Постанова

від 09.07.2009 по справі 5/78-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/78-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2009 року                                    Справа №  5/78-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,

           за участю представників сторін:

від позивача –Куликов К.А., довіреність від 06 жовтня 2008 року № 37;

від відповідача –Постоєнко М.М., довіреність від 05 лютого 2009 року № 30/119;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Марганець Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2009 року у справі № 5/78-09

за позовом Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об'єднання “ТАТА” м.Запоріжжя

до Відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Марганець

про стягнення 7011,25 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2009 року у справі № 5/78-09 (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги ПП НПКО “ТАТА” задоволено частково, стягнуто з відповідача ВАТ “Марганецький ГЗК” на користь позивача суму 6479,17 грн. основного боргу з 3% річних і інфляційними витратами, а також 94,26 грн. витрат по сплаті держмита та 109,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим з відповідача стягнуто суму заборгованості з нарахуванням інфляційних та річних за порушення грошового зобов'язання. В частині стягнення пені відмовлено з посиланням на те, що договором відповідальність за прострочення оплати не передбачена.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач –ВАТ “Марганецький ГЗК”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, просить скасувати рішення і в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що 02 квітня 2009 року судом рішення у справі не приймалося і не оголошувалося, оскільки було вказано про відкладення розгляду справи на іншу дати. Також відповідач вказує, що позивачем на оплату продукції, отриманої за видатковою накладною від 18 вересня 2008 року № РН-6001213, було вписано рахунок-фактуру від 16 вересня 2008 року № СФ-6001213, в якому зазначено, що він дійсний до сплати до 18 вересня 2008 року, а оскільки за умовами п.1.2.3 договору та п.1.5.3 додаткової угоди № 3 розрахунок за продукцію повинен бути здійснений протягом 7 (семи) календарних днів після надання рахунків-фактур, підстави для оплати за вказаним рахунком не було, оскільки рахунок не має належної юридичної сили. Крім цього, відповідач вказує про невідповідність рахунку-фактури вимогам, що ставляться до первинних бухгалтерських документів.

Позивач –НПКО “ТАТА”, у поданому відзиві проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

27 червня 2008 року між позивачем –ПП НПКО “ТАТА” (постачальник) та відповідачем –ВАТ “Марганець кий гірничо-збагачувальний комбінат” (покупець) укладений договір № 612, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити продукцію в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з цим договором, а покупець –прийняти і оплатити її  в термін , зазначений в п.5.1 договору (п.1.1 договору) /а.с.16-17/.

Як встановлено п.1.2.3 договору, розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 7 календарних днів після надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлену продукцію. За умовами п.5.1 договору розрахунок за цим договором між постачальником і покупцем провадиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом терміну, вказаного в пункті, в якому визначено найменування продукції, що поставляється.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав відповідачу паперову продукцію:

- по видатковій накладній від 22 липня 2008 року № РН-600978 на суму 6302,72 грн. (зі строком оплати відповідно до п.1.2.3 договору до 29 липня 2008 року),

- по видатковій накладній від 29 серпня 2008 року № РН-6001111 на суму 4227,62 грн. (зі строком оплати відповідно до п.1.2.3 договору до 05 вересня 2008 року),

- по видатковій накладній від 18 вересня 2008 року № РН-6001213 на суму 6089,90 грн. (зі строком оплати відповідно до п.1.2.3 договору до 25 вересня 2008 року).

Факт отримання продукції і її вартість відповідачем не заперечуються.

Проте, відповідач зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару належним чином не виконав, сплативши за товар з простроченням, а саме:

- 22 серпня 2008 року –4569,41 грн.,

- 28 серпня 2008 року –1733,31 грн.,

- 17 вересня 2008 року –4227,62 грн., а всього в сумі 10530,34 грн.

з урахуванням часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару склалася заборгованість в розмірі 6098,90 грн. ((6302,72 грн. + 4227,62 грн. + 6089,90 грн.) –(4569,41 грн. + 1733,31 грн. + 4227,62 грн.)). Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи, що відповідачем –ВАТ “Марганецький ГЗК”, не виконані в повному обсязі зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про стягнення з відповідача суми виниклої заборгованості.

Викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності підстав для оплати товару в сумі 6089,90 грн., отриманого за накладною від 18 вересня 2008 року № РН-6001213, у зв'язку з недійсністю виставленого позивачем рахунку-фактури від 16 вересня 2008 року № СФ-6001213, судовою колегією відхиляються як безпідставні, оскільки факт отримання відповідачем рахунку-фактури свідчить про настання обов'язку по оплаті товару.

Твердження відповідача про неможливість сплати коштів за вказаним рахунком з посиланням на невідповідність рахунку вимогам, встановленим для первинних бухгалтерських документів, судова колегія визнає неспроможними.

Відповідач, не заперечуючи факт отримання товару та його вартість, з формальних причин неправомірно ухиляється від виконання обов'язків по оплаті вартості товару у повному обсязі, оскільки обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути підставою для звільнення його від виконання господарських зобов'язань.

Також, судова колегія вважає вірним рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача інфляційних та річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.  

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання останній також зобов'язаний сплатити інфляційні втрати в сумі 322,76 грн. за період з жовтня 2008 року по грудень 2008 року включно та 3% річних в розмірі 66,51 грн. за період з 30 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням частково погашення заборгованості відповідно до розрахунку позивача, наведеного у позовній заяві /а.с.2-3/, який судова колегія вважає вірним.

Правильним є також рішення в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення пені.

Як встановлено ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки сторонами в договорі нарахування неустойки за порушення грошового зобов'язання не передбачено, вимоги позивача про стягнення пені є безпідставними і задоволені бути не можуть.

Посилання відповідача на порушення господарським судом норм процесуального права при перегляді справи в апеляційному порядку свого підтвердження не знайшли

Судова колегія вважає, що господарським судом з'ясовані всі фактичні обставини справи та надана їм належна правова оцінка, рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2009 року у справі № 5/78-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” –без задоволення.

Головуючий                                                                                                       О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                          Л.М.Білецька

                                                                                                               І.М.Науменко