30-34-15/277-07-7532
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" липня 2009 р. Справа № 30-34-15/277-07-7532
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді: Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф.,
Ліпчанської Н.В.,
При секретарі Арбієві А.А.,
за участю представників сторін:
від позивача – Войтенко Т.О.,
від відповідачів –Кіхтенко О.С.,
від третьої особи –Мельнікова Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „ТОН”
на рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2009р.
по справі № 30-34-15/277-07-7532
за позовом ТОВ „ТОН”
до 1. Одеської міської ради
2. Виконавчого комітету Одеської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради
про визнання права власності,
встановив:
13.09.2007р. ТОВ „ТОН” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 150,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Добровольського, 4.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2007р. позов ТОВ „ТОН” задоволено. Визнано за ТОВ „ТОН” право власності на нежитлове приміщення загальною площею 150,6 кв.м., що складається з двох поверхів та знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Добровольського, 4.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2008р. у даній справі залучено у якості другого відповідача Виконавчий комітет Одеської міської ради.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2008р. рішення місцевого суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2008р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2008р. та рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2007р. скасовані, а справа передана на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2008р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради.
Заявою від 10.10.2008р. ТОВ „ТОН” уточнило позовні вимоги та просило визнати за ним право власності на майно, що складається з двох будівель загальною площею 463,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Добровольського, 4.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2008р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р., позов задоволено частково. Визнано за ТОВ „ТОН” право власності на нежитлове приміщення загальною площею 153 кв.м.(літера Б), що складається з двох поверхів та знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Добровольського, 4. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2009р. постанова Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р. та рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2008р. скасовані, а справа передана на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи рішенням господарського суду Одеської області від 09.06.2009р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ „ТОН” звернулось з апеляційною скаргою. Просить рішення скасувати та прийняти нове, яким визнати право власності на нежитлове приміщення загальною площею 153 кв.м. (літера Б), що складається з двох поверхів та знаходиться за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського, 4. В обґрунтування скарги послалось на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та на порушення норм матеріального права, а саме, ст.ст. 15, 16, ч. 3 ст. 376 та ч. 2 ст. 319 ЦК України.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно матеріалам справи та що встановлено місцевим господарським судом, 18.07.1995р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Продавець) та ТОВ „ТОН” (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу (реєстраційний №1-5567), згідно якого Продавець продав, а Покупець купив комунальну власність у вигляді орендованого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, пр. Добровольського, 4. Згідно Акту № 203 передачі комунального майна ТОВ „ТОН”, розташованого за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського, 4, об'єктом купівлі-продажу за цим Договором є: підйомник - 3 шт., зварювальний трансформатор - 2 шт., установка напилювання - 1 шт., стенд –1 шт. (в подальшому визначений позивачем як будова під літерою „Б”).
На підставі договору купівлі-продажу від 29.03.1996р. (реєстраційний №1-892) ТОВ „ТОН” придбало у власність окремо стоячу будівлю, розташовану за адресою м. Одеса, пр-т Добровольського, 4, площею 310,1 кв.м., про що 07.04.1997р. було видано свідоцтво № 151 про право власності на даний об'єкт (в подальшому визначений позивачем літерою „А”).
Листом від 19.05.2003р. за № 37-В-329\2 виконавчий комітет Одеської міської ради надав гр. Войтенко Т.О. дозвіл на замовлення у ліцензованій проектній організації проекту реконструкції нежитлової будови літера Б.
На підставі зазначеного дозволу у 2003р. на замовлення позивача архітектором Постовим І.В. (держліцензія АА № 220350) був розроблений проект реконструкції будівлі, зазначеною за технічним паспортом під літерою Б, по пр-ту Добровольського, 4 у м. Одесі. Даний проект був погоджений Державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області, Управлінням пожежної безпеки в Одеській області Держпожбезпеки МНС України, СЕС м. Одеси, Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя, Управлінням архітектури та містобудування виконкому Одеської міської ради.
08.08.2003р. Управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради було видано дозвіл № 232/02 на будівництво, яке через відсутність договору оренди землі було скасовано.
Протягом 2003р. позивачем самовільно було здійснено реконструкцію даної будівлі по пр-т Добровольського, 4, у зв'язку з чим Войтенко Т.О. 15.08.2003р. було притягнуто до адміністративної відповідальності та оштрафовано.
Рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007р. № 1229-У „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ТОВ „ТОН” в оренду земельної ділянки площею 0,1484 га, за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського, 4, для експлуатації та обслуговування СТО автомобілів” вирішено надати ТОВ „ТОН” земельну ділянку площею 0,1484 га за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського, 4 в довгострокову оренду терміном на 10 років, для експлуатації та обслуговування СТО автомобілів та затвердити договір оренди землі між Одеської міською радою та ТОВ „ТОН”.
16.10.2007р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ „ТОН” (Орендар) був укладений Договір оренди землі, згідно якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 1484 кв.м, що знаходиться у м. Одесі, по пр-ту Добровольського,4, згідно з планом земельної ділянки.
Відповідно до п. 2.2. Договору на земельній ділянці розташована будівля, яка належить ТОВ „ТОН” на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.1996р.
Земельна ділянка надана у користування для експлуатації та обслуговування СТО автомобілів строком на 10 років. Договір оренди посвідчений нотаріально, зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.01.2008р. за № 040850500007.
На підставі зазначеного Договору був складений Акт прийому-передачі земельної ділянки, який був підписаний повноважними представниками обох сторін.
Пославшись на ч.2 ст.319 та ч.3 ст. 376 ЦК України, ТОВ „ТОН” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради про визнання за ним права власності на двоповерхову реконструйовану нежитлову будівлю загальною площею 150,6 кв.м.(літера Б), що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Добровольського, 4, яка була ним придбана за договором купівлі-продажу від 18.07.1995р. (реєстраційний №1-5567) та отримано свідоцтво про право власності № 150 від 07.04.1997р.
В обґрунтування заявлених вимог, ТОВ „ТОН” послалось на те, що хоча реконструйований ним об'єкт нерухомості (визначений літерою „Б”) в експлуатацію належним чином введений не був, але згідно Висновку про технічний стан будівлі СТО по пр-т Добровольського, 4 у м. Одесі, виготовленого архітектором Постовим І.В. (держ.ліцензія АБ № 271366) у 2007р., двоповерхова будівля СТО загальною площею 150,6 кв.м, розташована за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського, 4, знаходиться у доброму технічному стані, підлягає збереженню та подальшої експлуатації.
До того ж, позивач послався на наявність Дозволу на виконання будівельних робіт за № 232\02, виданого 08.08.2003р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси гр. Войтенко Т.О. на виконання будівельних робіт з будівництва СТО по пр.Добровольського,4.
Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ч.2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Посилання позивача на вимоги ч. 3 ст. 376 ЦК України, відповідно до якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, правомірно не взяті місцевим судом до уваги, оскільки, як вбачається з п. 2.2 договору оренди землі від 16.10.2007р., на який послався позивач, на земельній ділянці розташована будівля, яка належить ТОВ „ТОН” на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.1996р., а не придбана за договором купівлі-продажу від 18.07.1995р.
Тобто, як правильно зробив висновок місцевий суд, земельна ділянка, на яку позивач посилався, як на підставу для задоволення позову, була надана позивачу для експлуатації та обслуговування СТО у вигляді окремо стоячої будівлі площею 310,1 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, пр. Добровольського ,4, яка придбана за договором купівлі-продажу від 29.03.1996р., а не будівлі площею 153 кв.м.
Місцевий суд також вірно встановив, що позивач безпідставно посилався й на те, що ним за договором купівлі-продажу від 18.07.1995р. було придбана будівля площею 62 кв.м., яка й була реконструйована та право власності на яку він просить визнати.
Як вбачається з даного договору позивачем було придбано майно: підйомник - 3 шт., зварювальний трансформатор - 2 шт., установка напилювання - 1 шт., стенд –1 шт. про що видано свідоцтво про право власності № 150 від 07.04.1997р. Тобто, ніякого об'єкта нерухомості у вигляді будівлі ТОВ „ТОН” за зазначеним договором купівлі-продажу не придбавав.
За таких обставин, місцевий суд правомірно зробив висновок, що мова йде про самочинно збудовану, а не реконструйовану, двоповерхову будівлю СТО загальною площею 150,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, пр.Добровольського, 4, під яку земельна ділянка не відводилась, а дозвільна документація на будівництво належним чином не оформлювалася.
У скарзі апелянт послався на те, що місцевий суд порушив норми матеріального права, а саме вимоги ч. 3 ст. 376 ЦК України, відповідно до якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, а також послався на Висновок про технічний стан будівлі СТО, виготовлений архітектором Постовим І.В. у 2007р., відповідно до якого двоповерхова будівля СТО загальною площею 150,6 кв.м, розташована за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського, 4, знаходиться у доброму технічному стані, підлягає збереженню та подальшої експлуатації.
Однак даним посиланням скаржника вже дана оцінка місцевим судом, з якою погодилась апеляційна інстанція та про що зазначено в постанові вище.
На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами як процесуального так і матеріального права, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарсько-процесуального кодексу України, суд
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2009р. у справі № 30-34-15/277-07-7532 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „ТОН” без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
Н.В. Ліпчанська
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4177435 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Андрєєва Е.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні