Постанова

від 06.11.2014 по справі 808/4054/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року о/об 12 год. 55 хв.Справа № 808/4054/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії , -

за участю:

Представника позивача - Проніна Світлана Миколаївна

(довіреність №1 від 11.06.14)

Представника відповідача - Аксарін Роман Миколайович

(довіреність №573/08-30-10-024 від 14.01.14)

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому позивач з наступними уточненнями просить суду:

- скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області №0000742211 від 14 квітня 2014 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 110248,50 грн., (сто десять тисяч двісті сорок вісім гривень 50 копійок.) у тому числі за основним платежем 73499,00 грн. (сімдесят три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями - 36749,50 грн. (тридцять шість тисяч сімсот сорок дев'ять гривень 50 копійок).

- визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, які виразилися у самовільному коригуванні електронної бази даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок») суми податкових зобов'язань і податкового кредиту які ТОВ «ПОЛАРІС-ЕКО» задекларувало у перевіряємому періоді у розрізі контрагентів ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» у сумі 39182,13 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 13 копійок), ТОВ «ЕН-КОМП» у сумі 170 грн. (сто сімдесят гривень 00 копійок), ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» у сумі 112851,61 грн. (сто дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня 61 копійка).

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відновити в усіх інформаційних базах податкового органу, у тому числі електронній базі даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок») суми податкових зобов'язань і податкового кредиту які ТОВ «ПОЛАРІС-ЕКО» задекларувало у перевіряємому періоді у розрізі контрагентів ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» у сумі 39182,13 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 13 копійок), ТОВ «ЕН-КОМП» у сумі 170 гри. (сто сімдесят гривень 00 копійок), ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» у сумі 112851,61 грн. (сто дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня 61 копійка).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення - рішення №0000742211 від 14 квітня 2014 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 110248,50 грн., у т.ч. за основним платежем 73499,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 36749,50 грн. Позивач зазначає, під час здійснення перевірки відповідачем не досліджено реальність здійснених господарських операцій між ТОВ «ПОЛАРІС-ЕКО» та його контрагентами постачальником ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» і покупцями ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», ТОВ «ЕН-КОМП», не проведено та не відображено в акті перевірки зустрічні звірки (перевірки) контрагентів постачальників та покупців. Крім того зазначає, що висновки акту позапланової документальної виїзної перевірки №41/22-11/31823677 від 27 березня 2014 року відповідачем не обґрунтовані, базуються на домислах, припущеннях та суб'єктивному мисленню відповідача, не відповідають дійсності та недоведені у встановленому порядку, чим порушено законні права та інтереси позивача. Позивач зазначає, що підприємства наявні первинні документи (договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні), бухгалтерські регістри (оборотно-сальдові відомості по рахункам 631 по контрагентам та інші) які були надані до перевірки, та їх опис знайшов відображення в акті перевірки. Також зазначає, що за результатами складання акту №41/22-11/31823677 від 27 березня 2014 року, відповідач самовільно здійснив коригування сум податкових зобов'язань і податкового кредиту платника податків (позивача) в інформаційних базах податкового органу (податковий блок, система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів). Такі дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на думку позивача є незаконними.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у запереченнях, відповідно до яких зазначив, що фахівцями ДПІ у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко». За результатами перевірки складено Акт перевірки №41/22-11/31823677 від 27 березня 2014 року. Так 10 квітня 2014 року на підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000702211. Відповідач зазначає що перевіркою встановлено, що послуги від ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» фактично не поставлені/не надано, тому ТОВ «Поларіс Еко» сума податку на додану вартість не повинна бути віднесена до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, я відтак якщо товари не поставлені то вони не можуть бути використані у господарських операціях.

Крім того зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» отримало податкові накладні від ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження суб'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Відповідач зазначає, що на порушення статті 1, пункту 2 статі 3, пункту 1, 2 статті 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 (із змінами та доповненнями); підпункту 1.1 пункту 1, підпункту 1.2 пункту 1, пункту 2.16 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05 червня 1995 року за № 168/704; підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктику 201.10 статті 201 підпункту 198.1, підпункту 198.3, пункту 198.4 пункту 198.6 статті 198, ПКУ від 02грудня 2010 року 16275 5-ІV; Наказу ДПА України від 10 січня 2011 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення ТОВ «ПОЛАРІС-ЕКО» завищено суму податкового кредиту на 112851 грн. у періоді грудень 2013 року.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

Відповідно до копії Виписки Серія ААБ №283734 з єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» 20 грудня 2001 року, зареєстровано як юридична особа за адресою: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 94-А, ідентифікаційний код 31823677.

Відповідно до Свідоцтва №12021157 НБ№390082 Товариство з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» з 02 лютого 2002 року зареєстровано, як платник податку на додану вартість.

На підставі направлення від 18 березня 2014 року №147 виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів Запорізької області Чуприною Олексієм Олександровичем - ГДРІ відділу проведення камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Шевченківському районі м Запоріжжя, на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20. пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78. Пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року 2755-ІV проведено позапланову документальну виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» з питань правильності нарахування сум податку на додану вартість в податковій декларації з ПДВ за грудень 201З року.

Перевірка проводилася в період з 18 березня 2014 року по 24 березня 2014 року.

27 березня 2014 року за результатами перевірки складено Акт перевірки №41/22-11/31823677 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Поларіс-Еко» (код за ЄДРПОУ 31823677) з питань правильності нарахування сум податку на додану вартість в податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року.

Перевіркою встановлено:

- ст. 1, п. 2 ст. З, п. 1, п. 2 ст. 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» віл 16 07.1999 р № 996 (із змінами та доповненнями); пп. 1.1 п. 1. пп. 1.2 п. І. п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995р. за № 168/704; п. 201.1, п. 201.7 , п. 201.10 ст. 201 ПКУ від 02 грудня 2010 року №2755-ІV, ТОВ «Поларіс-Еко» відповідно до п. 185.1 ст. 185 - відсутній об'єкт оподаткування ПДВ на підставі п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п.198.6 ст. 198 ПКУ від 02.12.10 №2755-ІV підприємство не мало права на формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року сформованого по контрагенту ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» та, як наслідок у ТОВ «Поларіс-Еко» на підставі п. 185.1 ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 відсутній об'єкт оподаткування ПДВ та підстави для нарахування податкового зобов'язання по ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» (КОД ЄДРПОУ 32294926) у сумі 39182 грн., ТОВ «ЕН-КОМП» (КОД ЄДРПОУ 24517831) у сумі 170 грн.

- ст. 1, п. 2 ст. 3. п. 1, п. 2 ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 (із змінами та доповненнями); пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. І,п.2.16ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05 червня 1995 року за № 168/704; п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 та п. 201.1. п. 201.7 , п. 201.10 ст. 201 ПКУ від 02 грудня 2010 року №2755-ІV, ТОВ «Поларіс-Еко» відповідно до п. 185.1 ст. 185 відсутній об'єкт оподаткування ПДВ, на підставі п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п.198.6 ст. 198 ПКУ від 02 грудня 2010 року №2755- ІV підприємство не мало права на формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість (звітна) за грудень 2012 року сформованого по контрагент ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» що призвело до заниження податку на додану вартість у грудні 2013 року на суму 73499 грн.

Крім того в Акті перевірки зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» завищено податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 112 851 грн. Таке порушення податковий орган в Акті перевірки №41/22-11/31823677 визначає в наслідок включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість по податковим накладним виписаним ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» Згідно картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за грудень 2013 року станом на 01 грудня 2013 року кредиторська заборгованість з ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» склала 90 тис. грн. станом на 31 грудня 2013 року кредиторська заборгованість 677109,66 грн.

Крім того акті перевірки зазначено, що в ході аналізу податкової звітності ТОВ «СКАЙ ГРУП плюс» за грудень 2013 року встановлено, що згідно АІС «Податковий блок» основними постачальниками в перевіряємому періоді були підприємства ТОВ «ПАНДА», ПСП «АГРОФІРМА «СВІТАНОК» (КОД ЄДРПОУ 3754024, основний вид діяльності: Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур). Аналізом податкової звітності за листопад 2013 року встановлено, що згідно АІС «Податковий блок» в попередньому періоді були підприємства ТОВ «ЕНЕРГОПОСТАВКА ГРУПП» (КОД ЄДРГЮУ 38520944), ТОВ «СОЮЗ-СВІТЛО Україна» (КОД ЄДРПОУ 35961869) вантажно - митні декларації (імпорт) за листопад, грудень 2013 року серед імпортовано товару ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» та постачальників ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» немає жодного товару номенклатура якого згідно коду УКТЗД співпадала товарами з кодами, що у подальшому було реалізовано ТОВ «Поларіс-Еко».

Так, 14 квітня 2014 року податковим органом на підставі Акту перевірки №41/22-11/31823677 від 27 березня 2014 року стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» винесено податкове повідомлення рішення №0000742211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 73 499 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 36 749,50 грн.

