cpg1251
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2015 р. Справа № 918/1467/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Гудак А.В.
суддів Сініцина Л.М.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши апеляційну скаргу позивача Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" на рішення господарського суду Рівненської області від 02.12.14 р.
у справі № 918/1467/14 (суддя Торчинюк В.Г. )
позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"
відповідач Фермерське господарство "ТЕМП"
про стягнення заборгованості в сумі 24 047 грн. 13 коп.
за участю представників сторін:
позивача - Лукашина Є.В. ,представника, довіреність в справі
відповідача - не з'явився
Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 02 грудня 2014 року у справі № 918/1467/14 (суддя Торчинюк В.Г.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Фермерського господарства "Темп" про стягнення в сумі 24 047 грн.13 коп. задоволені частково.
Стягнуто з Фермерського господарства "Темп" (35800, Рівненська область, місто Острог, вулиця Римші, будинок 11, ідентифікаційний код: 30716410) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код: 14360570) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 5 390 (п'ять тисяч триста дев'яносто) грн. 00 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. заборгованості по комісії, 2 035 (дві тисячі тридцять п'ять) грн. 46 коп. пені та 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 61 коп. судового збору. Відмовлено в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 136 грн. 67 коп.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд керувався положеннями ч.1 ст.181. ч.2 ст. 207, п.1 ст.364, ч.1 ст.549,ч.1 ст. 552, ст. ст. 629, 1049,1048,1054,1055 , ч.1,2 ст. 1056-1 ЦК України, ч.1,2 ст. 193, 230, ч.6 ст. 232 ГК України та прийшов до висновку ,що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу ,комісії за користування кредитом та пені підлягають до задоволення, оскільки підтверджені належними доказами і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б свідчили про погашення заборгованості перед позивачем .
Частково задовольняючи позов про стягнення відсотків за користування кредитом ,суд першої інстанції вказав, що надана позивачем виписка про зміну відсоткової ставки не є належним доказом повідомлення відповідача про зміну відсоткової ставки.
Не погодившись з постановленим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Рівненської області від 02 грудня 2014 року в частині відмови в стягненні 136 грн.67 коп. заборгованості за нарахованими відсотками та ухвалити нове рішення в цій частині, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
Так, на думку апелянта, у відповідності до п. 3.18.2.3.1 "Умов обслуговування кредитних лімітів" сторони дійшли взаємної згоди про те, що відсоткова ставка за користування кредитом може бути збільшена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на один або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків.
При цьому,сторони дійшли згоди, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, вказаних у даному пункті. Банк повідомляє клієнта про настання подій на свій вибір, або у письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банка та Клієнта (система клієнт -банк, інтернет клієнт банк, смс повідомлення тощо).
Скаржник у апеляційній скарзі наголошує, що позивачем відповідно до вказаних умов договору було проінформовано клієнта про запровадження нової системи нарахування відсотків за користування кредитом відповідно по пункту 3.18.2.3.1 "Умов обслуговування кредитних лімітів" за допомогою системи інтернет банк Приват24.
Просить апеляційну скаргу задоволити.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надійшов, що відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду .
Представник відповідача в судове засідання не з»явився ,про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлявся заздалегідь та належним чином ,про свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки сторони належним чином повідомлені про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору ,явка сторін обов"язковою не визнавалась, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача фермерського господарства " Темп" .
В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав і просить її задоволити, змінивши рішення господарського суду Рівненської області від 02 грудня 2014 року в частині відмови в стягненні 136 грн.67 коп. заборгованості за нарахованими відсотками та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представника апелянта , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи , 19 квітня 2011 року між Фермерським господарством "Темп" та ПАТ КБ "Приватбанк" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 19 квітня 2014 року та взяв на себе обов»язки виконувати умови договору . (а.с. 29)
Відповідно до умов договору, відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26001054702477 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Пунктом 3.18.1.1. Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
За змістом п. 3.18.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Пунктом 3.18.1.8 Умов визначено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - надалі "Угода").
У пункті 3.18.1.6. Умов зазначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших).
Пунктом 3.18.6.1.Умов передбачено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової або електронної інформації, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Відповідно до пункту 3.18.2.2.5 умов клієнт зобов'язується повернути кредит у строки, встановлені пунктами 3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17.
У відповідності до п.3.18.2.1.1 умов, банк обслуговує кредитний ліміт на поточному рахунку Клієнта в порядку, передбаченому даним розділом "Умов і правил надання банківських послуг".
Відповідності до підпункту 4 п.3.18.2.1.4 умов, за рахунок грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок клієнта, в першу чергу проводиться погашення заборгованості по відсоткам, розрахованим відповідно до п.3.18.4.1 та п.3.18.4.2. Надходження коштів на поточний рахунок клієнта автоматично зменшують дебетове сальдо по поточному рахунку.
Пунктом 3.18.2.2 умов, сторонами узгоджено, що клієнт зобов'язався: - сплатити відсотки за весь час користування кредитом відповідно до п.3.18.4.1 та п.3.18.4.2, п. 3.18.4.3 (п.3.18.2.2.2); проводити погашення кредиту, отриманого в розмірі встановленого ліміту кредиту, не пізніше строку (терміну) закінчення безперервного користування кредитом, встановленого п.3.18.1.11 (п.3.18.2.2.3); - повернути кредит в строки, встановленні п.3.18.1.10, п.3.18.2.3.4 та п.3.18.2.2.17 (п.3.18.2.2.5); - доручив банку зараховувати грошові кошти із всіх своїх рахунків (як відкритих на момент початку обслуговування банком ліміту клієнта, так і тих які відкриті після цього) в валюті кредиту для виконання зобов'язань по погашенню кредиту, а також відсотків за його користування, а також в рахунок оплати договору страхування, по яким банк є вигодонабувачем, із всіх своїх рахунків в гривні, для виконання зобов'язань по погашенню винагороди, а також неустойки, в розмірах сум, що підлягають до сплати банку у відповідності до даного розділу "Умов і правил надання банківських послуг", а також по іншим кредитним договорам, укладеними між клієнтом та банком, при настанні строків платежів (здійснюється договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється у відповідності з встановленим законодавством порядком, при цьому оформлюється меморіальний ордер, в реквізиті "призначення платежу" якого зазначаються номер, дата та пункти 3.18.2.2.8. Списання грошових коштів по іншим кредитним договорам здійснюється у відповідності з умовами інших кредитних договорів (п.3.18.2.2.8).
Згідно п.3.18.2.3.1 умов передбачено, що Сторони в порядку ч.1 ст.212 Цивільного кодексу України дійшли взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та / або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та / або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 та / або більше відсотків, Сторони погодилися, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а Клієнт не сплатить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені "Умовами та правилами надання банківських послуг". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms повідомлення чи інших).
Пунктом 3.18.4.1.3 умов передбачено, що у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Згідно п. 3.18.4.8 умов погашення кредиту, виплата відсотків проводяться у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки проводяться у відповідності з умовами даного розділу "Умов і правил надання банківських послуг".
Відповідно до п.3.18.4.9 умов, розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів в році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту в період нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату погашення.
У відповідності до п.3.18.4.10 умов, зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти отримані від клієнта а також від інших осіб, для погашення заборгованості, преш за все направляються для погашення витрат/збитків банка відповідно до п.3.18.2.2.16, п.3.18.2.3.15 далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу "Умов і правил надання банківських послуг", далі -прострочена винагорода, далі - винагорода, далі - прострочених відсотків, далі-відсотків, далі-простроченого кредиту, далі - кредиту. Кінцеве погашення заборгованості по кредиту виконується не пізніше дати, вказаної в п.3.18.1.8. При не сплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати вини рахуються простроченими. У випадку розрахунку витрат банка у відповідності до п.3.18.2.2.16, п.3.18.2.3.15 за погодженням сторін можлива зміна строків погашення кредиту.
Пункт п.3.18.5.1 умов передбачає, що при порушенні Клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8 3.18.2.2.3 3.18.2.3.4 винагород передбачених п.п3.18.2.2.5 3.18.4.4 3.18.4.5 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня у (% річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 3.18.5.4 Умов встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Свої зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 19.04.2011 року банк виконав в повному обсязі, надавши клієнту кредитний ліміт у розмірі 15 000 грн.
Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0./140904143855 від 4 вересня 2014 року.(а.с.40)
Як вбачається з матеріалів справи , станом на 11 серпня 2014 року, у зв"язку з порушенням відповідачем вищезазначених Умов утворилась заборгованість за кредитом в сумі 15 000 грн., 5 526,67 - заборгованість по процентам за користування кредитом та 1 485 ,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Заявлена позивачем претензія від 23 липня 2014 року про необхідність погашення заборгованості (а.с.46) , відповідачем була залишена без задоволення.
Враховуючи викладені обставини , 16 жовтня 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ФГ" Темп" про стягнення заборгованості в сумі 24 047,13 грн.
Враховуючи обставини справи,Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне застосувати наступні положення чинного законодавства.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.
За приписами ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 ЦК України).
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що заявою від 19.04.2011р. про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитком печатки відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах ПАТ КБ "ПриватБанк" - договорі банківського обслуговування в цілому.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Водночас, ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи ,договір банківського обслуговування б/н від 19.04.2011 року у встановленому законодавством порядку не розірвано та не визнано недійсним. Відповідачем суму заборгованості в розмірі 15000 грн. не спростовано та не оспорено, будь-яких доказів у погашення зазначеної суми боргу суду не надано.
За таких обставин ,правомірним є висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу в розмірі 15 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором заходів відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст.193, ч. 1 ст.216 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Крім того, в силу статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За неналежне виконання своїх зобов»язань позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2035,46 грн,яка передбачена пунктом 3.18.5.4 Умов та комісію в розмірі 1485 грн.,відповідно до п. 3.18.4.4; 3.18.1.6;3.18,2.3,2 Умов.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та комісії , колегія суддів вважає їх обґрунтованими та не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.
Крім того, згідно з розрахунком, поданим позивачем, за користування кредитними коштами за весь час дії кредитного договору банком нараховані відповідачу проценти в сумі 5526,67 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення ,суд першої інстанції позовні вимоги в частині стягнення процентів задоволив частково на суму 5390 грн. ,відмовивши у стягненні 136грн. 67 коп. процентів. Колегія суддів погоджується з частковим задоволенням позову з наведених нижче підстав.
Як вбачається з проведених позивачем розрахунків , 1 липня 2014 року позивачем було внесено зміни до умов та правил надання банківських послуг, зокрема, було змінено відсоткову ставку за користування кредитом понад 90 днів з 48,00% до 56,00%.
Відповідно до пункту 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (пункт 4 статті 1056-1 ЦК України).
Судом встановлено, що позивачем проведено нарахування підвищеної процентної ставки за користування кредитом відповідачем, оскільки ним допущено прострочення сплати відсотків понад 90 днів. Розмір процентної ставки визначено у 56%. Представник позивача при цьому посилається на приписи п. 3.18.2.3.1 "Умов і правил надання банківських послуг" Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від 01.07.2014р., відповідно до якого сторони в порядку ч.1 ст.212 Цивільного кодексу України дійшли взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та / або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та / або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків.
Сторони погодилися, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а Клієнт не сплатить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені "Умовами та правилами надання банківських послуг". Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення чи інших).
Таким чином, для застосування збільшеної процентної ставки мають наступити події, зазначені у п.3.18.2.3.1 "Умов і правил надання банківських послуг", або кожна окремо із них або усі разом в сукупності та за обов'язкового повідомлення про настання цієї події (цих подій) позичальника за умови, що заборгованість ним не сплачена.
На підтвердження повідомлення про зміну відсоткової ставки до 56% за користування кредитом позивачем було надано суду виписку з Приват 24 від 5 червня 2014 року.
Разом з тим, надана суду виписка не є належним та допустимим в розумінні ст. 34 ГПК України доказом повідомлення ФГ « Темп» про зміну відсоткової ставки,оскільки з нього не можна зробити висновок , коли воно скеровувалось боржнику та чи ним отримувалось взагалі. Крім того, зазначена виписка з Приват -24 не містить переліку події (подій), які стали підставою для нарахування збільшеної процентної ставки
Крім того,колегія суддів звертає увагу позивача на те, що приписи пункту 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України не містять альтернативного виду повідомлення про зміну процентної ставки,як повідомлення за допомогою sms .
Таким чином,висновки суду про часткове задоволення позову в частині стягнення відсотків в розмірі 5390 грн. є правильними.
Відтак, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме щодо стягнення з відповідача 15 000 грн.- заборгованості за кредитом, 5 390 грн.00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом, 2 035 грн.46 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1 485 грн.00 коп - заборгованості по комісії за користування кредитом. Крім того, вважає правомірною відмову в позові в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 136 грн.67 коп.
Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представника позивача не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.
В силу ст.ст. 33, 38, 43 ,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та скасування чи зміни рішення господарського суду Рівненської області від 02 грудня 2014 року.
Керуючись ст.ст. 49, 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Рівненської області від 02 грудня 2014 року у справі № 918/1467/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Сініцина Л.М.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2015 |
Оприлюднено | 02.02.2015 |
Номер документу | 42522101 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Олексюк Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні