Постанова

від 19.11.2014 по справі 910/8226/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 910/8226/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиКомунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 року у справі господарського суду міста Києва за позовомДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ доКомунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, м. Київ простягнення 79 554, 40 грн.

за участю представників

позивача: Міненко Ю.А.,

відповідача: Ядчишин О.В.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (далі за текстом - ДП МТЗЗТУ "Укрзалізничпостач") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (далі за текстом - КП "Залізничне" Солом'янської РДА в м. Києві) про стягнення 79 554, 40 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 року позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з КП "Залізничне" Солом'янської РДА в м. Києві на користь ДП МТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" збитки у розмірі 66 254, 40 грн., витрати на проведення дослідження в сумі 13 300, 00 грн. та судовий збір.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що відповідач своїх зобов'язань щодо забезпечення належного обслуговування внутрішніх водопровідних та каналізаційних мереж у будинку № 11/15 по проспекту Повітрофлотському у місті Києві не виконав, внаслідок чого 04.11.2013 року приміщення позивача, яке знаходиться у вказаному будинку, було затоплено з причин аварійного пошкодження трубопроводу холодного водопостачання на технічному поверсі; з огляду на наявність протиправних дій відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та наявність вини відповідача, внаслідок дій якого спричинено збитки позивачу, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 66 254, 40 грн. та 13 300, 00 грн. витрат на проведення експертного дослідження є законними та обгрунтованими.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, КП "Залізничне" Солом'янської РДА в м. Києві звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ДП МТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що нежитлове приміщення загальною площею 902 кв.м. за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 11/15 передано на баланс ДП МТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" згідно наказу Міністерства транспорту України від 05.05.1998 року № 166 та наказу Південно-Західної залізниці від 05.05.1998 року №125-Н.

01.04.2008 року ДП МТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" та КП "Залізничне" Солом'янської РДА в м. Києві було укладено Договір № 199/з "Про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території" (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого КП "Залізничне" Солом'янської РДА в м. Києві надає ДП МТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" наступні послуги: холодне та гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення, ДП МТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" приймає участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території тощо.

Предметом зазначеного Договору є надання підприємством за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, загальною площею 886,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ пр.-кт Повітрофлотський, 11/15 (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 4.5 Договору орендар (власник) зобов'язаний у випадках аварії інженерних мереж забезпечити своєчасне інформування підприємства та доступ робітників аварійних служб підприємства в приміщення (будівлю) для ліквідації аварії в будь-який час доби.

Як свідчать матеріали справи, 04.11.2013 року приблизно о 23:00 з незалежних від ДП МТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" причин відбулось залиття приміщення за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 11/15 з вище розташованого технічного поверху, внаслідок пориву водопровідної труби, по виявленню чого 05.11.2013 року КП "Залізничне" Солом'янської РДА в м. Києві було повідомлено на аварійний диспетчерський пункт у телефонному режимі та у письмовій формі листом від 05.11.2013 року № ЦХП-20/6841.

ДП МТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" вказувало, що представники КП "Залізничне" Солом'янської РДА в м. Києві прибули для огляду лише 07.11.2013 року, під час огляду ними акт складено не було, для підпису не пред'явлено.

За висновком КП "Залізничне" Солом'янської РДА в м. Києві залиття виникло внаслідок аварійного пошкодження трубопроводу холодного водопостачання на технічному поверсі житлового будинку № 11/15 на Повітрофлотському проспекті, проте не визначено, що стало причиною такого пошкодження.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Незалежного інституту судових експертиз для вирішення питання щодо вартості матеріальних збитків внаслідок затоплення адміністративних приміщень ДП МТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" за адресою: м. Київ, пр.-кт Повітрофлотський, 11/15, яке сталося 04.11.2013 року.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 8068, складеного судовим експертом 14.01.2014 року, вартість необхідних ремонтно-відновлювальних робіт та матеріалів для відновлення приміщення внаслідок залиття адміністративних приміщень ДП МТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 11/15 після складає 66 254,40 грн. з урахуванням ПДВ.

Витрати позивача на проведення дослідження становлять 13 300,00 грн., що підтверджується відповідними платіжним дорученнями № 13-12982 від 10.12.2013 року, № 13-12922 від 09.12.2013 року, № 13-13027 від 11.12.2013 року.

Крім того, судами враховано, що в матеріалах справи наявний Акт приймання виконаних будівельних робіт без обладнання за січень 2014 року на суму 66 254,40 грн.

Враховуючи викладене, позивач звернувся суду за захистом порушених прав та просив стягнути з відповідача вартість ремонтно-відновлювальних робіт та матеріалів у сумі 66 254,40 грн., а також витрати позивача по проведенню дослідження в сумі 13 300,00 грн.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є вимоги про відшкодування збитків внаслідок залиття приміщень, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Житлового кодексу УРСР та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Обов'язок відшкодувати збитки є способом захисту цивільних прав та мірою відповідальності

Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку із затопленням, виконуючи належним чином взяті на себе обов'язки за Договором, позивачем було повідомлено відповідача про вказану подію, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом від 05.11.2013 року.

КП "Залізничне" Солом'янської РДА в м. Києві складено відповідний Акт № 15 від 07.11.2013 року, в якому зазначено, що залиття виникло внаслідок аварійного пошкодження трубопроводу холодного водопостачання на технічному поверсі житлового будинку № 11/15 на Повітрофлотському проспекті.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до положень ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ст. 225 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язань.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відтак, збитки - це об'єктивне зменшення яких-небудь майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Відповідно до ст. 24 Житлового кодексу УРСР від 30.06.1983 року № 5464-Х для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.

Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Статтею 176 Житлового кодексу УРСР від 30.06.1983 №5464-Х встановлено, що наймодавець зобов'язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під'їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території. Такі ж обов'язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи.

Капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов'язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.

Відповідно до ст. 180 Житлового кодексу УРСР від 30.06.1983 № 5464-Х експлуатація та ремонт державного житлового фонду (незалежно від відомчої належності) у містах і селищах міського типу здійснюються єдиними житлово-експлуатаційними і єдиними ремонтно-будівельними службами в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР.

Виходячи з наведених вище норм законодавства та на підставі умов Договору № 199/з, на відповідача покладено обов'язок обслуговувати внутрішні водопровідні та каналізаційні мережі та не допускати витоку води (включаючи випуски з будинків), зокрема, і в будинку № 11/15 по проспекту Повітрофлотському у місті Києві.

Однак, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач своїх зобов'язань щодо забезпечення належного обслуговування внутрішніх водопровідних та каналізаційних мереж у будинку № 11/15 по проспекту Повітрофлотському у місті Києві не виконав, внаслідок чого 04.11.2013 року приміщення позивача, яке знаходиться у вказаному будинку, було затоплено з причин аварійного пошкодження трубопроводу холодного водопостачання на технічному поверсі.

В результаті вказаного затоплення позивачу було завдано збитків, розмір яких складається з витрат позивача на відновлювальний ремонт приміщення на суму 66 254,40 грн. та витрат на проведення експертизи на суму 13 300,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про законність та обгрунтованість позовних вимог, з огляду на наявність протиправних дій відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та наявність вини відповідача, внаслідок дій якого спричинено збитки позивачу у розмірі 66 254, 40 грн. та необхідність відшкодування 13 300, 00 грн. витрат на проведення експертного дослідження.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи КП "Залізничне" Солом'янської РДА в м. Києві, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують законних та обгрунтованих висновків судів попередніх інстанцій і вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді та обґрунтовано ним відхилені.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2014 року у справі № 910/8226/14 - залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга