Постанова

від 10.06.2009 по справі 9/51-пн-09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/51-пн-09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.06.09                                                                                       Справа №9/51-пн-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Зубкова Т.П.  , Хуторной В.М.

при секретарі: Пересаді О.В.,

за участю представників:

позивача: Ващук Я.В., довіреність від 26.06.2008р. № б/н;

відповідача: не з'явився;

за участю: Романов Р.О., прокуратура Запорізької області;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.А.», м. Херсон, на ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.04.2009р. у справі  № 9/51-ПН-09

за позовом: Першого заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Човнового кооперативу причалу «Дніпро-7», м. Херсон,                      

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.А.», м. Херсон,

про витребування майна з чужого незаконного володіння.  

Перший заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в собі Човнового кооперативу причалу «Дніпро-7», м. Херсон, звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.А.», м. Херсон, про витребування майна з чужого незаконного володіння. У поданій позовній заяві перший заступник прокурора області з посиланням на статті 66, 67 ГПК України звернувся з клопотанням про застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на цілісний майновий комплекс, який складається з: адміністративної будівлі - літера «А», загальною площею 102кв.м.; прохідної -  літера «Б», загальною площею 24,48кв.м.; туалету - літера «В», загальною площею 12,6кв.м.; складу - літера «Е», загальною площею 31,8кв.м., прибудови - літера «е», загальною площею 4,94кв.м.; майстерні - літера «Ж», загальною площею 63кв.м.; гаражу -  літера «З», загальною площею 25,2кв.м.; складу - літера «И», загальною площею 5.04кв.м.; туалету - літера «К», загальною площею 3,75кв.м.; мостіння та огорожі з цегли, металевих конструкцій та металевих воріт навкруги всієї земельної ділянки, які розташовані на земельній ділянці площею 34,3кв.м. у м. Херсоні по вул. 3-я Придніпровська, б/н.

Господарський суд Херсонської області своєю ухвалою від 03.04.2009 року у справі №9/51-ПН-09 (суддя Ребриста С.В.) про порушення провадження у справі визнав заходи запропонованого першим заступником прокурора забезпечення позову адекватними, заяву задовольнив та наклав арешт на зазначене вище майно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.А.», не погодившись із прийнятим у справі судовим актом в частині забезпечення позову та накладення арешту на майно, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.04.2009 року по справі №9/51-09 в частині забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що господарським судом Херсонської області при вирішенні питання щодо забезпечення позову не з'ясовано обставин, вказаних позивачем в якості підстав для накладення арешту на вказане ним майно; не перевірено законності таких дій, забезпечення збалансованості інтересів всіх учасників процесу та наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог. Зазначає, що у відповідності із ст.387 Цивільного кодексу України, позивач повинен довести належність йому майна на праві власності чи на іншому речовому праві, та, відповідно, суд, приймаючи до свого провадження позовну заяву про витребування майна з чужого незаконного володіння та застосовуючи заходи забезпечення позову, повинен був перевірити наявність правовстановлюючих документів у Човнового кооперативу причал «Дніпро-7» на цілісний майновий комплекс. Вказує, що на цей час ТОВ «А.С.А.» є єдиним власником цілісного майнового комплексу, що розташований у м. Херсоні по вул. 3-я Придніпровська, б/н, який був придбаний відповідачем у фізичної особи Яцена А.А. Висновки суду першої інстанції щодо задоволення клопотання про накладення арешту на належне відповідачу майно без розгляду клопотання у судовому засіданні вважає порушенням ст.66 ГПК України. Також, звертає увагу на не з'ясування судом першої інстанції питання правомірності участі у справі першого заступника прокурора в інтересах ЧКП «Дніпро-7».

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.05.2009 року у справі №9/51-ПН-09 апеляційний розгляд справи призначено на 10.06.2009 року, про що сторони були повідомлені належним чином.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1169 від 09.06.2009 року справу №9/51-ПН-09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Зубкова Т.П., Хуторной В.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

Човновий кооператив причалу «Дніпро-7», відзиву на апеляційну скаргу не надав, представник кооперативу у судовому засіданні 10.06.2009р. проти доводів апеляційної скарги заперечує. Вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення щодо застосування заходів забезпечення позову обґрунтовано, з дотриманням норм процесуального права, просить залишити ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.04.2009р. по справі №9/51-ПН-09 без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Також зазначає, що спірне майно неодноразово відчужувалося, і незастосування судом заходів щодо забезпечення позову може мати наслідком ще одну зміну права власності на спірне майно.

