Постанова

від 21.07.2009 по справі 33/54-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/54-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2009 року                                                                     Справа № 33/54-09

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді        Карбань І.С.,

                       судді       Кравець Т.В.,

судді        Шутенко І.А. –доповідач,

при секретарі –Михайлюк О.І.

за участю представників сторін:

позивача -   Літвінової А.С. (дов. №248-22 від 27.01.2009р.),

відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1695 Х/2-4) ТОВ «ТЕК «Інтеренерго»на рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2009 р. по справі  №33/54-09

за позовом Державного підприємства завод «Електроважмаш», м. Харків,  

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Топливно-енергетична компанія «Інтеренерго», м. Харків,

про стягнення 53 696,29 грн., -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 53696,29 грн., у тому числі 49988,22 грн. основного боргу, 2956,19 грн. інфляційних витрат та 751,88 грн. –3% річних, за договором №15-04/2008 від 04.04.2008р. на поставку природного газу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.04.2009р. (суддя Савченко А.А.) по справі №33/54-09 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ТЕК «Інтеренерго»на користь ДП завод «Електроважмаш»49988,22 грн. безпідставно одержаних коштів, 499,85 грн. витрат по сплаті державного мита та 109,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову –відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської  області від 21.04.2009р. по справі №33/54-09 в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно посилається в оскаржуваному рішенні на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, що встановлюють обов'язок особи повернути безпідставно набуте майно, оскільки підставою для перерахування спірної суми коштів була передплата за природний газ на травень 2008 року згідно укладеного між сторонами договору №15-04/2008 від 04.04.2008р. Таким чином, апелянт вважає, що перераховані позивачем відповідачу грошові кошти не можуть визначатися як безпідставно набуте відповідачем майно, а є передплатою позивачем відповідачеві в рамках договору на постачання природного газу № 15-04/2008 від 04.04.2008 р.

Крім того, апелянт зазначає, що він не був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, в якому було прийнято оскаржуване рішення.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від  21.04.2009р. по справі № 33/54-09 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101ГПК України, заслухавши доводи представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження встановлено, що 04.04.2008р. між ДП завод "Електроважмаш" (споживач) та ТОВ "ТЕК"Інтеренерго" (постачальник) було укладено договір № 15-04/2008 на постачання природного газу, згідно якого відповідач зобов'язувався передати у власність позивачу в 2008 році газ на умовах даного договору.

Згідно п.2.1 договору № 15-04/2008 від 04.04.2008р., обсяги споживання на наступний місяць підтверджуються письмовим повідомленням у формі заявки за 15 календарних днів до початку місяця поставки. За результатами розгляду цієї заявки, сторони підписують до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, Додаток до цього договору щодо обсягу газу на кожен окремий місяць поставки.

Згідно матеріалів справи, 14.05.2008 р. позивачем здійснено передплату за поставку газу за травень 2008р. у розмірі 197 482,80 грн., що підтверджується  платіжними дорученнями № 9920 від  14.05.2008р. та №9921 від 14.05.2008р.

Також, з матеріалів справи вбачається, що у позивача перед відповідачем утворилась заборгованість за поставлений  у квітні 2008р. природний газ за договором №15-04/2008 від 04.04.2008р. в розмірі 236465,22 грн.

23.05.2008р. позивач перерахував позивачу 224 447,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10106 від 23.05.2008р.

Таким чином, за договором № 15-04/2008 від 04.04.2008р. позивачем у травні 2008 року здійснено передплату за поставку газу за травень 2008року, з урахуванням погашення заборгованості за поставку газу за квітень 2008 року, у розмірі 185465,28грн.

17.06.2008 р. було підписано Додаток № 2 до договору №15-04/2008 від 04.04.2008р., згідно п.1 та п. 3 якого, об'єм газу, що передається відповідачем позивачеві у травні 2008 р. становить 50,699 тис.куб.м. газу на загальну суму 61415,31 грн.

17.06.2008р. між сторонами було підписано Акт прийому-передачі природного газу за травень 2008 р. та Акт виконаних робіт за травень 2008 р. згідно яких, відповідачем було поставлено позивачеві 50,699 тис. куб м. природного газу на суму 61 415,31 грн. та виконано роботи по постачанню газу на суму 8 06,75гр., тобто всього на суму 69 477,06 грн.

Оскільки, згідно Додатку № 2 до договору № 15-04/2008 від 04.04.2008р., Акту виконаних робіт від 17.06.2008р. та Акту прийому-передачі від 17.06.2008 р., за поставку газу за травень 2008 р. позивач зобов'язаний сплатити відповідачу лише 69477,06 грн., то 115 988,22 грн. - перераховані без належної підстави, встановленої п. 2.1 договору № 15-04/2008 від 04.04.2008р., тобто, перераховані безпідставно.

З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2008р. відповідачем   частково   повернуто позивачу  66000,00грн.   безпідставно отриманих грошових коштів.

30.12.2008р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою про повернення грошових коштів у сумі 49988,22грн., але до цього часу грошові кошти відповідачем не повернуті.

Відповідно ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно  набуте  майно  в   натурі.  У  разі   неможливості   повернути  в  натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи, що відповідачем до цього часу грошові кошти в сумі 49988,22грн. не повернуті позивачеві, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано задовольнив позовну вимогу про стягнення з відповідача 49988,22грн.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що грошові кошти є особливим об'єктом цивільних прав, і тому, до них не може бути застосовано ст.1212 ЦК України, оскільки відповідно до ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є, у тому числі, грошові кошти. Відповідно до ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватись або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим способом.

Колегія суддів зазначає, що гроші являють собою особливе рухоме майно і відносяться до категорії подільних речей. Вони найчастіше виступають як законний платіжний засіб у сплатних договорах, але можуть бути також предметом деяких цивільно-правових правочинів. Таким чином, враховуючи норми ст. ст. 177, 178, 190, 192 ЦК України, грошові кошти також є майном, а тому, суд першої інстанції правомірно застосував ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції  законно та обґрунтовано відмовив в позивачу в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 2956,19грн. та 3% річних в сумі 751,88грн., оскільки позивачем інфляційні витрати та 3% річних нараховані за період з липня 2008р. по грудень 2008р., в той час як вимога про їх повернення була направлена відповідачеві лише 30.12.2008р.

Стосовно посилань апелянта на те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання суду першої інстанції, в якому було винесене оскаржуване рішення, колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи, ухвала господарського суду Харківської області від 27.02.2009р. про порушення провадження у справі була направлена відповідачеві 02.03.2009р. за вих. 004133, що підтверджується відповідним штампом канцелярії господарського суду Харківської області. 26.03.2009р. відповідач подав до господарського суду Харківської області клопотання про відкладення розгляду справи. Господарський суд Харківської області ухвалою від 26.03.2009р. клопотання відповідача задовольнив, розгляд справи відклав на 21.04.2009р. Ухвала господарського суду була направлена сторонам по справі 26.03.2009р. за вих. №008193, що підтверджується відповідним штампом канцелярії господарського суду першої інстанції. Таким чином, твердження апелянта про те, що йому не було відомо про час та місце розгляду справи, спростовуються матеріалами справи.

З огляду на викладене, при винесенні рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед статей 33, 38, 43, 79 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства, та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 101, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Топливно-енергетична компанія «Інтеренерго» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області  від  21.04.2009р. по справі №33/54-09  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду.

Повний текст постанови оголошено та підписано в судовому засіданні 20.07.2009р.

         Головуючий суддя                                                                    Карбань І.С.  

                                 Судді                                                                    Кравець Т.В.  

                                                                                                               Шутенко І.А.