Постанова

від 02.12.2014 по справі 816/4304/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4304/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Рогози Х.С.,

представників відповідача - Тімощука А.О., Проценка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд 2009" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2014 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд 2009" (надалі - позивач, ТОВ "Агротрейд 2009") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач або ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2014 року №0000502308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 36 458,75 грн, з яких за основним платежем 29 167,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 7 291,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність рішення, винесеного податковим органом після подання підприємством уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками виявлених помилок за лютий 2014 року, зняттям з податкового кредиту суми в 29 166,00 грн та сплатою її до бюджету. Також посилався на незгоду із висновками документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у м. Полтаві, що набрала форму акту №5074/16-01-22-02/36143868 від 10.09.2014, щодо нереальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" у лютому 2014 року.

У судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників відповідача та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

17.02.2009 ТОВ "Агротрейд 2009" зареєстроване у якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Полтавської міської ради, з 18.02.2009 підприємство перебуває на обліку платника податків у ДПІ у м. Полтава.

Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

ДПІ у м. Полтаві при здійсненні аналізу податкової декларації з податку на додану вартість та додатків до неї за лютий 2014 року встановлено, що позивач в лютому 2014 року мав взаємовідносини з контрагентами, які мають податкові ризики, а тому 15.04.2014 до ТОВ "Агротрейд 2009" направлено запит № 5687/10/16-01-22-07-21 про надання документів на підтвердження господарських операцій з контрагентами в лютому 2014 року /а.с. 80/.

Листом від 30.04.2014 № 42 ТОВ "Агротрейд 2009" надано неповний пакет копій первинних документів, у зв'язку з чим податковим органом видано Наказ № 1920 від 28.08.2014 року про проведення в період з 28.08.2014 по 03.09.2014 позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Агротрейд 2009" з питань дотримання податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2014 року.

Перевіркою встановлено заниження ПП "Агротрейд 2009" суми податку на додану вартість за лютий 2014 року у сумі 29 167,00 грн, чим порушено пункти 198.1., 198.3, 198.6 статті 198, ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки ДПІ у м. Полтаві складено акт перевірки №5074/16-01-22-02/36143868 від 10.09.2014 /арк. с. 7-23/.

14 жовтня 2014 ТОВ "Агротрейд 2009" подано до ДПІ у м. Полтаві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками за лютий 2014 року, в якій було знято з податкового кредиту 29 166,00 грн та сплачено її до бюджету /а.с. 30-31/.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2014 року № 0000502308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 36 458,75 грн, з яких за основним платежем 29 167,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 7 291,75 грн /арк. с. 5/.

Позивач не погодився із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2014 року №0000502308 суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно акту перевірки підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 29 167,00 грн. стали господарські операції позивача з ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" щодо надання інформаційних послуг.

На перевірку позивачем було надано договір поставки №03/02 - 12 від 03.02.2014 , за умовами якого Постачальник (ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ") зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець (ТОВ "Агротрейд 2009") прийняти та оплатити товар у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного договору на підставі Специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору /а.с. 51а-52а/.

Разом з тим, в судове засідання позивач на підтвердження отримання від ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" інформаційних послуг надав суду договір № 000/01 на надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.02.2014, укладений між ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" (Виконавець) та ТОВ "Агротрейд 2009" (Клієнт). Предметом вказаного договору є надання інформаційно-консультаційних послуг, консалтингових послуг, послуг з питань надання інформації, консультації та представлення інформації Клієнту про наявності виробників олійної та переробної галузі, які фактично здійснюють діяльність на території України та реалізують продукцію, шрот та жмих соняшниковий /а.с. 53-57/.

Згідно звіту про проведення робіт (надання послуг) від 26.02.2014 виконавцем було здійснено для ТОВ "Агротрейд 2009" консультаційні та інформаційні послуги, що стосуються господарської діяльності підприємства Замовника, зокрема:

- надано консультації та роз'яснення по відповідності вимогам законодавства внутрішніх документів (локальних актів виконаних робіт) Замовника, надано допомогу Замовнику з підготовки конкретного оформлення зазначених документів;

- проведено навчання по програмі "Логістика";

- проведено роз'яснювальні роботи по транспортуванні;

- проведено комплект практичних робіт по курсу "Активне спілкування з клієнтами";

- надано консультації по питаннях бухгалтерської звітності та ведення документації;

- проведено навчання по аналізу ринку сільськогосподарської продукції, а також методів її збуту /а.с. 65/.

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав акти надання послуг № 77 від 24.02.2014, № 128 від 25.02.2014, № 129 від 26.02.2014, податкові накладні від 24.02.2014 № 116, від 25.02.2014 № 117, від 26.02.2014 № 118 /а.с.67-71/. Як доказ оплати отриманих послуг позивач надав платіжне доручення від 03.03.2014 № 55 /а.с. 117/.

На підставі вищезазначеного позивачем сформовано кредит з податку на додану вартість за лютий 2014 року на суму 29 166,67 грн.

14 жовтня 2014 ТОВ "Агротрейд 2009" подано до ДПІ у м. Полтаві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками за лютий 2014 року, в якій було знято з податкового кредиту в сумі 29 166,00 грн та сплачено її до бюджету /а.с. 30-31/.

Надаючи оцінку наданим первинним документам бухгалтерського обліку по господарським операціям з ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання - передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг), який повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", або інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити : назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу.

В ході аналізу первинних документів, якими позивач та його контрагент оформляли господарські операції з надання вищевказаних інформаційних послуг, перевіркою було встановлено, що акти надання послуг не містять такого обов'язкового реквізиту, як зміст і обсяг господарської операції, а тому вони не відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд погоджується із даними доводами відповідача, оскільки для надання первинним документам юридичної доказовості вони повинні мати всі обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 вищевказаного Закону, в тому числі такий як "зміст та обсяг господарської операції".

Згідно письмових пояснень позивача рішення щодо доцільності отримання інформаційно-консультаційних послуг було прийнято ТОВ "Агротрейд 2009" задля втілення програми розвитку підприємства, розширення клієнтської бази, вдосконалення логістики щодо транспортування товару від продавця до покупця, а тому існує необхідність придбання інформаційно-консультаційних послуг для використання їх у своїй господарській діяльності /а.с. 114/.

Суд зазначає, що діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на інформаційні послуги, а також не визначено одиницю виміру, у якій необхідно вимірювати обсяг операції по наданню таких послуг. Тому таким вимірником може слугувати грошовий вимірник.

Разом з тим, такий вимірник повинен бути розумно обґрунтований та чітко і зрозуміло визначати складові вартості (ціни) такої послуги та алгоритм її обрахунку.

Однак, суду не надано обґрунтованих та переконливих пояснень економічної доцільності замовлення вказаних послуг які коштують 170 000 грн. (з ПДВ), нібито наданих ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" за 3 робочих дні (згідно звіту від 26.02.2014, акти надання послуг складені 24-26.02.2014).

Як не надано суду і переконливих пояснень які ж конкретно інформаційно-консультаційні послуги надавалися спірним контрагентом, яким чином визначався їх обсяг та як обраховувалася їх вартість.

Також щодо правомірності формування податкового кредиту позивачем у лютому 2014 року суд зазначає наступне.

На підтвердження факту формування податкового кредиту позивач надав суду податкові накладні від 24.02.2014 № 116, від 25.02.2014 № 117, від 26.02.2014 № 118 /а.с. 66,68,70/.

Відповідно до положень статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій одним із обов'язкових реквізитів є зазначення виду цивільно-правового договору.

Із наданих позивачем податкових накладних від 24.02.2014 № 116, від 25.02.2014 № 117, від 26.02.2014 № 118 встановлено, що у накладних зазначено договір поставки від 03.02.2014 №03/02-12 тоді, як сам позивач підтверджує господарські операції з ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" за договором на надання інформаційних (консультаційних) послуг №000/01 від 01.02.2014 .

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що, як вбачається зі змісту договору № №000/01 від 01.02.2014 ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" надало позивачу інформаційні (консультаційні) послуги. Для перевірки були надані лише податкові накладні, звіт, та акти виконаних робіт. Інших первинних документів в яких чітко було б визначено, які саме інформаційні (консультаційні) послуги надані, чи пов'язані вони з господарською діяльністю позивача з наданням підтверджуючих документів, які свідчать про те, що виконавець в процесі надання послуг проводив певну роботу суду не надано.

Викладене підтверджується і тим, що на виконання ухвали суду від 20 лютого 2014 року позивачем не надані витребувані документи, які підтверджують факт використання послуг у власній господарській діяльності; докази економічної вигоди, в результаті використання позивачем в своїй господарській діяльності придбаних послуг; позивач не надав чітких пояснення, яким чином виконавець проконсультував замовника за договором №000/01 від 01.02.2014 року.

04 грудня 2014 року позивач надав до суду пояснення, в яких не зазначені обставини, які вимагав суд /а.с.114/. Також, позивач надав суду фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва /а.с.120-121/, де зазначено, що оборот грошових коштів підприємства5347500,00 грн., станом на 30.09.2014 року становить 4131300,00 грн., проте із наданих документів не можна зробити висновок, чи даний дохід отриманий внаслідок надання інформаційніх (консультаційніх) послуг від ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ".

Отже, надаючи оцінку документам первинного бухгалтерського обліку, що містяться в матеріалах справи, і які оформлювались між позивачем та ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" суд зазначає, що зі змісту зазначених документів, неможливо встановити обсяг господарської операції; кількість; вартість одиниці наданих послуг; документи містять однаковий перелік виконаних робіт, що унеможливлює визначити та розмежувати виконані роботи, неможливо встановити яким чином відбувалося консультування Виконавцем (ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ") Замовника (ТОВ "Агротрейд 2009).

Будь-яких інших оформлених належним чином податкових накладних, що підтверджували б реальний характер господарських операцій по наданні інформаційно-консультаційних послуг позивач суду не надав.

З огляду на невідповідність змісту податкової накладної вимогам статті 201 Податкового кодексу України, суд вважає неправомірним віднесення позивачем суми ПДВ у розмірі 29 166,67 грн до податкового кредиту.

Щодо подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками за лютий 2014 року суд зважає на наступне.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Вказана норма визначає право платника податків подати уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у разі самостійного виявлення помилок, а не за результатами проведених податковим органом перевірок.

Контролюючий орган за результатами проведення документальних перевірок зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо заявлені у податкових деклараціях (уточнених розрахунках) суми податкових зобов'язань за даними документальних перевірок занижені або завищені.

Таким чином, встановлені контролюючим органом під час документальної перевірки помилки, що призвели до викривлення показників раніше поданих платником податків податкових декларацій, не є самостійно виявленими платником податків.

Відповідно підстави для коригування (подання уточнюючого розрахунку) показників податкової звітності за перевірені під час документальної перевірки періоди або періоди, що перевіряються, в частині виявлених порушень, у платника відсутні.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "АГРО ЗАПОРІЖЖЯ" не підтверджено належними доказами, тому висновок ДПІ у м. Полтаві про заниження ТОВ "Агротрейд 2009" суми податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 29 166,67 грн є обґрунтованим, податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2014 року №0000502308 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року становить 1218,00 грн.

Отже ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 1827,00 грн.

Згідно квитанції № ПН183 від 03.11.2014 позивачем сплачено 10% розміру ставки судового збору - 182,70 грн.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На підставі вищезазначеного з ТОВ "Агротрейд 2009" до Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1644,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд 2009" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд 2009" (ідентифікаційний код 36143868, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Котляревського, б. 1/27, оф. 105) до Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38719450, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Фрунзе, 155) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1644,30 грн (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2014 року.

Суддя Г.В. Костенко