Представник прокуратури Запорізької області у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову адекватними та обґрунтованими. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно подання першим прокурором області позову в інтересах ЧКП «Дніпро-7» зазначає, що позов подано прокуратурою за результатами проведеної за заявою членів кооперативу «Дніпро-7» перевірки, що є цілком правомірним.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, представника в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи та відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.  

За приписами ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вислухавши представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                       ВСТАНОВИВ:

Першим заступником прокурора Херсонської області в інтересах держави в собі Човнового кооперативу причалу «Дніпро-7», м. Херсон, було подано позов до господарського суду Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.А.», м. Херсон, про витребування майна з чужого незаконного володіння. В позові також містилась заява про забезпечення позову.

Господарський суд Херсонської області ухвалою від 03.04.2009 року у справі №9/51-ПН-09 про порушення провадження у справі визнав заходи запропонованого першим заступником прокурора забезпечення позову адекватними, заяву задовольнив та наклав арешт на цілісний майновий комплекс, який складається з: адміністративної будівлі - літера «А», загальною площею 102кв.м.; прохідної -  літера «Б», загальною площею 24,48кв.м.; туалету - літера «В», загальною площею 12,6кв.м.; складу - літера «Е», загальною площею 31,8кв.м., прибудови - літера «е», загальною площею 4,94кв.м.; майстерні - літера «Ж», загальною площею 63кв.м.; гаражу -  літера «З», загальною площею 25,2кв.м.; складу - літера «И», загальною площею 5.04кв.м.; туалету - літера «К», загальною площею 3,75кв.м.; мостіння та огорожі з цегли, металевих конструкцій та металевих воріт навкруги всієї земельної ділянки, які розташовані на земельній ділянці площею 34,3кв.м. у м. Херсоні по вул. 3-я Придніпровська, б/н.

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.А», не погодившись із прийнятим у справі судовим актом в частині забезпечення позову та накладення арешту на зазначене майно, звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Заслухавши представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої ухвали, колегія суддів  знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.   

За змістом ст.67 ГПК України, позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з Роз'ясненнями ВАСУ “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” №02-5/611 від 23.08.1994р. та Інформаційними листами Вищого господарського суду від 06.08.2008р. № 01-8/471, від 16.10.2008р. № 01-8-626 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” та  від 12.12.2006р. №01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Стаття 66 ГПК України обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В позовній заяві ставиться вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: цілісного майнового комплексу, який складається з: адміністративної будівлі - літера «А», загальною площею 102кв.м.; прохідної -  літера «Б», загальною площею 24,48кв.м.; туалету - літера «В», загальною площею 12,6кв.м.; складу - літера «Е», загальною площею 31,8кв.м., прибудови - літера «е», загальною площею 4,94кв.м.; майстерні - літера «Ж», загальною площею 63кв.м.; гаражу -  літера «З», загальною площею 25,2кв.м.; складу - літера «И», загальною площею 5.04кв.м.; туалету - літера «К», загальною площею 3,75кв.м.; мостіння та огорожі з цегли, металевих конструкцій та металевих воріт навкруги всієї земельної ділянки, які розташовані на земельній ділянці площею 34,3кв.м. у м. Херсоні по вул. 3-я Придніпровська, б/н.

В обґрунтування такої вимоги позивач посилається на те, що з прийняттям постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 28.05.2008р. у справі № 13/595-ПД-07, якою скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 20.12.2007р. про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 03.08.2007р., укладеного між ПП Козловим В.М. та ЧКП «Дніпро-7», подальше відчуження ПП Козловим В.М. є неправомірним і, відповідно, наступні угоди про продаж спірного майна є недійсними, тому позивач, як власник майна, має право витребувати зазначене вище майно із чужого незаконного володіння.

Як свідчать матеріали справи, 20.12.2007р. господарським судом Херсонської області по справі №13/595-ПД-07 було прийнято рішення, яким задоволено позов Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Козлова В.М.: визнано дійсним договір купівлі-продажу від 03.08.2007р., укладений між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Козловим В.М. та ЧКП «Дніпро-7», визнано за СПД Козловим В.М. право власності на цілісний майновий комплекс та зобов'язано Херсонське БТІ провести державну реєстрацію цього права, видавши відповідну технічну та юридичну документацію.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.12.2007р., Херсонським державним БТІ на підставі рішення суду від 20.12.2007р. було проведено реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс за адресою: м. Херсон, вул. 3-я Придніпровська, б/н,  за Фізичною особою-підприємцем Козловим В.М.

23.01.2008р. між Фізичною особою-підприємцем Козловим В.М. та гр. Чепурою П.В. було укладено договір купівлі-продажу, предметом відчуження за яким став цілісний майновий комплекс за адресою: м. Херсон, вул. 3-я Придніпровська, б/н.

В подальшому, гр.Чепурою П.В., згідно умов договору купівлі-продажу від 04.02.2008р., зазначений майновий комплекс був проданий гр. Яцен А.А., який в свою чергу продав вказане майно Товариству з обмеженою відповідальністю «А.С.А.» за договором купівлі-продажу від 22.05.2008р.

В матеріалах справи також міститься Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.06.2008р.., згідно з яким Херсонським державним БТІ на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2008р. було проведено реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс за адресою: м. Херсон, вул. 3-я Придніпровська, б/н, за Товариством з обмеженою відповідальністю «А.С.А.»

Згідно змісту позовних вимог спір виник щодо певного майна, яке було предметом купівлі-продажу за договорами від 03.08.2007р., від 23.01.2008р., від 04.02.2008р. та 22.05.2008р., і яке витребується позивачем із чужого незаконного володіння з тих підстав, що укладена СПД Козловим В.М. угода про продаж спірного майна є нікчемною і вважається недійсною з моменту укладення, та, відповідно, подальші відчуження майнового комплексу є недійсними в силу нікчемності першої.

Частиною 1 ст.216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з Роз'ясненням ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, у разі задоволення позову господарський суд може у резолютивній частині рішення зазначити про визнання угоди недійсною і одночасно про застосування передбачених законом наслідків, вказавши, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню та/або найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (п.4 ст.84 ГПК України). У вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності угоди господарському суду слід виходити із змісту позовних вимог.

Аналіз змісту позовних вимог і природа спірних правовідносин свідчить про те, що місцевим господарським судом обґрунтовано вжиті заходи до забезпечення позову, оскільки існує обґрунтоване припущення про те, що майно, з приводу якого виник спір, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову, які застосовані судом першої інстанції, відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності і пов'язаності вимог заявника, а також принципам допустимості і належності вжитого судом засобу забезпечення. Накладення арешту на спірне майно спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення (в разі задоволення позову).

Статтею 65 ГПК України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, як зокрема, вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (п.3 Роз'яснення ВАСУ “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”).

Також, в п.10 Роз'яснення ВАСУ “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” зазначено наступне: враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову.

Отже, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про скасування забезпечення позову, у випадку наявності обставин, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову.

Заявником апеляційної скарги не наведено обґрунтованих і переконливих доводів про відсутність необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.

Крім того, вжиття заходів по забезпеченню позову ніяким чином не може порушити право власності відповідача у справі.

Щодо доводів відповідача стосовно не з'ясування судом питання належності позивачу спірного майна на праві власності, слід зазначити, що зазначене питання є  предметом  розгляду справи по суті.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо повноважень подання позову першим заступником прокурора Херсонської області в інтересах Човнового кооперативу причал «Дніпро-7», слід зазначити наступне.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.

Прокурор, відповідно до ч.1 Закону України «Про прокуратуру», здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів всіма органами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та   приналежності, посадовими особами та громадянами.

Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні  прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також  підприємств та інших юридичних  осіб.

З даних норм Закону випливає, що прокурор при виявленні порушення прав і законних інтересів громадян, держави, юридичних осіб має право звернутися за їх захистом до суду. При цьому закон не обмежує будь-чим це право прокурора.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

За приписами  ст. 36-1   Закону   України   «Про   прокуратуру»   підставою   для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог по апеляційній скарзі і відсутності підстав для скасування заходів до забезпечення позову.

Таким чином, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, як прийняту з дотриманням норм процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101, п.1  ст.103, ст.106 Господарського процесуального кодексу  України,  Запорізький апеляційний господарський суд

    ПОСТАНОВИВ:

            Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.А.», м. Херсон, залишити без задоволення.

           Ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.04.2009 року у справі №9/51-ПН-09 залишити без змін.

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П.  

 Зубкова Т.П.  Хуторной В.М.