cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02 грудня 2014 р. Справа № 918/1467/14
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до відповідача: Фермерського господарства "Темп"
про стягнення в сумі 24 047 грн. 13 коп.
В засіданні приймали участь:
від позивача: Дробот І.А. за довіреністю № 3636-0 від 18 вересня 2013 року;
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Темп" 24 047 грн.13 коп., з яких 15 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 5 526 грн. 67 коп. - відсотки за користуванням кредитом, 2 035 грн. 46 коп. - пені та 1 485 грн. 00 коп. - комісії за користуванням кредитом.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19 квітня 2011 року між ним та Фермерським господарством "Темп" підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитком печатки, згідно якої остання приєдналась до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із вищезазначеною заявою складають договір банківського обслуговування від 19 квітня 2011 року. На виконання умов вказаного договору Банк встановив відповідачу кредитний ліміт на його поточний рахунок. Оскільки відповідач, в порушення умов зазначеної угоди, у повному обсязі своїх зобов'язань за цим договором не виконав, позивач, посилаючись на статті 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), статтю 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), просить суд стягнути з відповідача 15 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 5 526 грн. 67 коп. - відсотки за користуванням кредитом, 2 035 грн. 46 коп. - пені та 1 485 грн. 00 коп. - комісії за користуванням кредитом.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2014 року порушено провадження у справі № 918/1467/14, розгляд якої призначено на 28 жовтня 2014 року.
22 жовтня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Фермерського господарства "Темп" надійшла пояснююча заява, в якій останнє визнало борг перед позивачем в повному обсязі, проте просило суд врахувати скрутне фінансове положення господарства та розстрочити дану заборгованість, а також піти на поступки з часткового списання відсотків.
Дана заява прийнята судом до розгляду.
У судовому засіданні 28 жовтня було оголошено перерву до 4 листопада 2014 року.
Ухвалою суду від 4 листопада 2014 року відкладено розгляд даної справи на 18 листопада 2014 року.
Ухвалою суду від 18 листопада 2014 року відкладено розгляд даної справи на 2 грудня 2014 року.
2 грудня 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав докази, які на думку останнього підтверджують викладені у позовній заяві факти.
У судовому засіданні 2 грудня 2014 року уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
У судове засідання 2 грудня 2014 року, відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, проте у судовому засіданні 28 жовтня 2014 року директор Фермерського господарства "Темп" позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив суд оголосити перерву у судовому засіданні для можливості врегулювання даного спору добровільно.
На день розгляду даної справи, а саме 2 грудня 2014 року відповідач будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки на адресу суду не направив, хоча про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
19 квітня 2011 року Фермерське господарство "Темп" та ПАТ КБ "Приватбанк" підписали заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 19 квітня 2014 року.
Згідно з пунктом 3.18.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно умов договору, відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26001054702477 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до пункту 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних засобів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому виникає дебетове сальдо.
За змістом п. 3.18.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Пунктом 3.18.1.8 Умов визначено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - надалі "Угода").
У пункті 3.18.1.6. Умов зазначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших).
З матеріалів справи вбачається, що позивач встановив відповідачу кредитний ліміт у розмірі 15 000 грн. 00 коп.
Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0./140904143855 від 4 вересня 2014 року.
Пунктом 3.18.6.1. Умов передбачено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової або електронної інформації, або в будь-якій іншій формі) та/або з момент надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Згідно розділу 3.18.4. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
У пункті 3.18.4.1.1. умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
Згідно з пунктом 3.18.4.1.3. умов у випадку непогашеним кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (пункт 3.18.4.1.4 Умов).
Пунктом 3.18.4.9 умов визначено, що розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
У відповідності до пункту 3.18.4.4 умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (пункт 3.18.4.10 Умов).
У пункті 3.18.2.3.4 умов зазначено, що банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування, вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3.18.2.2.5 умов клієнт зобов'язується повернути кредит у строки, встановлені пунктами 3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17.
Відповідач в порушення зазначених умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, отримані кошти не повернув, проценти та комісію за користування кредитом.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 41-43) вбачається, що у результаті невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором у останнього перед позивачем станом на 11 серпня 2014 року утворилась заборгованість за кредитом в сумі 15 000 грн. 00 коп., 5 526 грн. 67 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, та 1 485 грн. 00 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Позивач надіслав відповідачу претензію № 10221ROОWS00Р від 23 липня 2014 року з вимогою погасити прострочену заборгованість. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статтей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 345 ГК України).
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом частини 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
У відповідності з частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно частиною 1 статті 181 ЦК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно пункту 1 статті 364 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Водночас частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 ЦК України).
За умовами частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 525 ЦК України з одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Згідно статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 1 485 грн. 00 коп. комісії за користуванням кредитом підтверджені належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення даної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вказаних вимог.
Проте, судом встановлено, що позивачем 1 липня 2014 року було внесено зміни до умов та правил надання банківських послуг, зокрема, було змінено відсоткову ставку за користування кредитом понад 90 днів з 48,00% до 56,00%.
Відповідно до пункту 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (пункт 4 статті 1056-1 ЦК України).
Позивачем на підтвердження повідомлення про зміну відсоткової ставки за користування кредитом було надано суду виписку з Приват 24 від 5 червня 2014 року.
Однак суд не приймає до уваги дану виписку, оскільки це не є належним доказом повідомлення Фермерське господарство "Темп" про зміну відсоткової ставки за користування кредитом понад 90 днів з 48,00% до 56,00%.
Відтак, позов в частині стягнення з відповідача відсотків за користуванням кредитом, згідно з розрахунком суду, підлягає частковому задоволенню в сумі 5 390 грн. 00 коп.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної сплати кредитних платежів позивач просив суд стягнути з відповідача 2 035 грн. 46 коп. пені згідно наданого ним розрахунку (а.с. 41 - 43).
Згідно з пунктом 3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки заявлений до стягнення розмір вказаної штрафної санкції відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням умов, а поданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 2 035 грн. 46 коп. пені підлягає задоволенню.
За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Темп" (35800, Рівненська область, місто Острог, вулиця Римші, будинок 11, ідентифікаційний код: 30716410) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код: 14360570) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 5 390 (п'ять тисяч триста дев'яносто) грн. 00 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості по комісії, 2 035 (дві тисячі тридцять п'ять) грн. 46 коп. пені та 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 61 коп. судового збору.
3. Відмовити в позові в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 136 грн. 67 коп.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено "5" грудня 2014 року
Суддя В.Г. Торчинюк
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2014 |
Оприлюднено | 09.12.2014 |
Номер документу | 41778757 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
В.Г. Торчинюк
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні