Рішення

від 03.12.2014 по справі 912/2064/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 рокуСправа № 912/2064/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: головуючий суддя Тимошевська В.В., судді Кабакова В.Г. та Поліщук Г.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2064/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист", с.Олександрівка, Маловисківський район, Кіровоградська область

до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ясенівська", с. Ясенове, Олександрівський район, Кіровоградська область

про стягнення 2 141 915,46 грн.

Представники сторін:

від позивача - Пастушенко В.А., довіреність № 2 від 29.04.14;

від відповідача - Галковська О.І., довіреність № б/н від 15.04.14.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" (надалі - ТОВ "Агрохімічний захист") звернулось до господарського суду Кіровоградської області (надалі - господарський суд) з позовною заявою про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ясенівська" (надалі - СТОВ "Агрофірма "Ясенівська") заборгованості в загальному розмірі 2 141 915,46 грн., а саме: 546 502,72 грн. сума основного боргу, 225 476,21 грн. штраф, 121 168,14 грн. пеня, 633 044,76 грн. річні за порушення грошового зобов'язання та 615 723,63 грн. перерахунок вартості товару з урахуванням фактичного курсу долара США.

Виникнення заборгованості, що є предметом поданого позову, мотивовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором поставки № 121 від 05.04.2013 та додаткових договорів до нього.

Ухвалою господарського суду від 27.06.2014 поданий позов прийнято судом до розгляду та порушено провадження у справі № 912/2064/14.

Відповідачем позов заперечено частково. Згідно поданого відзиву на позовну заяву відповідач визнав суму основного боргу в розмірі 546 502,72 грн. Щодо інших нарахувань, відповідач заперечує наявність підстав для їх стягнення, вказуючи на наступне: нарахування пені має обмежуватися шестимісячним терміном від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, що не дотримано в розрахунку позивача; одночасне стягнення пені і штрафу є подвійною відповідальністю, що не відповідає приписам ст. 61 Конституції України, більш того, штраф розраховано позивачем від ціни договору, а не від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання; нарахування позивачем процентів за кожен день прострочення за своєю правовою природою є пенею, тоді як подвійне стягнення пені не допускається; розрахунок проведеного позивачем перерахунку вартості товару у зв'язку зі зміною курсу долара США не відповідає умовам перерахунку, погодженим сторонами в договорі поставки (відзив від 09.10.2014, том ІІ а.с. 3-8).

Також відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з метою дослідження підпису директора СТВО "Агрофірма "Ясенівська" на договорі поставки № 121 від 05.04.2013 та надано клопотання про зменшення розміру неустойки на 100 відсотків (том ІІ а.с. 25-26, 38).

В судовому засіданні 02.12.2014 оголошено перерву до 03.12.2014.

В судовому засіданні 03.12.2014 представником позивача позовні вимоги згідно поданого позову підтримано повністю та повідомлено про відсутність будь-яких оплат протягом розгляду справи; представником відповідача заперечено проти задоволення позовних частково вимог на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.04.2013 між ТОВ "Агрохімічний захист" (Продавець) та СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" (Покупець) укладено договір поставки № 121 (надалі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити засоби захисту рослин (надалі - Товар) за найменуванням, ціною і кількістю, визначеною у Договорі (том І а.с. а.с. 16-18).

Строк дії Договору до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором (пункт 7.1. Договору).

Додатковими договорами до Договору, а саме: № 123/121 від 05.04.2013, № 231/121 від 30.04.2013, № 244/121 від 07.05.2013, № 245 від 07.05.2013, № 255/121 від 08.05.2013, № 281/121 від 14.05.2013, № 294/121 від 15.05.2013, № 381/121 від 03.06.2013, № 435/121 від 11.06.2013, № 533/121 від 16.07.2013 (надалі - Додаткові договори), сторонами доповнено основний Договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин, що підлягав поставці Покупцеві та встановлено строки оплати такого Товару (том І а.с. 24, 36, 42, 48, 53, 58, 66, 71, 77, 83).

Згідно пунктів 7, 8 названих вище Додаткових договорів останні є невід'ємними частинами Договору та до них застосовуються всі положення Основного Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вказаного вище Договору поставки та Додаткових договорів до Договору ТОВ "Агрохімічний захист" поставлено, а СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" прийнято Товар (засоби захисту росли) на загальну суму 1 532 550,72 грн.

Поставка й прийняття Товару оформлено за товарно-транспортними накладними та видатковими накладними: № 173 від 13.04.2013 на суму 522 240,00 грн., № 168 від 12.04.2013 на суму 6 528,00 грн., № 170 від 12.04.2013 на суму 6 528,00 грн., № 231 від 20.04.2013 на суму 16 320,00 грн., № 315 від 03.05.2013 на суму 28 525,20 грн., № 333 від 08.05.2013 на суму 6 520,08 грн., № 340 від 13.05.2013 на суму 146 700,00 грн., № 339 від 08.05.2013 на суму 1 839,60 грн., № 372 від 16.05.2013 на суму 84 758,40 грн. № 381 від 16.05.2013 на суму 211 896,00 грн., 3 388 від 17.05.2013 на суму 57 050,40 грн.; № 478 від 03.06.2013 на суму 12 533,76 грн., № 535 від 11.06.2013 на суму 285 863,28 грн., № 641 від 17.07.2013 на суму 145 248,00 грн. (том І а.с. 20-22, 26, 27-34, 38-40, 44-46, 50-52, 55-57, 60- 65, 68-70, 73-75, 79-81, 85-86).

Зазначені вище видаткові накладні підписано Продавцем і Покупцем та скріплені печатками обох товариств. Зі сторони Покупця Товар за видатковими накладними отримано особою, уповноваженою на отримання Товару від імені СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" згідно виданих довіреностей (том І а.с. 23, 35, 41, 47, 76, 82, 87).

Названа поставка здійснена в межах об'єму поставки, узгодженого сторонами в Договорі і в Додаткових договорах, та за погодженими між сторонами умовами поставки, зокрема, щодо ціні, найменування й кількості Товару. Кожна з видаткової накладної містить посилання на Договір та на Додаткові договори, у відповідності до яких поставлено Товар. Будь-які зауваження з приводу поставки й отримання Товару зі сторони СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" відсутні.

Як передбачено в ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. ст. 662, 663, 691, 692 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу та у встановлений договором строк, а покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо договором поставки встановлено строк оплати товару, то такий товар підлягає оплаті покупцем у встановлений договором строк. При цьому, відповідно до частини другої ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Укладеними між сторонами Договору поставки та Додаткових договорів до Договору встановлено строки оплати поставленого позивачем Товару з розстроченням (відстроченням) платежу за наведеними в договорах графіком платежів. За умовами названих договорів відповідач зобов'язаний оплатити Товар, що поставлений йому позивачем у наступні строки:

за видатковою накладною № 173 від 13.04.2013 - не пізніше 25.04.2013 у сумі 156 672,00 грн. та не пізніше 21.10.2013 у сумі 365 568,00 грн. згідно пункту 2.1. Договору;

за видатковими накладними № № 168, 170 від 12.04.2013, № 231 від 20.04.2013 - 25.04.2013 у сумі 29 376,00 грн. згідно пункту 3 Додаткового договору № 123/121 від 05.04.2013;

за видатковою накладною № 315 від 03.05.2013 - 10.05.2013 у сумі 8 557,56 грн. та 21.10.2013 у сумі 19 967,64 грн. згідно пункту 3 Додаткового договору № 231/121 від 30.04.2013;

за видатковою накладною № 333 від 08.05.2013 - 15.05.2013 у сумі 6 520,08 грн., згідно пункту 3 Додаткового договору № 244/121 від 07.04.2013;

за видатковою накладною № 340 від 13.05.2013 - 15.05.2013 у сумі 44 010,00 грн. та 21.10.2013 у сумі 102 690,00 грн., згідно пункту 3 Додаткового договору № 245/121 від 07.05.2013;

за видатковою накладною № 339 від 08.05.2013 - 15.05.2013 у сумі 551,88 грн. та 21.10.2013 у сумі 1 287,72 грн., згідно пункту 3 Додаткового договору № 255/121 від 08.05.2013;

за видатковими накладними № № 372, 381 від 16.05.2013 - 27.05.2013 у сумі 88 996,32 грн. та 21.10.2013 у сумі 207 658,08 грн., згідно пункту 3 Додаткового договору № 281/121 від 14.05.2013;

за видатковою накладною № 388 від 17.05.2013 - 27.05.2013 у сумі 17 115,12 грн. та 21.10.2013 у сумі 39 935,28 грн., згідно пункту 3 Додаткового договору № 294/121 від 15.05.2013;

за видатковою накладною № 478 від 03.06.2013 - 10.06.2013 у сумі 3 760,13 грн. та 21.10.2013 у сумі 8 773,63 грн., згідно пункту 3 Додаткового договору № 381/121 від 03.06.2013;

за видатковою накладною № 535 від 11.06.2013 - 20.06.2013 у сумі 85 758,98 грн. та 21.10.2013 у сумі 200 104,30 грн., згідно пункту 3 Додаткового договору № 435/121 від 03.06.2013;

за видатковою накладною № 641 від 17.07.2013 - 26.07.2013 у сумі 43 574,40 грн. та 21.10.2013 у сумі 101 673,60 грн., згідно пункту 3 Додаткового договору № 533/121 від 16.07.2013.

В порушення наведених строків оплати, СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" оплачено Товар частково та з порушенням договірних строків оплатити, а саме сплачено всього 986 048,00 грн. в наступні строки:

10.04.2013 - 186 048,00 грн. з призначенням платежу "За штефурон (Товар) згідно рахунку № 133 від 05.04.2013";

21.03.2014 - 200 000,00 грн. з призначенням платежу "За основу (Товар) згідно договору";

14.04.2014 - 50 000,00 грн. з призначенням платежу "За основу (Товар) згідно договору";

03.06.2014 - 500 000,00 грн. з призначенням платежу "За СЗР (Товар) згідно умов договору";

10.06.2014 - 50 000,00 грн. з призначенням платежу "За ЗЗР (Товар) згідно умов договору" (том І а.с. 89-94).

Вартість несплаченого СТОВ "Агрофірма Ясенівська" Товару становить 546 502,72 грн. (1 532 550,72 грн. - 986 048,00 грн.).

Відповідач розрахунок позивача і наявність заборгованості за Товар в розмірі 546 502,72 грн. не заперечив та доказів сплати вказаної суми під час розгляду справи до господарського суду не подав.

За вимогами ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведені норми та підтвердження матеріалами справи отримання відповідачем Товару на загальну суму 1 532 550,72 грн. і виникнення обов'язку з його оплати та відсутність доказів повної оплати вартості Товару, позовні вимоги ТОВ "Агрохімічний захист" про стягнення з СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" 546 502,72 грн. суми основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

В пункті 1.2. Договору сторони визначили, що вартість Товару в період дії Договору може змінюватися в порядку, передбаченому п. 2.2. Договору, при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін і доповнень до Договору.

За умовами пункту 2.2. Договору при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США на дату оплати відповідно до графіку, закріпленого в пункті 2.1. цього Договору, за наступною формулою: S1= S0*А1/А0, де

S0 - сума даного Договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіку, закріпленого в пункті 2.1. цього Договору;

S1 - сума у гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п. 2.2. цього Договору;

А0 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного Договору (Додаткової угод) згідно з п. 1.3. даного Договору;

А1 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату кінцевої оплати відповідно до графіку, закріпленого в пункту 2.1. цього Договору.

Аналогічні положення щодо перерахунку вартості Товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США містять Додаткові договори до основного Договору.

Під фактичним курсом купівлі долара США, згідно умов Договору, розуміється курс купівлі долара США, встановлений філією та/або відділенням Банку, в якому у Продавця відкрито поточний рахунок на відповідну дату (пункт 1.3. Договору, пункт 2 Додаткових договорів).

Підтвердженням фактичного курсу купівлі долар США є довідка банку. Зазначені вище положення щодо перерахунку застосовуються тільки у випадку збільшення фактичного курсу купівлі долара США (пункт 2.3. Договору, пункт 6 Додаткових договорів).

У відповідності до наведеного позивач перерахував вартість поставленого Товару внаслідок збільшення курсу долара США, доплата за який склала 615 723,63 грн. і направив відповідачеві рахунок на оплату вказаної суми № 502 від 23.06.2014 (том І а.с. 88, 98, 202, 203, 243).

Відповідач наведений перерахунок заперечив повністю, посилаючись на те, що курс долара США для перерахунку має визначатися на кінцеву дату оплати, яка встановлена в Графіку оплати, а не на дату фактичної оплати та не на дату подання позову, що здійснено позивачем.

Господарський суд відхиляє наведене посилання відповідача на підставі наступного.

В силу положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами Договору та Додаткових договорів встановлено строки оплати за Товар - Графік, чим пояснюється посилання на такий Графік в умовах договорів щодо перерахунку вартості Товару. При погоджені договірних умов щодо перерахунку вартості Товару з врахуванням фактичного курсу долара США, сторони виходили з того, що розрахунок за Товар буде здійснюватися відповідачем відповідно до Графіку, оскільки останній зобов'язаний сплатити вартість Товару відповідно до Графіку оплати.

Як слідує з пункту 2.3. Договору та пунктів 6 Додаткових договорів, підставою для перерахунку вартості Товару є не прострочення платежу, а виключно збільшення фактичного курсу купівлі долара США. При цьому, як вказано в пункті 2.2. Договору та в пунктах 5 Додаткових договорів, перерахунок вартості Товару здійснюється при ОСТАТОЧНОМУ розрахунку.

Оскільки відповідач не розрахувався за Товар у строки, встановлені Графіком, враховуючи збільшення фактичного курсу купівлі долара США на час часткової оплати відповідачем вартості Товару та на час звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується довідкою Банку, в якому у позивача відкритому рахунок (том І а.с. 184), господарський суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача боргу з урахуванням збільшення фактичного курсу долара США обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню в заявленій сумі 615 723,63 грн. (том І а.с. 243).

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як слідує зі змісту Договору, сторони в пункті 5.5. Договору дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбачено частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, та встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 календарних днів від дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем, та 96% від несплаченої ціни Товару до дня повної оплати від дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Отже, оскільки в пункті 5.5. Договору сторонами встановлено інший розмір процентів річних у зв'язку з простроченням оплати Товару, то розрахунок має здійснюватися саме за встановленим Договором розміром процентів.

Перевіряючи розрахунок річних, що наданий позивачем згідно пояснення від 18.09.2014 на загальну суму 633 044,76 грн. (том І а.с. 242), господарський суд враховує, що за правилами ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, початком для нарахування відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання буде день, наступний за днем, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. Як передбачено в пункті 2.7. Договору, датою виконання зобов'язання по оплаті Товару вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Таким чином, день надходження грошових коштів на рахунок позивача не включається в період часу, за який здійснюється нарахування процентів річних.

За умовами пункту 4.6. Договору Покупець зобов'язаний при перерахуванні грошових коштів на рахунок Продавця в платіжному дорученні вказати номер і дату договору та рахунку-фактури, на підставі якої проводиться таке перерахування.

У випадку порушення Покупцем п. 4.6. цього Договору, Продавець має право на власний розсуд зарахувати грошові кошти до будь-якої частини платежів (незалежно від графіку погашення) по цьому Договору (пункт 5.7. Договору).

З наданого позивачем розрахунку процентів річних слідує, що останній не враховує наведені вище вимоги щодо періоду нарахування, збільшуючи в окремих випадках кількість днів прострочення. Між тим, при розрахунку позивач помилково використовує кількість календарних днів в році 366, тоді як 2013 та 2014 роки мали по 365 к.дн., що стало наслідком пред'явлення до стягнення меншої суми, ніж та, яка становить у разі правильного розрахунку.

Як зазначено в пункті 1.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи наведене вище, є правильним наступний розрахунок процентів річних відповідно та в межах періоду розрахунку позивача:

з оплати Товару за Договором на суму простроченого платежу: 144 093,20 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 02.06.2014 включно, що становить 224 к.дн. - проценти річних складають: 14 211,93 грн. 40% та 50 783,97 грн. 96 % річних; 171 474,80 грн. за період з 22.10.2013 по 20.03.2014 включно, що становить 150 к.дн., однак позивач розраховує за 120 к.дн. - проценти річних складають: 16 912,58 грн. 40% річних та 13 530,06 грн. 96%; 50 000,00 грн. за період з 22.10.2013 по 13.04.2014 включно, що становить 174 к.дн., однак позивач розраховує за 144 к.дн. - проценти річних складають: 4 931,51 грн. 40% та 7 101,37 грн. 96%;

з оплати Товару за Додатковим договором № 231/121 від 30.04.2013 на суму простроченого платежу: 8 557,56 грн. за період прострочення з 11.05.2013 по 20.03.2014 включно, що становить 314 к.дн. - проценти річних складають: 844,03 грн.40% та 5 041,69 грн. 96%; 19 967,64 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 20.03.2014 включно, що становить 150 к.дн. проценти річних складають: 1 969,41 грн. 40% та 3 151,06 грн. 96% річних;

з оплати Товару за Додатковим договором № 244/121 від 07.04.2013 на суму простроченого платежу 6 520,08 грн. за період прострочення з 16.05.2013 по 02.06.2014 включно, що становить 383 к.дн. - проценти річних складають: 643,07 грн. 40% та 5 024,57 грн. 96%;

з оплати Товару за Додатковим договором №245/121 від 07.05.2013 на суму простроченого платежу: 44 010,00 грн. за період прострочення з 16.05.2013 по 02.06.2014 включно, що становить 383 к.дн. проценти річних складають: 4 340,71 грн. 40% та 33 915,43 грн. 96%; 102 690,00 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 02.06.2014 включно, що становить 224 к.дн. - проценти річних складають: 10 128,33 грн. 40% та 36 191,89 грн. 96%;

з оплати товару за Додатковим договором № 255/221 від 08.05.2013 на суму простроченого платежу: 551,88 грн. за період прострочення з 16.05.2013 по 02.06.2014 включно, що становить 383 к.дн. - проценти річних складають: 54,43 грн. 40% та 425,29 грн. 96%; 1 287,72 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 02.06.2014 включно, що становить 224 к.дн. - проценти річних складають: 127,00 грн. 40% та 453,84 грн. 96%;

з оплати товару за Додатковим договором № 281/121 від 14.05.2013 на суму простроченого платежу: 88 996,32 грн. за період прострочення з 28.05.2013 по 02.06.2014 включно, що становить 371 к.дн. - проценти річних складають: 8 777,72 грн. 40% та 65 774,38 грн. 96%; 111 850,80 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 02.06.2014 включно, що становить 224 к.дн. - проценти річних складають: 11 031,86 грн. 40% та 39 420,51 грн. 96%; 50 000,00 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 09.06.2014 включно, що становить 231 к.дн. - проценти річних складають: 4 931,51 грн. та 18 542,47 грн. 96%; 45 807,28 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 24.06.2014 включно, що становить 245 к.дн. - проценти річних складають: 4 517,98 грн. 40% та 18 674,31 грн. 96%;

з оплати товару за Додатковим договором № 294/121 від 16.05.2013 на суму простроченого платежу: 17 115,12 грн. за 393 к.дн. прострочення, в межах яких нараховує позивач, що складає: 1 688,07 гр. 40% та 13 671,46 грн. 96%; 39 935,28 грн. за 245 к.дн. прострочення, в межах яких нараховує позивач, що становить: 3 938,82 грн. 40% та 16 280,46 грн. 96%;

з оплати товару за Додатковим договором № 381/121 від 03.06.2013 на суму простроченого платежу: 3 760,13 грн. за 377 к.дн. прострочення, в межах яких нараховує позивач, що складає: 370,86 грн. 40% та 2 838,33 грн. 96%; 8 773,63 грн. за 245 к.дн. прострочення, в межах яких нараховує позивач, що становить: 865,34 грн. 40% та 3 576,76 грн. 96%;

з оплати товару за Додатковим договором № 435/121 від 03.06.2013 на суму простроченого платежу 85 758,98 грн. за 367 к.дн. прострочення, в межах яких нараховує позивач, проценти річних складають: 8 458,42 грн. 40% та 62 479,53 грн. 96%; 200 104,30 грн. за 245 к.дн. прострочення в межах яких нараховує позивач, що становить: 19 736,31 грн. 40% та 81 576,77 грн. 96%;

з оплати товару за Додатковим договором 533/121 від 16.07.2013 на суму простроченого платежу: 43 574,40 грн. за 331 к.дн. прострочення, в межах яких нараховує позивач, що становить: 4 297,75 грн. 40% та 27 620,20 грн. 96%; 101 673,60 грн. за за 245 к.дн. прострочення, в межах яких нараховує позивач, що становить: 10 028,08 грн. 40% та 41 449,40 грн. 96%.;

а всього 40% та 96% річних становить 680 329,47 грн.

Між тим, позивач згідно поданого позову просить стягнути 40% та 96% річних за порушення грошового зобов'язання в сумі 633 044,76 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в межах заявленої до стягнення суми.

Твердження відповідача стосовно того, що позивач безпідставно нараховує відсотки річних за кожен день прострочення, оскільки ним вже нараховано пеню, є безпідставним, оскільки відповідно до пункту 5.5. Договору сторонами фактично встановлено розмір процентів річних, спосіб обчислення яких не дає підстав для їх кваліфікації як пені. У наведеному пункті Договору сторони, пославшись саме на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, скористались своїм правом та змінили лише розмір процентів річних.

Як передбачено частиною другою ст. 193, частиною першою ст. 216 та частиною першою ст. 218 Господарського кодексу України, за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором .

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою ст. 217 Господарського кодексу України та частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання (частина друга ст. 230 Господарського кодексу України).

Пунктом 3 частини першої ст. 611 Цивільного кодексу України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони в пункті 5.2. Договору встановили, що Покупець відповідає за несвоєчасну оплату Товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж на 30 днів, винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни Договору.

Відповідно до вказаних вище норм та пунктів 5.2., 5.3. Договору і Додаткових договорів до Договору, у зв'язку із простроченням виконання СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" своїх зобов'язань з оплати вартості Товару, отриманого на виконання Договору та Додаткових договорів, позивач розрахував пеню за весь час прострочення в загальному розмірі 121 168,14 грн. та штраф в загальному розмірі 225 476,21 грн. (том І а.с. 241, 244), які просить стягнути з відповідача згідно поданого позову.

Перевіряючи розрахунок пені, що наданий позивачем згідно пояснення від 18.09.2014 на загальну суму 121 168,14 грн. (том І а.с. 241), та враховуючи наведені вище обставини щодо строків оплати та доказів фактичної оплати, є правильним наступний розрахунок пені в межах періоду розрахунку позивача:

з оплати Товару за Договором на суму простроченого платежу: 144 093,20 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 02.06.2014 включно пеня в розмірі 12 656,52 грн.; 171 474,80 грн. за період з 22.10.2013 по 20.03.2014 включно пеня в розмірі 9 160,98 грн.; 50 000,00 грн. за період з 22.10.2013 по 13.04.2014 включно пеня в розмірі 3 098,63 грн.;

з оплати Товару за Додатковим договором № 231/121 від 30.04.2013 на суму простроченого платежу: 8 557,56 грн. за період прострочення з 11.05.2013 по 20.03.2014 включно пеня в розмірі 986,11 грн.; 19 967,64 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 20.03.2014 включно пеня в розмірі 1 066,76 грн.;

з оплати Товару за Додатковим договором № 244/121 від 07.04.2013 на суму простроченого платежу 6 520,08 грн. за період прострочення з 16.05.2013 по 02.06.2014 включно пеня в розмірі 962,29 грн.;

з оплати Товару за Додатковим договором №245/121 від 07.05.2013 на суму простроченого платежу: 44 010,00 грн. за період прострочення з 16.05.2013 по 02.06.2014 включно пеня в розмірі 6 495,39 грн.; 102 690,00 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 02.06.2014 включно пеня в розмірі 9 019,84 грн.;

з оплати товару за Додатковим договором № 255/221 від 08.05.2013 на суму простроченого платежу: 551,88 грн. за період прострочення з 16.05.2013 по 02.06.2014 включно пеня в розмірі 81,45 грн.; 1 287,72 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 02.06.2014 включно пеня в розмірі 113,11 грн.;

з оплати товару за Додатковим договором № 281/121 від 14.05.2013 на суму простроченого платежу: 88 996,32 грн. за період прострочення з 28.05.2013 по 02.06.2014 включно пеня в розмірі 12 695,99 грн.; 111 850,80 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 02.06.2014 включно пеня в розмірі 9 824,48 грн.; 50 000,00 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 09.06.2014 включно пеня в розмірі 4 573,97 грн.; 45 807,28 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 23.06.2014 включно пеня в розмірі 4 524,25 грн.;

з оплати товару за Додатковим договором № 294/121 від 16.05.2013 на суму простроченого платежу: 17 115,12 грн. за період прострочення з 28.05.2013 по 23.06.2014 включно пеня в розмірі 2 628,69 грн.; 39 935,28 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 23.06.2014 включно пеня в розмірі 3 944,29 грн.;

з оплати товару за Додатковим договором № 381/121 від 03.06.2013 на суму простроченого платежу: 3 760,13 грн. за період прострочення з 11.06.2013 по 23.06.2014 включно пеня в розмірі 555,98 грн.; 8 773,63 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 23.06.2014 включно пеня в розмірі 866,55 грн.;

з оплати товару за Додатковим договором № 435/121 від 03.06.2013 на суму простроченого платежу 85 758,98 грн. за період прострочення з 21.06.2013 по 23.06.2014 включно пеня в розмірі 12 351,64 грн.; 200 104,30 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 23.06.2014 включно пеня в розмірі 19 763,73 грн.;

з оплати товару за Додатковим договором 533/121 від 16.07.2013 на суму простроченого платежу: 43 574,40 грн. за період прострочення з 27.07.2013 по 23.06.2014 включно пеня в розмірі 5 674,22 грн.; 101 673,60 грн. за період прострочення з 22.10.2013 по 23.06.2014 включно пеня в розмірі 10 042,01 грн.;

а всього пеня в загальному розмірі 131 086,88 грн.

Між тим, позивач згідно поданого позову просить стягнути пеню в загальному розмірі 121 168,14 грн., а тому позовні вимоги можуть бути задоволенні лише в межах заявленої до стягнення пені.

Заперечення відповідача стосовно безпідставного нарахування позивачем пені поза межами шестимісячного строку, встановленого частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України, відхиляються господарським судом з підстав наступного.

Частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, за наведеною нормою нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачений інший строк нарахування.

За змістом пункту 5.3. Договору сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочене виконання зобов'язання, встановлений розділом 5 цього Договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання мало бути виконане.

Слід враховувати, що за положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, тоді як частина шоста ст. 232 Господарського кодексу України передбачає строк для нарахування штрафних санкцій. Сторони крім зміни строку нарахування штрафних санкцій, також наділені правом збільшити позовну давність, яка встановлена законом, що передбачено частиною першою ст. 259 Цивільного кодексу України. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За змістом пункту 5.3. Договору сторони дійшли згоди щодо зміни позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) і згідно пункту 7.6. Договору встановили її тривалістю у п'ять років, що стосується виконання зобов'язань по сплаті основного боргу та штрафних санкцій. Також пунктом 5.3. Договору сторони встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочене виконання зобов'язання, встановлений розділом 5 цього Договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання мало бути виконане.

Таким чином, сторонами в пункті 5.3. Договору передбачено більш тривалий ніж визначений частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України строк, у межах якого нараховуються штрафні санкцій; до Додаткових договорів застосовуються всі положення основного Договору, а тому нарахуванням позивачем пені поза межами шестимісячного строку в загальному розмірі 121 168,14 грн. є правомірним.

Щодо вимоги про стягнення штрафу, господарський суд враховує, що відповідно до частини четвертої ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В пункті 5.4. Договору встановлено штраф у розмірі 15% від ціни договору у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного Договору, більше ніж на 30 днів.

З урахуванням змісту 1.5. Договору, ціна Договору є загальною вартістю Товару, що визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та Додаткових угод до нього.

Розділ 2 Договору, за порушення якого стягується штраф, встановлює строки розрахунку за Товар, який підлягає поставці за Договором, та перелік якого доповнено Додатковими угодами до Договору.

Між тим, при розрахунку розміру штрафу (том І а.с. 244) позивач безпідставно нарахував штраф в розмірі 23 500,80 грн. на суму 156 672,00 грн., що є вартістю Товару, яка підлягала сплаті згідно розділу 2 Договору не пізніше 25.04.2013 і яка була сплачена відповідачем та зарахована позивачем як оплата в межах граничного строку оплати - 10.04.2013. Отже, підстави для стягнення штрафу в розмірі 23 500,80 грн. відсутні.

На вказане звертає увагу також відповідач у відзиві на позов, що є обґрунтованим.

Інші нарахування штрафу в розмірі 201 975,41 грн. відповідають вимогам діючого законодавства, умовам Договору і матеріалам справи.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу та пені, не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

У зв'язку з наведеним доводи відповідача щодо подвійної відповідальності у вигляді штрафу та пені за одне й те саме порушення - порушення строків сплати за Товар, є безпідставними. Також є безпідставними доводи відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем штрафу більш ніж за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки в даному випадку штраф не розраховується за кожен день прострочення.

Одночасно, відповідачем подано письмове клопотання про зменшення розміру неустойки, яке вмотивовано сезонним характером виробництва і нестійким фінансовим станом відповідача та тими обставинами, що всі здійснені позивачем додаткові нарахування перевищують суму основного боргу майже втричі (том ІІ а.с. 38).

При розгляді клопотання відповідача, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Положеннями ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи наведені норми та відсутність доказів спричинення позивачеві збитків від несвоєчасного розрахунку за поставлений Товар, приймаючи до уваги значний розмір процентів річних, який встановлений сторонами у Договорі, та сума яких перевищила основний борг, господарський суд вважає наявними підстави для зменшення розміру пені і штрафу. Однак, враховуючи інтереси обох сторін у зобов'язанні та ступінь виконання відповідачем свого обов'язку, зменшення неустойки на 100%, як просить відповідач, є занадто значним, оскільки в даному фактично звільняє відповідача від відповідальності, а тому господарський суд вважає, що достатнім та розумним буде зменшити розмір пені і розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача до 30%.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню: пеня в розмірі 36 350,44 грн. (30% від 121 168,14 грн.) та 60 592,62 грн. штрафу (30% від 201 975,41 грн.). У задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу в іншій частині господарський суд відмовляє.

Господарський суд також відхиляє клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи у зв'язку з відсутністю підстав для її проведення, що слідує з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Тобто судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування

Відповідач згідно поданого клопотання просить провести експертне дослідження підпису директора СТОВ "Агрофірма "Ясенівська", поставленого на Договорі поставки №121 від 05.04.2013.

Проте, у наданих до суду письмових поясненнях від 26.11.2014 директор СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" не заперечує підписання вказаного Договору, а лише повідомляє про те, що він не пам'ятає обставини його підписання (том ІІ а.с. 31).

Разом з цим, в матеріалах справи міститься достатня кількість доказів, які підтверджують фактичне укладення між сторонами Договору поставки №121 від 05.04.2013, а саме: всі Додаткові договори підписанні саме до Договору поставки №121 від 05.04.2013; видаткові накладні № № 131, 173 від 05.04.2013 та від 13.04.2013, за яким відповідачем отримано Товар, містять посилання на Договір № 121 від 05.04.2013; в листі б/н та дати, що адресований позивачеві, директор СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" посилається на Договір № 121 (том І а.с. 95); в призначенні платежу при оплаті, здійсненої відповідачем 21.03.2014 за Товар, останній також посилається на Договір № 121 від 05.04.2013 (том І а.с. 89).

Більш того, Договір поставки №121 від 05.04.2013 оспорювався відповідачем до господарського суду в іншій справі № 912/2578/14, в якій рішенням суду у задоволені позову про визнання недійсним Договору відмовлено повністю. При цьому, вимога про визнання Договору недійсним пред'являлась СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" з інших підстав. Тобто, оспорюючи Договір в іншій справі, відповідач не повідомляв суд про те, що такий Договір не підписувався директором СТОВ "Агрофірма "Ясенівська".

На підставі викладеного, позовні вимоги ТОВ "Агрохімічний захист" до СТОВ "Агрофірма "Ясенівська" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2 141 915,46 грн., а саме: 546 502,72 грн. сума основного боргу, 225 476,21 грн. штраф, 121 168,14 грн. пеня, 633 044,76 грн. річні за порушення грошового зобов'язання та 615 723,63 грн. перерахунок вартості товару з урахуванням фактичного курсу долара США підлягають частковому задоволенню в сумі: 546 502,72 грн. основний борг, 60 592,62 грн. штраф, 36 350,44 грн. пеня, 633 044,76 грн. 40% та 96% річних за порушення грошового зобов'язання та 615 723,63 грн. перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США. У задоволені позову в іншій частині господарський суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, судовий збір в частині відмови у стягненні пені і штрафу внаслідок зменшення їх розміру господарським судом покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ясенівська" (27325, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ясенове, вул. Гагаріна, 18, код ЄДРПОУ 30798692) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" (26842, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Олександрівка, вул. Першотравнева, 48, код ЄДРПОУ 36465489) - 546 502,72 грн. основний борг, 60 592,62 грн. штраф, 36 350,44 грн. пеня, 633 044,76 грн. 40% та 96% річних за порушення грошового зобов'язання та 615 723,63 грн. перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США, а також 42 368,29 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.12.2014.

Головуючий суддя В.В.Тимошевська

Суддя В.Г.Кабакова

Суддя Г.Б.Поліщук