Постанова

від 12.11.2014 по справі 804/14736/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р. справа № 804/14736/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Крюкової О.В.

за участю сторін:

представника позивача Шинкаренко І.Л.

представника відповідача Шевченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "МПП "Вибір" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002081500 від 27.08.2014 р., -

ВСТАНОВИВ :

12 вересня 2014 року Приватне підприємство «МПП «Вибір» (далі - ПП «МПП «Вибір», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2014р. № 0002081500, видане Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, податковою інспекцією була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «МПП «Вибір» (код ЄДРПОУ 13438956) щодо дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами ТОВ «Радіум» (код ЄДРПОУ 37266914), ТОВ «Фобос-О» (код 38150128) та ТОВ «Вербена-Н» (код ЄДРПОУ 38150277) за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р., за результатами якої складено акт, висновки якого щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 110469,49 грн. за січень 2014 року є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення № 0002081500 від 27.08.2014 р., прийняте на підставі даного акту, є протиправним та підлягає скасуванню (том 1, а.с. 3-10).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1, а.с. 1).

У судове засідання 12.11.2014 р. прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві, скасувавши податкове повідомлення-рішення № 0002081500 від 27.08.2014 р.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у зв'язку із його необґрунтованістю з підстав, викладених у запереченнях, в яких він зазначає, що приймаючи до уваги не встановлення зв'язку наданих ТОВ «Радіум», ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Вербена-Н» послуг з веденням господарської діяльності, відсутність документального підтвердження факту понесених витрат, а також недостатності та дефектності наданих до перевірки документів в підтвердження виконання умов укладених договорів, позивачем не підтверджено факт реального здійснення операцій з придбання послуг від визначених актом перевірки контрагентів, у зв'язку із чим встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186,п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «МПП «Вибір» занижено податок на додану вартість на загальну суму 110469,49 грн. за січень 2014 року. Також посилається на отримані акти перевірок контрагентів позивача, якими не підтверджено реальності проведених господарських відносин останнього. Зазначає, що акт перевірки позивача складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, відтак є цілком обґрунтованими та доведеними, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення № 0002081500 від 27.08.2014 р. є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.06.2014 р. Криворізькою північною ОДПІ листом «Про надання інформації та її документального підтвердження» №8673/10/04-83-22-01 було запропоновано ПП «МПП «Вибір» надати інформацію та її документальне підтвердження фінансового-господарських відносин, для з'ясування реальності та повноти відображення у податкових деклараціях результатів операцій по господарський відносинах із: ТОВ «Радіум», ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Вербена-Н».

У відповідь на зазначений лист позивачем було надано супровідним листом від 26.06.2014р. вих.№26/06-14 первинну документацію на підтвердження взаємовідносин із зазначеними контрагентами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 28.07.2014 р. по 01.08.2014 р. згідно наказу від 28.07.2014 р. № 603, на підставі ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.78, ст.79, ст.85, ст.86 Податкового кодексу України посадовою особою Криворізької північної ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «МПП «Вибір» (код ЄДРПОУ 13438956) з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Радіум» (код ЄДРПОУ 37266914), ТОВ «Фобос-О» (код 38150128) та ТОВ «Вербена-Н» (код ЄДРПОУ 38150277) за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р., за результатами якої складено акт № 105/04-83-22-02/13438956 від 06.08.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186,п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «МПП «Вибір» занижено податок на додану вартість на загальну суму 110469,49 грн. за січень 2014 року.

За результатами виявлених порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002081500 від 27.08.2014 р., яким ПП «МПП «Вибір» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 165704,23 грн., у тому числі: 110469,49 грн. - за основним платежем, 55234,74 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції Українита діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Як встановлено судом, під час проведення перевірки господарських відносин ПП «МПП «Вибір» із ТОВ «Радіум», ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Вербена-Н» відповідачем брались до уваги договори, податкові накладні, акти надання послуг, платіжні доручення, документи бухгалтерського обліку, також використано бази даних Криворізької північної ОДПІ, декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Із наведеного випливає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Відповідно до змісту п.п. 201.4 та 201.8 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку. Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N 1333/20071 (далі - Порядок № 1379), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи предметом перевірки ПП «МПП «Вибір» були взаємовідносини із ТОВ «Радіум», ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Вербена-Н».

Судом встановлено, що між ПП «МПП «Вибір» (Комітент - Принципал) та ТОВ «Радіум» (Комісіонер - Агент) 27.12.2013р. було укладено ряд договорів комісії про надання агентських послуг: № РР-2013.39, № РР-2013.38, № РР- 2013.37, № РР-2013.36, № РР-2013.35, № РР-2013.34, № РР-2013.33, № РР-2013.32, № РР-2013.31, № РР-2013.30, № РР-2013.29, № РР-2013.28, № РР-2013.27, № РР-2013.26, № РР- 2013.25, № РР-2013.24, № РР-2013.23, № РР-2013.22, № РР-2013.21, № РР-2013.20 (том 1 а.с. 187-226).

Предметом укладених договорів є зобов'язання Комісіонера за дорученням Комітента здійснити для комітента за його рахунок за обумовлену винагороду наступне: знайти та залучити клієнтів для здійснення оптової і роздрібної торгівлі транспортними засобами і їх комплектуючими, що мають ідентифікаційні номери на території: Луганської області (договір № РР-2013.39), Чернігівської області (договір № РР-2013.38), Чернівецької області (договір № РР-2013.37), Черкаської області (договір № РР-2013.36), Хмельницької області (договір № РР-2013.35), Херсонської області (договір № РР-2013.34), Харківської області (договір № РР-2013.33), Сумської області (договір № РР-2013.32), Рівненської області (договір № РР-2013.31), Одеської області (договір № РР- 2013.30), Миколаївської області (договір № РР-2013.29), Кіровоградської області (договір № РР-2013.28), Івано-Франківської області (договір № РР-2013.27), Запорізької області (договір № РР-2013.26), Закарпатської області (договір № РР-2013.25), Житомирської області (договір № РР-2013.24), Донецької області (договір № РР-2013.23), Дніпропетровської області (договір № РР-2013.22), Волинської області (договір № РР-2013.21), Вінницької області (договір № РР-2013.20).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договорів вартість послуг комісіонера за договорами складає 75% вартості винагороди комітента за комісійні і консультаційно-інформаційні послуги, що надаються клієнту при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі транспортними засобами і їх комплектуючими, що мають ідентифікаційні номери. Оплата за даними договорами здійснюється щомісячно на підставі узгоджених сторонами актів виконаних робіт (послуг) і рахунків, виставлених комісіонером.

За фактом виконання вказаного умов договору ТОВ «Радіум» було оформлено ряд актів надання послуг від 31.01.2014 р.: № 30158 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-39 від 27.12.2013 та передбачено комісійну винагороду (Луганська область) у розмірі 20962,50 грн.; № 30157 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-38 від 27.12.2013 та передбачено комісійну винагороду (Чернігівська область) у розмірі 21825,00 грн.; № 30156 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-37 від 27.12.2013 та передбачено комісійну винагороду (Чернівецька область) у розмірі 22762,50 грн. сума без ПДВ; № 30155 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-36 від 27.12.2013 та передбачено комісійну винагороду (Черкаська область) у розмірі 22012,50 грн. сума без ПДВ; № 30154 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-35 від 27.12.2013 та передбачено комісійну винагороду (Хмельницька область) у розмірі 20962,50 грн. сума без ПДВ; № 30153 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-34 від 27.12.2013 та передбачено комісійну винагороду (Херсонська область) у розмірі 28575,00 грн. сума без ПДВ; № 30152 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-33 від 27.12.2013 та передбачено комісійну винагороду (Харківська область) у розмірі 16956,67 грн. сума без ПДВ; № 30151 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-32 та передбачено комісійну винагороду (Сумська область) у розмірі 14400,00 грн. без ПДВ; № 30150 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-31 та передбачено комісійну винагороду (Рівненська область) у розмірі 14512,50 грн. без ПДВ; № 30149 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-30 та передбачено комісійну винагороду (Одеська область) у розмірі 27075,00 грн. без ПДВ; № 30148 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-29 та передбачено комісійну винагороду (Миколаївська область) у розмірі 12825,00 грн. без ПДВ; № 30147 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-28 та передбачено комісійну винагороду (Кіровоградська область) у розмірі 34190,83 без ПДВ; № 30146 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-27 та передбачено комісійну винагороду (Івано-Франківська область) у розмірі 24450,00 грн. без ПДВ; № 30145 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-26 та передбачено комісійну винагороду (Запорізька область) у розмірі 24750,00 грн. без ПДВ; № 30144 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-25 та передбачено комісійну винагороду (Закарпатська область) у розмірі 25650,00 грн. без ПДВ; № 30143 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-24 та передбачено комісійну винагороду (Житомирська область) у розмірі 30025,00 грн. без ПДВ; № 30142 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-23 та передбачено комісійну винагороду (Донецька область) у розмірі 13387,50 грн. без ПДВ; № 30141 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-22 та передбачено комісійну винагороду (Дніпропетровська область) у розмірі 19800,00 грн. без ПДВ; № 30140 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-21 та передбачено комісійну винагороду (Волинська область) у розмірі 15975,00 грн. без ПДВ; № 30139 про надання послуг за договором комісії № РР-2013-20 та передбачено комісійну винагороду (Вінницька область) у розмірі 20925,00 грн. без ПДВ (том 1 а.с. 247 - том 2а.с. 16).

Також, за результатом надання послуг, передбачених умовами договору, ТОВ «Радіум» були виписані на адресу позивача відповідні податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суми ПДВ по виписаним податковим накладним у загальній сумі 86157,00 грн. включені ПП «МПП «Вибір» до складу податкового періоду у відповідному звітному періоді.

Здійснення розрахунку за умовами укладеного договору підтверджено наданим платіжним дорученням № 902 від 19.02.2014 р. та квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Крім того, позивачем було надано копії звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт із призначенням авансового платежу - оплата послуг за укладеними договорами комісії із підтвердженням отримання коштів.

Матеріали справи свідчать, що між ПП «МПП «Вибір» (Замовник) та ТОВ «Фобос-О» (Виконавець) 01.01.2014 р. було укладено ряд договорів на проведення робіт по передпродажній підготовці, ремонту та сервісному обслуговуванню автомобілів № 2014/05, № 2014/06, № 2014/07, № 2014/08, № 2014/09, 2014/10, № 2014/11, № 2014/12, № 2014/13, № 2014/14, № 2014/15, № 2014/16, №

2014/17, № 2014/18, № 2014/19, № 2014/20, № 2014/21, № 2014/22, № 2014/23, № 2014/24 (том 1 а.с. 97-136). Предметом вказаних договорів є зобов'язання виконати передпродажну підготовку автомобілів в областях згідно договорів: Луганської (договір № 2014/24), Чернігівської області (договір № 2014/23), Чернівецької (договір № 2014/22), Черкаської області (договір № 2014/21), Хмельницької області (договір № 2014/20), Херсонської області (договір № 2014/19), Харківської області (договір №2014/18), Сумської області (договір № 2014/17), Рівненської області (договір № 2014/16), Одеської області (договір № 2014/15), Миколаївської області (договір № 2014/14), Кіровоградської області (договір № 2014/13), Івано-Франківської області (договір № 114 12), Запорізької області (договір № 2014/11), Закарпатської області (договір № 2014/10), Закарпатської області (договір № 2014/09), Донецької області (договір № 2014/08), Дніпропетровської області (договір № 2014/07), Волинської області (договір № 2014/06), Вінницької області (договір № 2014/05), а також проводити роботи по сервісному обслуговуванню та ремонту автомобілів за завданням Замовника зі своїх деталей та матеріалів на станції технічного обслуговування.

Приймання і здача автомобіля на передпродажну підготовку проводиться представниками виконавця та замовника на підставі документів: довіреності на представника замовника на право оформлення і здачі на передпродажну підготовку автомобіля та одержання його після виконання робіт; наряд-замовлення; приймально-здавального акту про комплексність автомобіля, якщо такий знаходиться на передпродажній підготовці більше доби; транспорті засоби передані замовником на передпродажну підготовку чи сервісне обслуговування виконавцю - забезпечуються стоянкою.

Відповідно до п.4.2.1 укладених Договорів, обов'язок замовника оплатити виконавцю виконані роботи та вартість запасних частин в порядку і терміни, визначені договором.

За фактом виконання умов укладених договорів сторонами було складено Акти надання послуг, що наявні в матеріалах справи (том 1 а.с. 157-176).

Також за результатом надання послуг по передпродажній підготовці, ремонту та сервісному обслуговуванню автомобілів, ТОВ «Фобос-О» було виписано на адресу замовника відповідні податкові накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суми ПДВ по виписаним податковим накладним у загальній сумі 15212,49 грн. включені ПП «МПП «Вибір» до складу податкового періоду у відповідному звітному періоді.

Здійснення розрахунку за умовами укладеного договору відбувалось у готівковій формі та підтверджено наданим квитанціями до прибуткових касових ордерів та журналами-ордерами і бухгалтерськими відомостями по рахунках 6852, 631.

Крім того, позивачем було надано копії звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт із призначенням авансового платежу - оплата послуг за укладеними договорами надання послуг із підтвердженням отримання коштів.

Також, судом встановлено, що між ПП «МПП «Вибір» (замовник) та ТОВ «Вербена Н» (виконавець) 23.12.2013 р. було укладено договір на виконання послуг, за умовами якого виконавець в інтересах власника здійснює організацію охорони об'єктів, що належать власнику, а також матеріальних цінностей, що в них знаходяться, охорону громадського порядку та пропускного режиму в межах об'єкта, а власник своєчасно здійснює оплату послуг виконавцю на умовах і в порядку встановлених цим Договором (том 1 а.с. 86-87). Ціна вартості послуг з організації охорони об'єктів за цим договором визначається на підставі дислокації та розрахунку, що є невід'ємною частоною вказаного договору. Додатком 1 до укладеного договору визначено дислокацію об'єктів для надання послуг з організації охорони, саме: філії ПП «МПП «Вибір» у різних областях.

