Рішення

від 06.12.2014 по справі 904/7269/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.14р. Справа № 904/7269/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Актабанк", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання перерахувати кошти до державного бюджету

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Прокопенко В.М., довіреність від 22.08.2014 року, представник;

Бондаренко О.О., керівник.

Від відповідача: Хоміч В.Ю., довіреність №199 від 18.09.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіль" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Актабанк", в якому просить суд:

- зобов'язати відповідача здійснити перерахування коштів до державного бюджету у сумі 259 000, 00 грн.;

- зобов'язати відповідача скасувати тарифи, якими відповідач отримував комісію у відповідача за розрахунково-касове обслуговування від суми виконання платежу у розмірі 5%, а також одноразових комісій "за проведення платежу", а суму таких комісійних повернути на розрахунковий рахунок позивача;

- стягнути з відповідача на користь позивача сплату судового збору.

Ухвалою господарського суду від 24.09.2014 року порушено провадження у справі № 904/7269/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13.10.2014 року.

У судове засідання 13.10.2014 року представник відповідача не з'явився. Але, 13.10.2014 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.10.2014 року до канцелярії господарського суду від представника позивача надійшла заява №10-10-14 від 10.10.2014 року про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду від 13.10.2014 року розгляд справи відкладено на 04.11.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових документів.

16.10.2014 року до канцелярії господарського суду від представника позивача надійшли уточнення до позовної заяви № 11-10-14 від 11.10.2014 року (а.с. 75-79), в якій останній просить:

- зобов'язати відповідача Публічне акціонерне товариство "Актабанк" здійснити перерахування коштів до державного бюджету у сумі 259 000, 00 грн., з яких: 234 000, 00 грн. - податок на додану вартість, а 25 000, 00 грн. - передоплата за митне оформлення згідно платіжних доручень позивача № 348, №351, № 352, № 355.

- зобов'язати відповідача Публічне акціонерне товариство "Актабанк" повернути позивачу на його поточного рахунок №26007000005426 у ПАТ "Креді Агріколь Банк", місто Київ, МФО 300614 суму незаконно отриманих коштів у розмірі 5005, 25 грн.

- стягнути з відповідача на користь позивача сплату судового збору.

03.11.2014 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 82-84), в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

04.11.2014 року до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (а.с96-109) та письмові пояснення (а.с. 110- 111).

У зв'язку з знаходженням судді Первушина Ю.Ю. на лікарняному, відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ №668 від 04.11.14 року справу №904/7269/14 передано на розгляд судді Манько Г.В.

Ухвалою господарського суду від 05.11.2014 року справу №904/7269/14 прийнято до свого провадження суддею Манько Г.В.

У зв'язку з виходом судді Первушина Ю.Ю. з лікарняного, на підставі доповідної записки судді Манько Г.В. від 02.12.14 року, справу №904/7269/14 передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою господарського суду від 02.12.2014 року справу прийнято до свого провадження суддею Первушиним Ю.Ю., розгляд справи призначено на 03.12.2014 року.

03.12.14 року повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіль" (далі - Позивач/Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Актабанк" (далі - Відповідач/Банк) було укладено договір №В17-1131/Т/312307 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку (далі - Основний договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, відповідач відкриває позивачу поточний рахунок № 26009001314374, у Гривні для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування позивача (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.4 Договору при здійсненні розрахунково-касових операцій позивач використовує порядок і форми розрахунків, що передбачені чинним законодавством України і нормативними актами Національного банку України. Розрахунковий документ на переказ може бути паперовим або електронним. Електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Подання електронного документа здійснюється за допомогою системи дистанційного обслуговування "Клієнт - Банк", "Інтернет - Банкінг" або іншої системи, про що укладається відповідний договір. Отримання повернутих відповідачем документів здійснюється позивачем (уповноваженою особою) особисто, відповідно до умов цього Договору.

Як свідчить з матеріалів справи, Позивачем подано, а Банком зареєстровано наступні платіжні доручення:

- платіжне доручення №348 від 04 серпня 2014 року на перерахування коштів на рахунок казначейства у Дніпропетровській області до державного бюджету з призначенням платежу: ПДВ за липень 2014 року у розмірі 58000 (п'ятдесят вісім тисяч) гривень до УДКСУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська (а.с. 19).

- платіжне доручення №351 від 06 серпня 2014 року на перерахування коштів на рахунок казначейства у м. Київ з призначенням платежу: передоплата за митне оформлення у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень до Дніпропетровської митниці Міндоходів (а.с. 20).

- платіжне доручення № 352 від 06 серпня 2014 року на перерахування коштів на рахунок казначейства у Дніпропетровській області до державного бюджету з призначенням платежу: ПДВ за липень 2014 року у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень до УДКСУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська (а.с. 21).

- платіжне доручення № 355 від 11 серпня 2014 року на перерахування коштів на рахунок казначейства у Дніпропетровській області до державного бюджету з призначенням платежу: ПДВ за серпень 2014 року у розмірі 126000 (сто двадцять шість тисяч) гривень до УДКСУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська (а.с. 22).

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що розрахункові та касові документи позивача приймаються протягом операційного дня, та відповідач виконує розрахункові документи в день їх надходження згідно до умов договору. Розрахункові документи, які надійшли після операційного часу, відповідач виконує наступного робочого дня згідно умов цього Договору.

Пунктом 2.10 Договору № В17-1131/Т/312307 зазначено, що "відповідач виконує обов'язки агента валютного контролю у відповідності до вимог законодавства України". Статтею 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року, № 2121-ІІІ зазначено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Пунктом 1.15 постанови Національного банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" зазначає про те, що доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України. Аналогічно, пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження.

Згідно з п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів. У Листі Національного банку України від 05.03.09р. № 25-113/592-3302 зазначено, що стаття 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі -Закон) встановлює строки проведення переказу коштів, згідно з якими банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов до банку після операційного часу (пункт 8.1 статті 8 Закону). Крім того, банки та їх клієнти мають право передбачити в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. В свою чергу, пункт 8.4 статті 8 Закону про переказ визначає строки виконання банками міжбанківського переказу, які не повинні перевищувати трьох операційних днів (для внутрішньобанківського переказу - двох операційних днів). Таким чином, платіжні доручення клієнтів виконуються банком протягом цього ж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня і не можуть перевищувати два операційні дні для внутрішньобанківського переказу коштів, а для міжбанківського переказу коштів не можуть перевищувати три операційні дні або в інші строки, якщо це передбачено в договорі.

Відповідно до п.п. 2.2.1 п.2.2 Договору, перелік, умови та/або вартість надання послуг (проведення операцій) за рахунком позивача визначаються тарифами відповідача на розрахунково - касове обслуговування у національній валюті. Позивач оплачує відповідачу комісії за разові послуги (разові комісії) та комісії за безперервні послуги (щомісячні комісії) протягом 30 календарних днів із дня їх нарахування, але не пізніше дня закриття рахунку. Днем нарахування разових комісій є день надання разової послуги (проведення операції), днем нарахування щомісячних комісій є останній робочий день місяця, в якому надані безперервні послуги, але не пізніше дня закриття рахунку.

Позивач доручає відповідачу здійснювати меморіальним ордером договірне списання заборгованості позивача перед відповідачем за надані послуги (проведені операції) за цим договором та/або іншими договорами, укладеними між відповідачем та позивачем (п.2.6 Договору).

Таким чином, Позивач мав намір сплатити авансом наперед податки до бюджету України у сумі 259000,00 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч) гривень, з яких 234000,00 гривень - податок на додану вартість, а 25000,00 гривень - передоплата за митне оформлення.

Банком (Відділення №17) з яким був укладений Договір, не було здійснено перерахування коштів у встановлений законом строк до державного бюджету.

Отже, Відповідачем були порушені умови п.п.3.3.2 п. 3.3., п. п. 3.2.4. п. 3.2. укладеного між сторонами Договору № В17-1131/Т/312307 від 15.11.2013 року.

До того ж, всупереч вимог п. 1.12. Інструкції Національного банку України № 22, Банк не повідомив позивача про причини невиконання платіжних доручень.

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на дату складання позову, таке відділення є вже закритим. Відповідач не оголошений банкрутом, проти нього не ведуться справи щодо визнання його банкрутом або процедури тимчасової адміністрації та мораторію, але відповідач все одно ухиляється від листування та своїх зобов'язань.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Також, згідно до п. 5.2. Договору №В17-1131/Т/312307 на розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку від 09.12.2013 року, вказано, що «Відповідач має право самостійно здійснювати тарифи та розмір процентів по оплаті залишків коштів на рахунку, повідомляючи про це Клієнта за 10 (десять) календарних днів до вступу в дію змінених тарифів одним із наступних способів:

5.2.1. шляхом внесення відповідної інформації у виписки з особового рахунку Клієнта;

5.2.2. шляхом розміщення відповідних повідомлень на дошці оголошень у приміщенні Банку;

5.2.3. шляхом розміщення відповідної інформації на офіційній веб-сторінці Банку: www.aкtаbапк.com».

Зміни до Договору набувають чинності, а нові Тарифи починають діяти з 11-го дня після повідомлення банком Клієнта відповідно до п. 5.2. Договору».

Позивач у позовній заяві зазначає, що починаючи з 06.08.2014 року Банк самостійно підняв тарифи, хоча жодних із наведених у п. 5 Договору переліків повідомлення не здійснив.

Як вбачається з виписок, що надаються до позову, в період з 01.08.2014р. по 21.08.2014р. позивач отримував та перераховував кошти від контрагентів третім особам. Починаючи з 06.08.2014 року відповідач утримував незаконно з позивача 5% "комісії виконання платежу", хоча самі перекази за межі МФО банку не здійснював, а також незаконно утримував 10,00 грн. та 15,00 грн. "комісії проведення платежу" за кожне платіжне доручення.

Таким чином, в період з 01.08.2014р. по 21.08.2014 року Банк незаконно збільшивши тарифи в односторонньому порядку без повідомлення про це Клієнта за 10 (десять) календарних днів до вступу в дію змінених тарифів одним із способів, що передбачені в умовах Договору, отримав з Позивача суму у розмірі 5005,25 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач отримавши комісію з позивача за розрахункове-касове обслуговування банківського рахунку не вчинив необхідну дію по такому обслуговуванню, не перераховував кошти позивача на рахунки державного бюджету України, контрагентів, що просив Позивач в платіжних дорученнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Таким чином, утримання Відповідачем з Позивача комісії виконання платежу (5%) та комісії проведення платежу є незаконними, та підлягають поверненню на рахунок Позивача.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Як зазначено у ст. 1071 Цивільного кодексу України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже позивач є власником грошових коштів, що знаходяться на рахунку, яким він володіє, і право власності в силу ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України є непорушним.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що на час розгляду справи доказів виконання платіжних доручень позивача відповідачем не надано.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача (з урахуванням уточнень до позовної заяви а.с. 75-79) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Крім того, відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку із прийняттям рішення про запровадження в ПАТ "АКТАБАНК" тимчасової адміністрації.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог у зв'язку з запровадженням з 17.09.14 року по 17.12.2014 року у ПАТ "АКТАБАНК" тимчасової адміністрації суд вважає необґрунтованим, оскільки наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, згідно з ч.5 зазначеного Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредитором.

Отже, з аналізу зазначеної норми закону, не вбачається встановлення будь-яких обмежень щодо права на судовий захист і задоволення позовних вимог про зобов'язання банку виконати належним чином умови договору та норми чинного законодавства України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 4, 12, 15, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Шевченка, будинок 53, код ЄДРПОУ 35863708) здійснити перерахування коштів до державного бюджету у сумі 259 000, 00 грн., з яких: 234 000, 00 грн. - податок на додану вартість, а 25 000, 00 грн. - передоплата за митне оформлення згідно платіжних доручень позивача № 348, № 351, № 352, № 355.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Шевченка, будинок 53, код ЄДРПОУ 35863708) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Профіль" (49017, місто Дніпропетровськ, вулиця Волзька, 24, код ЄДРПОУ 32651078) на його поточний рахунок №26007000005426 у ПАТ "Креді Агріколь Банк", місто Київ, МФО 300614 суму незаконно утриманих коштів у розмірі 5005, 25 грн.

Стягнути з Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Шевченка, будинок 53, код ЄДРПОУ 35863708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль" (49017, місто Дніпропетровськ, вулиця Волзька, 24, код ЄДРПОУ 32651078) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654, 00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин