Постанова

від 26.06.2009 по справі 10/37/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/37/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.06.09                                                                                       Справа №10/37/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Зубкова Т.П.  , Кагітіна Л.П.

при секретарі: Пересаді О.В.,

за участю:

представника позивача: Горбунова О.Г., довіреність №7 від 22.01.2009,

представника відповідача: Варлата О.М., довіреність №05/09 від 23.01.2009,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трівлад» (м. Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької області від 06.04.2009 р. у справі № 10/37/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт» (м. Київ)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трівлад» (м. Запоріжжя)

про стягнення заборгованості за векселем.

07.12.2007 р. ВАТ «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт» (правонаступник АБ «ТАС-Бізнесбанк» звернувся до господарського суду Запорізької області до ТОВ «Трівлад» та ТОВ «Автолюкс» з позовними вимогами про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за простим векселем № 693135375775 в сумі 350 881,35 грн.

Предметом судового розгляду у справі, з урахуванням ухвали господарського суду від 12.11.2008р. про виключення ТОВ «Автолюкс» зі складу відповідачів (а.с.121), стали позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Трівлад» заборгованості за простим векселем №693135375775 в сумі 350 881,35 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.04.2009 р. у справі №10/37/08 (суддя Алейнікова Т.Г.) позов задоволено: стягнуто з ТОВ «Трівлад» на користь ВАТ «АБ Бізнес Стандарт» частину заборгованості за номіналом по векселю у сумі 350 881,35 грн., на відповідача покладені судові витрати по справі (а.с.144-147).

Рішення суду мотивовано положеннями Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі, запровадженого Женевською конвенцією від 07.06.1930 р., до якої Україна приєдналась у 1999 р. згідно із Законом № 826-Х1У від 06.07.1999, приписами Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», ст.ст. 194, 197 ЦК України та обґрунтовано наступним: позивач (Банк) є законним векселедержателем простого векселя № 693135375775; строк оплати за даним векселем визначений «за пред'явленням але не раніше 09.10.2006р»; 09 жовтня 2007 року вексель був пред'явлений позивачем до платежу шляхом направлення на адресу відповідача телеграми з відповідною вимогою; оплати за векселем позивач не отримав; станом на 11.12.2007р. (на дату подачі позову) заборгованість ТОВ «Трівлад» перед Банком за простим векселем № 693135375775 складала 670802,35 грн., сума позову позивачем визначена в розмірі 350881,35 грн., що становить частину заборгованості за номіналом векселя.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ТОВ «Трівлад» (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 24.07.2008 р. у даній справі і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач стверджує, що рішення господарським судом постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 32, 43 ГПК України, положень Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ст. 13 Закону України «Про обіг векселів в Україні».

Зокрема, заявник стверджує, що господарський суд в рішенні надав оцінку доказам, які в матеріалах справи відсутні, що на його думку є порушенням норм процесуального закону.

Відповідач вважає, що вчинення протесту на векселі було здійснено з порушенням встановленого законом строку пред'явлення векселю до платежу, що є порушенням п. 296 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом МЮУ від 03.03.2004 р. № 20/5. Вказує, що вексель має дефект форми: містить закреслення реквізитів векселя, які не застережені підписами уповноважених осіб та печаткою векселедавця.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.06.2009 р. апеляційну скаргу ТОВ «Трівлад» прийнято до провадження, слухання справи призначено на 26.06.2009 р.

Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1359 від 26.06.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Шевченко Т.М. (доповідач), судді – Зубкова Т.П., Кагітіна Л.П. Зазначеною колегією справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні представник заявника (відповідача у справі) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач у справі (Відкрите акціонерне товариство «Акціонерний банк «Бізнес Стандарт») письмовий відзив на апеляційну скаргу суду не надав. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів відповідача, повідомив, що Банк вважає оскаржуване рішення господарського суду законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а скаргу позивача – без задоволення.

Спростовуючи доводи відповідача, представник позивача зазначив, що дійсність простого векселя, за яким стягується заборгованість, була предметом розгляду в іншій справі, за результатами розгляду якої суд не знайшов правових підстав для визнання векселя недійсним.

Не погоджуючись із доводами відповідача щодо пропуску строку пред'явлення векселя для оплати, зауважив, що вексель для платежу був пред'явлений 09.10.2007 р., тобто з додержанням строку, визначеного законом.

За клопотанням представників сторін судове засідання проводилось без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. За їх згодою в судовому засіданні 26.06.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами,  наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.10.2003р. між Акціонерним банком «Муніципальний», правонаступником якого є ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт» (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Автолюкс» був укладений договір № 432-В про врахування векселів, в тому числі векселя № 693135375775 (далі за текстом – Договір, т.1 а.с.11).

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку, строки та на умовах, зазначених в цьому договорі, Банк здійснює врахування векселів векселедержателя, реквізити котрих указані в реєстрі векселів до даного договору.

В реєстрі векселів під порядковим № 6 значиться вексель № 693135375775 з зазначенням наступних даних:

Векселедавець: ТОВ «Трівлад», ремітент – ТОВ «Автолюкс»; дата мі місце складання  - 09.10.2003р. м. Запоріжжя; дата і місце платежу – «по пред'явленню але не раніше 09.10.2006 р.»; номінальна сума векселя у грн. – 416 000,00; % номіналу – 17% ; векселедержатель – ТОВ «АвтоЛюкс»; вид індосаменту – бланковий (а.с.12 т.1).

У розділі 2 Договору визначено, що Векселедержатель передає Банку вексель, який знаходиться в його власності, та за яким він є індосантом. При  цьому вексель повинен бути оформлений у відповідності до діючого законодавства, мати необхідні реквізити та передаватися Банку з бланковим індосаментом Векселедержателя.

Згідно з п. 5 Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Право отримання відсотків за векселем з дати складення векселя до моменту погашення належить Банку. Зміни та доповнення до цього договору здійснюються за згодою сторін в письмовій формі.

За актом прийому передачі векселя від 09.10.2003 р. ТОВ «Автолюкс» передав, а АБ «Муніципальний» (правонаступником якого, як вже зазначалось, є позивач у справі) прийняв прості векселі, в тому числі і вексель № 693135375775 (том й а.с.13) з зазначеними вище реквізитами.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача (векселедавця) за векселем між Позивачем (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трівлад» (заставодавець, векселедавець) укладено договір застави № ДЗ 253-03 від 28.11.2003 р., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Гришиною В.І. та зареєстрований в реєстрі за № 81.

Відповідно до розділу 1 вказаного договору заставою забезпечується виконання відповідачем всіх своїх зобов'язань, як векселедавця за векселями, що перелічені у додатку № 1 до цього договору. Також, виходячи зі змісту договору застави, у випадку несвоєчасної сплати пред'явленого до платежу векселя, заставодавець на умовах, визначених цим договором, передає в заставу майно (а.с.14).

Господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на 11.12.2007 р. заборгованість ТОВ «Трівлад» перед Банком за простим векселем № 693135375775 складала 670.801,35 грн., з них 394.000.00 грн. - номінальна вартість векселя, 268.811.30 грн. за нарахованими і несплаченими відсотками за векселем у період з 09.10.200 3р. по 08.10.2007 р. та 7.990,05 грн. за відсотками, нарахованими відповідно до ст. 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Трівлад» відмовився 09.10.2007 р. прийняти вексель к платежу (т.1 а.с.20-22,32).

У зв'язку з несплатою відповідачем по векселю № 693135375775, він був за заявою позивача опротестований Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О.В., про що свідчить Протест про не оплату векселя від 11.10.2007 р., зареєстрований у реєстрі за № 946 (а.с.10).

Стягнення з ТОВ «Трівлад» заборгованості за простим векселем стало предметом розгляду у рамках даної справи. Суму позову Позивач визначив у розмірі 350881,35 грн., що становить частину заборгованості за номіналом векселя № 693135375775.

Колегія суддів, дослідивши на підставі фактичних обставин справи  застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Женевською конвенцією від 07.06.1930р., якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі, та до якої приєдналася Україна згідно із Законом № 826-ХІУ від 06.07.1999 р.; Законами України «Про обіг векселів в Україні», «Про цінні папери та фондову біржу», тобто спеціальними нормами вексельного законодавства.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 р. «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів», що вексельні правовідносини, в тому числі щодо індосування, авалювання та оплати векселя, регулюються не тільки нормами спеціального законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання, якщо відсутні спеціальні норми у вексельному законодавстві щодо спірних відносин.

Отже, господарським судом при вирішення спору щодо стягнення заборгованості за простим векселем правомірно застосовані приписи спеціального вексельного законодавства, які регулюють спірні відносини.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Відповідно до ст. 194 ЦК України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Згідно з приписами ст. 197 ЦК України, права, посвідчені цінним папером, можуть належати пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника). Для переданий іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення цінного паперу цій особі.

Слід зауважити, що вирішуючи спір, пов'язаний з обігом векселів, господарський суд у будь-якому разі має перевірити, чи відповідає документ (вексель) формальним вимогам, що дозволяють його розглядати  як цінний папір (вексель).

Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні», ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі. Перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя наведено у ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Як встановлено господарським судом, підтверджено матеріалами справи, простий вексель № 693135375775 заповнений з дотриманням норм закону та має всі необхідні реквізити, визначені у вексельному законодавстві, не містить дефекту форми, та будь-яких інших підстав, які б позбавили його вексельної сили.

З цього приводу слід зазначити, що дійсність цього векселя оспорювалась відповідачем в іншій справі - №5/238/08 за позовом ТОВ «Трівлад» до ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт» про визнання векселя недійсним та таким, що не має вексельної сили. Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.09.2008 р., у задоволені позову відмовлено (копії процесуальних документів долучено до справи).

Наведене є підставою для застосування при розгляді даної справи приписів ст. 35 ГПК України при наданні правої оцінки векселю, як цінному паперу, що посвідчує у даному випадку грошове зобов'язання відповідача перед позивачем та спростовує доводи відповідача (заявника апеляційної скарги) щодо наявності дефектів векселя.

Виходячи зі змісту Уніфікованого Закону (ст. 34), простий або акцептований переказний вексель строком платежу «за пред'явленням», підлягає оплаті при його пред'явленні.

За вексельним законодавством виникають зобов*язання як прямих божників, так і боржників у порядку регресу.

Так, відповідно до приписів ст.ст. 43, 70, 77, 78 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, векселедержатель може звернути свій позов проти зобов'язаних за векселем осіб, у тому числі і проти векселедавця за простим векселем, при настанні терміну платежу. Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Позови за векселями до акцептанта переказного чи векселедавця простого векселя можуть бути заявлені протягом трьох років з дня строку платежу незалежно від протесту векселя. До простого векселя також застосовуються положен ня щодо строку платежу (статті 33 - 37) та позовної давності (статті 70 і 71). Переказ ний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати. Позовні вимоги до акцептан та, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Відповідно до ст. 23 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказні векселі, які підлягають оплаті у визначений строк від пред'явлення, повинні бути пред'явлені для акцепту протягом одного року від дати їх складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк.

Як встановлено господарським судом і підтверджено матеріалами справи, на підставі укладеного між Акціонерним банком «Муніципальний», правонаступником якого є ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт» та ТОВ «Автолюкс» договору № 432-В від 09.10.2003 р. про врахування векселів, позивач є законним векселедержателем простого векселя № 693135375775. Строк сплати за простим векселем № 693135375775 визначений як за пред'явленням,   але не раніше 09.10.2006 р.

Таким чином, простий вексель № 693135375775, зі строком погашення за пред'явленням, підлягає оплаті при його пред'явленні до платежу, але не раніше 09.10.2006 р. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Вказаний вексель було пред'явлено до оплати 09.10.2007 р., про що свідчать наступні докази: 09 жовтня 2007 р. вексель був пред'явлений Позивачем до платежу шляхом направлення на адресу Відповідача за юридичною адресою та за фактичним його місцезнаходженням телеграм, складено акт пред'явлення векселя к платежу, датований 09.10.2007 р.; складено акт про відмову керівництва ТОВ «Трівлад» отримати переданий банком вексель № 693135375775 для оплати.

Отже, позивач пред'явив вексель до оплати відповідачу з додержанням визначених вексельним законодавством строків.

Доводи відповідача з приводу пропуску Банком строку пред'явлення векселя к оплаті є необґрунтованими, спростовуються дослідженими обставинами справи та доказами, що містяться у матеріалах справи.

Несплата боржником заборгованості за векселем та наявність протесту є правовою підставою, згідно норм чинного законодавства, для звернення із відповідним позовом до боржника (відповідача), яким є, виходячи з матеріалів справи, ТОВ «Трівлад».

Твердження відповідача про порушення строків вчинення нотаріусом протесту на векселі та порушення пункту 296 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», є хибними, спростовуються наступним. Відповідно до вказаного вище пункту Інструкції, векселі для вчинення протесту про не оплату приймаються нотаріусами після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ої години наступного після цього строку дня. Виходячи зі змісту «Протесту про неоплату векселя» спірний вексель був прийнятий нотаріусом для вчинення протесту про неоплату 10 жовтня 2007 року об 11 годині 50 хвилинах, тобто у визначений Інструкцією строк.

Дата (час) вчинення нотаріусом протесту про неоплату векселя (11 жовтня 2007 року) та дата прийняття векселю для вчинення протесту про неоплату (про яку йдеться в п. 296 Інструкції) є різні поняття, які відповідачем помилково ототожнюються в доводах, викладених в апеляційній скарзі.

Виходячи з вищенаведеного, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач є зобов'язаною особою за неоплаченим простим векселем № 693135375775, а у пози вача є право вимоги погашення заборгованості за векселем до відповідача (ТОВ «Трівлад»).

Доводи заявника апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються з підстав, викладених в мотивувальній частині постанові, як необґрунтовані та такі, що суперечать нормам чинного законодавства України, спростовані дослідженими обставинами справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд вірно застосував норми матеріального і процесуального права і правильно прийняв рішення про задоволення позовних вимог, правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду немає.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги - відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трівлад» (м. Запоріжжя) на рішення господарського суду Запорізької області від 06.04.2009 р. у справі №  10/37/08 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.04.2009 р. у справі № 10/37/08 залишити без змін.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М.  

 Зубкова Т.П.  Кагітіна Л.П.