Ухвала

від 03.12.2014 по справі 810/4340/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4340/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» пред'явило позов до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2014 № 0001642204 та від 12.02.2014 № 0001652204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.01.2014 Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 27.01.2014 № 46/10-06-22-04/37284412 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» (код за ЄДРПОУ: 37284412) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Спілка Товаровиробників» (код за ЄДРПОУ: 19489156) за період з 01.04.2012 по 30.06.2013».

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення вимог податкового законодавства: - пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сум ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточних звітних періодів на загальну суму 6 166 761, 00 гривень, в тому числі: за травень 2012 року - 214 285, 00 гривень, за червень 2012 року - 883 145, 00 гривень, за липень 2012 року - 956 177, 00 гривень, за серпень 2012 року - 808 511, 00 гривень, за вересень 2012 року - 908 618, 00 гривень, за жовтень 2012 року - 729 198, 00 гривень, за листопад 2012 року - 218 50, 00 гривень, за грудень 2012 року - 389 262, 00 гривень, за січень 2013 року - 256 603, 00 гривень, за лютий 2013 року - 320 802, 00 гривень, за березень 2013 року - 464 860, 00 гривень, за квітень 2013 року - 17 250, 00 гривень; пунктів 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 7 099 864, 00 гривень, в тому числі: за 2 квартал (півріччя) 2012 року - 1 244 279, 00 гривень, за 2-3 квартали 2012 року - 2 806 970, 00 гривень, за 2-4 квартали 2012 року - 1 936 126, 00 гривень, за 1 квартал 2013 року - 1 094 377, 00 гривень, за 2 квартал (півріччя) 2013 року - 18 112, 00 гривень; підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.2, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16 пункту 2 та підпункту 3.3 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704; частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону договір, укладений між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «СТВ» на загальну суму - 40 570 658, 56 гривень (в тому числі ПДВ - 6 761 776, 44 гривень).

На підставі Акта перевірки від 27.01.2014 № 46/10-06-22-04/37284412, Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області були винесені, в тому числі, податкові повідомлення-рішення від 12.02.2014 № 0001642204 за платежем по ПДВ на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 6 166 761, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 083 383, 00 гривень та від 12.02.2014 № 0001652204 за платежем по податку на прибуток на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 7 099 864, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 549 933, 00 гривень.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати їх протиправними та скасувати, що і є предметом даного спору.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України )

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, протягом 2012-2013 років ТОВ «ФПК «Вітязь» здійснювало поставку щебеню залізничним транспортом різним заводам України (місто Чернігів - ТОВ «Будіндустрія», місто Київ - ПАТ ЗЗБК ім. Світлани Ковальської, ТОВ «Бетон Комплекс» та ПАТ «Автобудкомлекс-К»). Взаємовідносини ТОВ «ФПК «Вітязь» з постачальником щебеню та контрагентами-покупцями були відображені в податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість, а щодо їх правомірності і достовірності у контролюючих органів питань та зауважень в даному Акті перевірки не встановлено.

Для здійснення доставки товару залізничним транспортом ТОВ «ФПК «Вітязь» не мало власних та орендованих залізничних рухомих складів та не мало власних можливостей займатися організацією перевезень даного товару (щебеню) залізничним транспортом, у зв'язку з чим ТОВ «ФПК «Вітязь» звернулося за послугами експедирування до сторонньої організації.

Так, протягом травня 2012 - квітня 2013 року ТОВ «СТВ» надавало ТОВ «ФПК «Вітязь» послуги з транспортної експедиції.

Предметом договору транспортного експедирування згідно чинного законодавства України є надання послуг, безпосередньо пов'язаних з організацією перевезення вантажів або додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Невичерпний їх перелік міститься в абзаці 2, 3 частини першої статті 929 Цивільного кодексу України, а саме може бути: встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом; встановлено зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від Імені клієнта договір перевезення вантажу; обов'язок забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Також може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Сторонами договору транспортного експедирування є експедитор та клієнт. Стаття 929 Цивільного кодексу України не містить будь-яких обмежень стосовно учасників договору. Клієнтом за договором транспортного експедирування може бути як відправник або отримувач вантажу, так і інша особа, наприклад, власник вантажу, перевізник тощо, інтерес якого полягає у перевезенні вантажу в силу існуючих договірних відносин з відправником або одержувачем.

На підтвердження дійсності отримання послуг від ТОВ «СТВ» для ТОВ «ФПК «Вітязь», останнє надало до Броварської ОДПІ належним чином засвідчені копії договору транспортної експедиції № 22/05-12-01 від 22.05.2012, податкові накладні та Акти наданих послуг з відповідними додатками, підписані представниками ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «СТВ» та скріплені їх печатками.

Предметом договору транспортної експедиції № 22/05-12-01 від 22.05.2012, укладеного між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «СТВ» є організація перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами-власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами.

Щебінь гранітний різних фракцій ТОВ «ФПК «Вітязь» купувало в ТОВ «Омельянівський кар'єр» згідно з договором поставки № 5/11 від 05.01.2011 (належним чином завірені копії видаткових накладних та податкових накладних наявні в матеріалах справи). Щебінь гранітний доставлявся від ТОВ «Омельянівський кар'єр» до контрагентів-покупців позивача залізничним транспортом. Для здійснення перевезення залізничним транспортом складалися залізничні накладні відповідно до вимог чинного законодавства України (належним чином завірені копії залізничних накладних наявні в матеріалах справи).

У формі Додатку № 1, позивачем було надано повний перелік залізничних накладних, які були складені під час здійснення доставки залізничним транспортом щебеню гранітного від ТОВ «Омельянівський кар'єр» до контрагентів-покупців позивача.

ТОВ «ФПК «Вітязь» в повному обсязі розрахувалося з ТОВ «СТВ» за надані послуги транспортної експедиції (оригінал реєстру платежів, засвідчений представником ПАТ «Діамантбанк», наявний в матеріалах справи).

Придбаний у ТОВ «Омельянівський кар'єр» щебінь гранітний був проданий наступним будівельним заводам: ПАТ «ЗЗБК ім. Св. Ковальської» (код ЄДРПОУ 05523398) згідно з договором поставки № 1 від 05.01.2011 (належним чином завірені копії видаткових накладних та податкових накладних наявні в матеріалах справи); ПАТ «Будіндустрія» (код ЄДРПОУ 01349644) згідно з договором № 4 від 05.01.2011 (належним чином завірені копії видаткових накладних, податкових накладних та договору поставки наявні в матеріалах справи); ТОВ «Автобудкомплекс-К» (код ЄДРПОУ 33999954) згідно з договором поставки № 2 від 05.01.2011 (належним чином завірені копії видаткових накладних, податкових накладних та договору поставки наявні в матеріалах справи); ТОВ «Бетон Комплекс» (код ЄДРПОУ 04012164) згідно з договором поставки будівельних матеріалів № 3 від 05.01.2011 (належним чином завірені копії видаткових накладних, податкових накладних та договору поставки наявні в матеріалах справи); ПАТ «Дарницький завод ЗБК» (код ЄДРПОУ 01373298) згідно з договором № 6 від 01.02.2013 (належним чином завірені копії видаткових накладних, податкових накладних та договору поставки наявні в матеріалах справи).

З матеріалів справи встановлено, що 20.02.2013 було здійснено обшук ТОВ «ФПК «Вітязь» в приміщенні офісу слідчим з ОВС СУ ДПС у Житомирській області, лейтенантом податкової міліції Базерною І.С., в ході чого було вилучено первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні) щодо взаємовідносин ТОВ «ФПК «Вітязь» з ТОВ «Омельянівський кар'єр» та покупцями щебеню гранітного (вищевказаними заводами) за період з 05.01.2011 до лютого 2013 року. Також були вилучені: оригінал договору поставки № 5/11 від 05.01.2011 з додатковим угодами, протоколами погодження вільної відпускної ціни, супровідними листами, укладені між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «Омельянівський кар'єр», та оригінал договору № 2 від 05.01.2011 з додатками та протоколами вільної відпускної ціпи, укладені між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ПАТ «ЗЗБК ім. Св. Ковальської».

На підтвердження вищевказаного, позивачем було надано копію вищезазначеного Протоколу обшуку від 20.02.2013.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, продавцем послуг - ТОВ «СТВ» були виписані покупцю послуг - ТОВ «ФПК «Вітязь» податкові накладні за період з 01.05.2012 до 30.04.2013, зауважень до заповнення яких податковий орган під час перевірки не мав та в Акті перевірки не зазначив.

Факт виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: договором, податковими накладними, актами виконаних робіт з додатками до них тощо.

В Акті перевірки Броварська ОДПІ зазначила, що відсутність під час перевірки перевізних документів на товар спростовує факт отримання послуг від ТОВ «СТВ» на користь ТОВ «ФПК «Вітязь».

Колегія суддів зазначає, що під час проведення даної перевірки, Броварська ОДПІ не вимагала у ТОВ «ФПК «Вітязь» надати документи, що підтверджують факт здійснення поставки товару (щебеню) та його доставки залізничним транспортом.

Крім того, враховуючи положення Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, відповідно до форми і порядку заповнення накладної на перевезення вантажу залізничним транспортом, у даній ситуації ТОВ «ФПК «Вітязь» не є стороною (суб'єктом) накладної на перевезення залізничним транспортом.

Оскільки ТОВ «ФПК «Вітязь» не є стороною, яка брала участь в складанні накладної на перевезення вантажу залізничним транспортом, тому в наданих до перевірки документів не були надані накладні на перевезення залізничним транспортом, натомість вищевказані документи (накладні) були надані позивачем суду, досліджені та долучені до матеріалів справи.

Також, в Акті перевірки вказано, що ТОВ «ФПК «Вітязь» порушило підпункт 1.2 пункту 1, підпункти 2.2, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16 пункту 2 та підпункт 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

В Акті перевірки зазначено, що від імені ТОВ «СТВ» мають проставлені підписи, але прізвища та посади не вказано, тому ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, яким завізовані Акти виконаних робіт (наданих послуг) не має можливості, чим нібито порушено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки на кожному Акті виконаних робіт (наданих послуг) вказані і посади, і прізвища, ім'я та по батькові осіб, які приймають участь у здійсненні господарських операцій. Так, з боку ТОВ «ФПК «Вітязь» всі Акти виконаних робіт (наданих послуг) підписував директор ОСОБА_7, а з боку ТОВ «СТВ» - генеральний директор ОСОБА_8.

З Акта перевірки вбачається, що до Броварської ОДПІ надійшов Акт ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СТВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Нафтор», ТОВ «Сіті Менеджмент», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Універсал», ТОВ «РБФ «Рем» за період з 01.04.2012 до 31.08.2013». Крім того Акті перевірки наведені посилання на Акти податкових органів Міндоходів України щодо неможливості проведення зустрічних звірок щодо взаємовідносин з ТОВ «СТВ».

Колегія суддів зазначає, що взаємовідносини ТОВ «ФПК «Вітязь» і ТОВ «СТВ» не мають жодного відношення до контрагентів ТОВ «СТВ» (ТОВ «Нафтор», ТОВ «Сіті Менеджмент», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Універсал», ТОВ «РБФ «Рем»), оскільки жоден із вищевказаних юридичних осіб не був стороною у взаємовідносинах позивача з ТОВ «СТВ» щодо надання послуг транспортної експедиції тощо.

Крім того ТОВ «ФПК «Вітязь» надало копію Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/20597/13-а від 22.01.2014 за позовом ТОВ «СТВ» до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про визнання дій ДПІ у Голосіївському районі міста Києва протиправними. Даною Постановою позовні вимоги ТОВ «СТВ» задоволені повністю, дії ДПІ у Голосіївському районі міста Києва визнані протиправними, зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі міста Києва вилучити із АІС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки, оформленої Актом та заборонено ДПІ у Голосіївському районі міста Києва використовувати Акт від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 при підписанні Актів перевірок інших підприємств, а також заборонено надавати копію Акта від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронними органами.

Вказана постанова була скасована частково постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 в частині задоволення вимоги про заборону Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати акт від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборону надавати копію акту від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам та в цій частині позовних вимог відмовлено. В решті постанову залишено без змін.

Також, позивачем надано Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3205/14 від 27.03.2014 за позовом ТОВ «СТВ» до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про визнання дій ДПІ у Голосіївському районі міста Києва протиправними. Даною Постановою позовні вимоги ТОВ «СТВ» задоволено повністю, дії ДПІ у Голосіївському районі міста Києва визнані протиправними, зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі міста Києва вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки, оформленої Актом та заборонено ДПІ у Голосіївському районі міста Києва використовувати Акт від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 при підписанні Актів перевірок інших підприємств, а також заборонено надавати копію Акта від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронними органами.

Докази апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3205/14 від 27.03.2014 відсутні.

За результатами розгляду адміністративних справ № 826/20597/13-а та № 826/3205/14, була складена Довідка ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 02.04.2014 № 607/2-26-50-15-02-19489156 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «СТВ» код за ЄДРПОУ 19489156 бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за червень, липень, вересень, листопад, грудень 2012 року, січень, березень 2013 року. У висновках даної довідки не встановлено порушення при відображенні ТОВ «СТВ» у деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків за вищевказані періоди.

Рішенням ГУ Міндоходів у місті Києві № 3003/10/26-15-10-06-15 від 02.04.2014 про результати розгляду первинної скарги ТОВ «СТВ» були скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 22.01.2014 № 0000182203 та № 0000192203.

Крім того слід зазначити, що чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу при складанні Акта перевірки одного платника податків приймати за основу Акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Також колегія суддів зазначає, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 02.04.2014 за № 607/2-26-50-15-02-19489156 складено довідку ТОВ «СТВ» про відсутність в їх діях порушень податкового законодавства України за період господарських взаємовідносин, який відповідає періоду, що перевірявся в ТОВ «ФПК «Вітязь». Даний документ спростовує факти, які були викладені в Акті ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СТВ» та унеможливлює подальше його використання, в тому числі і як один із документів, який став підставою складання Акта перевірки позивача.

В ході розгляду даної справи, судом також встановлено, що на момент укладання вищезазначених договорів та здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.