Постанова

від 01.12.2014 по справі 826/15263/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2014 року 08 год. 15 хв. № 826/15263/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа,Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, - що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, - про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2014 року № 0051281701, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2014 року № 0051281701.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на протиправність висновків акта перевірки ДПІ від 27.08.2014р. № 2072/17-НОМЕР_2 про віднесення нею до складу витрат за 2008 рік документально непідтверджених витрат на придбання частки у статному капіталі ТОВ «Фармюніон» та, як наслідок, отримання доходу у вигляді інвестиційного прибутку за 2013 рік в розмірі 750 000,00 грн. Натомість безпідставність позиції контролюючого орану спростовується належним чином первинними і розрахунковими документами (зокрема: нотаріальною заявою ОСОБА_2 від 03.12.2008р. про вихід зі складу учасників ТОВ «Фармюніон» та передачу його частки на користь ОСОБА_1, розпискою ОСОБА_2 від 03.12.2008р. про отримання готівкових коштів від ОСОБА_1, статуту ТОВ «Фармюніон»), які надавалися відповідачу під час проведення документальної перевірки, однак протиправно враховані не були. Також позивачу вказує на відсутність у відповідача правових підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 відповідно до норми пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки жодного письмового запиту ДПІ про надання інформації та документів позивач не отримував.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15236/14 за зазначеним вище позовом ОСОБА_1, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2), закінчено підготовче провадження у справі та призначено дану справу до судового розгляду.

В судовому засіданні, призначеному у даній справі, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 27 жовтня 2014 року в призначене судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та подав до канцелярії суду 01 грудня 2014 року письмові заперечення проти позову від 25.10.2014р. № 290/9/26-53-10-021 і додаткові документи.

Представник третьої особи в судовому засіданні також заперечував проти позову та надав суду пояснення від 27.10.2014р. з додатком. В тексті письмових пояснень ОСОБА_2 підтвердив факти відступлення своєї частки в статутному фонді ТОВ «Фармюніон» на користь ОСОБА_1 за готівкові кошти в сумі 750 000,00 грн.

27 жовтня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що в серпні 2014 року працівником ДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з питань дотримання вимог законодавства про здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, отриманого від продажу частки в статутному капіталі, за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., за результатами якої складений акт від 27.08.2014р. № 2072/17-НОМЕР_2.

Під час проведення зазначеної перевірки працівником відповідача встановлено, що декларування ОСОБА_1 в поданій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік фактів отримання інвестиційного доходу від операцій з інвестиційними активами, а саме - від продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Фармюніон», в сумі 1 771 800,00 грн. та понесення сум витрат за аналогічними операціями та на таку саму суму коштів.

Разом з тим, перевіркою були підтвердженні лише витрати на придбання частки статутного фонду названого підприємства лише в сумі 1 021 800,00 грн. (згідно даних прибуткових касових ордерів підприємства про отримання готівкових коштів від ОСОБА_1 протягом 2009 і 2011 років). Натомість сума витрат у розмірі 750 000,00 грн. (придбання частки в статутному фонді товариства у фізичної особи ОСОБА_2) визнання такою, що документально не підтверджена платником податків (надані не всі документи, без наведення переліку документів, які мали бути подані платником податків для підтвердження факту понесення витрат від операцій з інвестиційними активами).

На підставі вище викладеного перевіряючий прийшов до висновку про завищення ОСОБА_1 в порушення вимог норми пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України суми витрат від операцій з інвестиційними активами на 750 000,00 грн., що призвело до заниження суми оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб позивача від продажу частки в статутному капіталі підприємства на аналогічну суму.

За результатами перевірки ОСОБА_1 був донарахований податок на доходи фізичних осіб з доходу отриманого нею за 2013 рік у вигляді інвестиційного прибутку в розмірі 127 270,60 грн. (розрахунок суми податку наведений на стор. 5 акта перевірки та в додатку № 1 до цього акта).

На підставі зазначеного Акта перевірки 12 вересня 2014 року ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0051281701, згідно якого ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 159 088,25 грн. (в т.ч. 127 270,60 грн. за основним платежем і 31 817,65 грн. за штрафними санкціями).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні норми пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (що набрав чинності з 01 січня 2011 року)(далі - ПК України) «доходи» - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до пп. 163.1.1 і 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст. 168 розділу IV Кодексу.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року (абз. 1 - 3 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 цього Кодексу)

При цьому пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 зазначеного Кодексу визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно з пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПК України, зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається в тому числі інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Зокрема, в розумінні норми пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПК України «корпоративні права» - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 вказано, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку в терміни, передбачені пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку врегульований спеціальними нормами ПК України - нормами п. 170.2 ст. 170 цього Кодексу.

При цьому згідно із пп. «а» 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПК України для цілей п. 170.2 цього Кодексу термін «інвестиційний актив» трактується як пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Абзацом першим пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Згідно абз. 5 і 6 пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 цього Кодексу до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Також придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Нормою пп. 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 ПК України визначено, що якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

В силу норм пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Обмеження щодо врахування інвестиційного збитку платником податків або податковим агентом під час обрахунку загального фінансового результату за операціями з інвестиційними активами визначенні у п. 170.2.4, 170.2.5 п. 170.2 ст. 170 ПК України.

Податок розраховується шляхом застосування до бази оподаткування ставки податку, встановленої пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом встановлено, що згідно п. 5.4 статуту ТОВ «Фармюніон» (ідентифікаційний код 33945406), затвердженого 24 грудня 2007 року протоколом Загальних зборів Учасників даного Товариства за № 4 від 24.12.2007р., та зареєстрованого 27 грудня 2007 року в органі державної реєстрації, (в редакції 2007 року) статутний капітал цього Товариства складав 1 500 000,00 грн., що був розподілений між двома учасниками - громадянином Німеччини ОСОБА_3 (50%) та ОСОБА_2 (50%, що складало 750 000,00 грн.).

03 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ «Фармюніон», за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язувався передати позивачу свою частку в статутному капіталі зазначеного Товариства номінальною вартістю 750 000,00 грн. та в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ Товариства, а ОСОБА_1, в свою чергу, - прийняти та оплатити цю частку.

На підтвердження факту придбання у ОСОБА_2 корпоративних прав в сумі 750 000,00 грн. позивач надав суду копії наступних документів: договору купівлі-продажу (відступлення) частки від 03.12.2008р.; акта за № 1 від 03.12.2008р., оформленого сторонами за результатами проведення розрахунків за договору від 03.12.20085р. та передачі-прийняття частки в статутному капіталі ТОВ в розмірі 50% вартістю 750 000,00 грн.; розписки ОСОБА_2, виданої 03 грудня 2008 року на підтвердження факту отримання від ОСОБА_1 готівкових коштів в сумі 750 000,00 грн. в рахунок оплати відчуженої частки в статутному капіталі ТОВ «Фармюніон» (ідентифікаційний код 33945406) у відповідному розмірі.

Також в своїх письмових поясненнях від 27.10.2014р. та 30.10.2014р., що наявні в матеріалах справи, ОСОБА_2 підтвердив вищенаведені обставини в повному обсязі та надав суду оригінал своєї нотаріально посвідченої заяви від 30.09.2014р., в якій зазначено про виконання сторонами всіх умов договору від 03.12.2008р. (в т.ч. про отримання готівкових коштів від ОСОБА_1, в сумі 750 000,00 грн. в оплату відчужуваної частки в статному капіталі товариства).

Цього ж дня між учасниками ТОВ «Фармюніон» були погоджені питання щодо виходу зі складу учасників цього Товариства громадянина ОСОБА_2 на підставі поданої ним нотаріально завіреної заяви від 03.12.2008р. і відступлення ним належної йому частки в статному фонді на користь ОСОБА_1, а саме - в розмірі 50% статутного капіталу, що становить 750 000,00 грн. Прийняти до складу учасників ТОВ «Фармюніон» ОСОБА_1 було вирішено з 10 грудня 2008 року. Вказані обставини зазначені в протоколі Загальних зборів Учасників ТОВ «Фармюніон» № 6 від 03.12.2008р., копія якого наявна в матеріалах даної справи.

За даними статуту ТОВ «Фармюніон» в редакції 2008 року, затвердженого 03 грудня 2008 року протоколом Загальних зборів Учасників даного Товариства за № 6 від 03.12.2008р., та зареєстрованого 11 грудня 2008 року в органі державної реєстрації, ОСОБА_1 увійшла до складу засновників ТОВ «Фармюніон» (ідентифікаперційний код 33945406), частка в статутному капіталі Товариства, що належала позивачу на праві власності, складала 50 %, що дорівнювало 750 000,00 грн.

Надалі, в 2009 році частка ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ «Фармюніон» збільшилась до суми 1 771 800,00 грн., що відображено в п. 5.4 статуту ТОВ «Фармюніон» в редакції 2009 року, затвердженого 19 січня 2009 року протоколом Загальних зборів Учасників даного Товариства за № 7 від 19.01.2009р., та зареєстрованого 02 лютого 2009 року в органі державної реєстрації, та підтверджується іншими матеріалами справи (а саме: копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ «Фармюніон» за № 31 від 09.08.2011р., № 6 від

27.09.2009р., № 7 від 28.07.2009р., № 8 від 25.08.2009р., № 21 від 09.06.2011р., № 23 від 20.06.2011р., виданих ОСОБА_1 на загальну суму 1 021 800,000 грн.) Факт сплати позивачем готівкових коштів в сумі 1 021 800,000 грн. до каси підприємства в якості внесків до статутного фонду Товариства відповідачем в межах даного провадження не заперечується.

15 січня 2013 року згідно договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ «Фармюніон», посвідченого нотаріально та зареєстрованого в Реєстрі за № 53, продала свою частку в статутному капіталі названого Товариства в розмірі 50 % номінальною вартістю 1 771 800,00 грн. за ціною 1 771 800,00 грн. на користь громадянина Німеччини ОСОБА_3 (копії цього договору наявна в матеріалах даної справи).

Факт відчуження позивачем корпоративних прав в 2013 році на суму 1 771 800,00 грн. визнається відповідачем, та відомості про суми витрат і доходів, отриманих від придбання і продажу корпоративних прав у розмірі 1 771 800,00 грн. відображений у Додатку 3 до декларації ОСОБА_1 про майновий стан і доходи за 2013 рік (вх. від 30.04.2014р.).

За результатами дослідження зазначених вище документів позивача, суд приходить до висновку, що вони складенні у відповідності до вимог чинного законодавства та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених операцій. Натомість відповідач не надав суду жодних документальних доказів, які б свідчили про те, що надані позивачем до матеріалів судової справи первинні документи були сфальсифіковані, та достовірність наведених в таких документах відомостей про господарські операції не спростував

Таким чином, фактичні обставини щодо понесення позивачем витрат протягом 2008 - 2009 років при придбанні та отриманні доходу в 2013 році за результатами продажу ним корпоративних прав в статутному капіталі ТОВ «Фармюніон» підтверджені матеріалами справи. При цьому, оскільки позитивна різниця між доходом, отриманим ОСОБА_1 від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, дорівнює нулю, то відповідно жодний інвестиційний прибуток у позивача не виникав.

Аналогічна правова позиція відображена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17.07.2014р. по справі № К/800/26216/14, від 02.06.2014р. по справі № К/800/63529/13 та від 16.05.2013р. по справі № /800/14744/13.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на вищевикладене, та, враховуючи наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про хибність висновків ДПІ про отримання позивачем прибутку від операцій з інвестиційними активами (корпоративними правами) позивача в 2013 році.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2014р. № 0051281701.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 12 вересня 2014 року № 0051281701.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова