Постанова

від 24.11.2014 по справі 808/7529/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 року Справа № 808/7529/14 ДО/808/778/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Добропільська ОДПІ) звернулась до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу, у розмірі 541 грн.

24.11.2014 представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився. Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надсилались.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, оскільки відповідач не прибув у судове засідання без поважних причин, а представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 26.09.2013 за № 22600000000024234.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

08.10.2013 відповідачем до податкового органу подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 листопада 2013 року, по виду діяльності - роздрібна торгівля з лотків на ринках харчовими продуктами (код згідно з КВЕД 47.81). У заяві обрано першу групу єдиного податку зі ставкою 10 % до розміру мінімальної заробітної плати.

Так, відповідачем не сплачено єдиний податок з фізичних осіб за травень 2014 року у розмірі 121,80 грн.

Крім того, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0006901700 від 21.08.2014, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 50% грошового зобов'язання погашеного із затримкою за платежем єдиний податок з фізичних осіб у сумі 419,20 грн.

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкової заборгованості відповідача по єдиному податку з фізичних осіб нараховані позивачем вірно, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що відповідач відноситься до першої групи платників податку.

Платники єдиного податку першої групи, згідно пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої групи здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку.

Згідно пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України,у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податковим органом направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 11-17 від 30.01.2014 на суму 351,20 грн., яка отримана відповідачем особисто 07.02.2014.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На час розгляду справи податковий борг у сумі 541 грн. відповідачем не сплачений.

Згідно з підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд вважає наявними обставини, які дають підставу для висновку щодо правомірності звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, а саме: наявність податкового боргу та настання строку для сплати узгодженого податкового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 541 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України,суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) кошти у сумі податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 541 (п'ятсот сорок одна) грн. на р/р 31519970700035, Місцевий бюджет м. Добропілля, ОКПО 37755456, МФО 834016, за кодом бюджетної класифікації 18050400 єдиний податок з фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник