Постанова

від 19.11.2014 по справі 2а-3593/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. справа № 2a-3593/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - Коваль Г.І.,

представника відповідача: приватного підприємства "Журавка" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Журавка" про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 6 278,25 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (надалі по тексту також - позивач) до приватного підприємства "Журавка" (надалі по тексту також - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 6 278,25 гривень.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську мотивовані тим, що 30.03.2011 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку магазину "Журавка" приватного підприємства "Журавка". Даною перевіркою встановлено, що відповідачем: не забезпечено проведення відповідачем розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (надалі по тексту також - РРО), не видано розрахункового документа встановленого зразка на загальну суму покупки 30,60 гривень; не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному звіті РРО; не забезпечено виконання щоденного друку фіскального звітного чека; не забезпечено своєчасного оприбуткування готівки в касі, чим порушено вимоги пунктів 1, 2, 9, 13 частини 1 статті 3, статті 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", абзац 3 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні та пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок. Виявлені порушення зафіксовані в акті за №090147 від 01.04.2011 року. За наслідками розгляду вказаного акту позивачем до відповідача податковими повідомлення-рішеннями за №0001462304 і №0001472304 від 14.04.2011 року застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірах 342,00 гривень і 5 936,25 гривень. У встановлений термін відповідач не сплатив застосований штраф, у зв'язку із чим позивач просить його стягнути у судовому порядку.

24.11.2011 року представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2011 року провадження по даній справі №2а-3593/11/0970 зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі №2а-1367/11/0970, в межах провадження якої приватним підприємством "Журавка" оскаржено два податкових повідомлення-рішення на загальну суму 6 278,25 гривень.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року у справі №2а-1367/11/0970 позов задоволено повністю.

02.10.2014 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №63011/11, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську задоволено, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року у справі №2а-1367/11/0970 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову приватному підприємстві "Журавка" відмовлено.

Ухвалою суду від 05.11.2014 року провадження у справі №2а-3593/11/0970 поновлено та призначено до судового засідання.

У зв'язку із проведенням в період часу з 2011 року по 2014 року реорганізації Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, в судовому засіданні 19.11.2014 року за клопотанням представника позивача, у відповідності до вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою суду допущено правонаступництво Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області (а.с. 87, 88-89).

Представник позивача у судовому засіданні 19.11.2014 року позовні вимоги підтримала з підстав викладених у адміністративному позові. Суду пояснила, що штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 6 278,25 гривень станом на 19.11.2014 року, є узгодженими та підлягають стягненню в дохід бюджету. Такі рішення позивача пройшли процедуру судового оскарження і на час розгляду справи є чинними. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 05.11.2014 року з розгляду питання про поновлення провадження та у засідання з розгляду адміністративної справи призначене на 19.11.2014 року, - не з'явилися. Однак, відповідач належним чином, повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується отриманими 27.10.2014 року і 09.11.2014 року рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи (а.с. 71, 72, 84, 85). Причини своєї неявки не повідомив, із клопотаннями про відкладення розгляду справи чи розгляду справи без участі представника відповідача, останній до суду не звертався. Правом на подання письмового заперечення проти адміністративного позову відповідач не скористався.

Відповідно до приписів частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 і частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Суд у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, а також дати застосування штрафних санкцій зазначає, що до правових відносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, що діяли в часі на момент їх виникнення.

Предмет адміністративного позову між позивачем та відповідачем був врегульований положеннями Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України, в редакції чинній на час їх дії.

Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що 30.03.2011 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку магазину "Журавка" приватного підприємства "Журавка", що знаходиться за адресою вул. Берегова, 25/122, м. Івано-Франківськ.

За наслідками проведеної перевірки, 01.04.2011 року, посадовими особами Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області за виявленими фактами не забезпечення проведення відповідачем розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (надалі по тексту також - РРО), не видання розрахункового документа встановленого зразка на загальну суму покупки 30,60 гривень; не забезпечення відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному звіті РРО; не забезпечення виконання щоденного друку фіскального звітного чека; несвоєчасного оприбуткування готівки в касі, складено акт за №090147, на підставі якого позивачем, 14.04.2011 року, прийнято податкові повідомлення-рішенням №0001462304 і №0001472304 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 6 278,25 гривень (а.с. 10, 11).

У розгляді справи судом з'ясовано, що приватним підприємством "Журавка" оскаржено до Івано-Франківського окружного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001462304 і №0001472304 від 14.04.2011 року.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд розглянув справу, в розгляді якої постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 року по справі №63011/11, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську задоволено, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011 року у справі №2а-1367/11/0970 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову приватному підприємстві "Журавка" відмовлено (а.с. 60-64).

Івано-Франківським окружним адміністративним судом так як і Львівським апеляційним адміністративним судом в розгляді справи та в порядку апеляційного перегляду судового рішення першої інстанції, встановлено наступні обставини.

За результатами перевірки відповідача складено акт № 090147 від 01.04.2011 року, в якому зафіксовані факти порушення приватним підприємством "Журавка" вимог пункту 2.6 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320, статті 8, пунктів 1, 2, 9, 13 частини 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року, пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614.

Зокрема, перевіркою виявлено:

- порушення встановленого порядку проведення розрахунків:

1) не проведення розрахункової операції через РРО, не видача розрахункового документа встановленого зразка;

2) не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО;

- не забезпечення щоденного друку на РРО оригінального звітного чека, а саме: Z- звіт № 1964 від 02.10.2010 року роздрукований 03.10.2010 року о 10.00 год. (а.с. 8).

У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0001462304 від 14.04.2011року на загальну суму 342,00 гривень, з правомірністю якого погодився представник приватного підприємства "Журавка" (а.с. 10, 61).

Крім того, перевіркою виявлено несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки в касі, а саме: на підставі фіскальних звітних чеків №2140 від 28.03.2011 року на суму 669,25 гривень та №2141 від 29.03.2011 року на суму 518,00 гривень, не здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій.

У зв'язку з виявленим порушенням податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001472304 від 14.04.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 936,25 гривень (а.с. 11).

Відповідно до пунктів 1, 2, 13 частини 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 6 статті 33 Закону України "Про Національний банк України" визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України.

Згідно з пункту 7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (надалі по тексту також - Положення №637), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (надалі по тексту також - РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення №637.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення №637, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци другий, третій пункту 2.6 Положення №637).

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (надалі по тексту також - Указ №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, пунктом 2.6 Положення №637 передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).

У разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення №637 оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац 3 статті 1 Указу №436/95).

Приписами пунктів 7.16, 7.19 Положення №637 не спростовують зазначеного вище висновку щодо обов'язку підприємства дотримуватися сукупності дій, передбачених пунктом 2.6 Положення, для належного оприбуткування готівки, оскільки ці норми регламентують дії органів контролю під час здійснення перевірок підприємств, а не визначають порядок оприбуткування готівки.

Як встановлено з акта перевірки, відповідачем допущено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства, а саме: не здійснено облік готівкових коштів на підставі фіскальних звітних чеків №2140 від 28.03.2011 року на суму 669,25 гривень та №2141 від 29.03.2011 року на суму 518,00 гривень - не виконані щоденні записи про рух готівки та суми розрахунків, чого не оспорює відповідач.

Вищевказані фіскальні чеки були лише підклеєні в розділі №1 КОРО, графи в розділі №2 (облік руху готівки і сум розрахунків) не заповнені, що свідчить про неоприбуткування готівкових коштів у день їх надходження та про порушення абзац 3 пункту 2.6 Положення №637.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 01.04.2014 року (справа № 21-54а14) і від 20.05.2014 року (справа № 21-92а14).

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи виявлені порушення, із урахуванням вказаних норм Закону, суд вважає правомірним застосовування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 6 278,25 гривень (342,00+5 936,25).

Відповідно до пункту 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини які, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої вставлено ці обставини.

Таким чином, у розгляді даної справи не підлягають доказуванню обставини щодо правомірності двох податкових повідомлення-рішень позивача від 14.04.2011 року, так як судовим рішенням у спірних відносинах за участю позивача і відповідача встановлено правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій у в загальному розмірі 6 278,25 гривень.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суми фінансових санкцій, які визначені статями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно довідки позивача №14136/14/09-15-25-150/9469, станом на 18.11.2014 року, відповідачем застосовані до нього штрафні (фінансові) санкції не сплачені і на момент розгляду та вирішення справи сума заборгованості становить 6 278,25 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача в дохід бюджету.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Журавка" штрафних санкцій в загальній сумі 6 278,25 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Журавка" (ідентифікаційний код 31790139, вул. Сніжна, 51, м. Івано-Франківськ, 76019) в дохід бюджету штрафну (фінансову) санкцію в загальній сумі 6 278 (шість тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 5 днів. У зв'язку із вказаним постанова в повному обсязі виготовлена 24.11.2014 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.