Постанова

від 09.07.2009 по справі 33/42-09-1291

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/42-09-1291

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" липня 2009 р. Справа № 33/42-09-1291

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Стогній С.Ю.

за участю представників сторін 23 червня 2009р.:

від позивача –Татарчук Т.О.

від відповідача –Бойко О.Б.

за участю представників сторін 9 липня 2009р.:

від позивача –не з'явився

від відповідача –Бойко О.Б.

розглянувши апеляційну скаргу

фірми „Київ” у вигляді ТОВ

на рішення господарського суду Одеської області

від 12.05.2009р.

у справі №33/42-09-1291

за позовом Фірми „Київ” у вигляді ТОВ

до Новодофінівської сільської ради

про зобов'язання повернення орендної плати у сумі 3743,86 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2009р., яка надіслана учасникам процесу 04.06.2009р., розгляд апеляційної скарги призначено на 23.06.2009р. Учасників судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 09 липня 2009р., оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

18.03.2009р. Фірма „Київ” у вигляді ТОВ звернулась до господарського суду Одеської області із позовом про зобов'язання Новодофінівської сільської ради повернути ТОВ через відділення державного казначейства у Комінтернівському районі Одеської області надлишково сплачену орендну плату в розмірі 3743,86 грн. та стягнення з відповідача витрат по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем помилково переплачено орендну плату, в результаті припущення, що індексація орендної плати тотожна індексації грошової оцінки землі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2009 р. (суддя Мазур Д.Т.) в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, господарський суд виходив з того, що укладеним між сторонами договором передбачено урахування індексів інфляції при обчислені розміру орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою.

Не погоджуючись з судовим рішенням Фірма „Київ” у вигляді ТОВ звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач з доводами наведеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає судове рішення таким, що прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства та просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального та матеріального права при винесенні оспорюваного судового рішення, дійшла висновку про відсутність підстав щодо задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Так, господарським судом встановлено, що 20.01.2006р. між Новодофінівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області (орендодавець) та Фірмою „Київ” у вигляді ТОВ (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 9,487 га., строком на 49 років, під будівництво кварталу житлової забудови з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення і придорожнього сервісу.

Згідно п.п. 7,8 укладеного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Новодофінівської сільської ради в розмірі 2 (дві) грн. за 1 кв.м., обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

За доводами наведеними в позовній заяві, позивачем за 3 роки користування земельною ділянкою переплачено орендну плату на 3743,86 грн., оскільки останнім сплачено на користь орендодавця через відділення державного казначейства в Комінтернівському районі Одеської області 572963,86грн., в той час як сума оплати повинна складати 569220 грн.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.06.2009 р. зобов'язано Фірму „Київ” у вигляді ТОВ зобов'язано надати розрахунок суми щомісячної орендної плати з урахуванням індексу інфляції та індексації відповідно до п.п.8,10 укладеного договору з відповідними поясненнями в обґрунтування заявлених вимог.

Позивач в судове засідання не з'явився, витребувані судом матеріали не надав.

За аналізом чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, судова колегія зазначає, що частина четверта статті 2 Закону України від 03.07.92 р. "Про плату за землю" визначає, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України від 06.10.98 р. "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

Стаття 3 вищезазначеного Закону України визначає оренду землі, як засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 12 Закону України від 06.10.98 р. "Про оренду землі" договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк. У статті 14 Закону України від 06.10.98 р. "Про оренду землі" визначено, що умови договору оренди земельної ділянки не можуть суперечити законам України.

Істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), термін договору оренди, орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду), цільове призначення, умови використання і збереження якості землі, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки, сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін. У пункті "відповідальність сторін" може бути визначено, які санкції будуть накладено на сторону, яка порушила умови договору оренди.

Згідно зі статтею 19 Закону України від 03.07.92 р. "Про плату за землю" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Стаття 17 Закону України від 06.10.98 р. "Про оренду землі" зазначає, що термін договору оренди земельної ділянки (у тому числі й до настання певної умови) визначається за погодженням сторін, але не більш як на п'ятдесят років.

ДПА України листом від 03.03.2008 р. № 4133/7/15-0717 „ Про орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності”, відповідно пояснила, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю, як визначено статтею 21 Закону України від 06.10.98 р. "Про оренду землі", встановлюється за згодою сторін у договорі оренди ( крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України від 06.10.98 р. "Про оренду землі").

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

На день розгляду справи в апеляційному порядку договір оренди земельної ділянки є чинним, сума, яка на думку позивача є переплаченою, встановлена умовами договору оренди.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване  судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а отже підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА

Рішення господарського суду Одеської області від 12 травня 2009р. зі справи №33/42-09-1291 –залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.І. Жеков

Судді

В.І. Картере

В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписано 14 липня 2009р.