Постанова

від 09.07.2009 по справі 45/113-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/113-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2009 року                                                                Справа №45/113-09

Судова колегія у складі:

головуючого судді Карбань І.С.,

судді-доповідача Бабакової Л.М., судді Шутенко І.А.

при секретарі Колесніковій С.В.

за участю представників сторін:

позивача –Чипиженко Є.В. –дов. б/н від 22.04.2009р., П'янов С.В. –дов. б/н від 22.04.2009р.       

відповідача –Юрєва І.М. –дов. № 1292/16 від 30.12.2008р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ДП «Завод ім. В.О. Малишева», м. Харків, (вх. № 1376Х/2-4) на рішення господарського суду Харківської області від 05.05.2009р. по справі № 45/113-09

за позовом ТОВ «Спеценергомаш», м. Харків

до ДП «Завод ім. В.О. Малишева», м. Харків

про розірвання договору

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.05.2009р. (суддя Калініченко Н.В.) в задоволенні клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - УМГ «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз»відмовлено. В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено. Позов було задоволено. Розірвано договір уступки права вимоги № 9/11 від 04.08.2006р., укладений між ТОВ «Спеценергомаш» та ДП «Завод ім. В.О.Малишева»у частині відступлення права вимоги у розмірі 373080,47 грн. Стягнуто з ДП «Завод ім. В.О.Малишева»на користь ТОВ «Спеценергомаш»85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Відповідач, ДП «Завод ім. В.О. Малишева», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 05.05.2008р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач, ТОВ «Спеценергомаш», у відзиві на апеляційну скаргу доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, вважає необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір уступки права вимоги № 9/1, згідно до умов якого позивач уступає, а відповідач приймає на умовах цього договору право вимоги виконання зобов'язань підприємством УМГ "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" з погашення заборгованості у сумі 463080,47 грн., що виникла з договірних взаємовідносин між УМГ "Харківтрансгаз" ДК " Укртрансгаз" та ТОВ "Спеценергомаш" відповідно до договору поставки № 114 від 12.10.2004р.

Згідно п. 2.4 договору уступки права вимоги у редакції додаткової угоди від 04.08.2006р., відповідач за уступлене право вимоги зобов'язався перерахувати на поточний рахунок позивача суму у розмірі  463080,47 грн. у строк до 01.12.2006р.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором уступки права вимоги, передавши відповідачу документи в підтвердження заборгованості УМГ "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" перед відповідачем (договори, акти звірок, тощо) та повідомивши належним чином УМГ " Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" про здійснену уступку права вимоги.

Відповідач, в свою чергу, умови договору уступки права вимоги виконав частково, перерахувавши на поточний рахунок позивача 01-02.11.2006р. суму у розмірі 90000,00 грн. Залишок несплаченої суми за договором складає 373080,47 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 28.12.2006р. та не спростовується представником відповідача в судовому засіданні.

Листами № 5/12 від 22.12.2006р. та № 8/02 від 25.02.2008р. позивач звертався до відповідача щодо сплати заборгованості по договору уступки права вимоги чи його розірвання.  

Відповідно до  ст.  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до  умов  договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення  зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання в результаті односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно частини 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано  за  рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за договором уступки права вимоги, яка складає 373080,47 грн. Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору уступки права вимоги № 9/1 від 04.08.2006р., його розірвання передбачено умовами даного договору та не суперечить приписам ст. 651 Цивільного кодексу України.

Також, відповідач в апеляційній скарзі безпідставно посилається на необґрунтованість позовних вимог з огляду на відсутність нормативно-правового врегулювання порядку розірвання договорів (угод), виконаних сторонами частково.

Відповідно до частин 2, 3 та 4 статті 653 Цивільного Кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, рішення суду першої інстанції щодо розірвання договору уступки права вимоги № 9/11 від 04.08.2006р. в частині відступлення права вимоги у розмірі 373080,47 грн., яка не сплачена відповідачем, не суперечить приписам законодавства України.

Посилання апелянта на закінчення строку дії договору за умови неповного виконання власних зобов'язань за договором є безпідставними, оскільки п. 5.1 договору уступки права вимоги № 9/11 від 04.08.2006р. встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання останніми своїх зобов'язань за договором.  

Крім того, апелянт зазначає на порушення при винесен ні оскаржуваного рішення норм процесуального права, а саме ч. 1,3 ст. 27 ГПК України, що полягає у відхиленні судом клопотання ДП «Завод імені В.О.Малишева»щодо за лучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача УМГ «Харківтрансгаз»ДК «Укртрансгаз».

Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або від повідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін.

Однак, оскаржуваним рішенням правомірно було зроблено висновок, що предметом спору є розірвання укладеного між ДП «Завод імені В.О.Малишева»та ТОВ «Спеценергомаш»двостороннього договору уступки права вимоги №9/11 від 04.08.2006 р. у частині відступлення права вимоги у розмірі 373 080,47 грн. у зв'язку з неналежним виконанням ДП «Завод імені В.О.Малишева»зобов'язань за даним договором, тому, підстав для залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостій них вимог на предмет спору на стороні відповідача - УМГ «Харківтрансгаз»ДК «Укрт рансгаз» не вбачається.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача про розірвання договору уступки права вимоги № 9/11 від 04.08.2006р. в частині відступлення права вимоги у розмірі 373080,47 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія вважає, що за таких обставин, оскаржуване рішення першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 05.05.2009р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101,102, п. 1 ст.103, ст. 105 ГПК України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача, ДП «Завод ім. В.О. Малишева», залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.05.2009р. по справі № 45/113-09 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.  

Повний текст постанови підписаний 07.07.2009р.

       Головуючий суддя                                                           Карбань І.С.

                               Судді                                                          Бабакова Л.М.

                                                                                                     Шутенко І.А.