Факт надання послуг підтверджується відповідним актом надання послуг від 31.01.2014р. № 30268 про надання послуг за договором від 25.12.2013р. на суму 45500,00 грн. (без ПДВ).

Також, за результатом надання послуг, обумовлених договором, ТОВ «Вербена Н», згідно вимог чинного законодавства, була виписана податкова накладна: від 31.01.2014 р. № 30268 на суму 54600,00 грн., в тому числі ПДВ - 9100,00 грн.

Розрахунок на умовами договору підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів, що наявні в матеріалах справи.

Крім того, позивачем було надано копії звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт із призначенням авансового платежу - оплата послуг за укладеними договорами із підтвердженням отримання коштів.

Загальна вартість отриманих ПП «МПП «Вибір» від ТОВ «Вербена Н» послуг за договором складає 54600,00 грн. Вказані кошти були отримані ТОВ «Вербена-Н» у обсязі шляхом готівкових розрахунків. Вказаний факт додатково підтверджено журналами-ордерами і відомостями по рахунках 6852, 631.

Як вбачається із акта перевірки № 105/04-83-22-02/13438956 від 06.08.2014 р. висновки Криворізької північної ОДПІ зроблені з урахуванням актів ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.04.2014 року № 1014/26-55-22-07 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Радіум» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.01.2014 року по 30.01.2014 року»; від 03.04.2014 р. № 1015/26-55-22-08/38150128 «Про неможливість про зустрічної звірки ТОВ «Фобос-О» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р.»; від 03.04.2014р. № 1016/26-55-22-07/38150277 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вербена-Н» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р.".

Проте суд зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчує факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236, чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в якому не передбачено наявності висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до Акту перевірки № 105/04-83-22-02/13438956 від 06.08.2014 р. в періоді, що перевірявся, позивач фактично займався діяльністю з торгівлею автомобілів та легковими автотранспортними засобами, що зумовлює необхідність укладання вище наведених договорів на надання комісійних і консультаційно-інформаційних послуг, що надаються клієнту при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі транспортними засобами і їх комплектуючими, та на проведення робіт по передпродажній підготовці, ремонту та сервісному обслуговуванню автомобілів, і як наслідок отримання даних послуг, для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з торгівлею автомобілів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податковим органом не було досліджено первинну документацію ПП «МПП «Вибір», а висновки ґрунтуються лише на отриманій податковій інформації стосовно не підтвердження реальності здійснення господарських операцій контрагентами ТОВ «Радіум», ТОВ «Фобос-О» та ТОВ «Вербена-Н».

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

Суд зазначає, що за результатами перевірки порушення під час оформлення позивачем податкових накладних не виявлено, досліджена судом податкова накладна оформлена у відповідності до вимог ст. 201 ПК України, МФУ від 01.11.2011 року № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядок заповнення податкової накладної», заповнені особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Чинним законодавством не передбачено залежності виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання та не встановлює обов'язку для підприємства здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

З огляду на підтвердження здійснення розрахунку із контрагентом за умовами договору, у відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України платником податку набуто право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, з огляду на характер викладеного висновку щодо сумнівності факту здійснення контрагентом позивача визначеної діяльності, що містить ознаки припущень, відсутності відповідних доказів з боку відповідача щодо неможливості виконання умов договорів та у відповідності до ст..62 Конституції України, якою визначено, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, дані твердження відповідача судом не приймаються.

В даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Також, з огляду на підтвердження позивачем первинними документами реальності здійснення, описаних в Акті перевірки, операцій, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на наявні відомості із баз даних із зазначенням даних стосовно контрагенту позивача, з урахуванням наступного.

Чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Крім того, згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11від 02.06.2011р. - «не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюги яких декларувався рухтоварів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Таким чином, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Висновки податкової не узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій та право позивача на формування податкового кредиту, відсутності належних доказів правомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "МПП "Вибір" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002081500 від 27.08.2014 р. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ПП "МПП "Вибір" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 331,41 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1140 від 05.09.2014 р.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 331,41 грн. підлягає поверненню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 листопада 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 17 листопада 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Приватного підприємства "МПП "Вибір" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002081500 від 27.08.2014 р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002081500 від 27.08.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "МПП "Вибір" (код ЄДРПОУ 13438956; індекс 50077, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Вогнева, будинок 12, судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 331,41 грн. (триста тридцять одна гривня 41 копійка).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 17 листопада 2014 року.

Суддя С. В. Прудник