Постанова

від 26.09.2014 по справі 804/10078/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2014 р. Справа № 804/10078/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представників позивача Кучера О.С., Іващенка В.В., представника відповідача Лісниченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Нікополь Метал Сервіс» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.02.2014 № 0000731503, від 19.02.2014 № 0000741503 та від 01.04.2014 № 0001461503;-

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Нікополь Метал Сервіс» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.02.2014 № 0000731503 за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2532517,25 грн., в т.ч. штрафні санкції 235771,25 грн.;

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.02.2014 № 0000741503 за платежем: ПДВ на загальну суму 1608611,75 грн., в т.ч. штрафні санкції 306751,75 грн.;

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.04.2014 № 0001461503 за платежем: ПДВ на загальну суму 306750,75 грн., в т.ч. штрафні санкції 306750,75 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 10.01.2014 № 29/151/34310530, в якому податковий орган дійшов висновку про порушення Приватним підприємством «Нікополь Метал Сервіс»:

- п.135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 2296746,00 грн.;

- ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 1301860,00 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом було винесено наступні податкові повідомлення - рішення: від 19.02.2014 № 0000731503, від 19.02.2014 № 0000741503, від 01.04.2014 № 0001461503. З означеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач категорично не погоджується, посилаючись на те, що всупереч висновку податкового органу, позивач не отримував безоплатно від підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківмет» товари; у позивача і досі по рахункам обліковується заборгованість перед вказаним підприємством, оскільки на момент укладання з ним правочину позивачу не було відомо, що вказаний контрагент перебуває в стані ліквідації.

Щодо взаємовідносин з іншими контрагентами - постачальниками: Товариством з обмеженою відповідальністю «Труба Деталь Комплект», Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ Медея», Приватним підприємством «Хімтяжбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Союзторгстрой», позивач зазначив, що придбання у вказаних підприємств товарів здійснювалося останнім у межах власної господарської діяльності, придбання товарів підтверджується наявними первинними документами; подальше використання таких товарно - матеріальних цінностей для потреб власної господарської діяльності позивачем підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку.

Позивач зазначив, що всі правочини, укладені Приватним підприємством «Нікополь Метал Сервіс» із переліченими контрагентами, є реальними, здійснені в межах та для цілей господарської діяльності позивача та підтверджені відповідними документами. За таких обставин, податкові повідомлення-рішення відповідача від 19.02.2014 № 0000731503, від 19.02.2014 № 0000741503, від 01.04.2014 № 0001461503, винесені необґрунтовано, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 відкрито провадження у справі № 804/10078/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.08.2014.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених в письмових запереченнях. Відповідач зазначив, що ним проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, в ході якої було встановлено ряд порушень законодавства при здійсненні господарських операцій Приватного підприємства «Нікополь Метал Сервіс» з контрагентами: ТОВ «Ківмет», ТОВ «Труба Деталь Комплект», ТОВ «ВКФ «Медея», ПП «Хімтяжбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой» у період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

Так, в ході проведення перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Ківмет», першим не були надані документи та інші докази того, що виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи ТОВ «Ківмет» було покладено на іншу юридичну особу; отримані від вказаного контрагента, але не оплачені товари у зв'язку з ліквідацією останнього, набувають статусу безоплатно отриманих. Відтак, позивач повинен був у податковій звітності відобразити збільшення доходів, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на вартість таких товарів, а саме: на суму 1697630,00 грн., однак в порушення ст. 135 Податкового кодексу України, відповідач не відобразив вказану суму, що призвело до заниження бази оподаткування податком на прибуток.

Правочини, укладені позивачем з контрагентами: ТОВ «Труба Деталь Комплект», ТОВ «ВКФ «Медея», ПП «Хімтяжбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой», не підтверджені належним чином складеними первинними документами, собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) виявилася завищеною, відсутні документи, на підтвердження транспортування придбаних товарно - матеріальних цінностей та сертифікати відповідності продукції, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів.

За наведених обставин, податкові повідомлення - рішення, винесені Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.02.2014 № 0000731503, від 19.02.2014 № 0000741503, від 01.04.2014 № 0001461503, є правомірними, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Приватне підприємство «Нікополь Метал Сервіс» (далі - ПП «Нікополь Метал Сервіс») (код ЄДРПОУ 34310530) зареєстроване Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 26.05.2006 за № 12301020000001266, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 823779, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

ПП «Нікополь Метал Сервіс» взято на податковий облік 29.05.2006 за № 331, перебуває на податковому обліку у Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100320617, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Нікополь Метал Сервіс», результати якої оформлені актом від 10.01.2014 № 29/151/34310530 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Нікополь Метал Сервіс» (код ЄДРПОУ 34310530) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012».

У вказаному акті зазначено, що у відповідності з даними бухгалтерського обліку ПП «Нікополь Метал Сервіс» по рахунку № 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», станом на 31.12.2012 обліковувалася кредиторська заборгованість перед ТОВ «Ківмет» (код ЄДРПОУ 34408806) в загальній сумі 1697630,47 грн..

У відповідності з даними ЄДР ТОВ «Ківмет» 19.03.2012 було припинено.

У зв'язку з тим, що в ході проведення документальної перевірки не були надані документальні та інші докази того, що виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи (ТОВ «Ківмет» (код ЄДРПОУ 34408806)) було покладено на іншу юридичну особу, отримані від ТОВ «Ківмет», але неоплачені товари, у зв'язку з ліквідацією ТОВ «Ківмет», та не здійсненням з останнім розрахунку, набувають статусу безоплатно отриманих.

Таким чином, в порушення пп. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України ПП «Нікополь Метал Сервіс» в податковій звітності не відображено збільшення доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, на вартість безоплатно отриманих товарів: за 2012 рік на загальну суму 1697630,00 грн..

В період, що перевірявся ПП «Нікополь Метал Сервіс» укладено договір № 04/5 від 04.05.2011 про надання послуг з ТОВ «Труба Деталь Комплект» .

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Труба Деталь Комплект» ПП «Нікополь Метал Сервіс» було включено до складу податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 540940,50 грн..

Документальною перевіркою встановлено, що на отримані від ТОВ «Труба Деталь Комплект» в періоді: з березня по серпень 2012 року товарно-матеріальні цінності, товарно-транспортні накладні відсутні, а надані до перевірки товарно-транспортні накладні за вересень 2012 року, оформлені з порушенням вимог наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Для проведення документальної перевірки не було надано сертифікати відповідності (походження) поставлених ТОВ «Труба Деталь Комплект» товарно-матеріальних цінностей, з яких можна було б встановити їх виробника, та сертифікати якості на відповідність поставлених товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Труба Деталь Комплект» технічним умовам та/або державним стандартам України.

Таким чином, на порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з не підтвердженням ПП «Нікополь Метал Сервіс» належним чином складеними первинними документами, якими повинні супроводжуватися операції з продажу товарно-матеріальних цінностей, а також не підтвердженням зв'язку витрат на придбання у ТОВ «Труба Деталь Комплект» робіт та послуг з господарською діяльністю ПП «Нікополь Метал Сервіс», собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) виявилася завищеною на суму 2685057,00 грн. та в порушення п. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України підприємством завищено податковий кредит на суму 540889,00 грн.

Крім того, в акті перевірки від 10.01.2014 № 29/151/34310530 зазначено, що між позивачем та ТОВ «ВКФ «Медея» було укладено договір № 78 від 01.05.2011, на підставі якого останній здійснив постачання позивачу товарно-матеріальних цінностей, на підставі чого ПП «Нікополь Метал Сервіс» було включено до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді суму у розмірі 507501,03 грн.. Однак податковий орган суму податкового кредиту у вказаному розмірі не підтвердив та вказав, що на порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, у зв'язку з не підтвердженням ПП «Нікополь Метал Сервіс» належним чином складеними первинними бухгалтерськими та іншими документами, якими повинні супроводжуватися операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «ВКФ «Медея», собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) виявилася завищеною на суму 2537506,00 грн., а податковий кредит в порушення п.п. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України підприємством завищено на суму 507501,00 грн.

Аналогічна позиція податкового органу висловлена в акті перевірки від 10.01.2014 № 29/151/34310530 і щодо взаємовідносин позивача з контрагентом постачальником - ТОВ «Хімтяжбуд», у якого ПП «Нікополь Метал Сервіс» було здійснено придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 284539,50 грн., в т.ч. ПДВ - 47423,35 грн.

Як зазначено в акті перевірки, в ході проведення документальної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення ПП «Нікополь Метал Сервіс» п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в сумі 237116,00 грн., у зв'язку з не підтвердженням витрат первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «НВП «Союзторгстрой», на підставі чого першим сформовано податковий кредит у сумі 253471,00 грн.

Як зазначив податковий орган у вищевказаному акті перевірки документи, які б підтверджували транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «НВП «Союзторгстрой» на адресу ПП «Нікополь Метал Сервіс» за період з лютого по квітень 2012 року для проведення перевірки не надано. Надані до перевірки товарно - транспортні накладні за період з травня по жовтень 2012 року, оформлені з порушенням вимог Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Надані для проведення документальної перевірки паперові носії з написом «Накладна» за лютий, травень, червень, липень, жовтень 2012 року, які були отримані від ТОВ «НВП «Союзторгстрой», не відповідають ознакам первинних документів, тому що не містять передбачених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язкових реквізитів (не зазначено особи ТОВ «НВП «Союзторгстрой», яка відповідала за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від ТОВ «Союзторгстрой».

Крім того, у відповідності з даними фінансового звіту суб'єктів малого підприємництва діяльність ПП «Нікополь Метал Сервіс» у 2012 році була збитковою, чистий збиток склав 214515,00 грн.

Таким чином, операції з придбання робіт та послуг у ТОВ «Труба Деталь Комплект» у 2012 році були завідомо збитковими. Дії ПП «Нікополь Метал Сервіс» не свідчать про мету отримання доходу, і тому в сукупності такі операції не відповідають меті підприємницької діяльності - отриманню прибутку.

Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів.

Згідно висновків акту документальної планової виїзної перевірки від 10.01.2014 № 29/151/34310530, перевіркою встановлено порушення ПП «Нікополь Метал Сервіс»:

- п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну сумі 2296746,00 грн.;

- ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 1301860,00 грн.

На підставі означеного акту перевірки, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 19.02.2014 № 0000731503, за яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 532517, 25 грн., з яких за основним платежем на суму 2296746,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 235771,25грн.;

- від 19.02.2014 № 0000741503, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 1608611, 75 грн., з яких за основним платежем на суму 1301860,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 306751,75 грн.;

- від 01.04.2014 № 0001461503, за яким ПП «Нікополь Метал Сервіс» нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 306750,75 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та всі обставини даної справи, суд не погоджується з висновками відповідача, зробленими у акті від 10.01.2014 № 29/151/34310530, у зв'язку з наступним.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, між ПП «Нікополь Метал Сервіс» та ТОВ «Ківмет» укладено договір постачання від 04.07.2012 № 040712, на підставі якого останнім було здійснено постачання позивачу товару - брухту сталевого (вид № 500). Загальна вартість поставленого за вказаним договором товару складає 2002185,37грн.. Однак як встановлено в ході перевірки та не заперечується позивачем, розрахунки з постачальником ТОВ «Ківмет» проведені частково, в сумі 304554,90 грн. Відтак заборгованість перед вказаним підприємством становить 1697630,47 грн., ця сума обліковується на рахунку № 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» позивача.

Як зазначає позивач, до моменту проведення податкової перевірки йому не було відомо, що ТОВ «Ківмет» ліквідоване, а заборгованість перед вказаним підприємством була не погашена, у зв'язку з відсутністю для цього коштів в достатній кількості та відсутністю відповідної вимоги з боку постачальника, саме тому позивач продовжував обліковувати суму у розмірі 1697630,47 грн. як заборгованість, яка підлягає сплаті, а тому і підстав збільшувати базу оподаткування податком на прибуток приватних підприємств на вказану суму у нього не було.

Позиція податкового органу полягає у тому, що позивач повинен був збільшити валовий доход на суму кредиторської заборгованості перед вказаними підприємством, у зв'язку з ліквідацією останнього, вважаючи такі товари безоплатно отриманими.

Проте з такими доводами податкового органу суд не погоджується у зв'язку з наступним.

Статтею 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено порядок визначення доходів, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, такі доходи враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.2. ст. 135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Так, згідно п. 135.5. вищевказаної статті ПК України встановлено, що інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

В пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України законодавцем надано визначення безоплатно наданих товарів, робіт, послуг. Так безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Виходячи з аналізу наведеної норми встановлено, що для віднесення товарів до безоплатно отриманих повинні бути наявні певні умови: укладені договори дарування, інші договори, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Статтею 717 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

В даному ж випадку, товари, отримані позивачем від ТОВ «Ківмет», неможливо відобразити у податковому обліку як безоплатно отримані, з огляду на укладений між сторонами договір постачання від 04.07.2012 № 040712, яким прямо передбачений обов'язок покупця компенсувати постачальнику вартість придбаних товарів.

Віднесення товарів, поставлених позивачу ТОВ «Ківмет», до безоплатно отриманих, буде суперечити положенням вищенаведених норм.

В той же час, статтею 159 ПК України визначено порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості. Так, пп. 159.1.2. п. 159.1. вказаної статті ПК України, передбачений порядок дій покупця у разі наявності у нього безнадійної заборгованості перед постачальником, проте в даному випадку також повинні бути наявні певні передумови, а саме: визнання (стягнення) такої заборгованості судом чи наявність виконавчого напису нотаріуса.

Що стосується формування податкового кредиту ПП «Нікополь Метал Сервіс» по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ «Ківмет», ТОВ «Труба Деталь Комплект», ТОВ «ВКФ «Медея», ПП «Хімтяжбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой», податковий орган, в обґрунтування своєї позиції та на підтвердження неправомірності такого формування, посилається на відсутність доказів транспортування придбаних у зазначених постачальників товарів (робіт/послуг); відсутність сертифікатів відповідності таких товарів: а також те, що податкові накладні не мають силу первинних, оскільки не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не містять обов'язкових реквізитів, а саме: в них не зазначено посаду особи, яка відповідала за здійснення господарської операції і правильність її формування, а також дані, які дають змогу ідентифікувати таку особу.

Суд не погоджується із зазначеними доводами контролюючого органу з огляду на наступне.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, яке допустили контрагенти - постачальники ПП «Нікополь Метал Сервіс», або їх контрагенти за попереднім ланцюгом постачання. Аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 (номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).

В Листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між ПП «Нікополь Метал Сервіс» та ТОВ «Труба Деталь Комплект», ТОВ «ВКФ «Медея», ПП «Хімтяжбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой», і реальність зміни майнового стану першого.

Судом встановлено, що між ПП «Нікополь Метал Сервіс» (замовник) та ТОВ «Труба Деталь Комплект» (виконавець) укладено договір про надання послуг №04/5 від 04.05.2011, копія якого наявна в матеріалах справи.

За умовами вказаного договору, виконавець взяв на себе зобов'язання виконати у відповідності з умовами даного договору роботи, найменування та опис яких, вказані в додатку, що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язався прийняти готову продукцію та сплатити, погоджену в додатках, вартість робіт виконавця (п. 1.1 договору).

Роботи виконуються з труб (сировини) замовника, найменування (асортимент), кількість та якість яких, вказані в додатках (специфікаціях) до даного договору, які є невід'ємними його частинами (п.1.2. договору).

Сторонами продовжено термін дії договору до 31.12.2012 у відповідності до умов додаткової угоди № 1 до договору про надання послуг № 04/5 від 04.05.2011, належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи.

Виконання робіт за вказаним договором підтверджується наступними податковими накладними, складеними ТОВ «Труба Деталь Комплект»: № 1 від 10.05.2011; № 2 від 17.05.2011; № 3 від 18.05.2011; № 1 від 02.07.2011; № 1 від 10.08.2011; № 2 від 02.09.2011; № 1 від 09.09.2011; № 2 від 14.10.2011; № 1 від 14.02.2011; № 1 від 07.11.2011: № 1 від 05.12.2012; № 1 від 03.02.2012; № 1 від 05.03.2012; № 2 від 06.03.2012; № 3 від 07.03.2012; № 4 від 12.03.2012; № 1 від 04.04.2012; № 2 від 06.04.2012; № 1 від 04.05.2012; № 2 від 07.05.2012; № 3 від 08.05.2012; № 4 від 31.05.2012; № 1 від 05.06.2012; № 2 від 06.06.2012; № 3 від 07.06.2012; № 4 від 08.06.2012; № 6 від 18.06.2012; № 3 від 06.07.2012; № 4 від 09.07.2012; № 5 від 10.07.2012; № 8 від 26.07.2012; № 1 від 03.08.2012; № 2 від 06.08.2012; № 3 від 07.08.2012; № 4 від 08.08.2012; № 5 від 09.08.2012; № 6 від 10.08.2012; № 7 від 13.08.2012; № 4 від 14.08.2012; № 9 від 15.08.2012; № 10 від 16.08.2012; № 11 від 27.08.2012; № 13 від 31.08.2012; № 1 від 03.09.2012; № 2 від 04.09.2012; № 3 від 05.09.2012; № 1 від 05.12.2011.

На підтвердження виконання робіт за договором № 04/5 від 04.05.2011, сторонами були складені та підписані акти приймання-передачі продукції після надання послуг з додаткової обробки за договором про надання послуг від 04.05.2011 № 04/5, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи: № 1 від 10.05.2011; № 2 від 17.05.2011, № 3 від 18.05.2011; № 1 від 02.07.2011; № 3 від 05.08.2011; № 5 від 02.09.2011; № 4 від 09.09.11; № 4 від 14.10.2011; № 5 від 14.10.2011; № 8 від 07.11.2011; № 10 від 05.01.2012; № 11 від 03.02.2012; № 12/1 від 05.03.2012; № 12/2 від 06.03.2012; № 12/3 від 07.03.2012; № 12/1 від 04.04.2012; № 12/1 від 06.04.2012; № 4 від 04.05.2012; № 12/1 від 07.05.2012; № 12/2 від 08.05.2012; №4 від 05.06.2012; № 12/5 від 07.06.2012; № 12/4 від 08.06.2012; № 6 від 06.07.2012; № 7 від 09.07.2012; № 8 від 10.07.2012; № 9 від 03.08.2012; № 10 від 06.08.2012; № 11 від 07.08.2012; № 12 від 08.08.2012; № 13 від 09.08.2012; № 14 від 10.08.2012; № 15 від 13.08.2012; № 16 від 14.08.2012; № 17 від 15.08.2012; № 18 від 16.08.2012; № 19 від 27.08.2012; № 12/4 від 03.09.2012; № 12/5 від 04.09.2012; № 12/6 від 05.09.2012, № 9 від 05.12.2011.

Вказані акти підписані сторонами, місять обов'язкові реквізити та відповідають ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також розкривають зміст та обсяг кожної конкретної операції між сторонами.

Крім того, судом встановлено, що позивачем було здійснено у ТОВ «Труба Деталь Комплект» придбання товару за фактом, на підставі чого останнім було виписано видаткові накладні: № 26 від 27.07.2012 на суму 26136,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 4356,00 грн.), № 18 від 18.06.2012 на суму 330,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 55,00 грн.), № 31 від 31.05.2012 на суму 90002, 81 грн. ( в т.ч. ПДВ - 15000,47 грн.), № 1 від 12.03.2012 на суму 51000,00 грн.(в т.ч. ПДВ - 8500,00 грн.), № 13 від 31.08.2012 на суму 22720,32 грн. (в т.ч. ПДВ - 3786,72 грн.); № 18 від 18.09.2012 на суму 11718,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1953,00 грн.); № 21 від 21.09.2012 на суму 43851,94 грн. (в т.ч. - ПДВ - 7308,66 грн.); № 24 від 24.09.2012 на суму 43851,94 грн. ( в т.ч. ПДВ - 7308,66 грн.); № 25 від 25.09.2012 на суму 42463,29 грн. (в т.ч. ПДВ -7077,22 грн.), належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Також, постачальником ТОВ «Труба Деталь Комплект» було складено та видано ПП «Нікополь Метал Сервіс» податкові накладні: № 6 від 18.09.2012 на суму 11718,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1953,00 грн.); № 8 від 21.09.2012 на суму 43851,94 грн. ( в т.ч. ПДВ - 7308,66 грн.) № 9 від 24.09.2012 на суму 43851,94 ( в т.ч. ПДВ - 7308,66 грн.); № 10 від 25.09.2012 на суму 42463,29 грн. ( в т.ч. ПДВ - 7077,22 грн.).

Оплата позивачем на користь ТОВ «Труба Деталь Комплект» здійснена у безготівковій формі на підставі платіжних доручень, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Всього сума придбання продукції та послуг у ТОВ «Труба Деталь Комплект», задекларована позивачем, складає 2913568,79 грн. ( в т.ч. ПДВ - 485594,79 грн.).

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалам справи, між ПП «Нікополь Метал Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційною фірмою «МЕДЕЯ» (далі - ТОВ «ВКФ «МЕДЕЯ» ) було укладено договір № 78 від 01.05.2011, на підставі якого останнім здійснено постачання позивачу товару у перевіряємому періоді на суму 3045006,17 грн. ( в т.ч. ПДВ - 507501,03 грн.).

Постачальником ТОВ «ВКФ «МЕДЕЯ» було складено та надано позивачу наступні податкові накладні: № 260 від 11.01.2012; № 259 від 11.01.2012; № 2702 від 09.12.2011; № 2701 від 01.12.2011; № 2424 від 01.11.2011; № 2114 від 03.10.2011; № 2113 від 03.10.2011; № 1814 від 20.09.2011; № 1813 від 12.09.2011; № 1812 від 01.09.2011; № 1392 від 01.08.2011; № 1391 від 01.08.2011; № 1390 від 01.08.2011; № 1136 від 01.07.2011; № 1135 від 25.07.2011; № 1134 від 11.07.2011; № 854 від 01.06.2011; № 546 від 30.05.2011.

Факт поставки позивачу товару за договором № 78 від 01.05.2011 підтверджується видатковими накладними, підписаними повноважними представниками обох сторін, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи: № РН-0000228 від 11.01.2012; № РН-0000227 від 11.01.2012; № РН-0002599 від 09.12.2011; № РН-0002598 від 01.12.2011; № РН-0002323 від 01.11.11; № РН-0002034 від 03.10.2011; № РН-0002033 від 03.10.2011; № РН-0001734 від 20.09.2011; № РН-0001733 від 12.09.2011; № РН-0001732 від 01.09.2011; № РН-0001329 від 01.08.2011; № РН-0001328 від 01.08.2011; № РН-0001327 від 01.08.2011; № РН-0001077 від 01.07.2011; № РН-0001076 від 25.07.2011; № РН-0001075 від 11.07.2011; № РН-0000798 від 01.06.2011; № РН-0000505 від 30.05.2011.

Оплата за придбаний товар у ТОВ «ВКФ «МЕДЕЯ» позивачем проведена на підставі платіжних доручень, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За результатами взаємовідносин з ТОВ «ВКФ «МЕДЕЯ», позивачем сформовано податковий кредит у періоді, що перевірявся, на суму 507501,03 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ПП «Нікополь Метал Сервіс» (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Союзторгстрой» (як постачальником) (далі - ТОВ «НВП «Союзторгстрой») укладений договір постачання від 01.02.2012 № 010212, за умовами якого позивачем було здійснено придбання у ТОВ «НВП «Союзторгстрой» товару - металопрокату.

Сума придбання товару у перевіряємому періоді становить 1520823,93 грн., в тому числі ПДВ - 253470,49 грн.

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних, складених ТОВ «НВП «Союзторгстрой»: № 47 від 01.02.2012; № 48 від 02.02.2012; № 49 від 03.02.2012; № 50 від 05.02.2012; № 51 від 08.02.2012; № 15 від 01.03.2012; № 16 від 01.03.2012; № 17 від 01.03.2012; № 18 від 01.03.2012; № 13 від 01.03.2012; № 14 від 01.03.2012; № 19 від 02.03.2012; № 20 від 02.03.2012; № 21 від 05.03.2012; № 22 від 06.03.2012; № 23 від 13.03.2012; № 24 від 20.03.2012; № 25 від 21.03.2012; № 26 від 22.03.2012; № 27 від 23.03.2012; № 28 від 26.03.2012; № 29 від 27.03.2012; № 30 від 29.03.2012; № 15 від 04.05.2012; № 16 від 04.05.2012; № 17 від 07.05.2012; № 18 від 08.05.2012; № 19 від 10.05.2012; № 20 від 11.06.2012; № 21 від 14.06.2012; № 16 від 02.07.2012; № 17 від 03.07.2012; № 18 від 04.07.2012; № 19 від 05.07.2012; № 20 від 06.07.2012; № 21 від 07.07.2012; № 22 від 18.07.2012; № 30 від 18.10.2012.

В матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, на підтвердження здійснення перевезення товару від ТОВ «НВП «Союзторгстрой» до ПП «Нікополь Метал Сервіс», яке здійснювалося ТОВ «Сталь -Інвест - Груп».

Факт передачі товару покупцеві посвідчується видатковими накладними: № РН-0201/02 від 01.02.2012; № РН-0202/02 від 02.02.2012; № РН-0203/03 від 03.02.2012; № РН-0205/01 від 05.02.2012; № РН-0208/01 від 08.02.2012; № РН-0301/14 від 01.03.2012; № РН-0301/05 від 01.03.2012; № РН-0301/06 від 01.03.2012; № РН-0301/07 від 01.03.2012; № РН- 0301/02 від 01.03.2012; № РН-0301/03 від 01.03.2012; № РН-0302/02 від 02.03.2012; № РН-0302/03 від 02.03.2012; № РН-0305/02 від 05.03.2012; № РН-0306/01 від 06.03.2012; № РН -0313/02 від 13.03.2012; № РН-0320/01 від 20.03.2012; № РН-0321/01 від 21.03.2012; № РН-0322/02 від 22.03.2012; № РН -0323/01 від 23.03.2012; №РН-0326/01 від 26.03.2012; № РН-0327/01 від 27.03.2012; № РН-0329/01 від 29.03.2012; № РН-0504/02 від 04.05.2012; № РН-0504/03 від 04.05.2012; № РН-0507/03 від 07.05.2012; № РН-0508/01 від 08.05.2012; № РН-0510/02 від 10.05.2012; № РН-0611/01 від 11.06.2012; № РН-0614/01 від 14.06.2012; № РН-0702/05 від 02.07.2012; № РН-0703/02 від 03.07.2012; № РН-0704/02 від 04.07.2012; № РН-0705/02 від 05.07.12; № РН- 0706/02 від 06.07.2012; № РН-0707/01 від 07.07.2012; № РН-0718/01 від 18.07.2012; № РН-1018/02 від 18.10.2012.

Оплату за товар позивачем на користь ТОВ «НВП «Союзторгстрой» проведено на підставі платіжних доручень, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів автотранспортом від 03.10.2011, на підставі якого останній здійснював на замовлення ПП «Нікополь Метал Сервіс» вантажні перевезення автомобілем НОМЕР_4, причеп 131-95АА.

Позивачем надані до суду подорожні листи вказаного вантажного автомобіля, на підтвердження здійснення перевезень, однак суд не приймає їх в якості доказів транспортування товару, оскільки з їх змісту неможливо встановити конкретні пункти відвантаження та доставлення вантажу, також в них відсутні найменування вантажоотримувача та вантажовідправника; в них зазначений лише маршрут слідування: м.Нікополь - м. Дніпропетровськ, що не є доказом здійснення перевезень від контрагентів до позивача.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відтак, суд зазначає, що відсутність документів, на підтвердження транспортування частини товару від вищевказаних контрагентів до ПП «Нікополь Метал Сервіс» само собою не свідчить про нереальність господарських операцій, як про це зазначив податковий орган в акті перевірки від 10.01.2014 № 29/151/34310530, так само як і відсутність сертифікату відповідності та походження товару у покупця, не може свідчити про відсутність фактичного здійснення правочину з придбання товару.

Крім того, відповідно до ст. 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» виробник зобов'язаний реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності; надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція.

З аналізу вказаної норми можна дійти висновку, що виробник зобов'язаний надати покупцеві лише відповідну інформацію стосовно якостей продукції, однак питання чи є вищевказані контрагенти позивача безпосередньо виробниками поставленої продукції в ході здійснення податкової перевірки не досліджувалося.

Перехід права власності на товар від контрагентів: ТОВ «Труба Деталь Комплект, ТОВ «ВКФ «Медея», ТОВ «Хімтяжбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой» до ПП «Нікополь Метал Сервіс» підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи та які перелічені вище, і зазначеними видатковими накладними підтверджується факт поставки товару від вказаних контрагентів позивачу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків, здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом під час розгляду справи встановлено, що первинні документи, складені ТОВ «Труба Деталь Комплект», ТОВ «ВКФ «Медея», ТОВ «НВП «Союзторгстрой», відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як встановлено судом та підтверджується матеріалах справи, ПП «Нікополь Метал Сервіс» здійснило придбання у ПП «Хімтяжбуд» товару на суму 284539,50 грн., на підтвердження чого постачальником було виписано податкову накладну від 01.04.2011 на загальну суму 284539,50 грн. ( в т.ч. ПДВ - 47423,25 грн.).

Факт постачання товару ПП «Хімтяжбуд» позивачу підтверджується видатковою накладною № 4 від 01.04.2011, на якій містяться підписи повноважних представників сторін та печатки обох підприємств.

Оплата на користь ПП «Хімтяжбуд» здійснювалася позивачем на підставі платіжних доручень: № 302 від 04.05.2011; № 303 від 05.05.2011; № 318 від 16.05.2011; № 330 від 17.05.2011; № 332 від 18.05.2011; № 340 від 23.05.2011; № 344 від 23.05.2011; № 349 від 25.05.2011; № 364 від 30.05.2011; № 367 від 30.05.2011; № 373 від 31.05.2011; № 283 від 26.04.2011; № 289 від 27.04.2011; № 298 від 29.04.2011, копії яких містяться в матеріалах справи.

Податковим органом в ході проведення перевірки не підтверджено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та податковий кредит, сформований позивачем по взаємовідносинам із ПП «Хімтяжбуд», з огляду на те, що податкові накладні, складені контрагентом, не відповідають вимогам законодавства, а саме: в них не зазначено посаду особи, яка відповідала за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції від ТОВ «Хімтяжбуд».

Суд зазначає, що відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку» наявні помилки в оформленні податкової накладної, а саме: незазначення посади особи, яка її підписала, не можуть слугувати визначальним фактором для встановлення нереальності здійснення господарської операції.

Із податкової накладної № 7 від 01.04.2011 встановлено, що з боку ПП «Хімтяжбуд» зазначена податкова накладна підписана ОСОБА_9

Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містяться на офіційному сайті ДП Інформаційно-ресурсний центр (http://irc.gov.ua) ОСОБА_9 є керівником Приватного підприємства «Хімтяжбуд» ( код ЄДРПОУ 36841863).

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011, в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема, у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку, тощо. Судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що вказані товари: металопрокат, лом металевий та ін., а також послуги з обробки продукції з металу у вказаних вище контрагентів, придбані ПП «Нікополь Метал Сервіс» для потреб власної господарської діяльності та з метою використання у ній.

Серед видів діяльності позивача за КВЕД зазначені: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 38.32 Відновлення відсортованих відходів (основний), що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 19015612, зробленого судом.

Отже, придбання описаних вище послуг та товарів не суперечить діяльності позивача, а навпаки відповідає їй, отже є доцільним та обґрунтоване діловою метою.

Судом під час розгляду справи встановлена наявність господарської мети у взаємовідносинах позивача з контрагентами: ТОВ «Труба Деталь Комплект», ТОВ «ВКФ «Медея», ПП «Хімтяжбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой».

Щодо наявності на момент вчинення правочинів спеціальної правосуб'єктності у контрагентів ПП «Нікополь Метал Сервіс» суд зазначає наступне.

ТОВ «Труба Деталь Комплект» ( ідентифікаційний код юридичної особи 36723884) зареєстроване як юридична особа 19.01.2010, номер запису про державну реєстрацію 1230 1020000003606, перебуває на податковому обліку та є платником податку на додану вартість. Видами діяльності зазначеного підприємства за КВЕД визначені: 24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі; 24.33 Холодне штампування та гнуття; 24.51 Лиття чавуну (основний); 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів.

Отже, на момент укладення правочинів з позивачем ТОВ «Труба Деталь Комплект» мало відповідний обсяг правосуб'єктності.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційна фірма «МЕДЕЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36441578) було зареєстроване як юридична особа 08.04.2009, за номером 1 224 102 0000 046188. На момент вчинення правочинів з позивачем було платником податку на додану вартість на підставі відповідного свідоцтва, яке скасоване 21.05.2013; припинено 01.06.2013. Отже, ТОВ «ВКФ «Медея» на момент вчинення правочинів з позивачем мало достатній обсяг правосуб'єктності.

Приватне підприємство «Хімтяжбуд» (ідентифікаційни код юридичної особи 36841863) як юридична особа зареєстроване 24.11.2009, номер запису: 12241020000048122. Види діяльності за КВЕД: 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.57.0 Оптова торгівля відходами та брухтом (основний); 37.10.0 Оброблення металевих відходів та брухту; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі. Свідоцтво платника ПДВ анульоване 11.07.2011, з 08.07.2011 перебуває в стані припинення.

Отже, на момент господарських відносин з ПП «Нікополь Метал Сервіс», вказаний контрагент мав достатній обсяг правосуб'єктності.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Союзторгстрой» (ідентифікаційний код юридичної особи 31080987) зареєстроване як юридична особа 08.09.2000, номер запису 12321200000 000521. Серед видів діяльності за КВЕД, зокрема: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами. Дата анулювання реєстрації платника ПДВ - 17.04.2014.

Отже, на момент здійснення господарських взаємовідносин із позивачем ТОВ «НВП «Союзторгстрой» мав достатній обсяг правосуб'єктності.

Таким чином, в процесі розгляду справи судом на виконання вимог листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 встановлено:

- факт здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Труба Деталь Комплект», ТОВ «ВКФ «Медея», ТОВ «НВП «Союзторгстрой»;

- наявність спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції;

- зв'язок між фактом придбання товарів та послуг ПП «Нікополь Метал Сервіс» і його господарською діяльністю;

- дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

- факт надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - постачальниками: ТОВ «Труба Деталь Комплект», ТОВ «ВКФ «Медея», ПП «Хімтяжбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а саме: договорами, податковими та видатковими накладними, актами приймання-передачі, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено в п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Положеннями статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

З огляду на все вищенаведене, беручи до уваги встановлений рух активів в процесі здійснення господарської діяльності, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді суму у розмірі 1301860,00 грн. по взаємовідносинам з: ТОВ «Труба Деталь Комплект» (сума податкового кредиту 540889,00 грн.); ТОВ «ВКФ Медея» (сума податкового кредиту у розмірі 507501,00 грн.), ТОВ «НВП «Союзторгстрой» (сума податкового кредиту у розмірі 253471,00 грн.), на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.02.2014 № 0000741503, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 1608611, 75 грн., з яких за основним платежем на суму 1301860,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 306751,75 грн. та від 01.04.2014 № 0001461503, за яким позивачу нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 306750,75 грн., прийняті контролюючим органом необґрунтовано, без урахування всіх обставин справи, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Пунктом 135.2. ст. 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 136.1.1 та 136.1.2 п. 136.1 ст. 136 ПК України встановлено, для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг; суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість.

Як визначено в п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України зазначено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Частиною 1 ст. 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 43 ГК України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Щодо твердження податкового органу про збиткову діяльність ПП «Нікополь Метал Сервіс» у 2012 році, з урахуванням даних задекларованих останнім у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва ПП «Нікополь Метал Сервіс», сума збитків згідно якого становить (чистий збиток) 214515,00 грн., суд відзначає, що під час розгляду справи судом встановлено, що здійснюючи описані вище операції, позивач мав на меті отримання прибутку, здійснював свою діяльність та спрямовував її на досягнення вказаної цілі. Той факт, що діяльність підприємства не дала очікуваного прибутку за підсумком року не свідчить про збитковість операцій із вказаними вище контрагентами та не може бути підставою для встановлення нереальності таких операцій, позбавлення позивача права на податковий кредит, сформований за наслідкам таких операцій, та неврахування витрат, що повинні бути враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. Неотримання підприємством доходу як від окремої операції, так і за підсумками якогось періоду не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій завжди існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що контролюючий орган безпідставно дійшов висновку про завищення позивачем у перевіряємому періоді собівартості придбаних товарів, робіт/послуг у контрагентів: ТОВ «Труба Деталь Комплект» (на суму 2685057,00 грн), ТОВ «ВКФ «Медея» (на суму 2537506,00 грн.), ПП «Хімтяжбуд» (на суму 237116,00 грн.), ТОВ «НВП «Союзторгстрой» (на суму 1267353,00 грн.), що на думку відповідача призвело до заниження податку на прибуток в період з 01.04.2011 по 31.12.2012 на суму 2296746,00 грн.

Враховуючи те, що факт здійснення вищеописаних господарських операцій позивача із ТОВ «Труба Деталь Комплект», ТОВ «ВКФ «Медея», ПП «Хімтяжбуд», ТОВ «НВП «Союзторгстрой» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, в тому числі податковими накладними, та беручи до уваги те, що рух активів в процесі здійснення господарських операцій позивача із вказаними підприємствами судом встановлений в процесі розгляду справи, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.02.2014 № 0000731503, за яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2532517, 25 грн., з яких за основним платежем на суму 2296746,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 235771,25грн., є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4872,00 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Нікополь Метал Сервіс» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.02.2014 № 0000731503, від 19.02.2014 № 0000741503 та від 01.04.2014 №0001461503 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.02.2014 № 0000731503.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.02.2014 № 0000741503.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.04.2014 № 0001461503.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Нікополь Метал Сервіс» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2014 року.

Суддя О.В. Царікова