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

При цьому, підстави, які слугують звільненню особи від відбування покарання, визначено у статтях 1-5 Закону України "Про амністію у 2014 році".

Пунктом «в» статті 1 Закону, який виходячи з положень ст. 17, на день розгляду у суді клопотання, набрав чинності, звільнено від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно ст. 9 Закону, його виконання покладається на суди та застосовується, у даному випадку, за заявою самої особи, її захисника чи законного представника.

Відповідно до ст. 12 Закону, його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Згідно ст. 14 Закону, особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом. Особам, засудженим до покарання (основного чи додаткового) у виді штрафу, сума штрафу, сплаченого ними до прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання у зв`язку з амністією, не повертається.

З копії свідоцтва про народження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського РУЮ в м. Києві відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 3120 від 15.11.2007 року слідує, що її батьком є ОСОБА_5 (а.п. 206, том № ІІІ).

Виходячи з положень ст. 12 КК України кримінально каране діяння, за яке було засуджено засудженого не суперечить статті 1 Закону в частині його класифікації, тобто не є тяжким або особливо тяжким.

Судом в ході судового розгляду обставин регламентованих п.п. «а» - «є» статті 8 Закону стосовно засудженого не встановлено.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обвинувачений може бути звільнений від відбування основного та додаткового покарання, призначеного йому даним вироком місцевого суду на підставі положень п. «в» ст. 1 Закону.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді особистого зобов`язання, враховуючи вимоги ст.ст. 177, 178, 203 КПК України, слід скасувати.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені, вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Питання судових витрат у провадженні суд вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, Законом України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08.04.2014, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1246-VII від 06.05.2014, з урахуванням положень Закону України «Про застосування амністії» № 392/96-ВР від 01.10.1996, ст. 85, 86 КК україни, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права займати посади пов`язанні з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з"являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення почеркознавчої експертизи у сумі 880 гривень 20 копійок та технічної експертизи у сумі 586 гривень 80 копійок, а всього 1467 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110030006260 від 26 квітня 2013 року залишити при матеріалах останнього.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного та додаткового покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2014 року у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права займати посади пов`язанні з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 (два) роки на підставі п. в статті 1 Закону України Про амністію у 2014 році, ст. 85 КК України.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110030006260 від 26 квітня 2013 року скасувати.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С у д д я: ОСОБА_1