Не погоджуючись з такими діями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» звернулося до суду.

Судом досліджені договори:

- договір №1021 про надання послуг від 11 листопада 2013 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай груп плюс» (виконавець) відповідно до якого замовник на умовах визначених у цьому договорі надає завдання виконавцю, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати на свій ризик роботи.

На виконання умов договору купівлі продажу №1021 про надання послуг від 11 листопада 2013 року судом досліджено: податкова накладна №202 від 16 грудня 2013 року, Акт надання послуг №12051 від 16 грудня 2013 року, рахунок-фактура №12051 від 16 грудня 2013 року, платіжне доручення №6 від 09 січня 2014 року, платіжне доручення №26 від 16 січня 2014 року, платіжне доручення №28 від 20 січня 2014 року, платіжне доручення №51 від 30 січня 2014 року, платіжне доручення №68 від 03 лютого 2014 року.

- договір купівлі продажу №1022 від 16 грудня 2013 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай груп плюс» (постачальник), відповідно до якого постачальник зобов'язаний в порядку та на умовах визначених у цьому договорі передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язаний в порядку та на умовах визначених у цьому договорі прийняти та оплатити визначений товар.

На виконання умов договору купівлі продажу №1022 від 16 грудня 2013 року судом досліджено: податкова накладна №290 від 24 грудня 2013 року,видаткова накладна №12081 від 24 грудня 2013 року, товарно-транспортна накладна №РПП0000020 від 24 грудня 2013 року, рахунок на оплату № 12081 від 24 грудня 2013 року, податкова накладна №232 від 19 грудня 2013 року, видаткова накладна №12065 від 19 грудня 2013 року, товарно-транспортна накладна №Р1769 від 19 грудня 2013 року, рахунок-фактура №12065 від 19 грудня 2013 року, платіжне доручення №73 від 05 лютого 2014 року.

- договір №27 від 01червня 2011 року купівлі-продажу укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕН-КОМП» (покупець) відповідно до якого продавець зобов'язаний передати, а покупець прийняти та сплачує за товар в асортименті відповідно до накладних.

На виконання умов договору купівлі продажу №27 від 01червня 2011 року судом досліджено: податкова накладна №84 від 23 грудня 2013 року, розрахунок на оплату №1037 від 23 грудня 2013 року, платіжне доручення №3278 від 223 грудня 2013 року, видаткова накладна №1799 від 25 грудня 2013 року, довіреність №418105 від 23 грудня 2013.

- договір №1 від 01 січня 2011 року на сервісне обслуговування холодильної техніки між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ ФУД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання здійснити повне сервісне обслуговування торгового холодильного обслуговування, холодильних і морозильних камер центральних морозильних установок.

На виконання умов договору №1 від 01 січня 2011 року на сервісне обслуговування холодильної техніки судом досліджено: перелік обслуговуваних об'єктів, перелік робіт з технічного обслуговування, рахунок на оплату №966 від 04 грудня 2013 року, акт надання послуг №1809 від 25 грудня 2013 року, податкова накладна №51 від 18 грудня 2013 року, платіжне доручення №2190032 від 18 грудня 2013 року, подорожній лист №298470 від 17 грудня 2013 року, податкова накладна №77 від 23 грудня 2013 року, рахунок на оплату №1019 від 17 грудня 2013 року, акт надання послуг №1780 від 23 грудня 2013 року, платіжне доручення №2212709 від 09 січня 2014 року, подорожній лист №298468 від 10 грудня 2013 року, податкова накладна №67 від 23 грудня 2013 року, рахунок на оплату №1006 від 17 грудня 2013 року, акт надання послуг №1770 від 23 грудня 2013 року, платіжне доручення №2212725 від 09 січня 2014 року, подорожній лист №330259 від 23 грудня 2013 року, податкова накладна №80 від 23 грудня 2013 року, рахунок на оплату №1022 від 17 грудня 2013 року, Акт надання послуг№1783 від 23 грудня 2013 року, платіжне доручення №2212718 від 09 січня 2014 року, подорожній лист №298473 від 23 грудня 2013 року.

- договір №19 від 17 жовтня 2013 року про поставку устаткування укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ ФУД» (покупець) відповідно до якого постачальник постачає, а покупець приймає і сплачує устаткування в комплекті та/або комплектуючі на вимогах поставки.

На виконання умов договору №19 від 17 жовтня 2013 року про поставку устаткування судом досліджено: умови поставки, специфікацію до договору поставки №19 від 17 жовтня 2013 року, додаткова угода №1 від 18 грудня 2013 року до договору поставки №19 від 17 жовтня 2013 року, специфікацію №2 до договору поставки №19 від 17 жовтня 2013 року, податкова накладна №53 від 18 грудня 2013 року, рахунок на оплату №864 від 17 жовтня 2013 року, акт надання послуг №1750 від 18 грудня 2013 року, платіжне доручення №2197497 від 24 грудня 2013 року, платіжне доручення №2242341 від 31 січня 2014 року, подорожній лист №298442 від 05 листопада 2013 року, подорожній лист №298439 від 01 листопада 2013 року.

Перевіривши наявні матеріали та фактичні обставини справи, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлю «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

Відповідно до підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Суд критично ставиться до позиції відповідача викладеної а Акті перевірки, стосовно того, що послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко» фактично не поставлені/не надані, а відтак якщо товари не поставлені то вони не можуть бути використані у господарських операціях, оскільки доказів реалізації відповідачем підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо визнання вищевказаних договорів недійсними до суду - не надано.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вищевказаними нормами процесуального Закону України суд зазначає наступне.

Відповідачем не надано до суду доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай груп плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕН-КОМП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ ФУД».

Докази притягнення службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко» до кримінальної відповідальності щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай груп плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕН-КОМП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ ФУД», викладених в Акті перевірки №41/22-11/31823677 від 27 березня 2014 року, відповідач до суду не надав.

Заперечуючи щодо можливості поставки позивачу товарів/послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай груп плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕН-КОМП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ ФУД», відповідачем не з'ясовано джерело надходження такого товару/послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко», не з'ясовано природу походження товару/послуг, звідки вони з'явились у позивача.

Крім того, відповідач не надав до суду доказів придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко» товару/послуг не у ТОВ «Скай груп плюс», ТОВ «ЕН-КОМП», ТОВ «ФОЗЗІ ФУД», а в інших осіб.

Також, відповідач не спростував доводи позивача щодо транспортування товару від ТОВ «Скай груп плюс», ТОВ «ЕН-КОМП», ТОВ «ФОЗЗІ ФУД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко».

Разом з тим, відповідачем також не спростовано у суді факту використання позивачем у подальшій господарській діяльності товару/послуг придбаного у ТОВ «Скай груп плюс», ТОВ «ЕН-КОМП», ТОВ «ФОЗЗІ ФУД».

Також судом досліджено Довідку №1174/26-55-22-07/38489255 від 17 квітня 2014 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» за грудень 2013 року відповідно до якого перевіркою не встановлено розбіжностей з відомостями триманими від ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» за грудень 2013 року.

Суд зазначає, що обставити по господарських взаємовідносинах позивача ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» є доведеними в Довідці №1174/26-55-22-07/38489255 від 17 квітня 2014 року складеною Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління міндоходів у м. Києві.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що позивач не повинен нести відповідальність за протиправні дії своїх контрагентів (які навіть не доведені відповідачем) при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні товарів/послуг від ТОВ «Скай груп плюс», ТОВ «ЕН-КОМП», ТОВ «ФОЗЗІ ФУД» відповідачем - не доведено.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у Листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01 листопада 2011 року: «… Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце …».

Згідно з статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена й у Листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02 червня 2011 року.

Досліджені судом докази доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарських операцій з ТОВ «Скай груп плюс», ТОВ «ЕН-КОМП», ТОВ «ФОЗЗІ ФУД».

Виходячи з принципу превалювання сутності над формою, обліку операції відповідно до її сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, закріпленого статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постачання ТОВ «Скай груп плюс», ТОВ «ЕН-КОМП», ТОВ «ФОЗЗІ ФУД» товарів/послуг за договорами з урахуванням наявних змін в активах позивача вказують на фактичне здійснення господарських операцій поставки товарів (надання послуг), які знайшли відображення у податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко».

Як зазначено у частині 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Надані позивачем до суду докази, документи у сукупності підтверджують фактичне виконання ТОВ «Скай груп плюс», ТОВ «ЕН-КОМП», ТОВ «ФОЗЗІ ФУД» своїх зобов'язань, реальне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як з'ясовано судом, позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.

З наданих позивачем документів вбачається використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко» товарів (послуг), отриманих від ТОВ «Скай груп плюс», ТОВ «ЕН-КОМП», ТОВ «ФОЗЗІ ФУД», у подальшій своїй господарській діяльності.

Отже, досліджені судом первинні документи, підтверджують здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Скай груп плюс», ТОВ «ЕН-КОМП», ТОВ «ФОЗЗІ ФУД».

Тобто, документально підтверджено формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко» податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Скай груп плюс», ТОВ «ЕН-КОМП», ТОВ «ФОЗЗІ ФУД».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як зазначено у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).

Як зазначено у пункті 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Досліджені судом податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай груп плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕН-КОМП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ ФУД» з урахуванням інших документів, обставин здійснених позивачем операцій надають право Товариству з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко» на формування податкового кредиту.

Відповідачем не надано до суду доказів про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай груп плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕН-КОМП» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ ФУД» були зняті з реєстрації як юридичні особи або у них були анульовані Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - на день виписки податкових накладних за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко».

Тобто, відповідачем не спростовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай груп плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕН-КОМП» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ ФУД» могли виписувати податкові накладні.

У той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко» надано до суду податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай груп плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕН-КОМП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ ФУД» та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.

Наведені обставини спростовують факт заниження позивачем податку на додану вартість.

З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко» податкового законодавства України, як то зазначено в Акті перевірки №41/22-11/31823677 від 27 березня 2014 року.

Звідси, нарахування податкових зобов'язань, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.

Стосовно позовних вимог визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, які виразилися у самовільному коригуванні електронної бази даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок») суми податкових зобов'язань і податкового кредиту та зобов'язання Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відновити в усіх інформаційних базах податкового органу, у тому числі електронній базі даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок») суми податкових зобов'язань і податкового кредиту, слід зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 56.1, 56.2, 56.3, статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення рішення контролюючого, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (пункт 56.15 статті 56 Податкового кодексу України).

Абзац 3 пункту 56.13 статті 56 Податкового кодексу України визначає, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи (довідка надана відповідачем в с/з від 06 листопада 2014 року) податковим органом внесені коригування електронної бази даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок») суми податкових зобов'язань і податкового кредиту, які Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларіс Еко» задекларувало у перевіряємому періоді у розрізі контрагентів ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» у сумі 39182,13 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 13 копійок), ТОВ «ЕН-КОМП» у сумі 170 грн. (сто сімдесят гривень 00 копійок), ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» у сумі 112851,61 грн. (сто дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня 61 копійка).

Отже, враховуючи те, що податкові зобов'язання в розрізі податкового повідомлення-рішення прийнятого ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області №0000742211 від 14 квітня 2014 року позивачем та відповідачем не узгоджувались, то відповідачем безпідставно внесено зміни до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В контексті вищевикладеного суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 КАС України. Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при винесенні рішення про анулювання дозволу) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.

У спірних правовідносинах відповідачем було порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки не було системно проаналізовано обставин спірних правовідносин, не було вжито відповідних заходів, які відповідач уповноважений вживати.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині 2 статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області №0000742211 від 14 квітня 2014 року - скасуванню, а дії ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, щодо самовільного коригуванні електронної бази даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок») суми податкових зобов'язань і податкового кредиту - протиправним.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області №0000742211 від 14 квітня 2014 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 110248,50 грн., (сто десять тисяч двісті сорок вісім гривень 50 копійок.) у тому числі за основним платежем 73499,00 грн. (сімдесят три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями - 36749,50 грн. (тридцять шість тисяч сімсот сорок дев'ять гривень 50 копійок).

Визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, які виразилися у самовільному коригуванні електронної бази даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок») суми податкових зобов'язань і податкового кредиту які ТОВ «ПОЛАРІС-ЕКО» задекларувало у перевіряємому періоді у розрізі контрагентів ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» у сумі 39182,13 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 13 копійок), ТОВ «ЕН-КОМП» у сумі 170 грн. (сто сімдесят гривень 00 копійок), ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» у сумі 112851,61 грн. (сто дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня 61 копійка).

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відновити в усіх інформаційних базах податкового органу, у тому числі електронній базі даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок») суми податкових зобов'язань і податкового кредиту які ТОВ «ПОЛАРІС-ЕКО» задекларувало у перевіряємому періоді у розрізі контрагентів ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» у сумі 39182,13 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 13 копійок), ТОВ «ЕН-КОМП» у сумі 170 гри. (сто сімдесят гривень 00 копійок), ТОВ «СКАЙ ГРУП ПЛЮС» у сумі 112851,61 грн. (сто дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна гривня 61 копійка).

Судові витрати у розмірі 220,50 грн. (двісті двадцять гривень 50 копійок) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» (ЄДРПОУ 31823677) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Постанова буде складено у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 160 КАС України, протягом п'яти днів.

Суддя Д.В. Татаринов